Рішення

від 19.04.2007 по справі 5/191-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.07

          Справа № 5/191-07.

за

позовом приватного підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1,  ід. ІНФОРМАЦІЯ_1)

до

відповідачів: 1. Приватного виробничо-комерційного підприємства „МІК+С”                   (м. Суми, вул. Ковпака,

17/81 код 31066585)

                              2. Приватного

виробничо - комерційного підприємства "Еміш" (м. Суми, вул. Ковпака,

17/81, код. 30408556)

про

розірвання договору та повернення сплачених по договору грошових коштів  в сумі 437905 грн. 95 коп.                                                                                                                     

Суддя

Гудим В.Д.

Представники:

Від

позивача - ОСОБА_1

Від

відповідача - не з'явився

Суть

спору: Викладена в ухвалі від 12.04.07 р.

Позивач

- приватний підприємець - фізична особа ОСОБА_1 подав позовну заяву про

розірвання договору поставки НОМЕР_1, укладеного з 1-м відповідачем та

стягнення з відповідача 260727,60 грн., які були перераховані позивачем

відповідачу відповідно до умов зазначеного договору, а також стягнення з

відповідача 98103,73 грн. штрафних санкцій, розрахованих на підставі договору

поставки та на підставі додаткової угоди від 26.03.2007р., укладеної між

сторонами по справі.

Позивач в судове засідання подав також клопотання про залучення другого

відповідача - приватне виробничо-комерційне підприємство „Еміш”, обґрунтовуючи

це тим, що між зазначеним підприємством та позивачем було укладено договір

поруки від 07.03.2007р., відповідно до якого приватне виробничо-комерційне

підприємство „Еміш” виступило поручителем за зобов'язаннями 1-го відповідача по

договору поставки, укладеного з позивачем.

          Відповідачі в судове засідання не

з'явились, відзиву на позовну заяву не подали, тому відповідно до  ст. 75 

ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, господарський суд встановив:

01.02.2007р.

між позивачем та 1-м відповідачем укладено договір поставки НОМЕР_1, відповідно

до п.п.1.1. та п.п. 2.1. зазначеного договору, відповідач зобов'язувався

поставити позивачу товар, а позивач зобов'язувався прийняти його та своєчасно

здійснити оплату.

Згідно

з специфікацією № 1 до договору поставки, вартість партії товару складає

320727,60 грн.

Платіжними

дорученнямиНОМЕР_2 на суму 227727,60 грн. та НОМЕР_3 позивач перерахував на

банківський рахунок 1-го відповідача грошову суму 320727,60 грн., (100%

вартості товару по специфікації №1 до договору поставки), що підтверджується

наявними в матеріалах справи  доказами.

Перерахування

вищевказаних сум було здійснено позивачем на підставі виставлених 1-м

відповідачем рахунків НОМЕР_4 та НОМЕР_5, що також підтверджується матеріалами

справи (а.с. 22-23).

Відповідно

до п. 3.1. договору поставки, партія Товару, що узгоджена специфікацією повинна

бути поставлена позивачу на протязі 5 днів.

В

обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 1-й відповідач не

виконав належним чином зобов'язань щодо поставки товару, передбачених п. 3.1

договору.

Платіжними

дорученнями НОМЕР_6 на суму 40000 грн. та НОМЕР_7 на 20000 грн. 1-й відповідач

частково повернув раніше отриману ним від позивача передплату за товар по

договору поставки, що свідчить про фактичну відмову 1-го відповідача від

виконання зобов'язань по договору.

Таким

чином, на момент звернення позивача з позовом до суду, 1-м відповідачем по

договору поставки залишається не повернутою позивачу грошова сума у розмірі

260727,60 грн., що підтверджуються наявними у справі актами звірки, підписаними

сторонами.

07.03.2007р.

між 2-м відповідачем - приватним виробничо-комерційним підприємством „Еміш”,

(поручитель) та позивачем (кредитором) був укладений договір поруки, відповідно

до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за

виконання всіх зобов'язань 1-го відповідача (боржника), що виникли з договору

поставки.

Відповідно

до п. 5.1.1 договору поруки, при порушенні боржником зобов'язання перед

кредитором за договором поставки, поручитель зобов'язаний виконати за боржника

зобов'язання у 20-ти денний строк з дня отримання відповідної вимоги кредитора.

19.03.2007р.

позивачем було направлено 2-у відповідачу лист з вимогою про виконання

зобов'язань 1-го відповідача по договору поставки, проте по сплину 20-ти

денного строку 2-м відповідачем своїх зобов'язань, взятих по договору поруки

також не було виконано, що стало підставою для залучення приватного

виробничо-комерційне підприємство „Еміш” у справу як 2-го відповідача, що несе

з 1-м відповідачем солідарну відповідальність перед позивачем за договором

поставки.

Так,

відповідно до ч.1 ст. 554 Цивільного Кодексу України, у разі порушення

боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель

відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не

встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Невиконання

відповідачами своїх зобов'язань по договору поставки та по договору поруки

здійснюється всупереч ст. 526 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої

зобов'язання повинні виконуватися належним чином в обумовлений строк відповідно

до умов договору та цього кодексу.

Відповідно

до ст. 651 Цивільного Кодексу України, договір може бути змінено або розірвано

за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору

другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним

є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга

сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при

укладенні договору.

Внаслідок  порушення 1-м відповідачем умов договору

поставки, позивач був позбавлений можливості отримати те, на що він

розраховував при укладанні договору, за таких обставин позовні вимоги щодо

розірвання договору є правомірними та підлягають задоволенню.

Позовні

вимоги в частині стягнення грошових коштів в розмірі 260727,60 грн., сплачених

позивачем 1-у відповідачу відповідно до умов договору поставки, господарський

суд вважає правомірними та обґрунтованими.

Враховуючи

укладений між позивачем та 2-м відповідачем договір поруки, за яким 2-й

відповідач несе солідарну відповідальність з 1-м відповідачем перед позивачем

за договором поставки, позовні вимоги в частині стягнення 260727,60 грн.

підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідачів зазначеної суми в солідарному

порядку.

Позивачем

було надано до суду уточнений обґрунтований розрахунок штрафних санкцій,

розрахованих відповідно до п. 6.5., 6.7. договору поставки та п. 1 додаткової

угоди від 26.03.2007р., відповідно з яким, загальна сума штрафних санкцій, що

підлягає стягнення з відповідача на користь позивача складає 98103,73 грн.

Відповідно

до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі

визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф,

пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі

порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або

неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно

до ч.2 ст. 554 Цивільного Кодексу України, поручитель відповідає перед

кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу,

процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором

поруки.

Відповідно

до п.4.1. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання

зобов'язання боржником, згідно договору поставки у сумі, що дорівнює 260727,60

грн. а також відшкодовує кредитору збитки та сплату неустойки.

За

таких обставин вимога позивача щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі

98103,73 грн., підлягає також задоволенню, шляхом стягнення її з відповідачів в

солідарному порядку.

Оскільки

позивач подав уточнений розрахунок суми санкцій, розмір яких є меншим, ніж

заявлено позивачем у заяві про збільшення позовних вимог, тобто позивач

частково відмовився від заявлених позовних вимог, в іншій частині позову

провадження у справі підлягає припиненню відповідно п. 1-1 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України.

На

підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України,    

СУД

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          В солідарному порядку стягнути з

приватного виробничо-комерційного підприємства „МІК+С” (м. Суми, вул. Ковпака,

17/81, код 31066585) та приватного виробничо-комерційного підприємства „Еміш”

(м. Суми, вул. Ковпака, 17/81, код 31066585) на користь приватного підприємця -

фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.ІНФОРМАЦІЯ_1) 260727 грн. 60 коп.

основного боргу, 98103 грн. 73 коп. штрафних санкцій, 1700 грн. 00 коп.  витрат по держмиту; 118 грн. 00 коп. витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині провадження по справі

припинити.

Суддя                                                                                            

В.Д.Гудим