Рішення

від 16.05.2016 по справі 344/15541/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/15541/15-ц

Провадження № 2/344/1868/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Інжиніринг</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 7 129,20 грн., стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 950,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся в суд з наведеним позовом до відповідача, мотивуючи тим, що наказом №06-к від 22.09.2014 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ТОВ Капітал Інжиніринг на посаду інженера-проектувальника. 17.04.2015 року позивач отримав повістку про його призов на строкову військову службу і зарахування в команду № НОМЕР_1 . У повістці було зобовязано ОСОБА_1 перед відправкою у війська розрахуватися з роботи; виписатися по місцю проживання. У звязку з цим та наполяганням адміністрації підприємства роботодавця 17.04.2015 року позивачем на адресу роботодавця була подана заява про звільнення ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст. 36 КЗпП України. 21.04.2015 року на підставі заяви позивача від 17.04.2015 року та повістки про призов було видано наказ №01-к про його звільнення згідно п.3 ст.36 КЗпП України у звязку з призовом на військову службу. У подальшому позивач отримав відстрочку від призову до 07.05.2015 року. Трудову книжку на руки ОСОБА_1 видано не було, із наказом про звільнення ознайомлений не був. 14.09.2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із проханням скасувати наказ про його звільнення на підставі ч.3 ст. 36 КЗпП України та просив вважати себе увільненим з роботи у звязку з призовом на строкову військову службу із збереженням місця роботи і середнього заробітку на період проходження ним строкової військової служби. Проте отримав відмову у скасуванні вищезазначеного наказу про його звільнення і на роботі його не поновлено. А тому, позивач звернувся до суду з даним позовом, який просив задоволити в повному обсязі.

Представник позивача на протязі розгляду справи в суді неодноразово подавав заяви про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог. Просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав зазначених у запереченні та додаткових поясненнях до заперечення, просили в задоволенні позову відмовити.

Беручи до уваги пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Указом Президента Про часткову мобілізацію від 14.01.2015 року (затверджено ЗУ від 15.012015 року №113-VІІІ) була оголошена та проводилась протягом 2015 року часткова мобілізація у три черги протягом 210 діб від дня набрання чинності цим Указом.

Згідно наказу № 01-к від 21.04.2015 року ТОВ Капітал Інжиніринг ОСОБА_1 було звільнено з роботи за п.3 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з призовом на військову службу (а.с.10).

Як вбачається із копії наказу про звільнення за підписом директора ОСОБА_2 підставою для звільнення послужила заява ОСОБА_1 та повістка з військового комісаріату(а.с.7, 34). Так, 17.04.2015 року позивач отримав повістку про його призов на строкову військову службу і зарахування в команду № НОМЕР_1 та зобовязано ОСОБА_1 перед відправкою у війська розрахуватися з роботи; виписатися по місцю проживання. Що останнім і було зроблено.

Підставою для звільнення працівника є призов або вступ працівника на військову службу, крім призову під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року. Водночас з 01.04.2014 р. ст. 119 КЗпП України гарантує, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток. Такі ж гарантії було зазначено в ч. 2 ст. 39 Закону «Про військовий обов`язок та військову службу». Таким чином, починаючи з 1 квітня 2014 року працівники, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, не підлягають звільненню. В даному випадку мобілізованих потрібно увільняти від роботи (звільняти від виконання посадових обов`язків) на підставі ст. 119 КЗпП України та ст. 39 Закону «Про військовий обов`язок та військову службу», про що, відповідно, має видаватися наказ по підприємству.

Так, 14.09.2015 року позивач звернувся із заявою до ТОВ Капітал Інжиніринг, якою просив скасувати наказ про своє звільнення у звязку з призовом на строкову службу у випадку, якщо такий видавався; вважати його увільненим від роботи з 22.04.2015 року у звязку з призовом на строкову службу під час мобілізації, на особливий період зі збереженням місця роботи і середнього заробітку на період проходження строкової військової служби (а.с.12). На що позивач у відповідь отримав листа з відмовою та посиланням на те, що позивач добровільно подав заяву на звільнення (а.с.13). Листом від 20.10.2015 року №42/01-08 товариство зобовязало ОСОБА_1 зявитись в офіс товариства та отримати трудову книжку (а.с.37).

27.10.2015 року позивач звернувся до ТДІзПП у Івано-Франківській області щодо незаконного звільнення та незаконної відмови у поновленні на роботі (а.с.48, 49). Відповідно до листа Управління держпраці в Івано-Франківській області від 19.11.15р. №896 позивача повідомлено про наступне: … Всі працівники, які були звільнені з роботи на підставі п.3 ст.36 КЗпП України у звязку з призовом на військову службу під час мобілізації, мають бути поновлені роботодавцем на роботі у звязку із набуттям чинності Законом №1275. Поновлення на роботі здійснюється шляхом скасування наказу про звільнення, внесення відповідного запису до трудової книжки та особової картки працівника. Про факт скасування наказу про звільнення роботодавець зобовязаний повідомити працівника шляхом направлення йому за місцем реєстрації (фактичного проживання) листа із долученням копії наказу. Починаючи з дати звільнення працівнику також має бути нарахована середня заробітна плата без нарахування податків та єдиного соціального внеску (а.с.55-57).

Зазначені гарантії розповсюджуються на всіх працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, та на працівників, які вступили на військову службу під час мобілізації за особистим бажанням (тобто, добровольці). Відмова роботодавця від скасування наказу про звільнення працівника у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації та/або невиплата середньої заробітної плати є порушенням законодавства про працю і тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством (кримінальну, адміністративну та дисциплінарну).

Крім того, відповідно до результатів перевірки листом від 08.02.2016 року № 590, яка була проведена 05.02.16 р. по ТОВ "Капітал Інжиніринг" з питань дотримання законодавства про працю при звільненні з роботи ОСОБА_1 було встановлено, що директор ТОВ "Капітал Інжиніринг" ОСОБА_2 мав видати наказ про увільнення від роботи інженера-проектувальника ОСОБА_1 на період призову на строкову військову службу та про нарахування виплат, які належать працівникові. Наказу про увільнення не було видано, а працівника в порушення вимог ст.119 КЗпП України було звільнено з посади інженера-проектувальника з 21.04.2015 року за п.3 ст. 36 КЗпП України. ОСОБА_1 не виплачувався і не виплачується середній заробіток у відповідності до вимог ч.3 ст.119 КЗпП України. Відповідно до законодавства з 08.02.2015 року зазначеній категорії громадян середній заробіток на підприємстві зберігався на загальних підставах і мав виплачуватися підприємствами за рахунок власних коштів, а починаючи з 11.06.2015 року підприємствам, установам, організаціям здійснювалася компенсація цього заробітку за рахунок державного бюджету. Перевіркою встановлено, що запис у трудовій книжці працівника, щодо звільнення з роботи, зроблений не вірно. Із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу, переведення, звільнення, працівники ознайомлюються під розписку в особовій картці. ОСОБА_1 не ознайомлений під розписку в особовій картці про запис про звільнення його з роботи, що є порушенням вимог п.2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. За результатами проведеної в ТОВ "Капітал Інжиніринг" позапланової перевірки складено акт перевірки, директору підприємства ОСОБА_2 внесено припис на усунення порушень вимог трудового законодавства, що знаходиться на контролі в Управлінні Держпраці в Івано-Франківській області. За допущені порушення на директора ТОВ "Капітал Інжиніринг" ОСОБА_2 складено та передано на розгляд до Івано-Франківського міського суду протокол за ч.1 ст. 41 КУпАП (а.с.81-83).

Як повідомила в судовому засіданні представник відповідача даний висновок відповідачем не оскаржувався та виявлені перевіркою порушення на даний час не усунуті.

Твердження відповідача, про те, що ОСОБА_1 просить поновити його з 21.04.2015 року, а у період з 22.04.2015 року по 07.05.2015 року він не з"являвся на робочому місці та не виконував свої службові обов"язки, не перебував на службі у Збройних Силах України, а у разі поновлення на роботі його буде звільнено 22.04.2015 року згідно ст. 40 КЗпП України спростовується Листом ГУО та МП ГШ ЗСУ.

Так Листом Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу ЗСУ від 21.08.2014 року №322/2/7142 поінформовано, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобовязаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки... Початком військової служби військовозобовязаних є день призову на військову службу у районному військовому комісаріаті, а для резервістів- день зарахування до списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка. Закінченням військової служби для резервістів та військовозобовязаних є день виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до війського квитка. Закінчення особливого періоду в Україні здійснюється у відповідності до рішення Президента України про демобілізацію, що визначається Указом Президента України(а.с.9).

Таким чином, початок та закінчення проходження військової служби встановлено статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації початком військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо). Для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу початком військової служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату.

У квітні 2015 року ОСОБА_1 був призваний на строкову військову службу, з 22.04.2015 року був зарахований до резерву для доукомплектування команд призовників на відправку до відповідної військової частини, де знаходився по 07.05.2015 року, даний факт підтверджується листом №1/3426 від 16.05.2016 року наданим Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом (а.с. 100), а тому, у період з 22.04.2015 року по 07.05.2015 року ОСОБА_1 не міг виконувати трудові обов"язки у ТОВ "Капітал Інжиніринг".

Оскільки, законодавством передбачено право на збереження за мобілізованим працівником місця роботи, з урахуванням наведеного, суд вважає, що позивача слід поновити з 21.04.2015 року на посаді інженера-проектувальника ТОВ Капітал Інжиніринг із увільненням його від виконання службових обовязків на строк до 07.05.2015 року та із збережанням за ним середнього заробітку.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до розрахунку середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 21.04.2015 року по 20.04.2016 року (а.с. 86):

1. Розмір заробітної плати за останні два місяці роботи становить 2436,00 грн.;

2. Кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи становить 41 день;

3. Розмір середньоденної заробітної плати (згідно із Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. №100) становить 59,41 грн.;

4. Кількість днів вимушеного прогулу за період з 21.04.2015 року по 20.04.2016 року становить 251 день;

5. Заробітна плата за час вимушеного прогулу становить 14 911,91 грн. (59,41 грн.*251 день).

У зв`язку із звільненням позивача без законної підстави, відповідач зобов`язаний виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 14 911,91 грн. за період з 21.04.2015 року по 20.04.2016 року.

Крім того, відповідно до вимог ст. 33 Закону України Про оплату праці, ч.5 ст. 95 КЗпП України, листа Мінсоцполітики №5080/0/14-14/10 в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати, індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно із чинним законодавством. А тому сума заробітної плати позивача за період з квітня 2015 року по січень 2016 року підлягає індексації, яка за вказаний період становить 1 599,23 грн. згідно представленого представником позивача суду розрахунку (а.с.63).

Представник відповідача не подав жодних доказів на спростування вищезазначених розрахунків.

Виходячи із положень ст 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, а також поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

07.09.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги №13 з додатками №1 та №2. Зокрема у додатку №2 до договору встановлено тарифи на правову допомогу адвоката (а.с.16, 17, 21-23).

За надані адвокатські послуги гр. ОСОБА_1 оплатив ОСОБА_3 2 350 грн., що підтверджується квитанціями №456106, №456107, №456108, №456109, №456110 (а.с.20, 59, 66, 79, 88).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається із матеріалів справи адвокат Якубовський О.О. надавав консультацію з правового питання поновлення на роботі (1 год.), складав проект скарги на дії в ТДІзПП у Івано-Франківській області (1,5 год.), складав проект позовної заяви (6 год.), брав участь в судових засіданнях (пять разів), надавав правову допомогу в Управлінні Держпраці та ТДІзПП у Івано-Франківській області, у т.ч. складав і направляв адвокатський запит від 03.02.2016 року (2 год.).

Беручи до уваги Закон України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, кількість та види послуг наданих адвокатом Якубовським О.О. гр. ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що сума визначена у 2 350,00 грн. за надання правової допомоги є цілком обгрунтованою.

Відпоівдно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать: 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов`язані з явкою до суду; 4) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов`язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача (ст. 79 ЦПК України).

А тому, з відповідача слід стягнути на користь позивача 2 350,00 грн. витрат оплачених за надання правової допомоги.

У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому судові витрати по справі в сумі 487 грн. 20 коп. слід покласти на відповідача, з урахуванням правового статусу позивача, що передбачає його звільнення від оплати судових витрат.

На підставі наведеного, відповідно до Указу Президента Про часткову мобілізацію від 14.01.2015 року, Закону «Про військовий обов`язок та військову службу», Листа Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу ЗСУ від 21.08.2014 року №322/2/7142, Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, ст.ст. 119, 235 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88, 367, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Інжиніринг</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 14 911,91 грн., 1 599,23 грн. індексації заробітної плати, стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2 350 грн. задоволити.

Поновити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 на посаді інженера-проектувальника ТОВ Капітал Інжиніринг з 21.04.2015 року із увільненням його від виконання службових обовязків на строк до 07.05.2015 року та із збереженням на ним середнього заробітку.

Стягнути з ТОВ Капітал Інжиніринг, код ЄДРПОУ 37582250, юридична адреса: м.Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 22 в користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 14 911 (чотирнадцять тисяч девятсот одинадцять) грн. 91 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21.04.2015 року по 20.04.2016 року, 1 599 (одну тисячу пятсот девяносто девять) грн. 23 коп. індексації заробітної плати та 2 350,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді інженера-проектувальника ТОВ Капітал Інжиніринг та стягнення з ТОВ Капітал Інжиніринг на користь ОСОБА_1 , середнього заробітку за один місяць в сумі 415 гривень 87 коп., допустити до негайного виконання.

Стягнути із присудженої суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 14 911 (чотирнадцять тисяч девятсот одинадцять) грн 91 коп. всі обов`язкові платежі та внески.

Стягнути з ТОВ Капітал Інжиніринг, код ЄДРПОУ 37582250, юридична адреса: м.Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 22 - в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030101, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 487 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Пастернак І.А.