Ухвала

від 21.04.2016 по справі 640/11492/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 640/11492/15-к Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/790/526/16 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 року м.Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючогосудді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

представника ОСОБА_7 та ТОВ «СТАТУС АУДИТ КОНСАЛТИНГ» - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та директора ТОВ «СТАТУС АУДИТ КОНСАЛТИНГ» на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 6 квітня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання слідчого СГ ГУ НП в Харківській області про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню № 12015220000000471 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Накладено арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуку 24.03.2016 року в офісних приміщеннях кімнати без номеру 2-го поверху, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_9 .

Накладено арешт на майно, яке вилучене під час проведення обшуку 24.03.2016 року в офісних приміщеннях № 707 та № 705, розташованих на 7-му поверсі буд. АДРЕСА_2 у директора ТОВ «Статус аудит консалтинг» ОСОБА_10 .

Накладено арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуку 24.03.2016 року в приміщенні квартири АДРЕСА_3 у ОСОБА_11 .

Накладено арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуку 24.03.2016 року в приміщенні квартири АДРЕСА_4 у ОСОБА_7 .

Накладено арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуку 24.03.2016 року в приміщенні квартири АДРЕСА_5 у ОСОБА_12 .

В задоволенні іншої частини клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області відмовлено.

Як зазначено в ухвалі, слідчий СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_13 4 квітня 2016 року звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , в якому просив накласти арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуку 24.03.2016 року (а.с. 2-6).

Як на підстави арешту майна, слідчий послався на те, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015220000000471 за ознаками кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом пособництва в заволодінні державними коштами в особливо великих розмірах.

Постановою слідчого СУГУНП в Хаківській області від 25.03.2016 року, документи та предмети, які вилучені відповідно до протоколів обшуку від 24.03.2016 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12015220000000471 від 09.06.2015 року ( т. 1, а.с. 172-187).

Задовольняючи клопотання слідчого частково, слідчий суддя послався на те, що слідчим доведено, що зазначене вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя вказав, що вилучене відповідно до протоколів обшуків майно, за виключенням нижче вказаного майна, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в іншій частині, слідчий суддя зазначив, що стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні не виправдовують такий ступень втручання у права і свободи осіб. Не доведено значення вищевказаних предметів та документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_7 та директор ТОВ «Статус Аудит Консалтинг» подали апеляційні скарги.

ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене у нього під час проведення обшуку 24.03.2016 року в приміщенні квартири АДРЕСА_4 .

Директор ТОВ «Статус Аудит Консалтинг» ОСОБА_14 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку 24.03.2016 року в офісних приміщеннях № 707, 705, розташованих на 7-му поверсі буд. АДРЕСА_2 у директора ТОВ «Статус Аудит Консалтинг» ОСОБА_14 .

Апеляційну скаргу обґрунтовують тим, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, ОСОБА_8 - представника ТОВ «Статус Аудит Консалтинг» та громадянина ОСОБА_7 що підтримала апеляційні скарги та наполягала на їх задоволенні, прокурора, що заперечував проти апеляцій, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з клопотання про арешт майна, вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 167 КПК України і вилучене майно та документи мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження , в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші , цінності та інші речі , набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами. Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Задовольнивши клопотання слідчого з посиланням на зміст ст.170 КПК України слідчий суддя врахував, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а про арешт майна, передбачений ч.2 ст. 170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування , виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно до 276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Тому відсутність повідомлення про підозру в кримінальному провадженні не позбавляє прокурора та слідчого права звернутися з клопотанням про арешт майна для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, про що йдеться в ст. 170 КПК України.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 та ч. 2 ст. 167 КПК України.

Посилання апелянтів на порушення слідчим суддею ст.ст.98,167,170,171,173 КПК України таким чином спростовуються судовими матеріалами.

Апелянтами при викладенні доводів апеляції не враховано зміни до ст.170 КПК України що вступили в силу 29.02.2016 року та те, що слідчий суддя при винесенні ухвали від 6.04.2016 року щодо накладення арешту на майно керувався саме новою редакцією статті.

Посилання на те, що інформація до ЄРДР про причетність до вказаного кримінального правопорушення таких підприємств як: ТОВ «Калатея», ТОВ «Оріон Компані плюс», ТОВ «МК Фортуна», ТОВ «Укрбудреконструкція», ТОВ « Промолайнер», ТОВ «Іліна», ТОВ «Амбра Трейд», ТОВ « Торг сервіс плюс», ТОВ « Укрведсервіс», ТОВ «Збутпроект», ТОВ «Інкона», ТОВ « Сервіс Сбут», ТОВ «Коммерс ЛТД», ТОВ «Профопт», ТОВ «Єлан Трейд», ТОВ «АС Харків», ТОВ «Оптстанція», ТОВ « Макслайн», ТОВ «Голдсервіс плюс», ТОВ «Голдсервіс», ТОВ « ВВК Групп», ТОВ ТД Гранітний кар*єр», ПП «Бастєт» була внесена слідчим вже після проведення обшуків на підставі постанови слідчого від 25.03.2016 р. про внесення доповнень до обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, яка в свою чергу слідчим була обгрунтована лише тим, що печатки та документи вказних підприємств були вилучені під час проведення обшуків в межах даного кримінального провадженя судова колегія не приймає до уваги, оскільки чинний КПК України не передбачає оскарження внесення відомостей до ЄРДР.

Між тим, в ч.3 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Апелянтам при викладенні апеляційних вимог слід враховувати, що апеляційний суд перевіряє законність ухвали слідчого судді в межах судових матеріалів щодо розгляду клопотання про накладення арешту, а чинний КПК України не покладає на суд жодних функцій органів досудового розслідування.

Посилання на незаконність ухвали слідчого судді щодо надання дозволу на проведення обшуку, судова колегія вважає безпідставним, оскільки жоден з учасників процесу в апеляційному порядку її не оскаржував і вона не є предметом апеляційного оскарження.

З тексту апеляційних скарг вбачається, що апелянти вважають певні дії посадових осіб органів досудового розслідування неправомірними, однак порядок оскарження дій слідчого регламентований ст. 303 КПК України і правом на оскарження цих дій вони можуть скористатися окремо.

Що стосується доводів апеляцій про фактичні обставини справи та щодо того, що вилучені документи та майно, на яке накладено арешт не мають відношення до даного кримінального провадження, то судова колегія зазначає, що всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, вірність кваліфікації, питання причетності до кримінального правопорушення, винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Посилання ОСОБА_7 на ч.2 ст.168 КПК України судова колегія вважає необгрунтованими оскільки в даній правовій нормі чітко вказано, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин , мобільних терміналів систем зв*язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Дана правова норма стосується саме електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв*язку наприклад серверів, комутаторів систем електрозв`язку, а мобільний телефон та ноутбук є лише носіями інформації в електронному вигляді.

Крім того, судова колегія зазначає що незважаючи на те, що мобільний телефон та ноутбук вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 ним до апеляційного суду не надано жодного документального підтвердження права власності на мобільний телефон та ноутбук.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційних скарг не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційні скарги директора ТОВ «Статус Аудит Консалтинг» ОСОБА_14 та громадянина ОСОБА_15 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 6 квітня 2016 року щодо накладення арешту на вилучене під час обшуків майно залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: