Ухвала

від 05.05.2016 по справі 1-150/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/793/17/16 Справа № 1-150/12 Категорія: ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 383 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 з участю прокурораОСОБА_6

предст. цивільного позивача ОСОБА_7

ОСОБА_8

обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляційною скаргою представника цивільного позивача - кредитної спілки (далі КС) Лідер-Плюс ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 червня 2015 року, яким

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Веселий Кут Тальнівського району Черкаської області, громадянин України, учасник бойових дій, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 383 КК України на 3 роки позбавлення волі та вииправданий за ч. 4 ст. 190 КК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину.

На підставі ст. 75 КК України вирішено звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Богуславець Золотоніського району Черкаської області, громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

засуджена за ч. 2 ст. 383 КК України на 3 роки позбавлення волі та виправдана за ч. 4 ст. 190 КК України у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину.

На підставі ст. 75 КК України вирішено звільненити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Також на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України вирішено звільнити ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від призначеного за ч. 2 ст. 383 КК України покарання в зв`язку із закінченням строків давності.

Виірішено залишити без розгляду цивільний позов КС «Лідер-Плюс» (про стягнення з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди КС «Лідер-Плюс» у розмірі -1064000 грн.)

Вирішено стягнути з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 судові витрати за проведення експертизи по 1277 грн. 04 коп. з кожного.

Вирішено скасовати арешт, накладений на нерухоме майно ОСОБА_10 та рухоме майно ОСОБА_9 згідно постанов ст. слідчого СВ прокуратури Черкаської області від 28.01.2009 року та від 11.07.2008 року

Вирішено долю речових доказів.

ОСОБА_10 та ОСОБА_10 визнані винними в тому, що вони, перебуваючи в шлюбних відносинах, 13 лютого 2008 року, умисно, з корисливих мотивів, з метою неповернення отриманих коштів, ігноруючи неодноразові усні та письмові вимоги керівництва кредитної спілки «Лідер-Плюс» про необхідність сплати кредиту, дізнавшись про наміри кредитної спілки про примусове стягнення з них коштів в судовому порядку, звернулися з письмовими заявами до УПМ ДПА в Черкаській області та до прокуратури Черкаської області, в яких вказали завідомо неправдиву інформацію про порушення чинного законодавства та скоєння особливо тяжкого злочину, а саме шахрайства головою правління КС «Лідер Плюс» ОСОБА_11 , зазначивши, що остання 26 червня 2007 року, шляхом обману, оформила фіктивний кредитний договір № С557 від 26 червня 2007 року на ім`я ОСОБА_10 на суму 564000 грн. та фіктивний кредитний договір № С556 від 26 червня 2007 року на ім`я ОСОБА_9 на суму 500 000 грн., але вказані суми грошей їм не передала, а гроші присвоїла, заволодівши коштами членів кредитної спілки на загальну суму 1 064 000 грн.

ОСОБА_10 виправдана за відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за обвинуваченням в тому, що вона 26 червня 2007 року, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами кредитної спілки „Лідер -Плюс", шляхом зловживання довірою службових осіб, під приводом отримання кредиту, в приміщенні вказаної спілки за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 2. уклала з КС Лідер Плюс кредитний договір №С557 від 26 червня 2007 року на суму 564000, заздалегідь не маючи наміру на повернення цих коштів і у той же день згідно видаткового касового ордеру №1681 отримала у касі спілки 564 000 грн., що у 2820 разів перевищує встановлений на той період неоподаткований мінімум доходів громадян, якими заволоділа заподіявши членам кредитної спілки шкоду в особливо великих розмірах.

ОСОБА_10 виправданий за відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за обвинуваченням в тому, що він 26 червня 2007 року, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами кредитної спілки „Лідер -Плюс", шляхом зловживання довірою службових осіб, під приводом отримання кредиту, в приміщенні вказаної спілки за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, уклав з КС Лідер Плюс кредитний договір №С556 від 26 червня 2007 року на суму 500000, заздалегідь не маючи наміру на повернення цих коштів і у той же день згідно видаткового касового ордеру №1682 отримав у касі спілки 500 000 грн., якими заволодів, заподіявши членам кредитної спілки шкоду в особливо великих розмірах.

В апеляційній скарзі представник цивільного позивача ОСОБА_7 , не погоджуючись з рішенням за вироком суду в частині залишення без розгляду цивільного позову КС «Лідер-Плюс», мотивуючи про недотримання судом вимог ст. 323 КПК України та роз`яснень, які містяться у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року Про виконання судами України законодавства і ППВСУ з питань судового розглядусправ і постановлення вироку, про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, що, на його думку, призвело до того, що КС Лідер-Плюс, яка є потерпілою від злочину, втратила можливість повернути гроші вкладників КС, які також фактично є потерпілими від злочину. Звертає увагу, що судом у судовому засіданні не були досліджено обставини щодо обізнаності керівництва КС «Лідер-Шюс» на час оформлення кредитних договорів 26 червня 2007 року на суму 1064000 грн. про інші фінансові зобов`язання на суму понад 3000 000 грн., про що було заявлено представником цивільного позивача у судовому засіданні, як і щодо дій підсудних по приховуванню належного їм майна, на яке було накладено арешт. А тому, за наслідками розгляду апеляційної скарги просить скасувати вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.06.2015 року у частині розв`язання цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди КС «Лідер-Плюс» та призначити новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції в іншому складі суду.

Заслухавши доповідь судді, доводи представників цивільного позивача КС Лідер-Плюс ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_8 на підтримку поданої апеляції, думку прокурора, а також засуджених, про відсутність підстав для задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляціції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_10 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання, прокурору про вчинення злочину, поєднане з обвинуваченням особи в особливо тяжкому злочині, вчинене з корисливих мотивів), правильність такої кваліфікації дій кожного з них і призначення кожному виду і розміру покарання за цим законом, відповідність вимогам закону звільнення ОСОБА_10 та ОСОБА_10 від покарання як на підставі ст. 75 КК України (з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України), так і на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України (в зв`язку із закінченням строків давності), а також обґрунтованість виправдання ОСОБА_10 та ОСОБА_10 ч. 4 ст. 190 КК України у зв`язку з відсутністю в діях кожного складу цього злочину, в апеляційному порядку ніким із учасників судового розгляду (прокурором, обвинуваченими, цивільним позивачем) фактично не оскаржується, а підстав для ухвалення рішення в інтересах обвинувачених в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 365 КПК України 1960 року, колегія суддів не знаходить..

Як під час досудового розслідування, так і в суді, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 свою вину у вчиненні злочинів не визнали, пояснюючи, що дійсно договір на отримання кредиту відповідно на суму 564 000 грн. та 500 000 грн. кожний із них оформив наприкінці 2007 року на прохання голови правління КС «Лідер-Плюс» ОСОБА_11 , з якою вини були в дружніх відносинах, на її прохання для покращення фінансового стану спілки, однак гроші по такому кредиту не отримували, а після того, як з них почали вимагати повернення кредиту, вони змушені були звернутися з відповідною заявою в ДПА Черкаської області та прокуратуру. Цивільний позов КС «Лідер-Плюс» не визнали.

За висновками суду, зазначеними у вироку, факт отримання ОСОБА_10 та ОСОБА_9 коштів КС «Лідер-Плюс» згідно кредитних договорів від 26 червня 2007 року відповідно 564000 грн. та 500000 грн. підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами.

Проте, дослідивши докази, суд дійшов висновку про відсутність беззаперечних доказів, що ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , укладаючи кредитні договори в червні 2007 року, мали умисел на заволодіння коштами кредитної спілки, і, звернувши всі сумніви на користь останніх, визнав, що в діях кожного з них відсутній склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, і, що вони повинні відповідати по відповідному кредитному договору перед кредитною спілкою в порядку цивільного, а не кримінального судочинства. За висновками суду корисливий мотив, який у них виник після того, як КС «Лідер-Плюс» у січні-липні 2008 року звернулася до суду з позовами про стягнення коштів в значно більшому за суму кредиту розмірі (т.1 а.с. 40, т.3 (6)), і охоплюється ч. 2 ст. 383 КК України, оскільки вони зробили неправдиве повідомлення про вчинення злочину з корисливих мотивів і додаткової кваліфікації не потребує.

За вказаних обставин немає передбачених законом підстав для скасування або зміни апеляційним судом вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_10 , зокрема в частині виправдання у зв`язку з відсутністю складу цього злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в діях ОСОБА_10 та ОСОБА_10 , до яких у цій кримінальній справі і позивається цивільний позивач КС Лідер-Плюс.

Так, відповідно до ч.3 ст.328 КПК України 1960 року, при виправданні підсудного за відсутністю в його діях складу злочину суд залишає позов без розгляду (такий же порядок передбачається і положеннями ч. 3 ст. 129, 326 КПК України, зокрема, - у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду).

Крім того, в резолютивній частині виправдувального вироку відповідно суд має вказувати зокрема і про скасування заходів до забезпечення цивільного позову (ст. 335 КПК 1960).

Тому, колегія суддів вважає, що вирішення таким чином питання цивільного позову у цій кримінальній справі є відповідним встановленим обставинам, і тому відкидає доводи представників цивільного позивача про незаконність рішення суду про залишення позову без розгляду і скасування арешту на майно виправданих осіб. Підстав для скасування вироку в частині залишення позову без розгляду призначення нового судового розгляду в порядку цивільного судочинства у цій справі немає.

Також є невідповідними положенням процесуального закону твердження цивільного позивача про те, що КС Лідер-Плюс втратила можливість повернути гроші вкладників КС, оскільки згідно ч. 4 ст. 28 КПК України 1960 року передбачено, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з зазначеним, керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року, пунктами 11,15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 червня 2015 року відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника цивільного позивача кредитної спідки Лідер-Плюс ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 6 місяців з моменту її проголошення та отримання її копії.

Головуючий :

Судді :