Ухвала

від 18.04.2016 по справі 210/834/16-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/834/16-к

Провадження № 1-кс/210/466/16

"18" квітня 2016 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1 , розглянув клопотання слідчого СВ Дзержинського відділу поліції Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , внесене в кримінальному провадженні № 42015041710000001 від 23 грудня 2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, погодженим прокурором. В обґрунтування клопотання зазначає, що 06 лютого 2016року в кримінальному провадженні № 42015041710000001 від 23 грудня 2015 року на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено торгову продукцію, а саме: Соняшник «Жалон» партія № ОР-07-024/025-15; каністра білого кольору об`ємом 10 літрів, кожна з отиском «Агрогумат» у кількості 62 шт. Зазначена продукція належить ТОВ «Торговий Дім «Альянс «Еко». Крім того, вилучена продукція визнана речовим доказом та направлена на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_4 , та зберігається в складських приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи, що вилучені під час обшуку речі, є речовими доказами у кримінальному провадженні, та мають бути збережені до рішення суду, з метою унеможливлення його відчуження, та забезпечення можливості проведення експертиз, в яких виникне потреба, слідчий просить накласти арешт на вказані предмети.

Клопотання подано до суду в межах територіальною юрисдикції знаходиться орган досудового розслідування.

Слідчий суддя, ознайомившись з поданим клопотанням та доданими до нього витягом з ЄРДР та протоколом обшуку, приходить до висновку про необхідність його повернення з наступних підстав.

Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначенихст.132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування,ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Відповідно до ч. 7. ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України (в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, .

За змістом частини 10 та частини 11 статті 170 КПК України, арешт може бути накладений на нерухоме майно, а заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ч.2, ч.3, ч.4 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З наданих слідчому судді додатків до клопотання вбачається, що процесуальна дія «обшук», в результаті якого вилучено майно, про яке йдеться в клопотанні про арешт майна, здійснена 06 лютого 2016 року, про що складено протокол обшуку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Разом із тим, ч.5 ст.171 КПК України (в редакції чинній на момент проведення обшуку) клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України (в чинній редакції) клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Ці вимоги статті слідчим виконані не були, оскільки обшук був проведений 06 лютого 2016 року, а з клопотанням про арешт майна, слідчий звернувся 15 квітня 2016 року.

Отже, клопотання подане з порушенням строків, встановлених ч.5ст.171 КПК України, не містить даних про причини пропуску строків та прохання на їх поновлення.

Крім того, зі змісту клопотання та доданих до нього документів не вбачається, чи є майно, на яке просить слідчий накласти арешт тимчасово вилученим чи це майно вилучено відповідно до ухвали про проведення обшуку (ч. 7 ст. 236 КПК України), що унеможливлює визначення статусу такого майна у відповідності до положень ст. 167, 169, 170 КПК України.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що в порушення п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні про арешт майна не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; так само як і до клопотання не додано копій таких документів та ухвали слідчого судді, на підставі яких здійснено обшук, відомостей про володільця такого майна, та інших матеріалів, на підставі яких слідчий/прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції з прав людини визначає: «Кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципами міжнародного права».

Оскільки чинним кримінально-процесуальним законодавством встановлені строки та порядок подання клопотань про арешт майна, встановлені вимоги до клопотання про арешт майна, а також переліку документів в його обґрунтування, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання прокурору на підставі ч. 5 ст. 171, ч. 3 ст. 172 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст.ст. 132, 167, 169, 170-173 КПК України, ч. 3 ст. 172 КПК України, ч. 5 ст. 171 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Дзержинського відділу поліції Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , внесене в кримінальному провадженні № 42015041710000001 від 23 грудня 2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про арешт майна, повернути прокурору.

Роз`яснити , що недоліки, визначені в ухвалі можуть бути усунені у строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали.

Роз"яснити, що згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України, що тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Суддя: ОСОБА_1