Ухвала

від 25.04.2016 по справі 201/3995/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/429/16 Справа № 201/3995/16-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

представника ТОВ «Експо-Світ» ОСОБА_8 ,

представника ТОВ «Екоенергоальянс» адвоката ОСОБА_9 ,

слідчого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі апеляційного суду, апеляційну скаргу представника ТОВ «Експо-Світ» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2016 року, якою було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою було задоволено клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , та накладено арешт на майно (зокрема тканини з синтетичних комплексних текстурованих ниток з поліефіру, тканини складного переплетення, тканини полотняного переплетення, тканини-тюль полотняного переплетення, тканини саржевого переплетення з бавовни, полотна трикотажі, тканини двошарові, тканини вибивні сатинового переплетення та ін.), та ємності (контейнери) які використовуються для його транспортування INKU2625703, MSCU8278740, ZCSU8728230, DFSU3513989, CXDU2111642, MRKU5095403, MSKU1251285, UXXU4814214, PONU8150487, MRKU3208202, MSKU1142052, які, зокрема, транспортуються (транспортувались) на підставі ВМД 100000000/2016/813402, 100000000/2016/813405, 100000000/2016/813406, 100000000/2016/813407, 100000000/2016/813408, 100000000/2016/813409, 100000000/2016/813410, 100000000/2016/813411, 100000000/2016/813412, 100000000/2016/813414, 100000000/2016/813415 наступними вантажними транспортними засобами: причіп НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , причіп НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , причіп НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , причіп НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , причіп НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , причіп НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , причіп НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , причіп НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , причіп НОМЕР_20 , шляхом заборони власнику вказаного майна, а також іншим особам розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя вказав, що оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, накладання арешту на зазначене майно є необхідним

В апеляційній скарзі:

Представник ТОВ «Експо-Світ» ОСОБА_8 вважає, що вказану ухвалу постановлено з порушенням норм кримінального процесуального законодавства України. На його думку ухвала є необґрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження. Вважає, що розглянувши клопотання без участі власників арештованого майна, судом були порушені їх права, передбачені чинним законодавством, а вказаною ухвалою порушені майнові права власника контейнерів, власника транспорту, перевізника та власника товару.

В обґрунтування своїх доводів вважає, що а ні слідчим в клопотанні, а ні слідчим суддею в ухвалі не зазначено підстав вважати про наявність вини, мети та умислу, а також не наведено доказів протиправної діяльності підприємства ТОВ «Екоенергоальянс», а внесення відомостей в ЄРДР не є підставою для накладення арешту. Тому вважає що слідчим суддею не було дотримано вимог ст. 372 КПК України щодо змісту ухвали.

На думку апелянта, результати проведеного аналізу фінансово - господарської діяльності ТОВ «Екоенергоальянс» (ЄДРПОУ 40256843), відповідно до якого, невстановленими особами, які діють від імені зазначеного підприємства, надано попередні митні декларації щодо здійснення імпортних операцій, не можуть бути доказом та свідчити про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, оскільки самим слідчим зазначено в клопотанні, що в ході досудового розслідування не було встановлено осіб, які нібито діяли від імені ТОВ «Екоенергоальянс». При цьому апелянт вказує, що слідчим представники власників майна та контейнерів не допитувались.

На його думку досудове розслідування проводиться слідчим однобічно та з ухилом на отримання неправомірної вигоди, а накладення арешту на вказане майно перешкоджає та взагалі блокує законну господарську діяльність.

Також вважає, що ухвала слідчого судді є передчасною та такою, що ґрунтується на припущеннях, викладених слідчим в клопотанні, та є невмотивованою.

Вказує, що товар відповідає заявленому коду товару, повністю відповідає кількісним показникам відповідно до товарно-супровідних документів, поданих до митного оформлення, і тому вважає, що підстав для накладення арешту не було.

Посилається, що ТОВ «Експо-Світ» є матеріально-відповідальною особою за не розмитнене майно до моменту відвантаження і прийому вантажу одержувачем на підставі міжнародних товарно - супроводних документів, вантаж до кінця є нерозмитненим, а за таких обставин, на його думку, слідчий своїми діями перешкоджає надходженню до державного бюджету України близько 4500000 гривень по несплаті митних платежів.

Також, посилається на процесуальні порушення, допущені слідчим, на те що він перебував в стані алкогольного сп`яніння, вимагав по 2500 доларів за кожен контейнер та закриття кримінального провадження, а також перевищив повноваження слідчого, підписавши не заповнені документи без понятих, надаючи про це копію відповідного протоколу.

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчому.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, думку представника ТОВ «Експо-Світ» ОСОБА_8 , представника ТОВ «Екоенергоальянс» ОСОБА_9 , які просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчому ОСОБА_10 , який вважав ухвалу законною, вивчивши надані матеріали, дослідивши окремі документи, обговоривши доводи апеляційної скарги та думку осіб в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до наступного.

Апеляційним переглядом встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування за фактом створення суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32016040000000017 від 19.03.2016 року.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, 05.02.2016 року ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснив державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «Екоенергоальянс» (ЄДРПОУ 40256843) з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної з наданням послуг підприємствам реального сектору економіки з безпідставного формування складу податкового кредиту з ПДВ, шляхом документального оформлення неіснуючих фінансово-господарських операцій.

Слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_10 , звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , про арешт майна.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2016 року було задоволене вказане клопотання та накладено арешт на вказане майно та ємності (контейнери) які використовуються для його транспортування. При цьому, суддя вмотивував прийняте рішення тим, що оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, накладання арешту на зазначене майно є необхідним.

Але з таким висновком погодитись неможливо, остільки відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

Також слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суддя за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Колегія суддів зазначає, що арешт може бути накладеним на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Крім цього, відповідно до ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Проте, перевіривши клопотання та додані до нього слідчим матеріали провадження, а також матеріали, які були предметом розгляду в суді, колегія суддів вважає, що як слідчим, так і слідчим суддею не були дотримані вищезазначені вимоги ст. ст. 167, 170 - 173, 214 КПК України при його внесенні та розгляді.

Адже належних доводів в обґрунтування мотивів та підстав задоволення клопотання, в порушення вимог ст. 370, 372 КПК України, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не навів, рівно як і не зазначив посилань на норми кримінального процесуального закону, на підставі яких вважав можливим постановити саме таке рішення, лише обмежився формальним викладенням обставин правопорушення, які слідчий вказав у своєму клопотанні.

Слідчий суддя послався на голослівну заяву слідчого про ніби-то наявний аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Екоенергоальянс», про що слідчий вказав в своєму клопотанні, не навівши при цьому конкретного обґрунтування, відповідно до якого було зроблено висновок про те, що невстановленими особами, які діють від імені ТОВ «Екоенергоальянс», надано попередні митні декларації, щодо здійснення імпортної операції відносно товару. На підставі чого слідчий зробив такий висновок, належних даних не наведено.

Колегія суддів вважає зазначені висновки слідчого неприйнятними, оскільки у розумінні статей 84, 85, 94 КПК України, вони взагалі не відповідають критеріям доказів та не можуть бути використані в якості таких, бо свідчать лише про виказане припущення. Але слідчий суддя, розглядаючи клопотання, на вказане відповідної уваги не звернув.

Також, слідчим в клопотанні не наведено доказів протиправної діяльності підприємства ТОВ «Екоенергоальянс», що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно слідчим суддею також не було взято до уваги, як і той факт, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення внесене по факту його вчинення, відповідній посадовій особі вказаного підприємства не повідомлялось та вручалось повідомлення про підозру. Також залишено поза увагою, що в рамках даного кримінального провадження цивільний позов також ніким не заявлявся.

Крім цього, колегією суддів вбачається також і порушення вимог ст.ст. 167, 170 КПК України, відповідно до положень яких, майно має мати певні ознаки, містити відповідні сліди, щодо нього можуть бути застосовані спеціальні заходи або воно може бути використано як гарантування забезпечення інтересів інших осіб, тобто відповідати визначеним вказаними статтями критеріям мети заходу забезпечення провадження у вигляді арешту майна. Також, арешт майна має запобігати визначеним ризикам, про наявність яких слідчим не було зазначено в клопотанні та не доведено в судовому засіданні, на що слідчий суддя також не звернув уваги. З наданих матеріалів та під час судового засідання встановлено, що ТОВ «Екоенергоальянс» не має відношення до автомобілів та контейнерів, якими перевозились тканини, а їх власниками є підприємства, які до даного кримінального провадження не мають жодного відношення, і оскільки ці обставини не були обґрунтовані слідчим в клопотанні та слідчим суддею під час ухвалення рішення, колегія вважає, що накладення обмеження на вказані об`єкти необґрунтовано вплинуло на господарську діяльність їх власників, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає порушення, визначені ст. 173 КПК України, щодо принципів розумності та спів розмірності обмеження права власності та його невідповідність завданням кримінального провадження.

Тому наведені з вказаного вище доводи апелянта заслуговують на увагу та підлягають задоволенню.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Але як видно з ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2016 року, вказані вимоги під час її ухвалення не були дотримані слідчим суддею.

В зазначеній ухвалі фактично відсутнє належне мотивування прийнятого рішення, не визначено мети і завдання заходу забезпечення кримінального провадження, вочевидь не обґрунтовано прийняте рішення по суті.

Вищенаведене свідчить про те, що ухвала суду не може бути визнана законною, а тому підлягає скасуванню.

Неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які встановлені колегією суддів при даному апеляційному розгляді, на підставі ст. ст. 409 - 412 КПК України тягнуть скасування судового рішення, та постановлення нової ухвали.

Що стосується доводів апелянта про ніби-то допущені процесуальні порушення, допущені слідчим, на те що він перебував в стані алкогольного сп`яніння, вимагав по 2 500 доларів за кожен контейнер та за закриття кримінального провадження, а також перевищив повноваження слідчого, підписавши не заповнені документи без понятих, то вказані обставини, виходять за межі даного апеляційного розгляду, остільки як видно з наданих копій заяв на підставі яких були внесені відповідні відомості до ЄРДР, вони є предметом прокурорських перевірок, про результати яких апеляційному суду в теперішній час невідомо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Експо-Світ» ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2016 року, якою було задоволено клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , та накладено арешт на майно, - скасувати, та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4