Постанова

від 29.03.2007 по справі 18/5045

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/5045

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" березня 2007 р.                                                          Справа №  18/5045

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             Павловській Л.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: Хацкевича Г.І. - представника за довіреністю №252/3-1 від 05.02.2007р.,

Козленко О.В. - представника за довіреністю від 26.02.2007 року;

від відповідача: Везденецького В.В. - представника за довіреністю від 25.01.2006 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"РосАпатитінвест", м.Хмельницький

на рішення господарського суду Хмельницької області

від "02" жовтня 2006 р. у справі №  18/5045 (суддя Саврій В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрокем",

с.Струмівка Луцького району Волинської області    

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РосАпатитінвест", м.Хмельницький  

про стягнення 398781,63 грн.,

 ВСТАНОВИВ:

   Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.10.2006р. усправі №18/5045 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрокем" (с.Струмівка Луцького району Волинської області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РосАпатитінвест" (м.Хмельницький) задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 332318,47грн. вартості неякісного товару, 66463,69грн. штрафу за поставку неякісного товару, 3987,82грн. витрат з державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю  "РосАпатитінвест", м.Хмельницький подало апеляційну скаргу від 31.10.06р. №331/06, з доповненнями та поясненнями, згідно яких просить оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у справі.

Апеляційну скаргу від 31.10.06р. №331/06 з врахуванням доповнень №18/07 від 05.02.07р., №59/07 від 05.03.07р. та пояснень №25/07 від 07.02.07р.(а.с.29-32,108,120-121 т.1, а.с.15-16, т.2) мотивовано, зокрема, тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; порушено норми матеріального і процесуального права, а саме:

- оскаржуване рішення судом першої інстанції прийнято за відсутності відповідача, який не був повідомлений належним чином про відкладення розгляду справи на 02.10.06р., в зв'язку з чим останній був позбавлений права направити в судове засідання свого представника й надати документи, що мають значення для справи;

-на підставі трьохстороннього договору про переведення боргу №2/ПОС-06/Х від 06.02.06р. між ВАТ "Волиньагрохім", ТОВ "Волиньагрокем", ТОВ "РосАпатитінвест"  була досягнута згода про визнання недійсними та такими що втратили законну силу і не підлягають  подальшому  виконанню сторонами  договори поставки агрохімікатів №18/РА/ВАК-06 від 03.02.06р. та №17/РА/ВАК-06 від 03.02.06р.,  укладені відповідно між ТОВ "Волиньагрокем" та ТОВ "РосАпатитінвест" й між ВАТ "Волиньагрохім" та ТОВ "РосАпатитінвест";

-судом не враховано, що ТОВ "Волиньагрокем" звернулось з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з ВАТ "Волиньагрохім" 332318,47грн., посилаючись на тей же договір  поставки агрохімікатів №18/РА/ВАК-06 від 03.02.06р., що був підставою для заявлення позову у даній справі;

- позивач документально не підтвердив неякісність отриманого разом із сертифікатами якості засобів захисту рослин, що суперечить вимогам Інструкції Держарбітражу №П-7, а суд безпідставно застосував п.59 Постанови РМ СРСР  від 25.06.88р. №888, стягнувши штраф, хоча договором №18/РА/ВАК-06 така відповідальність передбачена не була, крім того, фактично між сторонами виникли відносини за договором міни, що регулюються ст.715 ЦК України, а не за договором поставки;

-судом першої інстанції залишена поза увагою й та суттєва обставина, що позивач не проводив досудового врегулювання спору з відповідачем - ТОВ "РосАпатитінвест", а також сторони не підписували ніяких документів, що підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем;

-судом не в повній мірі досліджено та оцінені наявні у справі документи, з яких вбачається, що предмет спору  у даній справі відсутній, оскільки відповідач повністю виконав умови договору поставки агрохімікатів, що  підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 07.02.06р. та довіреністю серії ЯКЮ №724465 від 07.02.06р., до того ж, таж сама партія засобів захисту рослин перейшла від ТОВ  "Волиньагрокем" до ВАТ "Волиньагрохім" за накладною №РН-201 від 16.02.06р.  та довіреністю №885094 від 07.02.06р. та в подальшому від ВАТ "Волиньагрохім"  до ВАТ "Гнідавський цукровий завод" по накладній №07-82 від 03.05.06р. та довіреності ЯЛА №157194, що свідчить про зміну власників.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з врахуванням доповнень та пояснень до неї, просить оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у даній справі.  

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу №249/3-1 від 29.01.2007р. з врахуванням доповнення №276/3-1 від 01.03.07р. (а.с.94-97,141-144, т.1) та його представники в судовому засіданні не визнали доводів, які зазначені в апеляційній скарзі з доповненнями до неї, вважають рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, в обґрунтування чого вказують на наступне:

- відповідач, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, відзив на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про наявність поважних причин невиконання вимог суду не повідомив, а тому суд першої інстанції розглянув справу в порядку ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами;

-договір про переведення боргу №2/ПОС-06/Х від 06.02.06р. укладений з порушенням вимог ч.1 ст.92, ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ст.228 ЦК України, отже є нікчемним, оскільки на момент його укладення Олексюк О.С. вже не займав посаду директора ТОВ "Волиньагрокем" та діяв без повноважень, про що свідчить протокол №4 загальних зборів учасників ТОВ "Волиньагрокем" від 4.02.06р., згідно якого Олексюка О.С. було звільнено з посади директора та призначено іншу особу - Горковчука В.Я.;

-листом №435/5-1 від 22.12.06р. голова правління  ВАТ "Волиньагрохім" Олексюк О.С. повідомив, що виконував обов'язки директора  ТОВ "Волиньагрокем" до 03.02.06р. включно і трьохсторонній договір №2/ПОС-06/Х від 06.02.06р. не укладав і не підписував, крім того, чинним законодавством не передбачено повідомлення контрагентів про зміну директора товариства й такої домовленості між сторонами не було;

-підлягає сумніву існування  договору про переведення боргу №2/ПОС-06/Х від 06.02.06р., акту приймання передачі засобів захисту рослин між ВАТ "Волиньагрохім"  та ТОВ "Волиньагрокем", акту звірки взаєморозрахунків станом на 07.02.06р.;

-05.07.2006р. ТОВ "Волиньагрокем" в порядку досудового врегулювання спору було направлено на адресу ТОВ "РосАпатитінвест" претензію за №91/3-1, яка залишилась без відповіді;

-подані позови ТОВ "Волиньагрокем" до господарських судів Хмельницької та Волинської областей були різні, оскільки були різні відповідачі та предмет позову, а саме, в одному позові ставилась вимога щодо стягнення заборгованості за неякісний товар, а в іншому- стягнення заборгованості за товар, який був зданий на відповідальне зберігання; до того ж, після винесення господарським судом Хмельницької області рішення від 02.10.2006р. про задоволення позову ТОВ "Волиньагрокем" до ТОВ "РосАпатитінвест", позивач відмовився від позову відносно стягнення матеріальних збитків з  ВАТ "Волиньагрохім";

-твердження відповідача про отримання позивачем товару із сертифікатами якості спростовуються матеріалами справи, як і продаж його ВАТ "Волиньагрохім", оскільки засоби захисту рослин фактично весь час знаходились у останнього на складі;

-безпідставним є й посилання скаржника на порушення судом приписів ст.59 Постанови РМ СРСР №888 щодо стягнення 20% штрафу за поставку неякісної продукції.

Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши  доводи апеляційної скарги, перевіривши  дану  судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та  повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.02.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньагрокем" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РосАпатитінвест" був укладений договір, названий договором поставки агрохімікатів за N18/РА/ВАК-06, відповідно до якого (п.1.1, п.1.2) ТОВ "РосАпатитінвест" (Продавець) зобов'язалось  передати у власність Покупця засоби захисту рослин, а ТОВ "Волиньагрокем" (Покупець) -  прийняти  та оплатити  товар згідно додатку №1 до даного договору (а.с.10,т.1).

Додатком №1 до договору поставки агрохімікатів N 18/РА/ВАК-06 від 03.02.06р. (а.с.11, т.1) визначено найменування, кількість та ціна засобів захисту рослин на загальну суму 396147,52 грн.

Покупець відповідно до п.2.1, п.2.2 договору зобов'язався стовідсотково оплатити товар на підставі виставленого продавцем рахунку на загальну суму 396147,52 грн. з ПДВ протягом п'яти днів з дати підписання договору, а в разі відсутності коштів  передати продавцю на вказану суму аміачну селітру в кількості 400 тонн по ціні 990 грн. за тону.

Відповідно до п.5.2 товар вважається зданим продавцем і прийнятий покупцем:

- по кількості - згідно кількості, вказаної у супровідних документах на кожну партію товару;

- по якості- згідно сертифікату (паспорту) якості фірми - виробника.

Покупець набуває права власності на товар після отримання від продавця видаткової накладної (п.5.3 договору).

Пунктом 5.4. сторони передбачили, що приймання товару покупцем здійснюється згідно умов Інструкції №П-6 від 15.06.1965р. та №П-7 від 25.04.1966р., затверджених Постановами Держарбітражу при РМ СРСР.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РосАпатитінвест", виконуючи свої зобов'язання, як продавця за умовами договору поставки агрохімікатів N 18/РА/ВАК-06 від 03.02.2006р., передало позивачу через його представника Горковчука В.Я. засоби захисту рослин на загальну суму 396147,52 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 07.02.06р., довіреністю  серії ЯКЮ №724465 від 07.02.06р. (а.с.12,125 т.1).

Згідно видаткової накладної №РН-197 від 07.02.06р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньагрокем передало Товариству з обмеженою відповідальністю "РосАпатитінвест" аміачну селітру на загальну в сумі 396147,52 грн. (а.с.13, т.1), що не заперечується учасниками процесу.

16.08.2006р. (згідно відтиску штемпеля відділення зв'язку на конверті, а.с.19,т.1), вважаючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю "РосАпатитінвест" належним чином не виконані зобов'язання за договором поставки агрохімікатів N18/РА/ВАК-06 від 03.02.06р., передбачені п.4.2, п.5.2, тобто товар не здано по якості й невидано сертифікати (паспорти) якості фірми-виробника, ТОВ "Волиньагрокем" звернулось до суду з позовом про стягнення, як збитків, 332318,47грн. вартості неякісного товару, 66463,69грн. штрафу за поставку неякісного товару, 3987,82грн. витрат з державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оцінивши надані докази з приписами законодавства, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, однак з цим не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Як вже було зазначено, сторони 03.02.2006р. уклали договір, названий договором поставки агрохімікатів, N 18/РА/ВАК-06, передбачивши в ньому умови щодо передачі засобів захисту рослин відповідачем (ТОВ "РосАпатитінвест") позивачу (ВАТ "Волиньагрокем") на загальну суму 396147,52грн., й останній мав сплатити кошти за засоби захисту рослин або передати на вказану суму аміачну селітру.

Фактичні обставини справи, про які апеляційний суд вказував вище, свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, які слід віднести до договору міни (ТОВ "РосАпатитінвест" передав  ТОВ "Волиньагрокем" засоби захисту росли на суму 396147,52грн., а ТОВ "Волиньагрокем"  відповідно ТОВ "РосАпатитінвест" аміачну селітру на таку ж суму), що регулюються ст.715 ЦК України.

Згідно статті 715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

У відповідності до ч.1 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені вище обставини та документальні докази підтверджують, що власник засобів захисту рослин на суму 396147,52грн. змінився з ТОВ "РосАпатитінвест" на ТОВ "Волиньагрокем".

Про це також свідчать й посилання позивача в позовній заяві, а також акт прийому-передачі засобів захисту рослин на відповідальне зберігання між ТОВ "Волиньагрокем" та ВАТ "Волиньагрохім" від 16.02.06р. в сукупності з довідкою ВАТ "Волиньагрохім"  №14 від 19.03.07р. за підписом як голови правління, так і головного бухгалтера, накладною №РН-201 від 16.02.06р. та довіреністю ЯКЖ №885094 від 07.02.06р.,  листами ВАТ "Волиньагрохім" від 20.02.06р. №67/3-1, від 06.06.06р.         №114/3-1 (а.с.43,46, т.2, а.с.14-17 т.1 ), з  яких вбачається, що частина засобів захисту рослин на суму 332318,47грн. з отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "РосАпатитінвест", передані на зберігання ВАТ "Волиньагрохім", а передати на зберігання товар іншій особі не може особа, якій цей товар не належить.

Одночасно, колегія суддів вказує на те, що не приймає до уваги  заяву  ВАТ "Волиньагрохім" від 05.03.07р. №170/1 (а.с.1, т.2), яка містить посилання на продаж отриманих від ТОВ "Волиньагрокем" засобів захисту рослин за накладною №РН-201 від 16.02.06р. інший особі - ВАТ "Гнідавський цукровий завод", й надає перевагу наведеним вище документам (довідкам  ВАТ "Волиньагрохім" №67/3-1 від 20.02.06р., №14 від 19.03.07р., акту прийому-передачі від 16.02.06р.), оскільки ці документи, зокрема, довідка №14 від 19.03.07р. видана більш пізнішою датою (19.03.07р., а заява 05.03.07р.) й підписана також головним бухгалтером; до того ж з накладної №07-82 від 03.05.06р. не можно зробити висновок, що "Гнідавський цукровий завод" отримав саме ті засоби захисту рослин, які було передано   ТОВ "Волиньагрокем".

З огляду на викладене, не має суттєвого значення твердження позивача, що він не здійснював фактичне вивезення засобів захисту рослин при передачі їх від ТОВ "РосАпатитінвест"  та ввезення при передачі  Відкритому акціонерному товариству  ТОВ "Волиньагрохім".

Посилання ж ТОВ "Волиньагрокем" на те, що отримані у ТОВ "РосАпатитінвест"  засоби захисту рослин неналежної якості не підтверджується належними доказами.

Діючим законодавством України, а саме Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при  Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. №П-7 (зі змінами та доповненнями) визначений порядок приймання продукції по якості.

Пунктами 14, 15, 16, 19, 20, 22, 26, 29 Інструкції №П-7 встановлено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, покупець зобов'язаний призупинити прийом продукції і скласти акт, в якому зазначити характер виявлених дефектів, а також викликати для участі в прийманні продукції представника постачальника. Ці пункти Інструкції визначають також інші вимоги: щодо права осіб у прийманні продукції за якістю, їх компетентності у питаннях визначення якості підлягаючої прийманню продукції, а також щодо змісту складеного акта й вказано, що в разі неявки представника виробника (постачальника) по виклику отримувача у встановлений строк (якщо це передбачено в  обов'язкових правилах або договорі), перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів -  експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. В разі відсутності таких в  місці знаходження отримувача тощо перевірка здійснюється  за участю компетентного представника іншого підприємства або громадськості у встановленому порядку.

Отже, проаналізував норми Інструкції №П-7 в сукупності з обставинами  та матеріалами справи, суд констатує, що встановлення неякісності товару мало здійснюватися у встановленому порядку (експертом або  комісійно за участю відповідних компетентних представників іншого підприємства або громадськості ).

Проте, документальних доказів здійснення приймання засобів захисту рослин по якості позивач взагалі не представив, а зіслався в позові на те, що оскільки відповідач не передав йому сертифікатів якості фірми-виробника на ЗЗР, то слід вважати, що названий товар не прийнятий по якості згідно умов п.5.2 договору №18/РА/ВАК-06 від 03.02.06р. та  за наведених обставин є неякісним.

Але такі посилання не можуть бути прийняті судом до уваги, як з огляду на наведені норми  Інструкції №П-7, так і виходячи з такого.

Пунктом 5.2 договору №18/РА/ВАК-06 від 03.02.06р. передбачено, що товар вважається прийнятим  Покупцем (позивачем), зокрема, по якості - згідно сертифікату (паспорту) якості фірми-виробника.

Проаналізував цю умову, апеляційний суд вважає, що остання вказує саме на те, що якість засобів захисту рослин має перевірятися на відповідність сертифікату якості.

Отже, за умови непередання відповідачем позивачу таких сертифікатів, перевірка по якості не могла відбутися , а тому й не можна зробити лише на цій підставі висновок про неякісність переданих засобів захисту рослин, адже, як вже зазначалось вище, перевірка якості здійснюється у певному встановленому порядку (Інструкція №П-7).

Таким чином, позивач безпідставно ототожнив непередачу сертифікатів якості з самим поняттям неякісності засобів захисту рослин та спричиненням в зв'язку з цим збитків в сумі 332318,47грн., що виключає їх стягнення.

До того ж, за загальним правилом (ст.22 ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема є втрати, яких зазнала особа у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування збитків підлягают: наявність таких збитків, протиправність діяння їх заподіювачем, наявність причинного зв'язку між збитками і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в їх спричиненні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте, виходячи з встановленого у цій постанові, позивач не довів спричинення йому як самих збитків, так і інших обов'язкових складових для їх відшкодування.

Крім того, відповідно до ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Отже, позивач не позбавлений був права ставити питання про повернення засобів захисту рослин чи відмову від договору  N18/РА/ВАК-06 від 03.02.06р. за доведеності непередання йому сертифікатів якості на цей товар.

З огляду на викладене, безпідставними є вимоги позивача про стягнення як вартості неякісного товару так і штрафу за поставку неякісного товару.

Одночасно суд зазначає, що посилання відповідача (скаржника) на договір про переведення боргу №2/ПОС-06/Х від 06.02.2006р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Волиньагрохім", Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньагрокем" та Товариством з обмеженою відповідальністю  ТОВ "РосАпатитінвест", не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки цей договір підписано зі сторони ТОВ "Волиньагрокем"  Олексюком О.С. 06.02.06р., проте останній виконував обов'язки директора  ТОВ "Волиньагрокем" до 02.02.06р., що підтверджується наказами від 03.02.06р. №11 "Про звільнення із займаної посади Олексюка О.С." та №12 "Про початок роботи Горковчука В.Я." та протоколом №4 загальних зборів  учасників ТОВ "Волиньагрокем"  від 02.02.06р. (а.с.99,100,110, т.1).

Порушення ж процесуальних норм, які на думку скаржника були допущені судом першої інстанції (неповідомлення про відкладення справи на 02.10.06р., розгляд господарським судом Волинської області аналогічної за предметом справи) не підтверджуються й спростовуються матеріалами справи (ухвала про відкладення розгляду справи від 21.09.06р., а.с.22, т.1 надіслана відповідачу 22.09.06р., як вбачається зі штемпеля господарського суду Хмельницької області на зворотній стороні ухвали, до того ж скаржник не представив відповідної довідки органу зв'язку про недоставку йому зазначеної кореспонденції; що ж до справи за №7/113-38 (позов та ухвала про порушення провадження у справі а.с.74,83, т.1), то в останній відповідачем є не ТОВ "РосАпатитінвест", а ВАТ  "Волиньагрохім", тобто інша ніж у даній справі №18/5045 особа).

Підсумовуючи все наведене вище, рішення господарського суду Хмельницької області від 02.10.06р. з врахуванням зазначених у цій постанові мотивів підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

  Керуючись ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РосАпатитінвест", м. Хмельницький задовольнити частковою

Рішення господарського суду Хмельницької області від 02 жовтня 2006 року у справі №18/5045 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрокем", с.Струмівка Луцького району Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "РосАпатитінвест", м.Хмельницький про стягнення 398781,63 грн. відмовити.

2. Матеріали справи №18/5045 повернути до господарського суду Хмельницької області.

 Головуючий - суддя:                                                               

 судді:

 відрукувати 4 примірника

1- в справу

2,3-сторонам

4-в наряд