Вирок

від 28.04.2016 по справі 760/17649/15-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Кримінальне провадження 1-кп/760/435/16

Справа 760/17649/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

а також:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за № 12015000000000535 від 18 вересня 2015 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вахрушево Луганської області, громадянки України, тимчасово не працюючої, одруженої, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей немає, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_5 відповідно до наказу Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області (далі - ГУ Міндоходів) від 22.05.2013 № 2-о обіймала посаду начальника управління податкового контролю та митного аудиту ГУ Міндоходів у Київській області та згідно з Тимчасовим положенням про вказане управління, затвердженим Наказом ГУ Міндоходів у Київській області від 27.06.2013 р. № 48, здійснювала керівництво усією діяльністю управління щодо виконання завдань, покладених на нього.

Також ОСОБА_5 відповідно до п.п. 2.2.2, п. 2.2 Методичних рекомендацій щодо здійснення державного контролю за експортними операціями, затверджених наказом ДПА України від 16.07.2007 № 433 зі змінами, внесеними п.п. 1.4.2.3 наказу ДПА України від 05.02.2010 № 62, відповідала за проведення контрольно-перевірочних заходів щодо нетипових та сумнівних експортних операцій та контроль за їх виконанням.

Крім того, відповідно до ст. 343 Податкового кодексу України від 02.12.2010, ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993, ч.2 ст. 25, ч. 1 ст.26 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993, Положення про Міністерство доходів і зборів України, затверджене Указом Президента України від 18.03.2013, додатка № 1 до постанови Кабінету Міністрів від 20.03.2013 № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», додатку № 24 до постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 703 «Про віднесення деяких посад працівників органів державної влади, інших державних органів, установ до відповідних категорій посад державних службовців та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», ОСОБА_5 була державним службовцем п`ятої категорії дев`ятого рангу, радником податкової та митної справи І рангу, а також працівником правоохоронного органу, обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто була службовою особою.

Приблизно 18.07.2013 ОСОБА_5 була викликана до службового кабінету заступника директора Департаменту податкового та митного аудиту - начальника Управління податкового аудиту Міндоходів ОСОБА_6 за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, де особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, що є її керівником, обвинуваченій була надана вказівка щодо термінового забезпечення здійснення незаконного адміністративного тиску на підприємства: ТОВ «Розподільчий центр «Плюс» та ТОВ «Кондитер-транс» шляхом організації та здійснення контролю за безпідставним призначенням і проведенням документальних перевірок вказаних суб`єктів господарювання, складанням за їх результатами актів з внесеними до них завідомо неправдивими відомостями про нібито виявлені порушення податкового законодавства за результатами проведення експортних фінансово-господарських операцій, з метою зупинення подальшого ведення ними законної господарської діяльності, передбаченої статутними документами.

В цей же день, ОСОБА_5 , знаходячись в службовому кабінеті заступника начальника ГУ Міндоходів у Київській області ОСОБА_7 , за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, передала особі, що є її безпосереднім керівником та матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зміст зазначеної протиправної вказівки та отримала погодження на її виконання в повному обсязі.

Після цього, ОСОБА_5 , знаходячись в своєму службовому кабінеті адміністративної будівлі ГУ Міндоходів у Київській області за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, усвідомлюючи протиправний характер отриманої вказівки, надавши пріоритет незаконним вказівкам та протиправним інтересам свого керівництва в противагу завданням покладеним на ГУ Міндоходів у Київській області, ігноруючи присягу державного службовця, дану 01.04.1996, взяті 15.11.2011 на себе зобов`язання, щодо додержання етики поведінки державного службовця, затвердженої положеннями ст. 5 Закону України «Про державну службу», кодексу честі працівника органу державної податкової служби та в порушення норм Закону "Про засади запобігання та протидії корупції", Конституції України, Податкового кодексу України, Тимчасового положення "Про управління податкового контролю та митного аудиту ГУ Міндоходів у Київській області", вирішила сприяти злочинній діяльності шляхом перевищення своїх службових повноважень, вступивши в злочинну змову з іншими особами, що були її керівниками та матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Для реалізації зазначеного злочинного умислу, обвинувачена передала незаконну вказівку щодо організації та проведення перевірок ТОВ "Розподільчий центр плюс" та ТОВ "Кондитер Транс", метою яких повинно було стати значне донарахування коштів до посадових осіб Переяслав-Хмельницької ОДПІ, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Виконуючи незаконну вказівку, отриману від обвинуваченої, особи, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, підготували матеріали для призначення в серпні 2013 року позапланової перевірки ТОВ "Кондитер-Транс". В той же час, 06.08.2013 розпочалася документальна планова перевірка ТОВ "Розподільчий центр "Плюс".

Після цього, ОСОБА_5 встановивши, що у ТОВ «Розподільчий центр «Плюс» згідно наданих матеріалів та інформації з системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту відсутні розбіжності на значні суми в розрізі контрагентів у періоді, який перевіряється, а також будь-які інші відомості про непідтвердження реального здійснення товариством операцій з придбання товарів, робіт і послуг, з метою реалізації злочинних намірів щодо надання ревізору-інспектору опису псевдопорушень ТОВ «Розподільчий центр «Плюс» податкового законодавства, забезпечення контролю за складанням акта документальної перевірки з внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей про виявлені порушення податкового законодавства, під виглядом інформаційно-аналітичного супроводження перевірки вказаного товариства та надання методичної і практичної допомоги Переяслав-Хмельницькій ОДПІ з цього приводу, листами ГУ Міндоходів у Київській області від 16.08.2013 № 1840/7/10-36-22-01-12/108, від 27.08.2013 № 2083/7/10-36-22-01- 12/103, від 30.08.2013 № 2103/7/10-36-22-01-12/114 і від 13.09.2013 № 2568/7/10-36- 22-01-12 за підписом особи, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, взяла участь в організації численних заслуховувань вказаної ОДПІ щодо стану проведення планової документальної перевірки ТОВ «Розподільчий центр «Плюс».

Так, 29.08.2013 та 05.09.2013 ОСОБА_5 знаходячись у службовому кабінеті ОСОБА_7 за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, під час проведення нарад під головуванням останнього з приводу заслуховування стану проведення планової документальної перевірки ТОВ «Розподільчий центр «Плюс», діючи за попередньою змовою з особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження та інших невстановлених службових осіб ГУ Міндоходів у Київській області, достовірно знаючи, що за результатом проведення перевірки фінансово-господарської діяльності та податкової звітності ТОВ «Розподільчий центр «Плюс» порушень вимог податкового, валютного чи іншого законодавства встановлено не було, довела незаконну вказівку особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження іншим особам, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження, в частині необхідності внесення до акту планової документальної перевірки ТОВ «Розподільчий центр «Плюс» завідомо неправдивих відомостей. Зокрема, визнати фінансово-господарські операції по взаємовідносинах і розрахунках з ДП «Кондитерська корпорація "Рошен" щодо купівлі-продажу кондитерських виробів такими, що спрямовані виключно на мінімізацію податкових зобов`язань підприємства, а також надала для безумовного виконання розроблений Міндоходів опис псевдо порушень у сфері нетипового експорту для використання його як шаблонної форми під час проведення перевірок вказаного товариства, а також ТОВ «Кондитер-Транс».

Продовжуючи свої злочинні дії, 17.09.2013 ОСОБА_5 знаходячись у своєму службовому кабінеті в адміністративній будівлі ГУ Міндоходів у Київській області за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, виконуючи протиправну вказівку щодо забезпечення контролю за процесом складання актів планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Розподільчий центр «Плюс» і документальної позапланової перевірки ТОВ "Кондитер Транс" з внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей щодо порушень товариствоми вимог податкового законодавства під час взаємовідносин і розрахунків з ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», провела робочу нараду, на яку запросила інспектора-ревізора ОСОБА_8 та заслухавши останнього про стан складання актів в редакції, необхідній для забезпечення незаконного адміністративного тиску на підприємство, бажаючи настання для даного суб`єкта господарювання негативних наслідків, пов`язаних з припиненням його законної діяльності, перевищуючи свої службові повноваження, погодила внесені до проекту актів завідомо неправдиві відомості щодо псевдопорушень товариствами податкового законодавства і заниження податкових зобов`язань, надавши вказівку на їх технічне дооформлення, підписання та передачу одного примірника платникові податку.

Таким чином, за вказівкою обвинуваченої до акта позапланової документальної перевірки ТОВ "Кондитер Транс" від 02.10.2013 р. № 922/22-0/31101268, а також актів документальних перевірок ТОВ "Розподільчий центр "Плюс" від 24.09.2013 р. № 855/22-0/32395764 і від 18.12.2013 р. № 1511/22-0/32395764 ОСОБА_8 було внесено завідомо неправдиві відомості.

На підставі зазначених актів, особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, були підписані: примірник податкового повідомлення-рішення за формою "Р" від 11.01.2014 р. № 0006542201, що визначило податкове зобов`язання ТОВ "Кондитер Транс" за основним платежем податку на додану вартість у сумі 14 584 578,79 грн. та 2 976 869, 47 грн. штрафних санкцій, всього 17 561 448, 26 грн., поклавши таким чином на платника податків обов`язок сплатити зазначену суму та примірник податкового повідомлення-рішення за формою "Р" від 14.10.2013 р. № 0000012201, що визначило податкове зобов`язання ТОВ "Розподільчий центр "Плюс" " за основним платежем в сумі 15 817 932,80 грн. та 3 160 741,50 грн. за штрафними санкціями, всього 18 978 674,30 грн., що у більш ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 податкове повідомлення-рішення № 0000012201 від 14.10.2013 р. було визнане протиправним та скасовано.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2014 р. податкове повідомлення-рішення № 0006542201 від 11.01.2014 р. було визнане протиправним та скасовано.

Обвинувачена ОСОБА_5 вину в інкримінованих їх правопорушеннях визнала повністю, щиро розкаялася, повністю підтвердила всі обставини, що зазначені в обвинувальному акті та повідомила суду, що працювала начальником управління податкового та митного контролю ГУ Міністерства доходів та зборів Київської області.

В червні 2013 року була запрошена в Міністерство доходів та зборів до ОСОБА_9 , якому біла підпорядкована по службі. Під час даного візиту, ОСОБА_9 їй повідомив про те, що в Переялаві-Хмельницькому почата планова перевірка підприємства "Розподільчий центр плюс", а також планується перевірка підприємства "Кондитер-Транс".

При цьому надав вказівку, що необхідно проконтролювати ці перевірки з тим, щоб за їх результатами для даних підприємств були значні фінансові донарахування.

Після даної розмови обвинувачена приїхала на робоче місце в ГУ Міндоходів та зборів Київської області на вул. Народного ополчення, 5, що в м. Києві та доповіла своєму керівнику Фурлету, що по актах зазначених перевірок повинні бути значні фінансові донарахування.

Будучи на той момент частиною незаконної системи впливу на суб`єкти підприємницької діяльності та будучи залежною в силу своїх службових повноважень та загальної політики Міністерства доходів та зборів України, вона здійснювала в силу своїх обов`язків та повноважень контроль за виконанням вказівок щодо незаконних донарахувань грошових зобов`язань та штрафних санкцій для зазначених підприємств.

В зв`язку з вказівкою ОСОБА_9 , ОСОБА_5 брала участь у численних заслуховуваннях з приводу проведення перевірок підприємств Розподільчий центр плюс", та "Кондитер-Транс". Дані заслуховування були спрямовані на додаткові нарахування на даних підприємствах.

На черговому заслуховуванні, вона озвучила розпорядження ОСОБА_9 про те, що за даними перевірками буде контроль міністерства і по цим перевіркам повинні бути значні донарахування.

Зазначила, що в її функції входило надання методичної допомоги в т.ч. і начальникам управлінь Переяслав-Хмельницької ОДПІ. А тому дану вказівку донесла до відома начальника Переяслав-Хмельницької ОДПІ та його заступника. Розуміла, що ця вказівка є незаконною, однак зазначила, що була частиною системи, яка працювала таким чином, що ОСОБА_5 не могла без негативних наслідків для себе у вигляді звільнення з роботи, її не виконати.

Крім того, вказівка, яку вона передала начальнику Переяслав-Хмельницької ОДПІ та його заступнику була обов`язкова для інспектора, що шукав можливості для здійснення донарахувань. Також за даною вказівкою була організована позапланова перевірка ТОВ "Кондитер-Транс"

Перевірки по зазначеним підприємствам були проведені, складені відповідні акти, в яких були значні донарахування по податкам приблизно по 30 млн. грн. по кожному підприємству. Обидва підприємства подали заперечення на дії ревізора та комісією було прийняте рішення половину донарахувань скоротити.

Обвинувачена зазначила, що розуміє, що її дії могли призвести до тяжких наслідків у вигляді значних фінансових збитків для підприємств, однак не відмовилася виконувати вказівки, хоча могла це зробити, навіть шляхом звільнення з роботи, в чому щиро розкаюється.

Однак згодом, не бажаючи залишатися частиною системи незаконного впливу на суб`єктів підприємницької діяльності, вона все ж таки за власним бажанням звільнилася із органів Державної фіскальної служби, оскільки більше не бажала виконувати незаконні вказівки.

Показання обвинуваченої ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім копії вироку Яготинського районного суду Київської області від 22 травня 2015 р., на долученні якого до справи наполягала сторона обвинувачення.

При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім визнавальних показань, вина обвинуваченої та її співучасть у вчиненні злочину с ОСОБА_8 підтверджується вироком Яготинського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року (а.с. 230-233).

Надані прокурором докази (в тому числі і ті, що характеризують особу обвинуваченої), суд визнає належними і допустимими.

Суд погоджується із думкою сторони обвинувачення про те, що на момент виконання обвинуваченою своїх обов`язків з керівництва Управлінням податкового контролю та митного аудиту ГУ Міндоходів у Київській області, вона була службовою особою та працівником правоохоронного органу.

Незважаючи на відсутність належного правового обґрунтування в обвинувальному акті підстав вважати ОСОБА_5 працівником правоохоронного органу, дана обставина була встановлена судом під час судового розгляду шляхом аналізу законодавства України, а тому попередня позиція висловлена судом в ухвалі Солом`янського районного суду від 17 грудня 2015 р. "Про повернення обвинувального акту", що була скасована ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року, виявилася передчасною.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 р., органи доходів і зборів прямо віднесено до правоохоронних органів.

Крім того, на думку суду, стосовно цієї конкретної правової ситуації не може застосовуватися і правова позиція Конституційного Суду України, викладена у рішенні від 18 квітня 2012 року №10-рп/2012 (справа щодо застосування кваліфікуючої ознаки «працівник правоохоронного органу» до працівника державної виконавчої служби).

Виходячи із аналізу даного рішення, Конституційний Суд України вважає, що поняття "працівник правоохоронного органу" необхідно визначати відповідно до розуміння ознак цього суб`єкта злочину лише за змістом його застосування у Кримінальному кодексі. Із системного аналізу положень Кримінального кодексу вбачається, що в ньому розмежовано поняття "працівник правоохоронного органу", "працівник державної виконавчої служби", "державний виконавець".

Разом з тим, в Кримінальному кодексі України будь-яке розмежування понять "працівник правоохоронного органу" і "працівник органу доходів та зборів" (на відміну від "працівник державної виконавчої служби") відсутнє, а тому, як зазначалося вище, дана правова позиція Конституційного суду України до визначення кваліфікуючої ознаки "працівник правоохоронного органу" стосовно працівника органу доходів і зборів, відношення не має.

А тому, незважаючи на те, що закон «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» не є законом про кримінальну відповідальність, він визначає юридичне поняття "працівник правоохоронного органу", що є нормативним і, відповідно, обов`язковим до застосування виходячи з положень Конституції України.

Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, що виразилися у закінченому замаху на перевищення службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, що явно виходять за межі наданих йому повноважень, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, що повинно було призвести до спричинення тяжких наслідків інтересам юридичних осіб, які, однак, не були доведені до кінця з причин, що не залежали від його волі, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 365 КК України (в поточній редакції).

Крім того, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися у службовому підробленні, а саме, у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України (в поточній редакції).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 стосовно перевищення службових повноважень за ч. 3 ст. 365 КК України в поточній редакції (тобто в редакції Закону від 21.02.2014) та застосовує зворотну дію Закону про кримінальну відповідальність з наступних підстав.

Замах на злочин, що вчинила обвинувачена ОСОБА_5 , був закінчений 11.01.2014, тобто в момент підписання останнього рішення-повідомлення, виконання якого могло б призвести до тяжких наслідків.

Редакція ч. 3 ст. 365 КК України від 07.04.2011 передбачала відповідальність службової особи за перевищення влади або службових повноважень та встановлювала відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від семисот п`ятдесяти до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Редакція ч. 3 ст. 365 КК України від 21.02.2014 для того ж самого складу злочину встановила додаткову кваліфікуючу ознаку спеціальний суб`єкт (працівник правоохоронного органу), а також пом`якшила відповідальність, виключивши із санкції даної частини статті - штраф від семисот п`ятдесяти до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Враховуючи те, що і на момент вчинення замаху на злочин, і на момент вступу в законну силу нової редакції статті, обвинувачена була службовою особою - працівником правоохоронного органу, про що вже зазначалося вище, на неї може бути розповсюджена і редакція ч. 3 ст. 365 КК України від 07.04.2011, і редакція ч. 3 ст. 365 КК України від 21.02.2014. Однак, оскільки ч. 3 ст. 365 КК України в редакції від 21.02.2014 пом`якшує відповідальність особи, саме вона підлягає застосуванню відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КК України, про що повинно бути зазначено в обвинувальному акті.

Те ж саме стосується і ч.1 ст. 366 КК України, оскільки в чинній редакції із санкції даної частини вилучений вид додаткової відповідальності спеціальна конфіскація.

Суд вважає зайвою додаткову кваліфікацію інкримінованих ОСОБА_5 злочинів за ч. 2 ст. 28 КК України, оскільки на відміну від ст.ст. 14, 15 та 27 КК України, обов`язковість кваліфікації за якими встановлена відповідно ст.ст. 16 та 29 КК України, кримінальний закон не передбачає необхідності додаткової кваліфікації злочину за ст. 28 КК України у випадку вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

Оскільки ст. 365 КК України (в ред. від 21.02.2014) не містить кваліфікуючих ознак: "вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою", відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою є не кваліфікуючою ознакою злочину, а обставиною, що обтяжує покарання.

Саме таку позицію висловив Верховний суд України в своїй постанові Пленуму "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24.10.2003 № 7.

При призначенні міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, яка вчинила злочин невеликої тяжкості та замах на тяжкий злочин, особу винної, що раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Як встановлено в судовому засіданні і не заперечується учасниками судового розгляду, обвинувачена ОСОБА_5 : вину повністю визнала, щиро розкаялася у вчиненому, під час досудового слідства активно сприяла розкриттю злочину, вчинила злочин через службову залежність, самостійно залишила посаду на якій працювала (з мотивів не сприйняття незаконних методів роботи). Дані обставини суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання.

Відповідно до п. 2 ст. 67 КК України, суд не визнає обставиною, що обтяжує покарання: "вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою", оскільки, як вже зазначалося, ОСОБА_5 не була ініціатором створення даної групи, не бажала брати в ній участь, але погодилася внаслідок впливу на неї керівництва. Таким чином, обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Виходячи із зазначеного, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 365 КК України (в чинній редакції), визначивши міру покарання п`ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік.

Враховуючи повне визнання вини та щире каяття ОСОБА_5 , позитивні характеристики з місця роботи та проживання, а також те, що вона раніше не судима, одружена, має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні непрацездатних батьків-інвалідів, суд приходить до висновку про можливість її виправлення без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням за ч.3 ст. 365 КК України, встановивши іспитовий строк 2 роки.

Потерпілі від кримінального правопорушення відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів слід покласти на обвинувачену.

Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 314, 315, 373, 374, 349 Кримінального процесуального кодексу України та на підставі ч.1 ст. 366, ч. 3ст. 365 Кримінального кодексу України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 365 Кримінального кодексу України (в чинній редакції) та на підставі ст. 69 КК України призначити їй покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.3 ст. 365 КК України у виді позбавлення волі на п`ять років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік та один місяць.

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (в чинній редакції) і призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на один рік із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України визначити остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді п`яти років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік та один місяць.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтись для реєстрації в кримінально виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів 17928,00 грн. (сімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім грн. 00 коп.).

Запобіжний захід у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1