Рішення

від 10.04.2009 по справі 8/60

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.09 С права № 8/60

За позовом Фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_1, м. Южне Одесь кої області,

до Товариства з обмежен ою відповідальністю «Східна транспортна група», м. Луганськ, -

про стягнення 4151 грн. 38 коп .

Суддя господарськ ого суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засі дань - Рубан І.Є.,

в присутності представник ів сторін:

від позивача - представ ник не з' явився;

від відповідача - пред ставник не з' явився, -

розглянувши матеріали спр ави, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач ем заявлено вимоги про стя гнення з відповідача за боргованості за надані послу ги з автоперевезення з ураху ванням індексу інфляції та 3% р ічних у сумі 3829,38 грн. та пеню у с умі 322,00 грн., - а всього 4151,38 грн., нар аховані позивачем внаслідок неналежного виконання позив ачем умов договору-заявки на перевезення вантажу №б/н від 20.08.08 року, а також судових витр ат.

23.03.09 року до суду, поштою, наді йшло клопотання позивача (вих. №б/н від 13.03.09 року) про зд ійснення розгляду спору по с уті за відсутності позивача, «оскільки у зв' язку з вироб ничими потребами немає можли вості забезпечити присутніс ть уповноваженої особи»

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 24 березня до 10 кві тня 2009 року - у зв' язку з неяв кою відповідача.

До судового засідання, при значеного на 10.04.09 року, сторони не з' явилися.

Враховуючи обставини спра ви, місцезнаходження позивач а, його вищезгадане клопотан ня, а також відсутність заяви про відмову від позову, суд в важає за можливе розглянути спір по суті за відсутності п озивача.

Відповідач відзив на поз ов та витребувані судом доку менти не надав, до судового за сідання не з' явився, явку по вноважного представника до с удового засідання не забезпе чив, про причини неявки до суд у не повідомив, заяву про роз гляд спору по суті за його від сутності до суду не спрямува в, хоча належним чином постав лений до відома про дату, час т а місце проведення судового засідання.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що згідно мате ріалам справи (довідка держа вного реєстратора виконкому Луганської міської ради АГ № 160043 від 02.04.09 року) юридичною адре сою відповідача: була: місто Л уганськ, кв.Волкова, 34, кв. 113; є на даний час: місто Луганс ьк, вул.Корольова,33, - на яку суд ом 02.03.09 року за вих. №242 та 27.03.09 року за вих. №350 спрямовано ухвали п ро призначення справи до суд ового слухання.

Оператором поштового зв' язку до суду на день розгляду справи по суті повернуто пис ьмове повідомлення, згідно д овідці до якого організація з даної адреси вибула; інші по штові відправлення станом на час розгляду цього спору до с уду не повернуто.

Згідно ст. 93 Цивільного коде ксу місцезнаходженням юри дичної особи є адреса органу чи особи, які відповідно до у становчих документів юридич ної особи або закону вис тупають від її імені, - судо м саме на цю адресу було спрям овано вищеназвані поштові ві дправлення.

У зв' язку з викладеним суд керується частиною 1 пункту 13 2 Правил надання послуг пошто вого зв' язку, затверджених постановою Кабінету Міністр ів України від 17.08.02 року №1155, - в як ому сказано, що поштові відпр авлення можуть бути повернен і об' єктом поштового зв' яз ку за зворотною адресою у раз і письмової заяви відправник а, письмової відмови адресат а, смерті адресата (одержувач а), неможливості вручення чер ез відсутність адресата (оде ржувача) чи закінчення встан овленого терміну зберігання .

З матеріалів справи вбачає ться, що по справі доведено на явність такої причини невруч ення, як відсутність адресат а (одержувача).

Будь-які інші дані про місце знаходження відповідача у су ду відсутні.

З огляду на викладене суд вв ажає, що ним вжито належних за ходів щодо повідомлення відп овідача про дату, час та місце судових слухань.

З урахуванням вищевикладе ного, керуючись частиною 3 ст. 22, ст.ст. 43 та 75 ГПК України, суд ро зглянув справу по суті за від сутності сторін, - за наявними в ній матеріалами.

І.Дослідивши обставини спр ави та наявні справі докази, с уд дійшов наступного.

29.08.08 року Товариство з обм еженою відповідальністю «Сх ідна транспортна група»(відп овідач; експедитор) факсом сп рямувало на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( позивач; перевізник) договір -заявку №б/н - на перевезення вантажу за маршрутом «смт. Ку рахове Донецької області - с . Бахмач Чернігівської облас ті», при цьому відповідач взя в на себе зобов' язання спла тити за перевезення 3500 грн., тер мін оплати - 7 днів після отр имання товарно-транспортної накладної (далі - ТТН).

Як стверджує позивач, від ва нтажовідправника ТБ «Біос»(с мт.Курахове) він отримав відп овідний вантаж та згідно тов арно-транспортним документа м доставив його до місця приз начення - до с. Бахмач та вида в вантажоодержувачу ТОВ «Чер нігівська м' ясна компанія» , - що підтверджується доданим и до справи документальними доказами (а.с. 17; 32).

17.09.08 року він (позивач) поштою спрямував на адресу відпові дача всі необхідні документ и стосовно перевезення, - факт отримання яких підтверджуєт ься документально (а.с. 18).

Не отримавши відповіді на ц е звернення та оплату вартос ті послуг з перевезення у вст ановлений термін, позивач сп рямував на адресу відповідач а претензію №2 від 01.11.08 року, з ви могою - сплатити борг ( а.с. 19).

Не отримавши відповіді на н еї та оплату вартості послуг , позивач спрямував відповід ачу акт №2 звірення взаємороз рахунків за договором переве зення вантажів №7 від 29.08.08 року, докази отримання якого відпо відачем він додав до справи (а .с.22).

Станом на час розгляду цьо го спору сума боргу становит ь:

основний борг - 3500,00 грн.;

3% річних -40,25 грн.;

інфляційні нарахування - 28 9,13 грн.;

пеня за період з 01.10.08 року 17.02.09 р оку - 322,00 грн., - а всього 4151,38 грн.

Відповідач позовні вимоги не спростував, позов не оспор ив.

ІІ.Оцінивши наявн і у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенн ю у повному обсязі з наступни х підстав.

1.Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають вн аслідок вчинення ними дій, пе редбачених цим Кодексом, у т.ч . - укладення договорів.

Договором є домовлен ість двох або більше сторін, с прямована на встановлення, з міну або припинення цивільни х прав та обов' язків ( частин а 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є право відносини, в яких одна сторон а (боржник) зобов'язана вчинит и на користь іншої сторони (кр едитора) певні дії (передати м айно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певних ді й, а кредитор має право вимага ти від боржника виконання й ого обов'язку (частина 1 ст.509 ЦК У).

Закон - ст.525 ЦКУ - не п ередбачає права сторони на о дносторонню відмову від вико нання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'я зання повинно виконуватися н алежним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільн ого законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встанов лено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кре дитор - прийняти виконання о собисто, якщо інше не встанов лено договором або законом, н е випливає із суті зобов'язан ня.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов' язанні встановлено строк (термін) йо го виконання, то воно підляга є виконанню у цей строк (термі н).

Правовідносини, як і існують між сторонами за ци м спором, належать до договор у транспортного перевезення .

Тобто відповідач, от римавши від позивача докуме нтальні докази факту здійсне ння автоперевезення за визна ченим у договорі-заявці марш рутом, повинен був у визначен ий договором строк оплатити вартість цього автоперевез ення, однак зробив це не у повн ому обсязі.

Згідно ст.908 ЦКУ переве зення вантажу, пасажирів, баг ажу, пошти здійснюється

за договором перевезення.

Загальні умови пере везення визначаються цим К одексом, іншими законами, тр анспортними кодексами (стат утами), іншими нормативно-пра вовими актами та правилами, щ о видаються відповідно до ни х.

Умови перевезення ва нтажу, пасажирів і багажу окр емими видами транспорту, а та кож відповідальність сторін щодо цих перевезень встано влюються договором, якщо ін ше не встановлено цим Кодекс ом, іншими законами, транспо ртними кодексами (статутами ), іншими нормативно-правови ми актами та правилами, що ви даються відповідно до них.

Статтею 909 ЦКУ встанов лено, що за договором перевез ення вантажу одна сторона (пе ревізник) зобов'язується дос тавити довірений їй друго ю стороною (відправником) ва нтаж до пункту призначення т а видати його особі, яка має право на одержання вантажу (о держувачеві), а відправник зо бов'язується сплатити за пер евезення вантажу встановлен у плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмо вій формі.

Укладення договору п еревезення вантажу підтверд жується складенням транспо ртної накладної (коносамента або іншого документа, встано вленого транспортними кодек сами (статутами).

Законом можуть бути п ередбачені особливості укл адення та виконання договор у перевезення вантажу.

Згідно частинам 1 та 2 с т.916 ЦКУ за перевезення вант ажу, пасажирів, багажу, пош ти стягується провізна пла та у розмірі, що визначаєт ься за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено зак оном або іншими нормативно-п равовими актами. Якщо розм ір провізної плати не визна чений, стягується розумна пл ата.

Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, по шти, що здійснюється транспо ртом загального користуванн я, визначається за домовлені стю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затве рдженими у встановленому пор ядку.

Що стосується тра нспортного експедирування , то згідно ст. 929 ЦКУ за догово ром транспортного експедир ування одна сторона (експед итор) зобов'язується за плат у і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або органі зувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспорт ного експедирування може бут и встановлено обов'язок експ едитора організувати переве зення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експе дитором або клієнтом, зобов'я зання експедитора укласти ві д свого імені або від імені кл ієнта договір перевезення в антажу, забезпечити відправ ку і одержання вантажу, а

т акож інші зобов'язання, пов'яз ані з перевезенням.

Договором транспортн ого експедирування може бути передбачено надання додат кових послуг, необхідних д ля доставки вантажу (переві рка кількості та стану ван тажу, його завантаження та в ивантаження, сплата мита, збо рів і витрат, покладених на кл ієнта, зберігання вантажу д о його одержання у пункті призначення,

одержання не обхідних для експорту та імп орту документів, виконання м итних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випад ки, коли обов'язки експедитор а виконуються перевізником.

Умови договору тран спортного експедирування ви значаються за домовленістю с торін, якщо інше на встановле но законом, іншими нормативн о-правовими актами.

Закон (стаття 931 ЦКУ) визначає, що розмір плати експедито рові встановлюється догово ром транспортного експедиру вання, якщо інше не встановл ено законом. Якщо розмір пла ти не встановлений, клієнт по винен виплатити

експедит ору розумну плату.

Статтею 932 Цивільного кодексу України передбачено , що експедитор має право з алучити до виконання свої х обов'язків інших осіб.

У разі залучення е кспедитором до виконання с воїх обов'язків за договором транспортного експедирува ння інших осіб експедитор в ідповідає перед клієнтом за порушення договору.

Позивач по справі н алежним чином виконав вимоги ст.ст.909, 917 та 919 ЦКУ, - тобто здійсн ив перевезення та видачу ван тажу вантажоотримувачу.

Відповідач припусти вся порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 920 ЦК У встановлено, що у разі пору шення зобов'язань, що виплива ють із договору перевезення, сторони несуть відповідал ьність, встановлену за домо вленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, ін шими законами, транспортними кодексами (статутами).

А статтею 934 ЦКУ встано влено відповідальність експ едитора за договором транспо ртного експедирування, згідн о якій за порушення обов'яз ків за договором транспорт ного експедирування експеди тор відповідає перед клієнто м відповідно до

глави 51 ць ого Кодексу (Правові наслідк и порушення зобов' язань. Ві дповідальність за порушення зобов' язань).

Отже, з боку відпов ідача має місце неналежне ви конання умов укладених між с торонами договорів (порушенн я зобов' язань).

Порушенням зобов'яза ння є його невиконання або ви конання з порушенням умов, в изначених змістом зобов'яза ння (неналежне виконання) (ст . 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 6 11 Кодексу у разі порушення зоб ов'язання настають правові наслідки, встановлені догово ром або законом, зокрема, спла та неустойки та відшкодуванн я збитків та моральної шкоди .

Частинами 1 та 2 стат ті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прост рочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання аб о не виконав його у строк, вст ановлений договором або зако ном.

Боржник, який простро чив виконання зобов'язання , відповідає перед кредиторо м за завдані простроченням з битки і за неможливість вик онання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням виклад еного та наявних у справі док азів суд вважає, що позивач на лежним чином довів наявніст ь вини відповідача у невикон анні умов договору, а тому осо ба, яка порушила зобов'язання , несе відповідальність за на явності його вини (умислу чи н еобережності), якщо інше не вс тановлено законом або догово ром (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшко дувати кредиторові спричине ні збитки.

Розмір збитків, сприч инених порушенням зобов'язан ня, доказується кредитором (ч астини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зоб ов'язання встановлено неуст ойку, то вона підлягає стяг ненню у повному розмірі, не залежно від відшкодування з битків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшк одувати збитки лише в тій час тині, в якій вони не покриті не устойкою.

Статтею 549 ЦКУ встановлено , що неустойкою (штрафом, пене ю) є грошова сума або інше майн о, які боржник повинен переда ти кредиторові у разі поруше ння боржником зобов' язання (ч.1). Пенею є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и несвоєчасно виконаного гро шового зобов' язання за кож ен день прострочення зобов' язання.

Укладений між сторонами за цим спором договір належить до господарських, а тому при в ирішення питання про стягнен ня пені суд керується частин ою 6 ст. 232 Господарського кодек су України (далі - ГКУ), згідно якій нарахування пені, якщо і нше не встановлено законом а бо договором, припиняється ч ерез шість місяців після вин икнення права на таке нараху вання.

Дослідження судом розраху нку суми пені, нарахованої по зивачем, показало. що порушен ь чинного законодавства при цьому не припущено.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Циві льного кодексу для стягнення пені встановлено скорочений - річний термін позовної да вності, який позивач також не порушив.

Оскільки у даному випадку с пір виник у зв' язку з невико нанням відповідачем грошово го зобов' язання, то суд при в ирішенні цього спору керуєть ся також статтею 625 ЦКУ, відпов ідно до якої боржник не звіль няється від відповідально сті за неможливість виконан ня ним грошового зобов'язанн я. Боржник, який прострочив ви конання грошового зобов'язан ня, на вимогу кредитора зобов 'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три пр оценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом, права н а відшкодування збитків або можливість за вибором кредит ора стягнення неустойки чи в ідшкодування збитків.

Таким чином, позовн і вимоги підлягають задоволе нню у повному обсязі з підста в, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.с т.44,45,47-1 та ч.2 ст.49 ГПК України, покл адає їх на відповідача як на сторону, яка порушила умови д оговору, вимоги чинного зако нодавства та з вини якої спір доведеного до суду.

На підставі ви кладеного, ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 6 23, 908,909,916,917,919,921,929,931,932,934 Цивільного коде ксу України, керуючись ст.ст. 4 -3,22,32-34,36,43,44,45,47-1,49,55,75,82-85 Господарського процесуального кодексу Укра їни, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задово льнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Відкритого акц іонерного товариства «Східн а транспортна група», іденти фікаційний код 35306897, яке знаход иться за адресою: місто Луган ськ, вул. Корольова, 33, - на корис ть Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає з а адресою: АДРЕСА_1, - основ ний борг за послуги з автопер евезення у сумі 3500 (три тисячі п' ятсот) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 40 (сорок) грн.25 коп.; інфляці йні нарахування у сумі 289 (дві сті вісімдесят дев' ять) грн . 13 коп.; пеню у сумі 322 (триста два дцять дві) грн. 00 коп., - а також су дові витрати: державне мито у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та вит рати на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу у сумі 118 (сто вісімнадцять ) грн. 00 коп.

Видати наказ піс ля набрання рішенням законно ї сили.

Рішення набирає зако нної сили після закінчення д есятиденного строку з дня йо го підписання, оформленого в ідповідно до ст. 84 ГПК України .

Рішення може бути оск аржено до Луганського апеляц ійного господарського суду у 10-денний термін з дня підпис ання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 15 квітня 2009 року.

Суддя А.П.Середа