Ухвала

від 17.05.2016 по справі 1027/3234/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1027/3234/12 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11/780/20/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 45 17.05.2016

УХВАЛА

іменем України

17 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

підсудної ОСОБА_6 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією підсудної ОСОБА_6 на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2015 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1,2 ст. 358 КК України повернуто прокурору м. Біла Церква для організації додаткового розслідування,-

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1,2 ст.358 КК України, а саме в тому, що ОСОБА_6 , не являючись засновником чи службовою особою приватного підприємства ПП Компприлад (код ЄДРПОУ 37002259, зареєстрованого Московською районною державною адміністрацією м.Києва за № 16995 від 04.10.2000 року), а також не маючи ніякого юридичного відношення до вказаного підприємства, тобто не будучи уповноваженою службовими особами ПП „Компприлад на підписання офіційних документів підприємства, умисно, переслідуючи мету підроблення та використання офіційного документу - податкової декларації з податку на додану вартість підприємства ПП „Компприлад за вересень 2006 року, для подальшої подачі декларації до контролюючого податкового органу - ДПІ у Голосіївському районі м.Києва та з метою формування податкового кредиту та податкового зобов`язання для ПП „Компприлад, в порушення Наказу ДПА України № 166 від 30.05.1997 року „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054) згідно якого: „Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліків, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством, у невстановлені слідством час та місці підробила, згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 273 від 03.05.2007 року, підпис за директора та головного бухгалтера ПП Компприлад ОСОБА_7 , в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року.

Вказана податкова декларація є офіційним звітним документом ПП „Компприлад у подальшому була використана невстановленою слідством особою, шляхом її подачі до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за № 207271 від 19.10.2006 року, і надала службовим особам підприємства право на податковий кредит (рядок17) в сумі 81 066,00 гривень та на податкове зобов`язання (рядок 9) в сумі 81 319,00 гривень і зобов`язала службових осіб ПП „Компприлад за вересень 2006 року сплатити податок на додану вартість в сумі 253,00 гривень (рядок 18.1).

Крім того, ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що не являючись підприємства ПП Від (код ЄДРПОУ 31566851 зареєстрованого Московською районною державною адміністрацією м.Києва за № 18570 від 17.08.2001 року), не маючи ніякого юридичного відношення до вказаного підприємства, не будучи уповноваженою на підписання офіційних документів підприємства, умисно, переслідуючи мету підроблення та використання офіційного документу податкової декларації з податку на додану вартість підприємства ПП „Від за січень 2007 року, з метою подальшої декларації невстановленою особою до контролюючого податкового органу ДПІ Голосіївському районі м. Києва та з метою формування податкового кредиту та податкового зобовязання для ПП „Від в порушення Наказу ДПА України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054) згідно якого: „Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліків, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством, у невстановлені слідством час та місці повторно підробила, згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 273 від 03.05.2007 року, підпис за директора та головного бухгалтера ПП Від ОСОБА_9 , в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2007 року. Вказана податкова декларація є офіційним звітним документом ПП „Від у подальшому була використана невстановленою слідством особою, шляхом її подачі до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва за № 10870 від 19.02.2007 року, і надала службовим особам підприємства право на податковий кредит (рядок 17) в сумі 34177,0 гривень та на податкове зобов`язання (рядок 9) в сумі 34250,00 гривень і зобов`язала службових осіб ПП „Від за січень 2007 року сплатити податок на додану вартість в сумі133,0 гривень (рядок 18.1).

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2015 року кримінальну справу повернуто прокурору м. Біла Церква для організації додаткового розслідування.

Не погоджуючись з постановою суду, підсудна подала апеляцію, в якій зазначає про невідповідність висновків суду вимогам ст. 281 КПК України та п. 8, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.02.1997р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», та просить постанову скасувати, у зв`язку з тим, що судом не досліджені та належним чином не перевірені всі обставини кримінальної справи та не вжито всіх передбачених кримінально-процесуальним законом заходів щодо встановлення істини у справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підсудної, яка підтримала апеляцію, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляції підсудної, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 281 КПК України допущені при вчиненні окремих слідчих дій чи процесуальних дій порушення закону, що призвели до ущемлення прав та інтересів учасників процесу, поновити які неможливо, не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування. За наявності відповідних підстав такі порушення мають тягти визнання доказів недопустимими.

Згідно п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляджу справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, не були з`ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого, тощо). Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінально закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про Практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування », якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасникк вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції, розглядаючи дану справу, не врахував наведених вище вимог закону та рекомендацій Пленуму Верховного Суду України, внаслідок чого постановив у справі рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції, розглядаючи дану справу, не врахував наведених вище вимог закону, рекомендацій Пленуму Верховного Суду України та повернув справу на додаткове розслідування. Зазначені в постанові суду виявлені недоліки досудового слідства суд першої інстанції мав змогу усунути під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення в разі необхідності експертизи, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом кримінальна справа направлена для проведення додаткового розслідування безпідставно, оскільки таке рішення суперечить вимогам ст. 281 КПК України (1960 року) та п. 3, 8, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування».

Тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно дослідити зібрані по справі докази, дати належну їм оцінку та прийнятим законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.365,366,382 КПК України(1960 року), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2015 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1,2 ст. 358 КК України повернуто прокурору м. Біла Церква для організації додаткового розслідування, скасувати , та повернути справу на новий судовий розгляд в той же суд.

Головуючий

Судді