Ухвала

від 15.09.2016 по справі 1-150/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

виправданого ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_8 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 13.01.2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, працюючого майстром цеху «Путильське ЛГ», раніше не судимого, визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 2 ст. 191 КК України, ч.3 ст. 358 КК України у зв`язку із недоведеністю його участі у вчиненні вказаних злочинів і по суду виправдано.

Провадження №11 /794/7/16 Головуючий в І Інстанції: ОСОБА_9

Категорія ч. 2 ст. 191, 358 ч.3 КК України Суддя-доповідач: ОСОБА_10 .

Міру запобіжного заходу обрану щодо ОСОБА_7 у вигляді підписки про невиїзд - скасовано.

В задоволенні цивільного позову прокуратури Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди в сумі 101986,22 грн. та 338805,63 грн. - відмовлено.

Вирішено питання щодо речових доказів по справі.

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи посаду директора державного підприємства «Путильське лісове господарство» (далі ДП «Путильське лісове господарство»), впродовж 2008-2009 років, тобто будучи службовою особою, наділеною організаційно розпорядчими та адміністративно господарськими обов`язками, вирішив в лютому 2009 року шляхом використання свого службового становища, привласнити майно, яке належало вищевказаному підприємству, а саме: 38 м. кубічних пиломатеріалів вартістю 30280,12 грн. та приховати цей злочин, шляхом використання завідомо неправдивих первинних бухгалтерських документів, ввести в оману працівників бухгалтерії та інших працівників підприємства щодо справжності господарської діяльності між очолюваним лісовим господарством ним та ТзОВ ПКП "Елка".

Тому, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ДП «Путильське лісове господарство» не мало господарських стосунків між очолюваним лісовим господарством та ТзОВ ПКП "Елка", але маючи фіктивні первинні бухгалтерські документи на нібито придбання ДП «Путильське лісове господарство» у ТзОВ ПКП «Елка» дизельного пального, а саме, прибутково - видаткову накладну № 125 від 17 грудня 2008 року, яка була складена невстановленими слідством особами, ввів в оману працівників бухгалтерії підприємства, щодо справжності оборудки, у зв`язку з чим, на підставі цієї прибутково-видаткової накладної та податкової накладної № 125 від 17.12.2008 року по бухгалтерському обліку ДП «Путильське лісове господарство» було оприбутковано фіктивне надходження від ТзОВ ПКП «Елка» 22 000 літрів дизпалива вартістю 111 540 грн.

У зв`язку з цим у ДП «Путильське лісове господарство» виникла заборгованість перед ТзОВ ПКП «Елка» за нібито поставлене пальне.

Використовуючи даний факт, ОСОБА_7 ,. надавши своїм діям видимість проведення взаєморозрахунків з ТзОВ ПКП «Елка» за нібито отримане від зазначеного підприємства дизпалива шляхом відпуску цьому підприємству лісоматеріалів, розуміючи, що фактично ніякого боргу перед ТзОВ ПКП «Елка» у ДП «Путильське лісове господарство» немає, привласнив ці лісоматеріали.

Далі, реалізуючи свій злочинний план, в десятих числах лютого 2009 року, ОСОБА_7 передав фіктивну довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ ПКП «Елка» серії ЯЗЕ № 885400 головному інженеру ДП «Путильське лісове господарство» ОСОБА_11 , ввівши цим останнього в оману щодо справжності цієї оборудки та надав вказівку на здійснення, оформлення, вивезення 38 м. куб пиломатеріалів, нібито в рахунок оплати послуг ТзОВ ПКП «Елка». Одночасно, він наказав ОСОБА_11 відшукати вантажний транспортний засіб для вивезення та реалізації цих пиломатеріалів.

На виконання вказівки ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , сприймаючи цю оборудку, як офіційну господарську діяльність між підприємствами, здійснив розпорядчий напис в підробленій довіреності серії ЯЗЕ № 885400 ТзОВ ПКП «Елка» про оформлення видачі 38 м. куб. пиломатеріалів, передав її в бухгалтерію ДП «Путильське лісове господарство». На підставі даної довіреності, бухгалтером по виписці нарядів на видачу лісопродукції ОСОБА_12 було оформлено наряд на відпуск лісопродукції ДП «Путильське лісове господарство» № 000290.

В подальшому на території пилорами №1 ДП «Путильське лісове господарство», її старшим майстром ОСОБА_13 , на підставі вказаних документів було оформлено товарно-транспортну накладну серії ЛГ №000089.

13 лютого 2009 року з території ДП «Путильське лісове господарство» транспортним засобом марки «Мерседес» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки «KOHLER» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_14 на підставі товарно-транспортної накладної серії ЛГ №000089 від 13.02.2009 року було незаконно вивезено 38 м. кубічних пиломатеріалів загальною вартістю 30280,12 грн. і реалізовано останнім на території Миколаївської області. Після цього, зазначені кошти від реалізації цих пиломатеріалів ОСОБА_14 передав ОСОБА_11 , а останній передав безпосередньо директору ДП «Путильське лісове господарство» ОСОБА_7 , який їх привласнив.

Отже, своїми умисними діями, ОСОБА_7 будучи службовою особою і виконуючи функції директора вказаного підприємства, заволодів його майном - 38 м. кубічних пиломатеріалів вартістю 30280,12 грн., чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

На вказаний вирок районного суду надійшла апеляція прокурора Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_8 , в якій він просив вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 13.01.2016 року в кримінальній справі щодо виправдання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 191, ч.3 ст.358 КК України скасувати, у зв`язку із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та постановити новий вирок, згідно з яким ОСОБА_7 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.3 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки,

з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно -

розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків строком на 2 роки;

- за ч.3 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих

мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого

покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді

позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади,

пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно -

господарських обов`язків строком на 2 роки.

На підставі ч.5 ст.74 КК України та ч.1 п.3 ст.49 КК України звільнити ОСОБА_7 від покарання.

При цьому апелянт посилався на те, що вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 13.01.2016 року є таким, що не ґрунтується на законі і підлягає скасуванню, у зв`язку із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, що призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України.

Вважає, що при постановленні вироку суд діяв упереджено, з метою виправдання ОСОБА_7 і це полягало у наступному.

Так, у вироку, суд послався на показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,

ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , та інших, як на такі, що не підтверджують вчинення ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.358 КК України.

Але, зазначені свідки, були свідками обвинувачення ОСОБА_7 за

ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України. 26 травня 2015 року обвинувачення ОСОБА_7 було змінено, а

саме: з нього виключено ч. 3 ст.365, ч. 2 ст.366 КК України, а з ч. 4 ст. 191

змінено на ч. 2 ст. 191 КК України.

Стверджує, що районний суд не вірно вважав, що жодним доказом у справі не доведено вину ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинах, а також те, що у вироку, формулювання змісту показань свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_11 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 викладене не в повному обсязі, а виключно з виправдувальним нахилом.

Вважає, що суд не дав оцінку показанням свідка ОСОБА_25 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , а також оголошеним у судовому засіданні показанням свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , які вцілому викривають ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст. 358 КК України. В ході судового засідання висновок судової-економічної експертизи за № 1087 від 29 липня 2010 року, якою відображено факти безпідставного оформлення відпуску ДП «Путильський лісгосп» 143,2 м. куб. пиломатеріалів на адресу ТзОВ ПКП «Елка», як доказ, взагалі не був врахований при оцінці сукупності доказів винуватості ОСОБА_7 , хоча і був оголошений і досліджений під час судового засідання.

Також, суд помилково визнав недопустимими доказами: прибутково -

видаткову накладну № 125 від 17.12.2008 року, податкову накладну № 125 від

17.12.2008 року на поставку 22000 літрів дизельного пального, наряд ДП

«Путильський лісгосп» № 000290 від 13 лютого 2009 р. на відпуск 38 куб. м.

лісопродукції вартістю 30280 грн. з ДП Путильський лісгосп через

ОСОБА_32 на адресу ТзОВ ПКП «Елка"» (копія), товарно-

транспортну накладну ДП «Путильський лісгосп» серії ЛГ №000089 від 13

лютого 2009 року (копія), довіреність на отримання продукції ТзОВ ПКП

«Елка» типової форми № М-2 серії ЯЗЕ № 885400 без дати (копія), з мотивів

порушення КПК України при їх вилученні.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, ОСОБА_7 та діючого в його інтересах адвоката ОСОБА_6 , які просили залишити вирок суду першої інстанції без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, допитавши ОСОБА_7 , розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, на підставі наступного.

Висновок суду першої інстанції щодо недоведеності вини ОСОБА_7 у пред`явленому йому обвинуваченні, передбаченому ч. 2 ст. 191 КК України та ч.3 ст. 358 КК України, повністю доведена в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 65 КПК України, доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, районний суд повно, об`єктивно і всебічно дослідивши обставини справи, прийшов до обґрунтованого висновку про невинуватість ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 191 КК України та ч.3 ст. 358 КК України і навів у вироку мотиви прийняття такого рішення.

Зокрема, суд вірно визнав недопустимими доказами, а саме:

-Ксерокопію прибутково-видаткової накладної № 125 від 17.12.2008 року ТзОВ ПКП «Елка», згідно якої ТзОВ ПКП «Елка» відпущено, а ДП «Путильський лісгосп» одержано 22000 л дизпалива на загальну суму 111540,00 грн(т.6, а.с. 244);

- ксерокопію податкової накладної ТзОВ ПКП «Елка» №125 від 17.12.2008 року на 22000 л дизпалива, вартістю 111540,00 (т.6, а.с. 245);

-ксерокопію наряду ДП «Путильський лісгосп» №000290 від 13.02.2009 року на відпуск 38 м.куб. лісопродукції ТзОВ ПКП «Елка» (т.6, а.с. 246);

-ксерокопію товарно-транспортної накладної ДП «Путильський лісгосп» серія ЛГ №000089 від 13.02.2009 року, згідно якої водій ОСОБА_14 отримав для перевезення на автомобілі марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 д.н.з. причепа НОМЕР_2 , 30 м. куб. лісоматеріалів на загальну суму 30280,12, вантажоодержувач ТзОВ ПКП «Елка» (т.6, а.с. 247).

Так, оригінали зазначених документів, які були втрачені на досудовому слідстві були одержані з грубим порушенням вимог КПК України (ред. 1960 р).

Крім цього, згідно показань понятих, протокол огляду документів (т.6, а. с. 203-210), складений старшим слідчим 2-го відділу СВ УСБУ в Чернівецькій області ОСОБА_33 від 24.11.2009 року (поняті ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , акт отримання від 03.08.2009 року з ДП «Путильський ЛГ»), а також протокол огляду документів від 24.11.2009 року (при понятих ОСОБА_34 , ОСОБА_36 , акт вилучення від 17.07.2009 року), також проводився з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства, а саме з порушенням вимог ст.ст. 127, 191 КПК України.

Свідком ОСОБА_36 , яка була допитана у суді першої інстанції (на досудовому слідстві понята, співробітник технічного персоналу УСБУ у Чернівецькій області), було підтверджено те, що протокол огляду документів, вилучених 22.10.2009 року у службовому приміщенні ДП «Путильський ЛГ», серед яких знаходилась ксерокопія довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ ПКП «Елка серії ЯЗЕ № 885400 ( без дати) (т.7, а.с. 49-50), вона підписувала не читаючи. Під час огляду документів присутньою не була.

Вказане знову свідчить про грубе порушення кримінально-процесуального законодавства.

Крім цього, з висновку судово-економічної експертизи № 1087 від 29.07.2010 року (т.11, а .с. 76-201) вбачається, що ДП «Путильський лісгосп» безпідставно оформив відпуск 38 м. куб. пиломатеріалів на адресу ТзОВ ПКП «Елка» на підставі довіреності ТзОВ ПКП «Елка» № 885400, наряду на відпуск лісопродукції № 000290 від 13.02.2009 року, товарно-транспортної накладної ЛГ № 000089 від 13.02.2009 року для поставки в порядку взаєморозрахунку ТзОВ ПКП «Елка» за отримані у 2008 році 22000 л. дизпалива. Зазначена кількість пиломатеріалів не була оприбуткована по бухгалтерському обліку ТзОВ ПКП «Елка».

Тому, не заслуговують на увагу, посилання прокурора в апеляції на те, що районним судом, висновок вказаної експертизи, якою були відображені відповідні факти, не був врахований при оцінці доказів, оскільки, як вірно встановлено у суді першої інстанції, з чим і погоджується колегія суддів, що даним висновком не було підтверджено винуватості ОСОБА_7 у злочинах, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст. 358 КК України.

Висновком комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи № 54/15/6-33 (т.11, а.с. 23-58), також не виявилось можливим встановити винуватість ОСОБА_7 , а саме, у виконанні підпису у ксерокопії прибутково-видаткової накладної ТзОВ ПКП «Елка № 125 від 17.12.2008 року у графах «Відпустив», «Підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну» на поставку 22 тон палива, а також те, чи були виконані відтиски мастичної печатки ТзОВ ПКП «Елка» у графі «Відпустив» та ін..

Вказане свідчить й про те, що мало місце діяння, однак не доведено вину ОСОБА_7 у вищевказаних злочинах.

Таким чином, наведені докази спростовують вищезазначені твердження прокурора щодо винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 358 КК України, а також те, що районний суд помилково визнав недопустимими вищевказані докази.

Показаннями свідків, допитаних у суді апеляційної інстанції за клопотанням прокурора було підтверджено наступне, зокрема:

-свідок ОСОБА_26 , працюючи головним бухгалтером ДП «Путильське Лісове господарство» (далі ДП «Путильське ЛГ»), засвідчувала істинність того, що за час роботи ОСОБА_7 недостач по паливу і пиломатеріалів не було. Перевірки проводились, порушень не було, фактів недостачі не було виявлено.

Крім цього, остання вказувала і на те, що у 2008 році до них поступила накладна на отримання палива, фактичне надходження палива було, але на яку суму були виписані кошти вона не пам`ятає. Пальне у фірмі «Елка» закуповувалося один раз, а всі зукупівлі в основному проводилися в ТОВ «СТ-Трейд»;

-свідком ОСОБА_11 наведені докази того, що усі фінансово-бухгалтерські операції у ДП «Путильському ЛГ», завжди оформлялися документально. При проведенні перевірок, будь-яких порушень чи фактів недостачі виявлено не було. Збитків підприємству не було завдано.

Крім цього, останній вказував й на те, що він, у 2008-2009 р.р. займав посаду головного інженера. В посадові обов`язки його входило: технічне забезпечення, лісозаготівля, цивільна оборона. Також вказував і на те, що господарських відносин ДП «Путильське ЛГ» з ТзОВ ПКП «Елка» не було і що йому відоме постачання палива і виписка пиломатеріалів. Він виписував пиломатеріали, а палива він не приймав. Ціна за пиломатеріали була згідно виписки. При поставці палива він виписував документи і ставив на них резолюцію, оскільки був заступником директора. Документи підписувались у нього в кабінеті;

- свідок ОСОБА_25 , як головний механік ДП «Путильського ЛГ» також засвідчив вірогідність того, що при проведенні перевірок, будь-яких порушень чи фактів недостачі у зазначеному підприємстві виявлено не було. Крім цього, останній вказував і на те, що в його обов`язки входило: організація та обслуговування технічних машин. Він приймав пальне, звіряв його і подавав бухгалтеру. У грудні 2008 року надійшла накладна по паливу від ТзОВ ПКП «Елка». Більшість пального надходило від ТОВ «СТ-Трейд», облік по надходженню палива вела бухгалтерія. Він приймав пальне, звіряв його і подавав бухгалтеру. Паливо поступало від ТОВ «СТ-Трейд». Головний інженер надавав документи після прийому пального в кінці місяця. Працівників вказаного товариства він знав, а від ТзОВ ПКП «Елка» він нікого не знав і не бачив. Інженером була надана накладна, з якої він дізнався, що 22 тони палива були від ТзОВ ПКП «Елка». Водія, який привозив зазначену кількість пального він не бачив. Пальне приймав заправник. Також стверджував, що у ДП «Путильського ЛГ» було достатньо коштів на закупівлю пального. З ТзОВ ПКП «Елка» вони співпрацювали один раз.

Отже, даними показаннями спростовуються доводи прокурора про те, що судом першої інстанції не було надано їм належну оцінку, оскільки їх свідчення були перевірені і у суді апеляційної інстанції при розгляді справи.

-Крім цього, показаннями ОСОБА_7 , наданих ним, як у суді першої, так і апеляційної інстанції було підтверджено те, що усі операції, вказані в справі, проводились згідно чинного законодавства, виписувалися всі документи, все проходило через накладні, через касу. Все проходило по взаєморозрахунку: за дизпаливо віддавали пиломатеріали. Після паводків 2008 року бралося паливо, завозили матеріали, а розрахунки проводились пізніше. Фірма знаходилась в Закарпатській області. Де можна було купувати пальне, там вони його і брали. Пальне купували також у ТОВ «СТ-Трейд», а чи брали пальне у ТзОВ ПКП «Елка» він підтвердити не може, оскільки цим займалися головний механік та головний інженер. Після паводків за державні кошти було закуплено техніку та паливо, все проходило через казначейство. З ТОВ «СТ-Трейд» був укладений договір зберігання, де і зберігалось паливо. По заявці лісгоспу, коли треба було вони брали дане пальне за бюджетні кошти. Представників ТзОВ ПКП «Елка» він не знав і не бачив. Доручення з ТзОВ ПКП «Елка» було вилучено, однак, як було встановлено, резолюції на ній він не ставив. ОСОБА_11 по відпустці пиломатеріалів підприємству ТзОВ ПКП «Елка» він ніяких вказівок не давав.

Таким чином, колегія суддів не може погодитися із посиланнями прокурора в апеляції на те, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду і що судом не взято до уваги докази, які б істотно могли вплинули на його висновки.

Крім цього, твердження прокурора про те, що у вироку формулювання змісту показань свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_11 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 викладене не в повному обсязі, а виключно з виправдувальним нахилом є необґрунтованим, оскільки, як вбачається із матеріалів кримінальної справи, зокрема, із протоколу судового засідання (т. 25, а. с. 162-222), що показаннями вказаних свідків підтверджено те, що мало місце діяння, однак не підтверджено вину ОСОБА_7 у вказаних вище злочинах.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виправдав ОСОБА_7 за ч.2 ст. 191 КК України, оскільки органами досудового слідства не було надано жодних доказів щодо умислу в діях останнього, передбаченого вказаною статтею.

Крім цього, суб"єктивна сторона за ч.2 ст. 191 КК України характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Що стосується виправдання ОСОБА_7 за ч.3 ст. 358 КК України, то колегія суддів вважає, що вони є також правильними.

Так, згідно чинного законодавства України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно- небезпечного діяння, яке містить склад передбаченого КК України злочину, тобто наступні елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Як було встановлено у суді першої інстанції, органами досудового розслідування, ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України.

Тобто об`єктивна сторона вказаного злочину виражається у використанні завідомо підробленого документу, яке може бути вчинене одним із двох способів: пред`явлення документа та подання документа.

Під підробленням документів розуміють, як повне виготовлення сфальсифікованого документа, так і часткову фальсифікацію справжнього документа.

Суб`єктивна сторона вказаного злочину характеризується прямим умислом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є мета використання відповідних предметів як підроблювачем, так і іншою особою.

Районним судом вірно було встановлено, з чим і погоджується колегія суддів, що обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України ґрунтується на тих самих доказах, що й обвинувачення за ч.2 ст. 191 КК України, а тому необхідності в наданні повторної оцінки вищевказаним доказам не було.

Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, з чим і погоджується колегія суддів, про виправдання ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 191 КК України та ч.3 ст. 358 КК України.

Крім цього, наданими матеріалами кримінальної справи також не було підтверджено і наявність завданої шкоди вказаними злочинами. В даному випадку необхідно виходити з того, що шкода мала бути безпосередньо спричинена злочинами. Таким чином, виходячи із презумпції заподіяння шкоди злочинами, необхідне врахування достатніх даних про такий факт, який по даній справі не був встановлений органами досудового слідства.

Отже, колегія суддів вважає, що обставини справи судом першої інстанції були з`ясовані повно і об`єктивно. Будь-яких порушень норм кримінально-процесуального права, які б вплинули на законність і обґрунтованість судового рішення по даній справі допущено не було.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України в ред. 1960 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 13.01.2016 року щодо ОСОБА_7 , виправданого за ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 358 КК України - без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з моменту її проголошення.

Головуючий ОСОБА_10

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Копія вірна: суддя