Рішення

від 26.05.2016 по справі 910/27683/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2016Справа №910/27683/15

За позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот»

Про виселення, зобов'язання вчинити дії, стягнення 19 091,28 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Цибізова О.О. - по дов. № 159 від 25.12.2015

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот» про

- виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот» з орендованого майна, а саме частини вестибюлю загальною площею 13,0 кв. м., що знаходиться за адресою станція метро «Площа Льва Толстого»;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот» у строк не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішення суду законної сили демонтувати тимчасові огороджуючи конструкції, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Грот» та знаходяться за адресою станція метро «Площа Льва Толстого»;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот» 17 542,77 грн. боргу по орендній платі, 1 471,75 грн. пені та 76,77 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2015 порушено провадження у справі № 910/27683/15 та призначено її до розгляду на 18.11.2015.

Відповідачем 17.11.2015 до відділу діловодства суду подані клопотання про залучення до участі у справі третіми особами Київську міську раду та Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідач у поданому 17.11.2015 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, оскільки позивач у справі є неналежним позивачем у зв'язку з тим, що загальна площа нежитлових приміщень значно перевищує 200 кв. м. тому орендодавцем виступає Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Позивач є лише отримувачем коштів та не має повноважень щодо питань розпорядження або управління комунальним майном, яке перебуває у нього на балансі. У зв'язку з цим позивач вважає, що лист позивача № 11-03/464 від 01.06.2013 про відмову в продовжені відповідачу строку дії договору на новий термін не є доказом волевиявлення уповноваженої особи з розпорядження об'єктом оренди. Вказує на те, що лист позивача № 11-03/464 від 01.06.2013 не отримував та позивачем не подано доказів надіслання його саме на адресу відповідача. Також не отримував заяв про небажання продовжувати договірні відносини ні від власника майна ні від Департаменту комунальної власності м. Києва, а отже договір є продовженим до 29.05.2016.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 за № 04-23/2042 призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи (у зв'язку з лікарняним судді Князькова В.В.), за результатом проведення якого справа № 910/27683/15 передана на розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/27683/15 від 04.12.2015 розгляд справи призначено на 17.12.2015.

Позивачем 16.12.2015 до відділу діловодства суду подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва за позивачем на праві повного господарського відання закріплено вестибюль станції метро «Площа Льва Толстого». Здійснюючи право господарського відання позивач володіє, користується і розпоряджається закріпленим за ним майном за згодою власника. Стосовно не отримання відповідачем листа № 11-03/464 від 11.06.2013 зазначає, що повідомлення було надіслано відповідачу на адресу зазначену в реквізитах договору як адреса для листування. Норми ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначають право направити лист - повідомлення орендарю про не продовження договору та не встановлено обов'язку орендодавця вручати таке повідомлення орендарю чи контролювати таке отримання орендарем.

Відповідачем 17.12.2015 до відділу діловодства суду подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що позивач на дату закінчення дії договору оренди та на дату звернення до суду з позовом не має фактичного та юридичного відношення до нерухомого майна з якого просить виселити відповідача, оскільки позивачем як і за Київською міською радою в Єдиному державному реєстру прав на нерухоме майно не зареєстровано право власності, право оперативного управління або право господарського відання на об'єкт оренди за договором. Відповідач вважає, що у позивача відсутні повноваження для повернення на його користь спірного приміщення.

Відповідачем 17.12.2015 до відділу діловодства суду подано заяву про зупинення провадження у справі № 910/27683/15 до вирішення справи № 910/29264/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот» до Комунального підприємства «Київський метрополітен» про визнання продовженим (пролонгованим) договору оренди № 34-Упр(Ор)-Ю від 01.06.2010 на термін до 29.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 провадження у справі № 910/27683/15 було зупинено до вирішення спору по суті у справі № 910/29264/15.

Позивачем 25.04.2016 до відділу діловодства суду подано клопотання про поновлення провадження у справі № 910/27683/15 посилаючись на те, що спір у справі № 910/29264/15 вирішено з прийняттям 18.01.2016 Господарським судом міста Києва рішення, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2016 поновлено провадження у справі № 910/27683/15 та призначено до розгляду на 26.05.2016.

Позивач в судовому засіданні 26.05.2016 проти клопотань відповідача про залучення третіх осіб заперечував.

Суд розглянувши подані відповідачем клопотання про залучення третіх осіб відмовив в їх задоволенні з огляду на наступне

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (ч. 5 п. 1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Отже, третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Суд дійшов висновку, що прийняття рішення з даного господарського спору, не може вплинути на права або обов'язки Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо позивача, тому відсутні підстави для залучення останніх до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Позивач в судовому засіданні 26.05.2016 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 26.05.2016 не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 12.05.2016 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.12.2015, та є місцезнаходженням відповідача, а саме: м. Київ, вул. Кіквідзе, 19.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

В судовому засідання 26.05.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.06.2010 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грот» (орендар) було укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34-Упр(Ор)-10 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення Київради № 860/860 від 18.12.2008 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу) за адресою: станція метро «Площа Льва Толстого» для торгівлі непродовольчими товарами.

Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди є частина вестибюлю, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект» тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендар), загальною площею 13, 0 кв. м.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київський метрополітен» (п. 2.4. договору).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

Згідно акту приймання-передачі приміщання від 01.06.2010 орендодавець передав, а орендар прийняв частину вестибюлю станції метро «Площа Льва Толстого» визначену тимчасовим огороджуючими конструкціями (кіосками), загальною площею 13,0 кв. м.

В матеріалах справи наявний наказ Головного управління комунальної власності м. Києва № 98 від 23.04.2003 згідно якого за Комунальним підприємством «Київський метрополітен» на праві повного господарського відання закріплено основні засоби, серед переліку яких є ст. «Площа Льва Толстого».

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1. договору сторонами встановлено, що договір діє з 01.06.2010 до 30.05.2013 (два роки 364 дні).

Пунктом 9.5. договору визначено, що договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. ст. 764, 785 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендарю.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним підприємством «Київський метрополітен» було направлено позивачу повідомлення № 11-03/464 від 01.06.2013 про припинення договору у зв'язку з закінченням його строку дії 30.05.2013, відсутність наміру продовжувати договір оренди на новий термін, у зв'язку з чим вимагав звільнити та передати об'єкт оренди за актом приймання-передачі.

Дане повідомлення було надіслано відповідачу 03.06.2013 рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується квитанцією та описом вкладення у цінний лист на адресу: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, яка зазначена в договорі як фактична адреса.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/29264/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016, встановлено, що договір є припиненим з 30.05.2013.

Відповідно до п. 7.5. договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які не можливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору.

Орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом 10 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю (п. 4.14. договору).

Пунктом 8.5.6. договору визначено, що у разі припинення дії цього договору орендар звільняє орендовану частину приміщення вестибюлю станції метро «Площа Льва Толстого» в термін, визначений в п. 4.14. договору, від своїх огороджуючи конструкцій.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

З огляду на те, що інших доказів щодо підтвердження права користування спірними приміщеннями у відповідача не має, то вимоги позивача про виселення відповідача з приміщень та зобов'язання демонтувати тимчасові огороджуючи конструкції підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату. розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради № 860/860 від 18.12.2008 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва № 34/91 від 28.09.2006 та на дату підписання договору місячний розмір якої становить 2 561,25 грн. без ПДВ.

За умовами п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 3.4. двору додатково орендар сплачує орендодавцю разом з орендною платою податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендодавцем разом з орендною платою.

Всього сума по договору з урахуванням ПДВ з розрахунку на квітень 2010 року складає 3 073,50 грн. Оплата по договору проводиться орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату за період червень - вересень 2015 року повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 17 542,77 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 4.2. договору відповідач зобов'язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 17 542,77 грн. боргу по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за оренду майна повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо внесення орендної плати.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до умов договору, розмір якої становить 1 471,75 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 471,75 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 76,77 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору інший розмір процентів не визначений.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 76,77 грн. - 3% річних.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Посилання позивача на те, що він повідомлення про припинення дії договору не отримував, а тому договір є продовженим до 29.05.2016 не приймаються судом, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 встановлено, що орендарем факт отримання листа № 11-03/464 від 01.06.2013 не заперечується.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/29264/15 встановлено, що позивач був уповноваженою особою передавати шляхом укладення відповідного договору оренди комунального майна територіальної громади міста Києва, яке закріплене за ним на праві господарського відання, майно в орендну користування іншим особам.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Грот» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 19, код ЄДРПОУ 19246324) з орендованого майна, а саме частини вестибюлю загальною площею 13,0 кв. м., що знаходиться за адресою станція метро «Площа Льва Толстого».

Стягувач - Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Грот» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 19, код ЄДРПОУ 19246324) у строк не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішення суду законної сили демонтувати тимчасові огороджуючи конструкції, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Грот» та знаходяться за адресою станція метро «Площа Льва Толстого».

Стягувач - Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 19, код ЄДРПОУ 19246324) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913) 17 542 (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок дві) грн. 77 коп. боргу по орендній платі, 1 471 (одну тисячу чотириста сімдесят одну) грн. 75 коп. пені, 76 (сімдесят шість) грн. 77 коп. - 3% річних, 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 31.05.2016.

Суддя В.В.Сівакова