Рішення

від 03.04.2007 по справі 10/121пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/121пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.04.07 р.                                                                               Справа № 10/121пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

При секретарі судового засідання Здоренко В.В.

За участю представників сторін

Від позивача

Від першого відповідача

Від другого відповідача

За участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

-  КП “БТІ м. Маріуполь

- Фонд державного майна України

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Відкритого акцоінерного товариства “Метадурігйни комбінат “Азовсталь” м.Маріуполь

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Кватро-Тестис”

Регоінального відділенян Фонду держваного майна України в Донецькій області

Про визнання неійднсим догвооур оренди

ВСТАНОВИВ

  Відкрите акціонерне товариство “Металлургійний комбінат “Азовсталь” м.Маріуполь звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кватро-Тестис”  та Регоінального відділенян Фонду держваного майна України в Донецькій області про визнання неійднсим договору оренди.

Рішенням госоподарського суду Донецкьої області від 11.10.2004 року позовні вимоги задоволено, визнано недійнсим на майбутнє договір оренди № 500/2000 від 01.04.2000 р. на нежитлове приміщення загальною площею 101,72 кв.м. яке розташоване за адресою м.Маріуполь вул.Харлампієвська,17/25 укладеного між ТОВ “Кватро-Тестіс” та Регоінальним відділенням Фонду держваного майна України в Донецькій області.

Постановою Донецкього апеляційного гсопоодасрького суду від 22.12.2004 року рішення суду першої інстанції скасовано. В позові відмовлено у зВ2язку з пропуском строку позовної давності Вказаним судом розглянуто по суті вимоги зустрінчого позову, які не стапдли предметом розгляду судом першої інстанції. У зустрічному позові ТОВ “Кватро ТЕстіс” про визнання недійнсим наказу Регіонального відділення Фондку держваного майна України по Донецкьій області № 160 від 12.02.2004 року ( а.с. 78 т.2) апеляційним судом відмовлено з тих мотивів, що вказанйи наказ б4в прийнятим з додержанням вимог Закону України “Про оренду держваного та коумнальног7о майна” та в межах компетенції Регіонального відділення Фонду держваного майна укораїни.

Посиановю Вищого гсооподасркього суду України від 12.04.2005 року  постанова Донцекього апелційного  госоподасркього суду скасована, справ напрвлено на новий розгялд.

При цьому Вищий госоподарський суд зазначив, що при новому розгляду слід

= надати правову оцінку поянсенням № 62 від 02.06.2004 року ( а.с.71-72) та висновку від 16.06.2004 року за № 64 ( а.с.119 т.1) Маріуопльского бюро техінчрої інвентаризації про розмежування площі палацу культури “Азовсталь” та спірного орендованого приміщення у будинку по вул.ХАрлампієвській 17.25

надати оцінку матеріалам інвентарної справи будівлі по вул.Харлампієвська 17/25 у бюро техінчної інвентаризації та дослідити питання, яку частину бу4динку ,яка могла не увійти до статутного фонду ВАТ “МК АЗовсталь”  включає палац.

 При новому розгляду позивач підтримав позовні вимоги та просив додатково зобов”язати відповідача звільнити орендоване приміщення, а також звернувся до суду з клопотанням щодо поновлення строку позовної давності.

  Відповідач проти позову заперечував

  Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив

  01.04.2000 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кватро-Тестис”  було підписано договір оренди за № 500/2000 згідно якого ТОВ “Кватро-Тестис  передано в тимчасове платне користування частина нежитлових приміщень площею 101,72 кв.м. для розміщення аптеки розташований за адресою м. Маріуполь,  вул. Харлампієвська,17/25 яке знаходиться на балансі та не увійшло до статного фонду ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”.  Договір діє до 16.02.2008 року

  Підставами укладання зазначеного договору було

-  факт придбання відповідачем 1 патенту на право оренди приміщення (договір купівлі-продажу                     № 1/2000 від 08.12.2000р.).

       Поз?ивач вважає себе власником вс?ієї будівлі, що підтверджуєть?ся на його думку                В  обґрунтування  позовних вимог  позивач  полається  на  договір  оренди                  №  724/2001р.   від  24.01.01 р.,  Перелік  майна,  затверджений  наказом    Фонду  держмайна України  № 69-АТ  від 18.09.96 р., План  приватизації від  22.10.96р., реєстраційне посвідчення від 12.12.2002р., технічний паспорт на будівлю по                   вул. Радянській № 17/25 1959р. з експлікаціями, технічний паспорт на громадський будинок від 19.02.2002р. з експлікаціями, статут ВАТ “МК Азовсталь”, порушення  відповідачами  його права  власності  на  спірний  об'єкт.

          Оцінюючи доводи позивача щодо відсутності повноважень у відповідача 2 на укладання спірного договору суд виходить з наступного.       

Відповідно до Закону України “Про приватизацію держваного майна” Фонд держваного майна України здійснив приватизацію держваної частки майна орендного підприємства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м.МАріуполь.

Згідно з наказом Фонду державного майна України за № 69-АТ від 18.09.1996 року створено ВІдкрите акцоінерне товраиство “Метадурігйни комбінат “Азовсталь”

Відповідно до ст. 17 Закону України  про приватизацію державного майна” приватизація зданих в оренду цілісних мйанових комплексів держваних піжприємств. Здіянюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акцоінерних товариств заснованих державними органами приватизації та орендарями

Відповідно до п.4 цієї статті до статутного фонду тваорситва вноситься держване майно, задне в оренду ( за винятком майна, що не підялгає приватизації або щодо якого встановлено особливий порядок приватизації та майно, що є власністю орендаря.

Відповідно до акту оцінки вартсоті майна орендного піждприємства, затвердженого Фондом держваного майна України від 20.02.1996 року балансова вартість совних засобів складалаи 43430969 млн крб.

Як вбачається з акуту оцінки вартітсь цілісного мйановго комплексу зменшена на вартість майна на суму 1424060млн крб, у тому чсилі об”єктів що не підлягають приватизації

У розділі УІ Плану приватизації ОП “Метадургійний комбінат “Азовсталь” затвердженого Фондуом держваного майна України від 28.10.1996 року, визначений перелік об”єктів соціальної інфрастурктури для передачі у власність органів сомовряджування, у тоум чсилі держваний житловий фонд ( додаток 3), нежитлові споруди ( додатко 4),Ю об”єкти соціально-культурного призначення ( Додатко 5)

Крмі того,, визначено Перелік оБ”єктів соціально-побутового призначення,які пропонуються для викупу ( Додаток

У додатку 6 ( стр.7.7. визначено об”єкт – будикно культури “Азовсталь”, 1947 року вводу, остаточна вартість на 01.07.1995 року 8504536858 крб

У вказаному пукнут Плану приватизації приміток, щодо розподілу об”єкту, рощмежування його приміщень,часткової приватизації, тощо не мітситься.

Крмі того, відповдіно до Наказу Фонду держваного майна України № 69-Ат від 18.09.1996 року визначенйи Перелік майна, переданого у вслаінсть ваідкритогоакціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” в якому під № 1841 визначенйи “Палац Культури “Азовсталь” вул.юХармапієвська,17/25

      Відповідно  до  Закону  України  „Про  приватизацію  державного  майна”  Фонд  державного  майна  України  здійснив  приватизацію  державної  частки  майна Орендного підприємства „Металургійний  комбінат „Азовсталь” м.Маріуполь.

     Згідно  з  наказом  Фонду  державного  майна  України  № 69-АТ  від  18.09.96 р. було  створено  відкрите  акціонерне  товариство  „Металургійний  комбінат „Азовсталь”.

    Відповідно  до  ст. 17  Закону  України  „Про приватизацію  державного  майна” приватизація зданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств, заснованих державними органами приватизації та орендарями.

     Згідно  з п. 4  цієї ж статті  до статутного фонду товариства вноситься державне майно, здане в оренду (за винятком майна, що не підлягає приватизації або щодо якого встановлено особливий порядок приватизації), та майно, що є власністю орендаря.

     Відповідно  до  Акту  оцінки  вартості  майна  орендного  підприємства,  затвердженого Фондом  державного  майна  України  від 20.02.96 р.  балансова  вартість  основних  засобів склала 43 430 969 млн.крб.

     Як  вбачається  з  Акту  оцінки  зменшена  вартість  цілісного  майнового  комплексу  на  вартість  майна , у  тому  числі  об'єктів,  що  не  підлягають  приватизації   на 1 424 060  млн.крб.      

          Відповідно до ч.4 ст. 10 Закону України “Про підприємства в Україні” (який діяв на час створення відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”) передбачено, що джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників.

В статуті позивача, на момент створення відкритого акціонерного товариства зазначено, що до статутного фонду від засновника – Фонду державного майна України - вкладено майно на суму 43694600 тис. крб., та від засновника – організація орендарів – 26710157 млн. крб. (п. 5.2 статуту, арк. справи 57 т.3).

При цьому, в п. 3.4 цього ж статуту визначено, що товариство (позивач) є власником майна, переданого засновниками та учасниками у власність.

     Крім  того,  відповідно  до п.2.2 Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 24.05.2002р. № 9069 та  від 17.10.2002р.  був наданий  Перелік  майна,  переданого  у  власність  відкритого  акціонерного  товариства „МК „Азовсталь”, в  якому  під                    №  1841  вказаний  „Палац  Культури „Азовсталь” вул. Харлампієвська 17/25” (т. 1 арк. справи 16, т.2 аркуш справи 17).   

     Все зазначене дає підстави вважати, що до статутного фонду позивача увійшов Палац Культури “Азовсталь”. Як слід, лише позивач, як власник, має право на здійснення відповідних розпорядчих дій щодо цього майна.

    Згідно даним БТІ,  за вказаною адресою знаходиться будівля Дворець культури “Азовсталь” , який увійшов до переліку нерухмого майна, переданого у власність відкритому акціоненому товриству “Металругійни комбінат “Азовсталь” , виданий Фондом держваного майна україни згідно з наказом про створенян відкритогоа кцоінерного товариства ( перетворенян з дервжаного підпримєства або орендного) від 18.09.1996 року за № 69-Ат Позиція переліку 1841 ( арукш справи 17 том1)

    12.02.2002 року Бюро техінчої інвентаризації мюМаірцполь видано реєстраціне посвдічення, що дворець культури “Азовсталь” по вул.Харлампієвській № 17/25 вцілому зареєстрвоаний за відкритим акцоінерним твоапрситвом “Метадургійний комбінат “АзовсталЬ” на праві колектвиної власності на підставі наказу Фонду держваного майна України № 69-Ат від 18.09.1996 року та переліку ( аркуш справи 19 том 1)

01.03.2004 року Регіональне відділення ФДМУ в Донцекьій області повдіомило Позивача, ДИректора “Кватро-Тестіс” та Директора “Центр-Плюс” про передачі договрі оренди , зокрнема № 500/2000 від 01.04.2000 року на нежитлове приімщення площею 101,72 кв.м. розташоване за адрсерю мЮМаіруполь, вул.Хармапієвська,17/25 позивачу, цу зВ2зк уз тим, приімщенян увійшли до статуного фонду позивача

Згідно поянсенян відповідача,  зігдно патенту від 16.02.1998 року на право оренди будівлі, яке розташоване в м.Маіруполь по вул.Харлампієвськой 1?\25 купленного ТОВ “Магазин-центр” у Донецкього регоінального відділенян строком на 10 років, тобто до 16.02.2008 року , ТОВ МАгазин –Центр” уклав договір оренди вкаазного нежитлового приміщенян площею 533,8 кв.м.( у вказану площу входят і 101,7 кв.м., які орендує Кватро-ТЕстис”

Вподальшому 27.03.2000 р магиз центр писмбово відмовився від оренди частини нежитловгоь приміщенян площею. 101,72 кв.м. у зВ2язку з им, “Кварто-тести” уклав з Регіональним відділенням ФДМУ спірний договір оренди.

Таким чином відповідча ввжажє. Що право нау клаадннЯдоговору оренди нежитлвого приміщенян по вул.Харлампієвський 17.25 надано на підставі патенту, що іпдвтеоджується, що вказане приімщення є не колектвиною а дервжаною власністю..

Ухвало. гсоподасрького суд Донцекьої області по справі № 32/4-2пд за позовом ВАТ “Азрвсталь” до ТОВ “Магазин –Центр” , Регіональноговіддлеян ФДМУ  про перегляд рішенян за нововиялвеними осбтавинами по спраів № 32/4-2пд від 19.07.1997 ркоу було відмовлено ВАт Азовсталь у зВ2язку з тим, що наданих до заяви перелік є новим доказом пос праві, а не нововиявлено. Обстаивною. ( аркуш справи 42-43 том справі 1)

Позивач, Відкрите  акціонерне  товариство  „Металургійний  комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр-плюс”                             м. Маріуполь, Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна  України  по  Донецькій  області про  визнання  недійсним  договору  оренди  № 724/2001р. від  24.01.01 р. на  нежитлове  приміщення  загальною  площею  244,1  кв.м,  яке  розташоване  за адресою: м. Маріуполь, вул. Харлампієвська, 17/25.

              В  обґрунтування  позовних вимог  позивач  полається  на  договір  оренди                  №  724/2001р.   від  24.01.01 р.,  Перелік  майна,  затверджений  наказом    Фонду  держмайна України  № 69-АТ  від 18.09.96 р., План  приватизації від  22.10.96р., реєстраційне посвідчення від 12.12.2002р., технічний паспорт на будівлю по                   вул. Радянській № 17/25 1959р. з експлікаціями, технічний паспорт на громадський будинок від 19.02.2002р. з експлікаціями, статут ВАТ “МК Азовсталь”, порушення  відповідачами  його права  власності  на  спірний  об'єкт.

09.03.05р. позивачем надана заява про збільшення позовних вимог, в якій просить понудити відповідача 1 звільнити приміщення, яке належить позивачу на праві власності, розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Харлампієвська, 17/25, загальною площею 244,1 кв.м., розташованого на першому поверсі.

    Відповідач 1  проти позову заперечував вказуючи на те, що  приміщення передане йому за договором оренди не є власністю позивача, тому що не увійшло до його статутного фонду. Вважає, що Перелік  майна,  затверджений  наказом   Фонду  держмайна України  № 69-АТ  від 18.09.96р. підтверджує право власності позивача лише на ПК “Азовсталь”, а не всю будівлю по вул. Харлампієвській, 17/25. До того ж, посилався на той факт, що позивачем пропущені строки позовної давності.

          03.03.05р. відповідачем 1 було надане клопотання про призначення експертизи. Проте, в судовому засіданні 29.03.2005р. відмовився від заявленого клопотання з огляду на те, що в матеріалах справи достатньо документів, з яких вбачається площа

-2-

як приміщень за спірним договором оренди так і всієї будівлі Палацу культури “Азовсталь”.

Відповідач 2  проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди зберігає чинність для нового власника, яким є позивач.

За клопотанням сторін від 09.03.05р. та від 07.04.05р. строк розгляду справи був продовжений на 1 місяць 2 тижні.

              Розглянувши  матеріали  справи, додатково  представлені  сторонами  документи, заслухавши  їх  пояснення,  суд  встановив  наступне.

    Між  відповідачами був укладений договір оренди  № 724/2001р. від  24.01.01р. на  нежитлове  приміщення  загальною  площею  244,1  кв.м, яким передбачено, що з метою підвищення ефективності використання державного майна та досягнення найбільших результатів господарської діяльності відповідач 2 передає, а відповідач 1 приймає в оренду державне майно – нежитлове приміщення загальною площею 244,1 кв.м., розташованого за адресою: 87532, м. Маріуполь, вул. Харлампієвська, 17/25, яке знаходиться на балансі та не увійшло до статутного фонду ВАТ “Азовсталь”, для здійснення  торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи – 4,0 кв.м. та здійснення торгівлі продовольчими товарами (крім товарів підакцизної групи) – 240,1 кв.м.   

    Однією з підстав укладання зазначеного договору був факт придбання відповідачем 1 патенту на право оренди приміщення (договір купівлі-продажу                     № 1/2000 від 08.12.2000р.).

          Оцінюючи доводи позивача щодо відсутності повноважень у відповідача 2 на укладання спірного договору суд виходить з наступного.       

       Відповідно  до  Закону  України  „Про  приватизацію  державного  майна”  Фонд  державного  майна  України  здійснив  приватизацію  державної  частки  майна Орендного підприємства „Металургійний  комбінат „Азовсталь” м.Маріуполь.

     Згідно  з  наказом  Фонду  державного  майна  України  № 69-АТ  від  18.09.96 р. було  створено  відкрите  акціонерне  товариство  „Металургійний  комбінат „Азовсталь”.

    Відповідно  до  ст. 17  Закону  України  „Про приватизацію  державного  майна” приватизація зданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств, заснованих державними органами приватизації та орендарями.

     Згідно  з п. 4  цієї ж статті  до статутного фонду товариства вноситься державне майно, здане в оренду (за винятком майна, що не підлягає приватизації або щодо якого встановлено особливий порядок приватизації), та майно, що є власністю орендаря.

     Відповідно  до  Акту  оцінки  вартості  майна  орендного  підприємства,  затвердженого Фондом  державного  майна  України  від 20.02.96 р.  балансова  вартість  основних  засобів склала 43 430 969 млн.крб.

     Як  вбачається  з  Акту  оцінки  зменшена  вартість  цілісного  майнового  комплексу  на  вартість  майна , у  тому  числі  об'єктів,  що  не  підлягають  приватизації   на 1 424 060  млн.крб.      

          Відповідно до ч.4 ст. 10 Закону України “Про підприємства в Україні” (який діяв на час створення відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”) передбачено, що джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників.

В статуті позивача, на момент створення відкритого акціонерного товариства зазначено, що до статутного фонду від засновника – Фонду державного майна України - вкладено майно на суму 43694600 тис. крб., та від засновника – організація орендарів – 26710157 млн. крб. (п. 5.2 статуту, арк. справи 57 т.3).

-3-

При цьому, в п. 3.4 цього ж статуту визначено, що товариство (позивач) є власником майна, переданого засновниками та учасниками у власність.

     Крім  того,  відповідно  до п.2.2 Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 24.05.2002р. № 9069 та  від 17.10.2002р.  був наданий  Перелік  майна,  переданого  у  власність  відкритого  акціонерного  товариства „МК „Азовсталь”, в  якому  під                    №  1841  вказаний  „Палац  Культури „Азовсталь” вул. Харлампієвська 17/25” (т. 1 арк. справи 16, т.2 аркуш справи 17).   

     Все зазначене дає підстави вважати, що до статутного фонду позивача увійшов Палац Культури “Азовсталь”. Як слід, лише позивач, як власник, має право на здійснення відповідних розпорядчих дій щодо цього майна.

     Визначаючи площу ПК “Азовсталь” (як об'єкту нерухомого майна), який увійшов до статутного фонду позивача суд виходить з наступного.

     Як вбачається з архівної виписки (протоколу № 6 засідання виконкому Жданівської міської ради депутатів трудящих Сталінської області від 11.02.1954р. (арк. справи 161 т. 1) директор заводу Азовсталь повинен був звільнити приміщення по пр. Республіки, 25, займане під фізкультурний зал, передав його гастроному, та відповідно директор гастроному повинен був обладнати в зазначеному приміщенні гастроном – магазин та ввести його до експлуатації.

При цьому, в зазначеній виписці не йдеться мова про передання приміщення з балансу заводу на баланс гастроному, або будь-якого іншого органу.

Зазначене підтверджується також тим, що в технічному паспорті 1959р., виданого на будівлю по вул. Радянській, 17/25, вказано, що ця будівля має найменування ПК “Азовсталь” належить ЖКО  завод “Азовсталь”, та має загальну корисну площу, до якої в тому числі включено: культосвітня, торгівельне приміщення та котельня.

Крім того, в інвентарній картці обліку основних засобів на ПК “Азовсталь” зазначено, що вказаний об'єкт має інвентарний номер № 2416, введений до експлуатації у 1947р. Позначок щодо вибуття певної частини об'єкта (внаслідок передачі з балансу, або будь-яким іншим чином) – не вказано.

Виконуючи вказівку Вищого господарського суду України від 21.12.2004р., судом ретельно досліджені всі пояснення, які надані представниками Маріупольського БТІ (далі БТІ) та матеріали інвентарної справи ПК “Азовсталь”, а саме:

Пояснення БТІ від 2.06.2004р. лист № 62 та від 16.06.2004р. лист № 64 щодо визначення площі палацу, яка належить позивачу в розмірі 3665,6 кв.м   (аркуш справи 93,100) оцінені судом критично, оскільки:

1) як вбачається з пояснень БТІ, наданих в ході судових засідань, визначення термінів основної будівлі та приміщення щодо ПК “Азовсталь” (в перелічених вище листах) надавалось ним на підставі Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації житлового фонду. Проте, ця інструкція не застосовується на території України відповідно до п.2 наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. № 127.

2) відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. № 127, БТІ на момент інвентаризації будівлі ПК “Азовсталь” повинен був провести підрахунок площі будинку (всього), який здійснюється за сумою площ приміщень, внутрішніх приміщень, технічного, першого і наступних поверхів (розділ 6 абзац 2 Інструкції). Проте, як вбачається з матеріалів справи, фактично такі дії не були виконані БТІ на момент реєстрації права власності позивача, та  повна технічна інвентаризація всього об'єкту відбулась лише у 2003р.

    До того ж, в поясненнях від 05.04.2005р. наданих БТІ, зазначено, що по замовленню № 540 від 17.05.2002р. була проведена інвентаризація і виданий

-4-

технічний паспорт на приміщення ПК “Азовсталь” площею 3665,5кв.м., а загальна площа будівлі складається з 4013,9кв.м.

При цьому, в цих поясненнях БТІ не зазначає чому саме проводилась інвентаризація “приміщення”, а не будівлі ПК “Азовсталь”, та відповідно в реєстраційному посвідчені від 12.12.2002р. не зазначено що реєстрація права власності була проведена саме на приміщення.

БТІ зазначає, що реєстраційне посвідчення 2002р. було видане на підставі Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна  № 56  1995р., проте самі правила втратили чинність ще у 1998р. з прийняттям наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998р. № 121.

Одночасно, пояснення БТІ суперечать фактичним обставинам справи. Так, у висновку від 16.06.2004р. № 64 БТІ стверджує, що в реєстраційному свідоцтві від 12.12.2002р. зазначений ПК “Азовсталь”, тобто не будівля в цілому, а лише приміщення Палацу культури. У випадку реєстрації будівлі в цілому нібито проводиться запис “основна будівля”.

Але ж, в реєстраційному посвідченні в графі назва об'єкту нерухомого майна визначено “В цілому”; при цьому, таке визначення, як основна будівля, у реєстраційному посвідченні взагалі не передбачена нормами законодавства.

Зазначення в реєстраційній книзі ( арк. справи 112 т. 3) площі приміщення ПК “Азовсталь” в розмірі 3665,5 кв.м. також є таким, що не відповідає порядку ведення реєстраційної книги відповідно до законодавства.    

Не приймаються судом письмові пояснення БТІ щодо внесення виправлень в технічному паспорті, виданому позивачу, в частині зміни назви об'єкту інвентаризації, оскільки такі виправлення  (аркуш справи 117 т.3) не відповідають вимогам Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. № 127 щодо порядку внесення поточних змін до інвентаризаційних документів (розділ 11).

Пояснення про те, що будівля по вул. Харлампієвській, 17/25 належить двом власникам – не підтверджена будь-якими доказами.

Все зазначене свідчить про відсутність поділу будівлі по                                          вул. Харлампієвській, 17/25, та відповідно про відсутність будь-яких співвласників цієї будівлі.

Доводи відповідача 1 про те, що йому був виданий технічний паспорт на приміщення передане за спірним договором, не є такими, що підтверджують відсутність права власності позивача на це майно.

За вимогою відповідача 1 судом був оглянутий лист Фонду Державного майна України від 08.0.9.1997р. № 22-497, який долучений до матеріалів справи                    № 32/4-2пд.

В зазначеному листі повідомляється про те, що в матеріалах приватизації ОП “Азовсталь”, які зберігаються в архіві Фонду відсутні пооб'єктні розшифровки об'єктів соцкультпобуту, передані до статутного фонду позивача чи вилучені.

Проте, на думку суду, цей лист не є таким, що станом на теперішній час спростовує доводи позивача щодо відсутності в його статутному фонді ПК “Азовсталь”.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу належить ПК “Азовсталь”, як об'єкт нерухомого майна, площа якого, зокрема, складається з займаної відповідачем 1 за спірним договором.

    Відповідно до  ст.48  Цивільного  кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.  

Особа,  яка  вчиняє  правочин повинна  мати  необхідний  обсяг  цивільної  дієздатності.

Як встановлено судом вище, право власності на майно, передане за спірним договором належить позивачу. Тобто, відповідач 2 не мав належних повноважень щодо укладання договору оренди №  724/2001р.   від 24.01.01р.

-5-

Відповідно  до   ст.59 ЦК УРСР  у  разі,  якщо  за  змістом угоди випливає, що вона  може  бути  припинена  лише на  майбутнє, то  угода визнається недійсною  і  припиняється  на  майбутнє.      

Зважаючи  на  те,  що   використання  та  володіння  спірним  договором  оренди  вже  відбулося,  то  договір  оренди  № 724  від   24.01.01р. може  бути  визнаний недійсним  лише  на  майбутнє.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди № 724/2001р. від  24.01.01р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Що стосується позовних вимог про виселення відповідача 1 шляхом примусового звільнення приміщення, суд виходить з наступного.

          Як зазначено вище, спірний договір є недійсним. Відповідно до ст. 391 ЦК України (тут і далі ЦК України застосовується з урахуванням прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003р.) власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження цим майном.

З метою реалізації права власності позивач 25.10.2004р. листом № 09-1792 вимагав від відповідача 1 повернути майно передане за спірним договором.

Проте, відповідач 1 зазначені вимоги позивача не задовольнив і до теперішнього часу займає приміщення.

Наявність у відповідача 1 патенту на право оренди спірного приміщення не надає йому права на займання цього приміщення, оскільки, відповідно до Указу Президента України “Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні” № 827/94 від 30.12.1994р. патент лише надає право на укладання договору оренди, а не право займати це приміщення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині виселення відповідача 1, шляхом примусового звільнення приміщення, площею 244,1кв.м., за адресою: м. Маріуполь, вул. Харлампієвська, 17/25.

09.02.2005р. позивачем надана заява про відновлення строку позовної давності та 30.03.2005р. доповнення до цієї заяви, мотивуючи пропуск строку тим, що внаслідок реорганізаційних змін в структурі позивача існувала неврегульованість щодо компетенції кожного з підрозділів, відбувалась передача справ та документації, що призвело до затримки підготовки та направлення до суду позовної заяви. Крім того, зазначав, що протягом певного часу з відповідачем зазначений спір намагались врегулювати в добровільному порядку. Вказував, що про порушення своїх прав, як власника, позивач дізнався лише 19.02.2001р. та пропуск строку позовної давності є незначним.

Розглянувши зазначене клопотання, враховуючи принципи непорушності права власності, його виключне значення для здійснення суб'єктами господарювання своєї діяльності, рівень та гарантії судового та конституційного захисту права власності в Україні, та пріоритет судового захисту права власності, поважність причин пропуску строку позовної давності та малий термін пропуску цього строку, керуючись ст. 267 ЦК України, суд дійшов висновку про відновлення строку позовної давності.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідачів в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.          

На підставі Закону  України  „Про приватизацію  державного  майна”,ст.ст.48, 59 ЦК УРСР, ст.ст. 267, 391  Цивільного кодексу  України (у  редакції  2003 р.),    Указу Президента України “Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні” № 827/94 від 30.12.1994р., Закону України “Про підприємства в Україні”, керуючись ст. ст. 22, 43, 49, 53, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

-6-

В И Р I Ш И В :

Відновити строк позовної давності.

Задовольнити  позовні  вимоги  Відкритого  акціонерного  товариства  „Металургійний  комбінат „Азовсталь” м .Маріуполь,   до Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  „Центр-плюс” м. Маріуполь,  Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна  України  по  Донецькій  області  м. Донецьк  про  визнання  недійсним  договору  оренди  № 724/2001 р. від  24.01.01 р. на  нежитлове  приміщення  загальною  площею  244,1  кв.м,  яке  розташоване  за адресою м.Маріуполь, вул. Харлампієвська, 17/25 та про виселення відповідача 1  шляхом примусового звільнення приміщення.

Визнати недійсним на майбутнє договір  оренди  № 724/2001 р. від  24.01.01 р., укладений між Товариством  з  обмеженою  відповідальністю  „Центр-плюс”                 м. Маріуполь та Регіональним  відділенням  Фонду  державного  майна  України  по  Донецькій  області  м. Донецьк.

Зобов'язати Товариство  з  обмеженою  відповідальністю  „Центр-плюс”                     м. Маріуполь звільнити нежитлове приміщення, площею 244,1 кв.м., яке  розташоване  за адресою: м. Маріуполь, вул. Харлампієвська, 17/25.

Стягнути  з  Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна  України  по  Донецькій  області  (83000, вул. Артема, 97, м. Донецьк, ЗКПО 23977045,                          р/р 35605302801 ОПЕРУ НБУ, МФО 334624)  на  користь  Відкритого  акціонерного  товариства  „Металургійний  комбінат „Азовсталь” ( 87500, вул. Лепорського, 1,                    м. Маріуполь, ЗКПО 00191158) витрати по сплаті   держмита  у  розмірі  42,50грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 59,00грн.

           Стягнути  з  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  „Центр-плюс” (87532,  вул. Харлампієвська, 17/25, м. Маріуполь, Донецька область, ЗКПО 31191200, р/р 260002152689 у УСБ м. Маріуполя, МФО 334185) на  користь  Відкритого  акціонерного  товариства  „Металургійний  комбінат „Азовсталь” (87500, вул. Лепорського, 1, м. Маріуполь, ЗКПО 00191158, інші реквізити в матеріалах справи відсутні ) витрати по сплаті   держмита  у  розмірі 42,50грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 59,00грн.

Суддя                                                                         Склярук О.І.