Ухвала

від 23.06.2016 по справі 344/15541/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/15541/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1352/2016

Категорія 54

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Малєєва А.Ю.,

суддів: Девляшевського В.А., Меленко О.Є.,

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою директора ТОВ «Капітал Інжиніринг» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Інжиніринг</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 7 129,20 грн., стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 950,00 грн,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера-проектувальника ТОВ «Капітал Інжиніринг» з 21.04.2015 із увільненням його від виконання службових обов`язків на строк до 07.05.2015 та із збереженням на ним середнього заробітку. Стягнуто з ТОВ «Капітал Інжиніринг в користь ОСОБА_1 14911 грн 91 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21.04.2015 по 20.04.2016, 1599 грн 23 коп. індексації заробітної плати та 2350,00 грн витрат на правову допомогу.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді інженера-проектувальника ТОВ «Капітал Інжиніринг» та стягнення з ТОВ «Капітал Інжиніринг» на користь ОСОБА_1 , середнього заробітку за один місяць в сумі 415 грн 87 коп., допущено до негайного виконання.

Стягнуто із присудженої суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 14911 грн 91 коп. всі обов`язкові платежі та внески. Стягнуто з ТОВ «Капітал Інжиніринг в спеціальний фонд Державного бюджету України 487 грн 20 коп. судового збору.

Директор ТОВ «Капітал Інжиніринг» на вказане рішення подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права та необґрунтованим внаслідок неповноти встановлення обставин, які мають значення для справи.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що пільги та компенсації для працівників, що призвані на строкову військову службу набули чинності значно пізніше ніж було призвано позивача. Апелянт вказує, що на момент призову ОСОБА_1 існувала колізія між ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язкову службу» та ст. 119 КЗпП України, то у трудових відносинах мали б застосовуватись норми КЗпП України, таким чином звільнення позивача було здійснено відповідно до норм чинного КЗпП та є правомірним. На думку відповідача, судом також не взято до уваги, що позивачем не надано копію військового квитка з відміткою про те, що початком проходження ним військової служби є саме 22.04.2015. Той факт, що ОСОБА_1 перебував у резерві ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає апелянт, не є підтвердженням того, що він перебував на військовій службі з 22.04.2015, оскільки початок служби є день зарахування до списків військової частини. Згідно Довідки № 398 Косівсько-Верховинського об`єднаного районного військового комісаріату, ОСОБА_1 був призваний на строкову військову службу в Збройні Сили України 07.05.2015. Таким чином, в період з 22.04.2015 до 07.05.2015 позивач не звертався за місцем роботи про скасування наказу про його звільнення та видачу нового наказу про його увільнення від виконання службових обов`язків, а тому безпідставно не з`являвся на робочому місці 16 днів та не виконував своїх службових обов`язків. А тому, на думку апелянта, позивач має бути не увільнений, а звільнений згідно ст. 40 КЗпП України.

Просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2016 року та прийняти нове рішення, в якому відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляцію, просив її задовольнити з указаних у ній мотивів.

Представник позивача просив відхилити апеляцію з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду.

Заслухавши представників сторін, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає необхідним відхилити апеляцію з наступних мотивів.

Згідно матеріалів справи, наказу № 01-к від 21.04.2015 ТОВ «Капітал Інжиніринг» ОСОБА_1 було звільнено з роботи за п.3 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з призовом на військову службу (а.с.10, 35).

Відповідно до копії Повістки ОСОБА_1 призвано на строкову військову службу і зарахування в команду № НОМЕР_1 та зобов`язано ОСОБА_1 перед відправкою у війська розрахуватися з роботи; виписатися по місцю проживання (а.с. 7).

Згідно копії заяви від 17.04.2015 ОСОБА_1 просив звільнити його з займаної посади з 21.04.2015 у зв`язку з призовом на військову службу (а.с. 34).

Наказом № 02-О від 17.04.2015 ТОВ «Капітал Інжиніринг» надано ОСОБА_1 матеріальну допомогу у зв`язку з призовом на військову службу в розмірі 1700 грн (а.с. 39-41).

Листом Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу ЗСУ від 21.08.2014 року №322/2/7142 поінформовано, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки. Початком військової служби військовозобов`язаних є день призову на військову службу у районному військовому комісаріаті, а для резервістів - день зарахування до списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка. Закінченням військової служби для резервістів та військовозобов`язаних є день виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка. Закінчення особливого періоду в Україні здійснюється у відповідності до рішення Президента України про демобілізацію, що визначається Указом Президента України(а.с. 9).

Відповідно до копії Довідки № 398 від 29.07.2015 ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянин ОСОБА_1 призваний на строкову військову службу в Збройні Сили України 07.05.2015 (а.с. 8).

14.09.2015 позивач звернувся із заявою до ТОВ «Капітал Інжиніринг», якою просив скасувати наказ про своє звільнення у зв`язку з призовом на строкову службу у випадку, якщо такий видавався; вважати його увільненим від роботи з 22.04.2015 у зв`язку з призовом на строкову службу під час мобілізації, на особливий період зі збереженням місця роботи і середнього заробітку на період проходження строкової військової служби (а.с.12).

Згідно відповіді відповідача на вищевказану заяву ОСОБА_1 у зв`язку із наявністю добровільної Заяви позивача про звільнення відповідач не може скасувати наказ про звільнення (а.с. 13).

На а.с. 37 міститься копія повідомлення від 20.10.2015 згідно якого ОСОБА_1 повідомлено про його звільнення, а також відповідач просить з`явитися позивача в офіс ТзОВ «Капітал Інжиніринг» для видачі трудової книжки.

Відповідно до Розрахунку середньої заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу від 05.04.2016 розмір зарплати становить 14911,91 грн (а.с. 86)

На а.с. 63 міститься Розрахунок суми індексації середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 , яка становить 1599,23 грн.

27.10.2015 позивач звернувся до ТДІзПП у Івано-Франківській області щодо незаконного звільнення та незаконної відмови у поновленні на роботі (а.с.48-49).

Відповідно до листа Управління держпраці в Івано-Франківській області № 896 від 19.11.2015 позивача повідомлено про наступне: … Всі працівники, які були звільнені з роботи на підставі п.3 ст.36 КЗпП України у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, мають бути поновлені роботодавцем на роботі у зв`язку із набуттям чинності Законом № 1275. Поновлення на роботі здійснюється шляхом скасування наказу про звільнення, внесення відповідного запису до трудової книжки та особової картки працівника. Про факт скасування наказу про звільнення роботодавець зобов`язаний повідомити працівника шляхом направлення йому за місцем реєстрації (фактичного проживання) листа із долученням копії наказу. Починаючи з дати звільнення працівнику також має бути нарахована середня заробітна плата без нарахування податків та єдиного соціального внеску (а.с. 55-57).

Згідно копії Листа № 1/3426 від 16.05.2016, наданого Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом у квітні 2015 року ОСОБА_1 був призваний на строкову військову службу, з 22.04.2015 був зарахований до резерву для доукомплектування команд призовників на відправку до відповідної військової частини, де знаходився по 07.05.2015 (а.с. 100).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з приписів ст. 14 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. 119, 235 КЗпП України та брав до уваги те, що позивач був призваний на військову службу, однак звільнений з роботи з порушенням встановленого законом порядку за позивачем зберігалось місце праці і середній заробіток протягом року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Маковійчук написав заяву про звільнення у зв`язку з призовом на військову службу. Відповідно до ч.3 ст. 119 КЗпП України та ч.2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» він мав право на збереження за собою місця роботи та середнього заробітку протягом 1 року. Звільнивши ОСОБА_4 на підставі п.3 ч.1 ст. 36 КЗпП України відповідач не виконав приписи вказаних норм. Між тим, редакція ч.2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка діяла на момент звільнення ОСОБА_4 , встановлювала особливості періоду і особливості статусу суб`єкта, який було визначено у цій нормі. Ці особливості періоду, статусу та часу прийняття нормативних актів обумовлюють вирішення колізії між нормами п.3 ч.1 ст. 36 КЗпП України з одного боку та ч.2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» і ч. 3 ст. 119 КЗпП України. Колегія суддів вважає, що суд вірно застосував закон, оскільки спеціальні норми більш повно та вичерпно охоплюють специфіку ситуації і статус суб`єкта.

Окрім того, вважає колегія суддів, Маковійчук, хоч і не був зарахований до списку особового складу військової частини, однак своїм часом вже не міг керувати він перебував у розпорядженні військового комісара в особливий період і чекав відправки у війська.

Колегія суддів приймає до уваги і те, що факт порушення законодавства у даному випадку підтверджено також матеріалами перевірки та постановою суду 25.02.2016 про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 81-83).

Рішення суду про поновлення позивача на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу колегія суддів знаходить обґрунтованим і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляцію слід залишити без задоволення, а рішення суду без зміни.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Капітал Інжиніринг» відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.А. Девляшевський

О.Є. Меленко