Ухвала

від 11.04.2016 по справі 815/5816/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2016 року м. Київ К/800/19638/15

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ренійському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015 року

у справі № 815/5816/14

за позовом Державної податкової інспекції у Ренійському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

до Ренійської міської ради Одеської області,

третя особа - Виконавчий комітет Ренійської міської ради Одеської області,

про стягнення заборгованості,

встановив:

Державна податкова інспекція у Ренійському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Ренійської міської ради Одеської області про стягнення заборгованості.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року у справі № 815/5816/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що позивачем не доведено правомірності заявлених вимог.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що станом на 29 вересня 2014 року сума податкового боргу Ренійського комунального підприємства Міськканалізація становить 73 726, 80 грн.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у справі № 815/3001/14 стягнуто з розрахункових рахунків Ренійського комунального підприємства Міськканалізація податковий борг в розмірі 74 340, 53 грн.

05 серпня 2014 року Ренійським комунальним підприємством Міськканалізація були перераховані обов'язкові платежі за забруднення навколишнього середовища, єдиний податок та податок на прибуток у загальній сумі 2 643, 03 грн.

Для стягнення коштів з рахунків Ренійського комунального підприємства Міськканалізація 28 серпня 2014 року позивачем направлені до банку платника інкасові доручення, які повернуті, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку платника.

Згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо Ренійського комунального підприємства Міськканалізація відсутні.

Судами також встановлено, що позивач звертався із запитом до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про надання інформації щодо рухомого майна Ренійського комунального підприємства Міськканалізація . Листом від 11 листопада 2013 року Державна інспекція сільського господарства в Одеській області повідомила позивача, що згідно даних Єдиного державного реєстру відомчих машин Держсільгоспінспекції України по Одеській області за Ренійським комунальним підприємством Міськканалізація майно не значиться.

Відповідно до п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно із п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, обов'язковими передумовами звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство або його майно, є обов'язок контролюючого органу звернутися до вказаного органу з поданням про прийняття одного з можливих рішень, передбачених п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України, а також неотримання відповіді на подання у 30-ти денний строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог.

На підставі п. 5.1 Статуту Ренійського комунального підприємства Міськканалізація , затвердженого рішенням сесії Ренійської міської ради від 08 вересня 2000 року, вказане комунальне підприємство створено на основі комунальної власності Ренійської міської ради.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звертався до Ренійської міської ради з листом від 04 грудня 2013 року щодо виділення коштів з місцевого бюджету у 2014 році на сплату податкового боргу, зокрема, Ренійського комунального підприємства Міськканалізація .

Проте, судами встановлено, що вищезазначений лист в розумінні положень ст. 96 Податкового кодексу України не може бути визнаний поданням контролюючого органу, оскільки направлений на адресу голови Ренійської міської ради до винесення постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року, згідно якої стягнуто з розрахункових рахунків Ренійського комунального підприємства Міськканалізація податковий борг в розмірі 74 340, 53 грн., тобто до здійснення контролюючим органом заходів, направлених на погашення податкового боргу за рахунок коштів та майна платника податків. Крім того, у вказаному листі відсутня вимога контролюючого органу щодо прийняття Ренійського міською радою одного з рішень, передбачених п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України.

Також судами встановлено, що 01 вересня 2014 року податковий орган звернувся до Виконавчого комітету Ренійської міської ради з листом про надання інформації щодо заходів стосовно сплати податкового боргу Ренійського комунального підприємства Міськканалізація .

Вказане звернення також не може бути визнано поданням в розумінні п.96.1 ст. 96 Податкового кодексу України, оскільки містить лише запит про надання інформації щодо заходів виконкому органу місцевого самоврядування стосовно сплати податкового боргу Ренійського комунального підприємства Міськканалізація . У вказаному листі також відсутня вимога контролюючого органу щодо прийняття міською радою одного з рішень, передбачених п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України.

Таким чином, судами попередніх інстанцій зроблений правильний висновок що позивачем не здійснено обов'язкових заходів, передбачених ст. 96 Податкового кодексу України, які є передумовами звернення контролюючого органу до суду з вказаним позовом.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015 року у справі № 815/5816/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук