Рішення

від 16.04.2007 по справі 33/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

16.04.07 р.                                                                              

Справа № 33/30                              

Господарський суд Донецької області

у складі головуючого судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання

Овчинніковій В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Управління Пенсійного

фонду України в м. Сніжне Донецької області

до Комунального підприємства

„Сніжнянська міська друкарня” м. Сніжне

про стягнення 8603грн.61коп.

за участю представників:

від позивача: Медведєва І.О., дов.

№115/06 від 04.01.2007р.

від відповідача: Терещенко О.М.,

дов. від 22.02.2007р.

на підставі статті 77

Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було

оголошено перерву з 10.04.2007р. по 16.04.2007р.

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного

фонду України в м. Сніжне Донецької області звернулося до Комунального

підприємства „Сніжнянська міська друкарня” м. Сніжне із позовом про стягнення

заборгованості у сумі 8603грн.61коп. з відшкодування фактичних витрат на

виплату та доставку пільгових пенсій, призначених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно

до пунктів „б” - „з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

В обґрунтування позовних вимог

позивач посилається на норми пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону

України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня

2003р. №1058-ІV, пункту 1 статті 2 Закону України „Про збір на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997р.

№400/97-ВР та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати

страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої

постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003р. №21-1

(зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за №64/8663);

розрахунок про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Внаслідок невиконання відповідачем

своїх зобов'язань у нього виникла перед позивачем заборгованість з

відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

призначених відповідно до пунктів „б” - „з” статті 13 Закону України „Про

пенсійне забезпечення” ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у сумі 8603грн.61коп.

У судовому засіданні 27.02.2007р.

представник відповідача надав відзив НОМЕР_6 від 20.02.2007р., у якому

заперечував проти задоволення позовних вимог з посиланням на наступне.

Частиною 2 розділу ХV Закону

України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від

09.07.2003р. передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через

професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на

виплату та доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності вказаного

Закону умови та порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій

визначались Законом України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування” №400/97-ВР від 26.06.1997р. та Інструкцією про порядок обчислення

і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України,

затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003р.

№21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за

№64/8663).

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону

України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”

№400/97-ВР від 26.06.1997р. було визначено у якості об'єкту оподаткування

фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до

пунктів „б” - „з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до

досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону

України „Про пенсійне забезпечення”.

Порядок та умови призначення

пенсій, на думку відповідача, визначалися раніше положеннями статей 12, 13

Закону України „Про пенсійне забезпечення”. Частиною 4 статті 13 вищеназваного

закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до

введення в дію цього закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці,

передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 Закону

України „Про пенсійне забезпечення”.

Як вбачається з копій трудових

книжок та довідок, наданих позивачем, станом на момент набрання чинності Закону

України „Про пенсійне забезпечення”, громадянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 працювали на

підприємстві за професією, що була включена до Списку №2 виробництв, цехів,

професій та посад

Витрати на виплату пенсій на

підставі статті 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, як зазначає

відповідач, не відшкодовуються підприємствами органам Пенсійного фонду України.

Крім того, згідно листа НОМЕР_1 від

05.07.2006р., наданого підприємству Управлінням Пенсійного фонду України у м.

Сніжне, ОСОБА_1 переведена на пенсію по Списку №2 і з 01.01.2005р. суми на

відшкодування витрат на доставку та виплату пенсій не пред'являлись. Але, не

зважаючи на це, суми по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії

громадянці ОСОБА_1 за списком №1 за період з 01.01.2005р. по 01.07.2006р.

включено до позовної заяви Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне.

З урахуванням наведеного,

відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

До матеріалів справи приєднано

пояснення Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне щодо обставин,

викладених у листі від 26.05.2005р. НОМЕР_2, де зазначено, що відносно

громадянки ОСОБА_1 тимчасово припинено стягнення сум відшкодування виплати та

доставки пільгової пенсії у зв'язку з наданням відповідачем довідки уточнюючого

характеру, відповідно до якої вказана особа має право на пенсію відповідно до

статті 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Однак, після проведеної

інвентаризації в липні 2006р. та аналізу законодавства було з'ясовано, що

надана відповідачем довідка не відповідає дійсності, а тому підстави для

припинення стягнення відсутні, у зв'язку з чим на адресу відповідача було

направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відносно

ОСОБА_1 з січня 2005р. по червень 2006р.

У судовому засіданні 14.03.2007р.

представником позивача надано пояснення №1221/06 від 02.03.2007р., де зазначено

наступне.

ОСОБА_1 призначена пенсія за віком

на пільгових умовах згідно пункту „б” статті 13 Закону України „Про пенсійне

забезпечення”, за матеріалами, наданими відповідачем до Пенсійного фонду, що

підтверджується копією протоколу НОМЕР_3 від 05.07.2001р.

ОСОБА_2 призначена пенсія за віком

на пільгових умовах згідно пункту „б” статті 13 Закону України „Про пенсійне

забезпечення”, за матеріалами, наданими відповідачем до Пенсійного фонду, що

підтверджується копією протоколу НОМЕР_4 від 11.12.2000р.

Рішення про призначення пенсії за

віком на пільгових умовах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 пенсіонерами та позивачем не

оскаржувались і до теперішнього часу не скасовані та не змінені.

У доповненнях до відзиву НОМЕР_5

від 12.03.2007р. відповідачем відзначено, що до позовної заяви не додані копії

розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії на ім'я ОСОБА_1 за

період з квітня 2005р. по липень 2006р., які б направлялися на адресу

підприємства.

В доданому до позовної заяви

розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з

25.05.2005р. по 01.01.2007р. по ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у графі 7 відсутня сума

фактичних витрат на виплату і доставку пенсій цим пенсіонерам, тобто

проставлені нулі.

Розрахунок суми, пред'явленої до

відшкодування Сніжнянською міською друкарнею, за періодами не співпадає з

розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, тобто по ОСОБА_1

був взятий період з січня 2005р. по червень 2006р., по ОСОБА_2 з квітня 2005р.

по листопад 2005року, а розрахунок витрат на виплату та доставку пенсій - з

25.05.05р. по 01.01.07р.

По друге, із документів, наданих

Управлінням Пенсійного Фонду України у м. Сніжне щодо призначення та сплати

пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_1, вбачається, що протягом 2004-2006р. розмір нарахованих

пенсій неодноразово змінювався у сторону збільшення внаслідок проведення доплат

на виконання положень Постанов Кабінету Міністрів України №943 від

24.07.2004р., №1215 від 18.09.2004р. та інших нормативно правових актів.

Наслідком цього є - збільшення

розміру первинно нарахованих пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_1 відповідно із 110,06грн. -

до 345,21грн. із 91,61грн. - до 358,36грн.

У судовому засіданні 28.03.2007р.

представником позивача надано заперечення на доповнення до відзиву від

27.03.2007р. НОМЕР_7, де зазначено, що відповідач невірно трактує норми чинного

законодавства щодо наявності в тексті Постанови ПФУ №14-5 від 10.10.2006р. тези

про те, що відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових

пенсій провадиться до дати досягнення особою загальновстановленого пенсійного

віку.

Відповідно до абз.2 п.6.8

Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими

особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до

Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ №21-1 від

19.12.2003р., на управління лише покладено обов'язок сповіщати платника у разі

зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування

(досягнення пенсійного віку).

Щодо доданого до позовної заяви

розрахунку суми позову позивач зазначив, що у графі 7 вказана сума витрат на

доставку пенсій, а не розмір сплаченої пенсії. Додатково позивач пояснив, що у

зв'язку з тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримують пенсії в установах банку, плата

за доставку пенсій вказаним особам не стягується з платника.

Крім того, позивачем зазначено, що

відповідач неправомірно самостійно визначив основний розмір пенсій, оскільки

функції призначення та обчислення пенсії належать тільки Пенсійному фонду

України.

Окрім зазначеного, позивач пояснив,

що доплати, які встановлені Постановами Кабінету Міністрів України №943 від

24.07.2004р. та №1215 від 18.09.2004р. Управлінням Пенсійного фонду України в

м. Сніжне з відповідача не стягуються.

Заслухавши доводи сторін,

дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що

викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Працівникам відповідача ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 згідно із протоколами НОМЕР_3 від 05.07.2001р. та НОМЕР_4 від

20.11.2000р. та довідками про пільговий стаж роботи на підприємстві були

призначені пенсії на підставі пунктів „б” - „з” статті 13 Закону України „Про

пенсійне забезпечення” та у відповідності зі Списком №2 виробництв, робіт,

професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за

результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення

пенсії за віком на пільгових умовах.

З 1 січня 2004 року набрав чинності

Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV

від 09.07.2003р.

Вказаний закон регулює відносини,

що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці

відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не

суперечить цьому Закону.

Як зазначено у пункті 2 статті 5

Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV

від 09.07.2003р. платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок

нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості

за цими внесками визначаються виключно цим законом.

Пункт 2 Розділу XV Прикінцевих

положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”

№1058-ІV від 09.07.2003р. визначає, що пенсійне забезпечення застрахованих

осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо

шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах

із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт,

професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за

результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення

пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до

законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за

вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через

професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного

забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці

першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі

досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом

України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій

визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього

Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку

цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Розділом 6 Інструкції про порядок

обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України

(далі - Інструкція), затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України

від 19.12.2003 року №21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України

16.01.2004 року за №64/8663) врегульований порядок відшкодування підприємствами

витрат пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на

пільгових умовах.

Згідно із пунктом 6.1. Інструкції

відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку

пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2

"Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування" для платників, зазначених у підпункті 2.1.1

пункту 2.1 цієї Інструкції - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку

пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень

Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із

шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій,

посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами

атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за

віком на пільгових умовах.

Сума заборгованості з відшкодування

фактичних витрат на виплату пенсії ОСОБА_2 за період з квітня 2005р. по листопад

2005р., пред'явлена позивачем дорівнює 2658грн.12коп. На підставі розпорядження

про перерахунок пенсій з 12.01.2005р. загальний розмір пенсії ОСОБА_2 становив

345грн.21коп. Протягом квітня 2005р. - жовтня 2005р. до відшкодування

пред'являлась саме така сума. Оскільки 22.11.2005р. ОСОБА_2 досягла пенсійного

віку, встановленого для жінок, за листопад 2005р. позивач пред'явив до

відшкодування суму пенсії розрахованої лише до 22.11.2005р. - 241грн.65коп.

Відносно іншого колишнього

працівника відповідача - ОСОБА_1 період, за який стягується сума з

відшкодування фактичних витрат на виплату пенсії у розмірі 6043грн.15коп.,

становить з січня 2005р. по червень 2006р.

При цьому, згідно із

розпорядженнями на перерахунок пенсій з 12.01.2005р. та розпорядження 158918

від 23.08.2005р. підставою виплати пенсії ОСОБА_1 протягом січня 2005р. -

грудня 2005р. на загальну суму 4002грн.05коп. визначена стаття 100 Закону

України „Про пенсійне забезпечення”.

Згідно із нормами чинного

законодавства відшкодуванню підприємствами підлягають лише пенсії, призначені

на підставі статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”. З урахуванням

цього, позовні вимоги про стягнення з відповідача відшкодування фактичних

витрат на виплату пенсії ОСОБА_1 в сумі 4002грн.05коп. за період з січня 2005р.

- грудня 2005р. не підлягають задоволенню.

В подальшому, на підставі

розпорядження на перерахунок пенсії з 01.01.2006р., у 2006р. до досягнення

ОСОБА_1 пенсійного віку, встановленого для жінок, їй виплачувалась пенсія на

підставі статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”. Загальна сума

пенсії виплачено протягом січня-червня 2006р. дорівнює 2041грн.10коп.

Суд не приймає до уваги заперечення

відповідача щодо неправомірності виплати пенсій громадянкам ОСОБА_2 та ОСОБА_1

на підставі статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” з наступних

підстав.

Відповідно до статті 43 та статей

33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у

господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть

участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду

доказами.

Кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені

певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами

доказування.

Предметом спору у даній справі є

відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за

Списком №2, призначених відповідно до пунктів „б” - „з” статті 13 Закону

України „Про пенсійне забезпечення”.

Доказів того, що призначення

пільгових пенсій громадянкам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі пунктів „б” - „з”

статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” визнано неправомірним в

судовому порядку відповідачем не надано.

Також судом не приймаються до уваги

посилання відповідача на відшкодування витрат з виплати пільгових пенсій із

коштів спеціального фонду Державного бюджету на підставі норм пункту 16 статті

45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005рік” №2285-IV від

23.12.2004р.

По - перше, Законом України “Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р.,

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне

страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997р. та Інструкцією про порядок

обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України,

затвердженою постановою правління Пенсійного Фонду України №21-1 від

19.12.2003р. (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за

№64/8663) прямо визначено, що відшкодування витрат, пов'язаних із фактичними

виплатою та доставкою пільгових пенсій, призначених на підставі пунктів „б” -

„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, покладається на

роботодавців.

По-друге, згідно наданих позивачем

документів (пояснення №1934/06 від 06.04.2007р., бюджет Управління Пенсійного

фонду України в м. Сніжне на 2005р.) кошти із спеціального фонду Державного

бюджету спрямовувались на відшкодування виплат пенсій військовослужбовцям

рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби; відшкодування

на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними

програмами, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію

та інвалідам; пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії І; компенсація за втрату

годувальника та допомога на поховання громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, заперечення

відповідача про відсутність у нього обов'язку відшкодовувати витрати на виплату

пільгових пенсій громадянкам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згідно із нормами пункту 16

статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005рік” №2285-IV від

23.12.2004р. не знайшли свого документального підтвердження.

Не приймає суд до уваги зауваження

відповідача щодо неправомірності пред'явлення позивачем до відшкодування

фактичні витрати на виплату та доставку пенсій щодо ОСОБА_1 у липні 2006р.,

тобто після досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку, встановленого для жінок. Як

вбачається з матеріалів справи пред'явлена до стягнення сума пенсії, виплаченої

до липня 2006р.

Що стосується заперечень

відповідача про неправомірність розміру пенсій громадянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1

заявлених позивачем до відшкодування суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту

розпоряджень на перерахунок пенсії з 12.01.2005р. ОСОБА_2 та розпорядження на

перерахунок пенсій з 01.01.2006р. ОСОБА_1 розмір пенсії вказаних громадян був

нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного

законом.

За нормами статті 28 Закону України

“Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від

09.07.2003р. мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а

у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового

мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому, за кожний повний рік

страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком

збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27

цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за

віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Пункт 6.6 Інструкції дійсно

встановлює, що додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення, призначені

відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат

на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Проте, в даному випадку збільшення

розміру пенсій внаслідок перерахунку на підставі ст. 28 Закону України “Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003р. не

є підвищенням пенсії. Призначення підвищень до пенсії передбачено ст. 77 Закону

України “Про пенсійне забезпечення”, ст.ст. 12-15 Закону України “Про статус

ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993р.

Таким чином, оскільки розмір пенсії

визначається відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України

“Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від

09.07.2003р., згідно до яких не передбачено нарахування доплат, надбавок або

підвищень, то сума відшкодувань в повідомленнях розрахована з основного розміру

пенсії без вищевказаних доплат.

Розмір сум до відшкодування на

поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України

щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та

доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих

положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року

та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го

числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму

фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових

умовах.

У разі зміни розміру пенсії або

настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера,

зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це

підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

На адресу відповідача були

надіслані розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій

громадянам, призначених відповідно до пунктів „б” - „з” статті 13 Закону

України „Про пенсійне забезпечення” за період з січня 2006р. по червень 2006р.

(ОСОБА_1) у розмірі 2041грн.10коп. та за період з квітня 2005р. по листопад

2005р. (ОСОБА_2) у розмірі 2658грн.12коп.

Відповідач плату, що покриває

фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за період за період з січня

2006р. по червень 2006р. (ОСОБА_1) у розмірі 2041грн.10коп. та за період з

квітня 2005р. по листопад 2005р. (ОСОБА_2) у розмірі 2658грн.12коп. не сплатив.

Суд не приймає  до уваги заперечення відповідача щодо

неправомірності направлення на його адресу у липні 2006р. (тобто після

досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку) розрахунку про фактичні витрати на виплату

та доставку пенсій громадянам, призначених відповідно до пунктів „б” - „з”

статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Як вбачається зі змісту цього

розрахунку, до відшкодування були пред'явлені суми пенсій, виплачені ОСОБА_1 до

11.06.2006р. Таким чином, вимоги законодавства не були порушені і відповідач

зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на виплату пільгової пенсії,

сплачені ОСОБА_1 до 11.06.2006р.

Факт несення позивачем витрат на

виплату та доставку пенсій громадянкам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджений

матеріалами справи.

З урахуванням викладеного суд

задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суму

заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку

пільгових пенсій, призначених ОСОБА_1 відповідно до пунктів „б” - „з” статті 13

Закону України „Про пенсійне забезпечення” за період з січня 2006р. по червень

2006р. у розмірі 2041грн.10коп. та суму заборгованості з відшкодування

фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених ОСОБА_2

відповідно до пунктів „б” - „з” статті 13 Закону України „Про пенсійне

забезпечення” за період з квітня 2005р. по листопад 2005р. у розмірі

2658грн.12коп. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати підлягають розподілу

в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи норми Закону України

“Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від

09.07.2003р., нормами Інструкції про порядок обчислення і сплати

страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої

постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1

(зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663),

статтями 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 35, 36, 49, 82, 83,

84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління

Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про стягнення з

Комунального підприємства „Сніжнянська міська друкарня” м. Сніжне

заборгованості у сумі 8603грн.61коп. з відшкодування фактичних витрат на

виплату та доставку пільгових пенсій, призначених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно

до пунктів „б” - „з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” -

задовольнити частково.

Стягнути з Комунального

підприємства „Сніжнянська міська друкарня” м. Сніжне (86500, м. Сніжне, вул.

Леніна, буд. 22, МФО 334237, ЗКПО 02469824) на користь Управління Пенсійного

фонду України в м. Сніжне (86500, м. Сніжне, вул.. Комарова, буд.33, МФО

335106, ЗКПО 23355131) суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на

виплату та доставку пільгових пенсій, призначених ОСОБА_1 відповідно до пунктів

„б” - „з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за період з

січня 2006р. по червень 2006р. у розмірі 2041грн.10коп. та суму заборгованості

з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

призначених ОСОБА_2 відповідно до пунктів „б” - „з” статті 13 Закону України

„Про пенсійне забезпечення” за період з квітня 2005р. по листопад 2005р. у

розмірі 2658грн.12коп.

Стягнути з Комунального

підприємства „Сніжнянська міська друкарня” м. Сніжне (86500, м. Сніжне, вул.

Леніна, буд. 22, МФО 334237, ЗКПО 02469824) на користь державного бюджету суму

державного мита у розмірі 55грн.71коп.

У задоволенні решти позовних вимог

відмовити.

Видати накази після набрання

чинності рішенням.

У судовому засіданні від

16.04.2007р. за згодою сторін було проголошено вступну та резолютивну частини

рішення.

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до

Донецького апеляційного господарського суду.

Дата підписання: 20.04.2007р.

Суддя                                                                        

Новікова Р.Г.                              

Надруковано

3 примірника: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи