Ухвала

від 30.05.2016 по справі 904/6712/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.05.16р. Справа № 904/6712/15

За позовом Приватного підприємства "Агротехцентр", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Акро-Україна", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання поставити товар вартістю 108341 грн 00 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача (заявника): представник ОСОБА_1, довіреність від 11.08.2015;

від відповідача: представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

28.07.2015 позивач - Приватне підприємство "Агротехцентр" (далі - ПП "Агротехцентр") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Акро-Україна" (далі - ТОВ ВКФ "Акро-Україна") з вимогою зобов'язати відповідача поставити товар (борону дискову БГР-4,2), оплачений позивачем на підставі рахунку-фактури № СФ 2208/3 від 22.08.2014.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2015, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2016, позов задоволено у повному обсязі.

З метою примусового виконання рішення на користь стягувача 25.09.2016 господарським судом видано відповідні накази.

Ухвалою від 20.01.2016 суд виправив описку, допущену ним у найменуванні відповідача зазначеного у рішенні.

19.05.2016 позивач звернувся до суду з заявою, у якій заявив вимогу про виправлення описки, допущеної у наказі господарського суду щодо найменування відповідача (боржника), а саме: боржником у наказі зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Агро-Україна", тоді як належним є Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Акро-Україна".

Ухвалою від 20.05.2016 суд прийняв заяву до розгляду та призначив її на 30.05.2016.

30.05.2016 представник позивача надав до справи докази направлення копії заяви відповідачу.

Відповідач не забезпечив участі у судовому засіданні свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Положеннями ч.3 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Враховуючи викладену правову норму, суд вважає за можливе здійснити розгляд цієї заяви за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення заяви про виправлення описки в наказі з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

25.09.2015 оригінали наказів були направлені на юридичну адресу позивача, зазначену у позові, проте останні 27.10.2015 повернулися до суду. Адреса на поштовому конверті, на яку направлялися судом накази, була закреслена поштовим оператором та зазначена нова. З огляду на що судом долучено відповідні накази до матеріалів справи.

Наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Дослідивши оригінали судових наказів від 25.09.2015 та оцінивши матеріали справи судом встановлено, що при виготовленні повного тексту рішення суду було допущено описку, яка полягала у тому, що найменування відповідача вказано: "Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Агро-Україна"", тоді як треба було вказати: "Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Акро-Україна"". Відповідно така сама описка містилася і в його резолютивній частині, а відтак і накази суду були видані з аналогічною опискою, оскільки повністю відтворювали зміст п.п.2 та 3 резолютивної частини рішення.

Ухвалою від 20.01.2016 суд виявив та самостійно виправив на підставі ст. 89 Господарського кодексу України вказану описку, допущену ним у найменуванні відповідача зазначеного у рішенні, проте виправити описки в судових наказах за своєї ініціативи суд не мав можливості, оскільки не наділений таким процесуальним правом.

Частиною 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Відповідно підпункту 3.1. пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12 року №9 відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання іншій стороні копії такої заяви і доказів на її обґрунтування; сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.04.2006 N 01-8/908 "Про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження" зазначено, що виправлення до наказу мають вноситися з урахуванням вимог частини першої статті 89 ГПК, тобто ці виправлення не можуть зачіпати суті судового рішення, на виконання якого видано наказ.

У п. 34 інформаційного листа від 12.03.2009 N 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" Вищий господарський суд України на запитання, яким чином вноситься виправлення до наказу господарського суду, дав таку відповідь. Відповідно до приписів статті 117 ГПК господарський суд, який видав наказ, може за заявою стячувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі; таке виправлення вноситься до наказу ухвалою господарського суду. Видача при цьому господарським судом нового наказу з текстом, що відповідав би здійсненим виправленням, законом не передбачено. Наказ, до якого в установленому порядку внесено виправлення, є виконавчим документом у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням внесених до цього наказу виправлень.

Враховуючи викладені правові норми та подану позивачем заяву, суд вважає за необхідне виправити допущену ним описку в судових наказах від 25.09.2015 та вилучити їх оригінали з матеріалів справи для повернення позивачу, як стягувачу.

Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Виправити описку допущену в наказах господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2015 у справі № 904/6712/15.

2. Найменування відповідача у наказах суду читати як: "Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Акро-Україна"".

3. Вилучити з матеріалів справи оригінали наказів господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2015 у справі № 904/6712/15 та повернути їх позивачу.

Ця ухвала є невід'ємною частиною наказів господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2015 у справі № 904/6712/15, яка скріплена підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Дніпропетровської області та пред'являється до органу державної виконавчої служби разом з судовими наказами.

Суддя ОСОБА_2