Рішення

від 23.11.2015 по справі 203/6039/15-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/6039/15-ц

Провадження № 2/0203/1708/2015

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Цекместрук Є.О.,

за участю позивача, представника відповідача Державного агентства рибного господарства України - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного агентства рибного господарства України, державного підприємства "Регіональний дослідно-експериментальний комплекс", третя особа - Міністерство аграрної політики та продовольства України, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 пред'явив через суд зазначений позов до Державного агентства рибного господарства України та ДП "Регіональний дослідно-експериментальний комплекс" на предмет захисту свого права на працю з підстав незаконного звільнення з посади директора за п. 8 ст. 38 КЗпП України наказом голови ОСОБА_3 №39-к від 09 жовтня 2015 року, вважаючи його таким через відсутність обставин систематичного невиконання без поважних причин квартального та річного фінансового плану підприємства та показників контракту, за відсутності будь-яких попередніх дисциплінарних стягнень, проведеного в порушення вимог п.5.3.7 контракту №92 від 06 січня 2015 року без згоди первинної профспілкової організації на підприємстві, під час перебування позивача на лікарняному, відкритому 08 вересня 2015 року, без попередження про звільнення, без урахування пояснень щодо пред'явлених претензій щодо невиконання умов контракту, тому позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Державного агентства рибного господарства України №39-к від 09 жовтня 2015 року "Про звільнення ОСОБА_2П.", поновити ОСОБА_2 на посаді директора ДП "Регіональний дослідно-експериментальний комплекс" з 09 жовтня 20015 року, стягнути на користь ОСОБА_2 з ДП "Регіональний дослідно-експериментальний комплекс" середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 жовтня 2015 року до моменту ухвалення рішення у справі без урахування обов'язкових щомісячних утримань.

В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі, наполягаючи на його задоволенні з наведених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача Державного агентства рибного господарства України в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, заперечуючи тим, що норми ч.3 ст. 40 КЗпП України не поширюються на випадки звільнення за п.8 ст. 36 КЗпП України, позивач не повідомляв про своє членство у будь-якій профспілковій організації, крім того, позивач допустив порушення Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, норми Законів України "Про тваринний світ", "Про охорону навколишнього природного середовища", що виявлено актом перевірки від 31 серпня 2015 року і стало підставою для звільнення, тому представник просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач ДП "Регіональний дослідно-експериментальний комплекс", будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечило, заперечень проти позову не подавало, про відкладення розгляду справи не клопотало (а.с.120, 124).

Третя особа - Міністерство аграрної політики та продовольства України, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направило, про відкладення розгляду справи не клопотало та у письмових поясненнях заперечувало проти задоволення позову тим, що за чинним законодавством про працю перебування на лікарняному не є перешкодою для звільнення особи, яка працює за контрактом та на ДП "РДЕК" відсутня первинна профспілкова організація, тому звільнення відбулося законно.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що наказом Державного агентства рибного господарства України від 06 січня 2015 року № 02-К, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.11), ОСОБА_2 призначено з 06 січня 2015 року на посаду директора державного підприємства "Регіональний дослідно-експериментальний комплекс" на умовах укладеного з ним контракту, про що в трудовій книжці зроблено запис № 28, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.50-52).

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 09 жовтня 2015 року №39-к "Про звільнення ОСОБА_2П." у зв'язку з порушенням умов контракту від 06 січня 2015 року №92 на підставі підпункту "и" підпункту 5.3 пункту 5 зазначеного контракту (у разі систематичного невиконання без поважних причин квартального та річного фінансового плану підприємства та показників контракту) розірвано вказаний контракт від 06 січня 2015 року №92, укладений між Державним агентством рибного господарства України та ОСОБА_2; звільнено ОСОБА_2 09 жовтня 2015 року з посади директора ДП "Регіональний дослідно-експериментальний комплекс" за порушення умов контракту відповідно до п.8 ст. 36 КЗпП України (а.с. 17).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі і матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватись за згодою сторін.

На контрактну форму трудового договору не поширюється положення ст. 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Преамбулою контракту №92, укладеного Державним агентством рибного господарства України з позивачем 06 січня 2015 року, та п. 6.1, передбачено, що ОСОБА_2 призначений директором ДП "Регіональний дослідно-експериментальний комплекс" на термін з 06 січня 2015 року по 06 січня 2020 року.

Відповідно до умов п.1.1 вказаного контракту керівник (ОСОБА_2П.) зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а орган управління майном (ОСОБА_3) зобов'язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника.

Умовами пп. "в" п. 5.2 контракту визначено, що контракт припиняється до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 5.3 а 5.4 цього контракту.

Підпунктом "и" пункту 5.3 контракту встановлено, що керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи органу управління, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі систематичного невиконання без поважних причин квартального та річного фінансового плану підприємства та показників контракту.

При цьому, контракт не містить окремого тлумачення поняття "систематичного невиконання", у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що систематичним невиконанням є неодноразове, тобто таке, що мало місце двічі та більше разів.

Також з аналізу змісту вказаного підпункту "и" п.5.3 контракту належить дійти висновку, що підставою дострокового розірвання контракту за ініціативою органу управління майном є систематичне невиконання одночасно квартального, річного фінансового плану підприємства, показників контракту, а не окремо кожного з переліченого: або квартального, або річного фінансового плану, або показників контракту. При цьому таке невиконання має бути без поважних причин.

Так, в наказі відповідача №38-к від 09 жовтня 2015 року підставою для дострокового розірвання контракту вказана службова записка головного спеціаліста з питань внутрішнього аудиту ОСОБА_4 від 16 вересня 2015 року №1-10/5, лист Одеської обласної державної адміністрації від 07 жовтня 2015 року №6112/02-38/01/6882.

Вказана службова записка від 16 вересня 2015 року №1-10/5, складена головним спеціалістом з питань внутрішнього аудиту ОСОБА_4 на підставі акту перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "РДЕК" від 31 серпня 2015 року (а.с.155-157).

Так, вказаним актом перевірки від 31 серпня 2015 року визначені межі останньої, а саме: питання програми перевірки досліджувались вибірковим порядком за 2013-2014 роки та І квартал 2015 року, разом з тим, і службова записка, і вказаний акт містять посилання на допущені порушення фінансових планів та показників контракту з позивачем і за І і за ІІ квартал 2015 року, тобто висновки про порушення, що ставляться за вину позивачу за ІІ квартал 2015 року, зроблені поза межами перевірки.

Відповідно, в межах проведеної перевірки даний акт від 31 серпня 2015 року не містить висновків про одночасне невиконання квартального, річного фінансового плану підприємства, показників контракту, зважаючи на ту обставину, що контракт з позивачем укладений лише 06 січня 2015 року і річні звіти як фінансовий так і за показниками контракту (ефективності використання державного майна і прибутку) подаються лише на початку наступного за звітним роком згідно п.2.3, п.2.7 контракту.

Також судом встановлено, що за період роботи позивача на посаді директора жодних дисциплінарних стягнень, накладених згідно ст. 147 КЗпП України останній не мав, в тому числі, з підстав невиконання квартального фінансового плану чи показників контракту за ефективністю, а відтак, належить дійти висновку, що актом від 31 серпня 2015 року порушення виявлені вперше, при цьому, відповідачем ОСОБА_3, причини невиконання квартального плану та показників контракту не з'ясовувалися, до уваги не приймалися ні при складанні акту, ні при винесенні наказу про звільнення та залишилися поза увагою роботодавця, оскільки жодних письмових пояснень до акту не додано.

Доводи представника відповідача ОСОБА_3 про те, що позивач умисно не надавав пояснень та не з'явився на виклик від 27 серпня 2015 року до ОСОБА_3 31 серпня 2015 року, вказаних висновків суду не спростовують, оскільки наведені обставини не свідчать про допущення невиконання фінансових планів та показників контракту без поважних причин за І, ІІ квартал 2015 року, позаяк такі причини так і залишились відповідачем не з'ясованими, а повідомлені позивачем підстави неприбуття 31 серпня 2015 року через перебування на лікарняному не взяті до уваги (а.с.112, 113).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що належних, допустимих та достатніх доказів умисного, винного, систематичного невиконання позивачем без поважних причин квартального та річного фінансового плану підприємства та показників контракту не надано, а рішення про звільнення позивача з цих підстав прийнято передчасно, за відсутності належних для того підстав, передбачених контрактом.

Крім того, пунктом 5.3.7 контракту обумовлено, що для розірвання контракту з керівником у всіх випадках, передбачених п.5.3 цього контракту органу управління майном повинен отримати згоду первинної профспілкової організації на підприємстві, яка утворюється та діє відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 38 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом.

Так, за даними довідки Одеської обласної організації профспілки працівників рибного господарства від 05 листопада 2015 року №21 первинна профспілкова організація ДП Регіональний дослідно-експериментальний комплекс входить до складу Одеської обласної організації профспілки працівників рибного господарства (ідентифікаційний код юридичної особи 03745545, дата державної реєстрації - 10 травня 2007 року) (а.с.80), яка в свою чергу входить до складу Професійної спілки працівників рибного господарства України, статут якої долучено до справи (а.с.70-79).

При цьому, профспілковою організацією ДП Регіональний дослідно-експериментальний комплекс Одеської обласної організації профспілки працівників рибного господарства України, 05 листопада 2015 року за вих. №1511051 видана довідка, підписана головою профспілки та заступником голови профспілки ДП РДЕК про те, що письмового подання про розгляд питання щодо дострокового розірвання контракту з ОСОБА_2 до виборного органу профспілкової організації чи представника не надходило та згода на звільнення не надавалась (а.с.81).

Зважаючи на викладене, а також на те, що згідно витягу із особової картки працівника ДП РДЕК ОСОБА_2 від 09 жовтня 2015 року з заробітної плати позивача відраховуються внески до профспілки (а.с.82), суд не приймає доводи відповідача про те, що позивач не є членом профспілки та така профспілка не існує. При цьому, належить відзначити, що навіть за умов неповідомлення профспілкою роботодавця про легалізацію згідно Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , останнє не робить первинну профспілкову організацію нелегітимною.

Звідси, суд приходить до висновку про допущення відповідачем грубого порушення вимог п. 5.3.7 контракту, ст. 43 КЗпП України, ст.ст. 38, 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності щодо отримання згоди профспілкового комітету на звільнення позивача за пп. и п. 5.3 контракту згідно ч.8 ст. 36 КЗпП України.

Одночасно, суд не приймає до уваги доводи позивача про незаконність звільнення, у зв?язку з проведенням такого під час перебування його на лікарняному, оскільки виходячи з нормативного тлумачення п. п. 4, 8 ст. 36, ч. 3 ст. 40, ч. 3 ст. 41, ст. ст. 40, 41 КЗпП України та враховуючи те, що між сторонами виник спір із приводу припинення трудового договору з працівником із підстав, передбачених контрактом - п. 8 ст. 36 КЗпП України, а не у зв'язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, норми ч. 3 ст. 40 КЗпП України на ці правовідносини не поширюються, про що зроблено висновок у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 січня 2013 р. у справі N 6-127цс12, який є обов?язковим для всіх судів згідно ч.1 ст. 360-7 ЦПК України.

Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем п.22 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року N 170, щодо неповідомлення його про розірвання контракту за два тижні, оскільки вказане Положення не поширюється на керівників підприємств державної форми власності, яким є ДП Регіональний дослідно-експериментальний комплекс згідно Статуту.

За встановлених судом обставин, оцінивши зібрані докази на належність, допустимість, достатність кожний окремо і в сукупності та логічному взаємозв'язку за правилами ст.57-61, 63-65 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відповідач провів звільнення з порушенням умов контракту від 06 січня 2015 року, що потягло незаконне звільнення позивача з посади директора ДП РДЕК наказом відповідача від 09 жовтня 2015 року №39-к за ч.8 ст. 36 КЗпП України, і, відповідно, згідно ч. 1 ст.235 КЗпП України є підставою для скасування такого наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі на відповідній посаді керівника ДП Регіональний дослідно-експериментальний комплекс з дня звільнення, тобто, з 09 жовтня 2015 року, згідно контракту №92 від 06 січня 2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи наведені норми закону, а також положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, і дані довідки про середню заробітну плату (дохід) від 09 жовтня 2015 року (а.с.53), встановивши за розгляду справи обставини незаконності звільнення позивача і необхідність поновлення його на роботі на посаді керівника підприємства, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 жовтня 2015 року по 23 листопада 2015 року, тобто за 30 робочих днів, виходячи з середньоденного заробітку в розмірі 98,47 грн., що становитиме 2954,10 грн.

За правилами ст.88 ЦПК України, судові витрати, від сплати яких позивач звільнений, належить покласти на рахунок відповідачів пропорційно задоволеним вимогам в рівних частинах зі сплатою останніх на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-64, 209, 214, 215, 218, 222, 88, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати наказ Державного агентства рибного господарства України №39-к від 09 жовтня 2015 року Про звільнення ОСОБА_2П. незаконним та скасувати.

Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді директора державного підприємства Регіональний дослідно-експериментальний комплекс з 09 жовтня 2015 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з державного підприємства Регіональний дослідно-експериментальний комплекс (і.к. 33171824, Одеська область, Біляївський район, с. Паліївка, вул. Лиманська, 30) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 жовтня 2015 року по 23 листопада 2015 року в сумі 2954,10 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 10 коп.).

Рішення в частині поновлення на роботі, а також стягнення заробітної плати в межах місячного платежу підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Державного агентства рибного господарства України та державного підприємства Регіональний дослідно-експериментальний комплекс на користь держави судові витрати в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп..) з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Головуючий О.В. Колесніченко