Рішення

від 26.04.2016 по справі 915/226/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 915/226/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Чирковій А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Урсол Л.В., керівник;

від відповідача: Кравченко Ю.А., довіреність № 0-14-0.6-1561/2-16 від 29.01.2016 р.,

треті особи: Бородавка Л. В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства Козіново,

57001, Миколаївська область, Веселинівський район, смт Веселинове, вул. Перемоги, 18,

адреса для листування: ОСОБА_3 ,

АДРЕСА_1 ,

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_4 ,

АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_2 ,

АДРЕСА_4 ,

ОСОБА_5 ,

АДРЕСА_5 ,

про визнання права постійного користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство Козіново звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Відділу Держгеокадастру у Веселинівському районі Миколаївської області про визнання права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області загальною площею 21,73 га, в тому числі:

земельною ділянкою площею 15,0 га, наданою ОСОБА_6 відповідно до державного акту на право постійного користування землею на підставі рішення Веселинівської районної ради народних депутатів Миколаївської області від 14.10.1992 року 2 сесії 21 скликання, для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 39;

земельною ділянкою площею 6,73 га, наданою ОСОБА_6 відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії МК № 119, виданого на підставі рішення Веселинівської районної ради народних депутатів Миколаївської області № 5 від 26.05.1995 року 5 сесії 22 скликання, для розширення селянського (фермерського) господарства в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 305.

Ухвалою суду від 09.03.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.03.2016 року.

У судовому засіданні 22.03.2016 року оголошено перерву до 24.03.2016 року.

Ухвалою суду від 24.03.2016 року клопотання представника Селянського (фермерського) господарства Козіново про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області та його територіальним органам вчиняти дії, пов`язані з розпорядженням земельною ділянкою в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області загальною площею 21,73 га в тому числі: земельною ділянкою площею 15,0 га, наданою ОСОБА_6 відповідно до державного акта на право постійного користування землею на підставі рішення Веселинівської районної ради народних депутатів Миколаївської області від 14.10.1992 р. II сесії XXI скликання для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 39; та земельною ділянкою площею 6,73 га, наданою ОСОБА_6 відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії МК № 119, виданого на підставі рішення Веселинівської районної ради народних депутатів Миколаївської області № 5 від 26.05.1995 р. 5 сесії 22 скликання для розширення селянського (фермерського) господарства в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 305, зокрема: надавати дозволи на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення та надання цих земельних ділянок; надавати висновки щодо погодження цієї документації; затверджувати відповідну документацію та надавати ці земельні ділянки в цілому або в частині у власність та/або користування.

Ухвалою суду від 24.03.2016 року виключено з числа учасників судового процесу другого відповідача - Відділ Держгеокадастру у Веселинівському районі Миколаївської області (57001, Миколаївська область, Веселинівський район, смт Веселинове, вул. Леніна, 14, ідентифікаційний код 40006605), залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , оскільки частина спірних земельних ділянок передана у приватну власність зазначеним громадянам, розгляд справи відкладено на 05.04.2016 року.

05.04.2016 року у судовому засіданні оголошено перерву до 13.04.2016 року.

Ухвалою суду від 13.04.2016 року розгляд справи відкладено на 26.04.2016 року у зв`язку з неявкою представника позивача.

26.04.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити. У поданому суду відзиві зазначив, що позивачем не надано відповідного документу на підтвердження того, що право постійного користування земельною ділянкою внесено до складу майна СФГ «Козіново», що свідчить про відсутність обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Крім того, чинним законодавством не передбачено право фермерських господарств використовувати земельні ділянки на умовах постійного користування. Відповідачем також зазначено, що в межах спірної земельної ділянки сформовані нові земельні ділянки, на які зареєстровано право власності за третіми особами.

Треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вважали позов таким, що не підлягає задоволенню.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням Веселинівської районної ради народних депутатів Миколаївської області від 14.10.1992 року 2 сесії 21 скликання затверджено проект відведення земельної ділянки та відведено в постійне користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею 15,0 га на території Подільської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 32).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_6 виданий державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 39 (а.с. 33).

Згідно розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області від 19.10.1992 року зареєстровано селянське (фермерське) господарство «Козіново» (далі СФГ «Козіново») та видане свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (а.с. 74-75). Головою СФГ «Козіново» став ОСОБА_6 .

Рішенням Веселинівської районної ради народних депутатів Миколаївської області № 5 від 26.05.1995 року 5 сесії 22 скликання затверджено проект відведення земельної ділянки та відведено в постійне користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею 6,73 га на території Подільської сільської ради для розширення селянського (фермерського) господарства (а.с. 41).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_6 виданий державний акт на право постійного користування землею серії МК № 119, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 305 (а.с. 40).

Рішенням загальних зборів СФГ «Козіново» від 10.08.2003 року ОСОБА_3 , яка є дочкою ОСОБА_6 , прийнято в члени та обрано головою СФГ «Козіново» (а.с. 23).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3 Статуту СФГ «Козіново» до земель СФГ належать земельні ділянки, отримані (придбані) членами СФГ у власність, у постійне користування та надані СФГ в оренду.

Земельна ділянка, що належить членам СФГ на праві власності згідно з Державним актом про право власності на земельну ділянку, виданих власникам, не є власністю СФГ. Право користування земельною ділянкою власників передається СФГ для сільськогосподарських цілей, відповідно до чинного законодавства України, що регулює земельні питання.

Для здійснення господарської діяльності СФГ може використовувати орендовані земельні ділянки.

Відповідно до довідки Відділу Держземагентства у Веселинівському районі Миколаївської області від 04.02.2014 року № 04-09/204 у СФГ «Козіново» на відповідній території знаходилась в користуванні земельна ділянки загальною площею 21,73 га (а.с. 49).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 53).

27.11.2014 року Головним управлінням Держземагентства у Миколаївській області було видано наказ № 2860 про припинення права користування земельними ділянками загальною площею 21,73 га в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, наданими Дорошенку Володимиру Михайловичу для ведення селянського (фермерського) господарства та для розширення селянського (фермерського) господарства.

Цей наказ був визнаний протиправним та скасований постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.07.2015 року у справі № 814/1672/15, яка набрала законної сили 24.11.2015 року (а.с. 42-43).

У подальшому, 08.12.2015 року СФГ «Козіново» звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з заявою про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки загальною площею 21,73 га з метою внесення даних про ці земельні ділянки до Державного земельного кадастру (а.с. 45).

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області листом від 09.02.2016 року № 19-14-0.22-2463/2-16 відмовило СФГ «Козіново» у наданні згоди на виготовлення відповідної технічної документації із землеустрою із посиланням на приписи ст. 134 ЗК України, відповідно до якої земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах) (а.с. 47).

В лютому 2016 року з метою здійснення плати за землю СФГ «Козіново» звернулось до Відділу Держгеокадастру у Веселинівському районі Миколаївської області за наданням довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, користувачами, угіддями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 р. № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», оскільки згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, користувачами, угіддями (за обліковими даними), наданої Відділом Держгеокадастру у Веселинівському районі Миколаївської області 17.02.2016 року за № 27-28-99.3-556/24-16, у СФГ «Козіново» відсутні в користуванні земельні ділянки на території Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (а.с. 48).

Позивач зазначає, що такі дії відповідача свідчать про невизнання за СФГ «Козіново» права володіння та користування спірними земельними ділянками, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом. В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне.

Смерть колишнього голови СФГ «Козіново», який був засновником господарства та на ім`я якого були видані відповідні державні акти на право постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства, а також зміна голови фермерського господарства, не є підставою для припинення права постійного користування СФГ «Козіново» на ці земельні ділянки. СФГ «Козіново» існує як юридична особа з 19.10.1992 року, своєї діяльності не припиняло, від права користування земельними ділянками, наданими для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до державних актів на право постійного користування землею, оформлених на ім`я колишнього голови СФГ Дорошенка В.М., не відмовлялось, використовує вказані земельні ділянки у законний спосіб відповідно до їх цільового призначення, своєчасно та в повній мірі вносить плату за землю, звітує перед податковою інспекцією, земельні ділянки з користування СФГ не вилучались. Таким чином, СФГ «Козіново» вважає, що має законне право постійного користування спірними земельними ділянками, яке і просить визнати.

Судом встановлено наступне.

Надання громадянам земельних ділянок у користування, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, на час створення у жовтні 1992 року СФГ «Козіново» регулювалось положеннями ст.ст. 50, 51 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-ХІІ та Законом України «Про селянське (фермерське) господарство».

Так, відповідно до статті 2 Закону України від 20.12.1991 року № 2009-XII (із змін. і доп.) "Про селянське (фермерське) господарство" (далі - Закон № 2009-XII) селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

На ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право постійного користування землею.

У постійне користування згідно ч. 2 ст. 4 Закону № 2009-XII земля надавалася громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебували у державній власності.

За змістом статті 9 цього ж Закону після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 11 Закону № 2009-XII селянське (фермерське) господарство зобов`язане: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та відповідно до умов її надання; ефективно використовувати землю відповідно до проекту внутрігосподарського землеустрою, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності.

За частиною першою статті 1 Закону України від 19.06.2003 року № 973-IV (із змін. і доп.) "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 973-IV), чинного з 29.07.2003 року, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (ч. 1 ст. 4 Закону № 973-IV).

З 01.01.2002 року набув чинності новий Земельний кодекс України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ. Право постійного користування земельною ділянкою було визначено ч. 1 ст. 92 Кодексу, як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 973-IV та відповідно до частини першої статті 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства складаються з:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (ч. 2 ст. 12 Закону №973-IV).

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) (ч. 2 ст. 31 Земельного кодексу України).

Частиною 2 ст. 92 Земельного кодексу України встановлено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».

Таким чином, на час виникнення спірних відносин фермерські господарства не мають права на постійне користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Пунктом 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку.

Положення вищенаведеного пункту щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005р. N 5-рп/2005.

Верховний Суд України в постанові від 26.09.2011 року у справі № 6-14цс11 вказав, що п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N449 «Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» встановлює, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте в установленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення.

Проте, вищенаведене могло бути застосовано лише до 22.05.2014 року, тобто до смерті землекористувача ОСОБА_6 . Законодавством не передбачено автоматичного переходу права постійного користування земельною ділянкою після смерті землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність це здатність фізичних осіб мати цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Таким чином, зі смертю ОСОБА_6 припинилась його цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права і обов`язки).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Розпорядження - це можливість власника речі визначати її фактичну і юридичну долю. Юридична доля речі може бути визначена шляхом передачі права власності іншій особі або шляхом відмови від права на річ. Право розпорядження реалізується через припинення або обмеження належного суб`єктові права власності. Наприклад, продаж, дарування, вчинення заповіту або навіть знищення майна.

Згідно ч. 3 ст. 407 ЦК України право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Отже, аналізуючі вищевикладене вбачається, що право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення є виключно правом користування особи, якій це право надане, і яке після втрати чинності Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» та Земельного кодексу 1990 року не може бути передане іншій особі.

Право постійного користування земельною ділянкою не дає права користувачу земельної ділянки розпоряджатися нею, а відповідно спадкоємці не мають права успадкувати її за заповітом або за законом.

Держава або територіальна громада була єдиним і неодмінним власником всіх наданих у постійне користування земельних ділянок.

За частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлений статтею 123 Земельного кодексу України, за частинами першою - третьою якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та обєднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що ні померлий ОСОБА_6 як фізична особа ні Селянське (фермерське) господарство «Козіново» як юридична особа не зверталися до уповноважених органів щодо переоформлення права на спірну земельну ділянку в порядку, передбаченому статтею 123 Земельного кодексу України, а відтак і не реєстрували у Державному реєстрі речових прав своє право користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог статті 125 цього Кодексу.

За життя ОСОБА_6 як одного із засновників СФГ, останнє мало право фактичного безстрокового користування земельними ділянками площею 15 га та 6,73 га для ведення селянського фермерського господарства та отримання прибутку, звітування у податкову як сільськогосподарського товаровиробника із площею земельних ділянок 21,73 га, сплату земельного податку за цю землю, тощо, однак зі смертю особи, якій земельні ділянки належать на праві постійного користування, СФГ втратило таке право.

Статтею 302 Податкового кодексу України передбачено, що « 302.1. Об`єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди».

Крім того, згідно зі статтею 308 Податкового кодексу України «У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю)».

Отже, податковим кодексом України також встановлені умови використання сільськогосподарським товаровиробником сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), які повинні перебувати у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Селянським (фермерським) господарством «Козіново» не надані суду правовстановлюючі документи на користування спірними земельними ділянками.

За вказаних обставин, позивач не має права на визнання за ним ні права користування, ні права постійного користування спірними земельними ділянками.

Для отримання земельної ділянки (визнання на неї відповідного права) позивач повинен був застосовувати інший механізм, а не визнавати своє право у судовому порядку, оскільки суд може тільки підтвердити таке право (а не надати в порядку, встановленому законом) у випадку його оспорювання або невизнання.

Правомірним/неправомірним діям Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо порядку та способу надання частин земельних ділянок громадянам у власність без вилучення землі та при наявності діючих Державних актів на право постійного користування, судом не надається оцінка, оскільки вказані обставини не стосуються предмету спору.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судовий збір в розмірі 1378,00 грн. відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові покладається на позивача.

Відповідно до 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2016 року.

Керуючись ст. ст. 49, 68, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Селянського (фермерського) господарства Козіново (ідентифікаційний код 22442572) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (ідентифікаційний код 39825404), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , про визнання права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області загальною площею 21,73 га, в тому числі: земельною ділянкою площею 15,0 га, наданою ОСОБА_6 відповідно до державного акту на право постійного користування землею на підставі рішення Веселинівської районної ради народних депутатів Миколаївської області від 14.10.1992 року 2 сесії 21 скликання, для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 39; земельною ділянкою площею 6,73 га, наданою ОСОБА_6 відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії МК № 119, виданого на підставі рішення Веселинівської районної ради народних депутатів Миколаївської області № 5 від 26.05.1995 року 5 сесії 22 скликання, для розширення селянського (фермерського) господарства в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 305 - відмовити повністю.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2016 року, якою Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області та його територіальним органам заборонено вчиняти дії, пов`язані з розпорядженням земельною ділянкою в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області загальною площею 21,73 га в тому числі: земельною ділянкою площею 15,0 га, наданою ОСОБА_6 відповідно до державного акта на право постійного користування землею на підставі рішення Веселинівської районної ради народних депутатів Миколаївської області від 14.10.1992 р. II сесії XXI скликання для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 39; та земельною ділянкою площею 6,73 га, наданою ОСОБА_6 відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії МК № 119, виданого на підставі рішення Веселинівської районної ради народних депутатів Миколаївської області № 5 від 26.05.1995 р. 5 сесії 22 скликання для розширення селянського (фермерського) господарства в межах Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 305, зокрема: надавати дозволи на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення та надання цих земельних ділянок; надавати висновки щодо погодження цієї документації; затверджувати відповідну документацію та надавати ці земельні ділянки в цілому або в частині у власність та/або користування.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.04.2016 року.

СуддяВ.О. Корицька