Ухвала

від 05.07.2017 по справі 915/226/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 липня 2017 року Справа № 915/226/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівКорсака В.А., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скаргиСелянського (фермерського) господарства "Козіново", смт. Веселинове, Миколаївська обл. на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року у справі господарського суду Миколаївської області за позовомСелянського (фермерського) господарства "Козіново", смт. Веселинове, Миколаївська обл. доГоловного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, м. Миколаїв за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_4, с. Первенець, Миколаївська обл.; 2. ОСОБА_5, м. Миколаїв; 3. ОСОБА_6, м. Миколаїв; 4. ОСОБА_7, с. Поділля, Миколаївська обл. провизнання права постійного користування земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга селянського (фермерського) господарства "Козіново" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 року у справі № 915/226/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачено розділом ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

За змістом статей 26, 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору).

Тому, якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом.

Відповідна правова позиція закріплена і у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України" від 23.03.2012 року № 3.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що у поданих селянським (фермерським) господарством "Козіново" до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги відсутні докази надіслання її копії третім особам у справі - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що також підтверджується переліком додатків до касаційної скарги, в якому зазначено про надсилання копії скарги іншій стороні у даній справі.

Вищевикладене є безумовною підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, за змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.

Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідності до статті 110 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року (повний текст постанови складено та підписано 23.06.2016 року) закінчився 13.07.2016 року.

Проте, касаційну скаргу скаржником було подано лише 05.04.2017 року, що підтверджується штампом поштового відділення зв'язку на конверті, тобто майже через рік після винесення постанови судом апеляційної інстанції, а тому встановлений для оскарження судових актів строк було пропущено.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Всупереч наведеному, подана заява про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження мотивована тим, що селянське (фермерське) господарство "Козіново" повний текст оскаржуваної постанови отримало тільки 15.03.2017 року.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року було направлено на юридичну адресу відповідача 24.04.2016 року (відмітка канцелярії суду на зворотній сторінці оскаржуваної постанови) та вона до суду не поверталась.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що голова селянського (фермерського) господарства "Козіново" - Урсол Л.В. та адвокат за договором про надання правової допомоги від 17.06.2016 року - Толпекін А.А. були присутніми в судовому засіданні 21.06.2016 року, коли було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду, а тому були обізнані про результати розгляду справи судом і у скаржника було достатньо часу для подання касаційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Поряд з цим, слід зазначити, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року судом вказано, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В своєму рішенні у справі "Устименко проти України" від 29.10.2015 року Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Козіново" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 року до провадження і вона підлягає поверненню на підставі п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 86, 110, п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

1. Клопотання селянського (фермерського) господарства "Козіново" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 року у справі № 915/226/16 - відхилити.

2. Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Козіново" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 року у справі № 915/226/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.А. Корсак В.О. Швець