Рішення

від 24.05.2016 по справі 922/1452/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2016 р.Справа № 922/1452/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом відкритого акціонерного товариства В«Ізюмський тепловозоремонтний заводВ» , 64300, Харківська обл., м. Ізюм, В'їзд Ювілейний, буд. 1 в особі арбітражного керуючого ОСОБА_1, 61166, м. Харків, вул. Кримська, буд. 6;

до товариства з обмеженою відповідальністю В«Укрпромінвест-групВ» , 64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Суворова, буд. 28/А, код ЄДРПОУ 32414116;

про стягнення 464 257,47 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (арбітражний керуючий);

відповідача - не з'явився.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство В«Ізюмський тепловозоремонтний заводВ» в особі арбітражного керуючого ОСОБА_1 звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«Укрпроінвест-групВ» про стягнення заборгованості у розмірі 464 257,47 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач на аукціоні набув майно у часткову власність і відповідно до статей 355, 356, 360, 1158, 1160 ЦК України, статей 269, 270, 287 Податкового кодексу України зобов'язаний в межах своєї частки брати участь у витратах на утримання та збереження цього майна.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.05.2016 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/1452/16, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 23.05.2016 р. о 11:00.

В судовому засіданні 23.05.2016 р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи (вх. № 16808 від 23.05.2016 р.) для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 23.05.2016 р. для надання можливості відповідачу ознайомитись з матеріалами справи було оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 24.05.2016 р.

Після перерви, відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не надав, що свідчить про те, що відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов повністю.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.02.2008 р. у справі № 24/24-08 позовні вимоги ВАТ В«ІТРЗВ» задоволені у повному обсязі та визнано право власності за Відкритим акціонерним товариством «Ізюмський тепловозоремонтний завод», місцезнаходження: 64300, Харківська область, м. Ізюм, в'їзд Ювілейний, 1, код ЄДРПОУ 01056356, на нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 88 749,9 кв.м., а саме: заводоуправління, літера А-2Н, площею 1390,0 кв. метрів; тепловозоремонтний комплекс, літера Б-4Н, площею 34731,8кв. метрів; лабораторія ЦЗЛ, літ.КІ; контора матеріального відділу літ. К1, кі, к2, кЗ, площею 804,8 кв. метрів; склад лакофарбів № 1, літ. З 1, площею 364,4 кв. метрів; будівля акумуляторної при ТЕЦ склад, літ. Ф; площею 48,7 кв. метрів; модельний цех, літ. Щ, площею 237,2 кв. метрів; контора будівельного цеху, побутові, медпункт, літ. Т, площею 804,8 кв. метрів; прохідна, літ. Н2, площею 13,9 кв. метрів; будівля кулінарії, літ. И, площею 80,6 кв. метрів; гараж, літ. Е, еі, е2, еЗ, площею 1341,9 кв. метрів; мідницьке відділення дизельного цеху, літ. З, зі, з2, площею 197,2 кв. метрів; майстерня, літ. Ж, площею 42,4 кь. метрів; фільтровальна станція питної води, літ. Н-2Н, площею 451,1 кв. метрів; прохідна, літ. В1, площею 11,9 кв. метрів; склад інвентаря обладнання, літ. В, площею 1164,7 кв. метрів; будівля очисних споруд, літ К-2, площею 275,2 кв. метрів; підстанція 110/10 кв. ЗРУ, літ. Л-2Н, площею 526,2 кв. метрів; підстанція 110/10 кв. ОПУ, літ. М, площею 276,9 кв. метрів; побутові транспортного цеху, літ. Д. площею 65,9 кв. метрів; цех очистки водопідготовки, літ. С1-ЗН, площею 3321,5 кв. метрів; КНС, літ. XI, площею 52,2 кв. метрів; контора 8-го складу, літ.ЛІ, лі, площею 9,8 кв. метрів; пожежне депо, літ. Ц 1, площею 195,4 кв. метрів; будівля компресорної, літ. Щ 1, площею 291,0 кв. метрів; їдальня на 150 місць, літ. Ш 1, площею 354,8 кв. метрів; ПММ, літ. П 1. п 1, площею 41,8 кв. метрів; киснева станція, літ. Р1, площею 484,0 кв. метрів; деревообробний комбінат, літ. С, площею 564,5 кв. метрів; ацетиленова станція, літ. Ю1, площею 59,2 кв. метрів; будівля ТЕЦ " побутовими, літ. У-ЗН, площею 2409,6 кв. метрів; підстанція № 3 кисневої станції, літ. И 1, площею 33,6 кв. метрів; склад РМГ-40, літ. Я 1, площею 492,5 кв. метрів; тарний цех з побутовими приміщеннями, літ. Р-2Н, площею 2843,0 кв. метрів; будівля металоконструкцій механічного цеху, літ. С2, площею 465,1 кв. метрів; станція реостатних випробувань, літ. Ф1-2Н, площею 36,9 кв. метрів; будівля газорозподільного пункту з прибудовою, літ. Ц, площею 39,9 кв. метрів; блок допоміжних цехів, літ. П, площею 5180,3 кв. метрів; будівля кувального цеху з прибудовами, літ. Ч-ЗН, площею 2405,0 кв. метрів; малярне відділення, літ. У 1, площею 2368,0 кв. метрів; будівля гальванічного відділення з побутовими, літ. Ч 1-2Н, площею 1167,3 кв. метрів; фінський металевий гараж, літ. М 1, площею 449,7 кв. метрів; склад гумових виробів, літ. Ю, Я, площею 696,4 кв. метрів; контора комірників, літ. Ж 1, площею 18,1 кв. метрів; склад РМГ-40, літ. Д 1, площею 482,3 кв. метрів; склад ЦИС, літ. Н 1, площею 220,7 кв. метрів; прохідна, літ. Т 1, площею 16,5 кв. метрів; склад готової продукції, літ. Г 1, площею 480,4 кв. метрів; склад матеріалів II групи, літ. Е 1, площею 922,5 кв. метрів; ливарний цех з прибудовами і обрубним, літ.Ш-ЗН, площею 3875,7 кв. метрів; контора транспортного цеху, літ. Г, площею 81,3 кв. метрів, корпус ходових частин, літ. О-ІН, площею 13256,9 кв. метрів; підстанція, літ. 01-2Н, площею 957,6 кв. метрів; адміністративна будівля і побутові приміщення КХЧ, літ. 02-ЗН, площею 1443,1 кв. метрів; вентиляційна будівля, літ. 03-2Н, площею 594,9 кв.метрів; перехід, літ. 04- 1Н, площею 175,7 кв. метрів, розташовані за адресою: м.Ізюм, Харківська область, в'їзд Ювілейний, № 1.

Згодом, державною виконавчою службою на аукціоні було продано ТОВ «Укрпромінвест-груп» об'єкти нерухомості, які належали ВАТ В«ІТРЗВ» , а саме: в червні 2012 року загальною площею 5 211,0 м. кв., у тому числі: 320/10000 ч., що складається з нежитлового приміщення - тарного цеху з побутовими приміщеннями, літ. Р-2Н, площею 2 843,0 кв.м. (свідоцтво на право власності від 22.06.2012р.); 267/10000 ч., що складається з нежитлового приміщення малярного відділення, пт. У-1, площею 2 368,0 кв.м. (свідоцтво на право власності від 22.06.2012р.), а також у грудні 2012 року загальною площею 16 428,20 м. кв., у тому числі: 1852/10000 ч., загальною площею 16428,2 кв.м, (свідоцтво на право власності; д 22.12.2012 р.), яка складається з: незакінчене будівництво корпусу ходових частин, літ. 0-1Н, площею 13256,9 хз.м.; підстанція, літ. 03-2Н, площею 957,9 кв.м; адміністративна будівля і побутові приміщення КХЧ, літ. 02-ЗН, площею .U3,l кв.м.; вентиляційна будівля, літ. « 03-2Н», площею 594,9 кв.м.; перехід, літ. « 04-1Н», площею 175,7 кв.м., про що надав суду Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна № 57552373 від 18.04.2016 року.

Разом з тим, з вищезазначеної Інформаційної довідки вбачається, що за позивачем на підставі рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2008 р. у справі № 24/24-08 було зареєстровано право спільної часткової власності на об'єкти нерухомості, частка якої становить 7561/10000.

В силу частини 3 статті 13 Конституції України власність зобов'язує.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 355 Цивільного кодексу України встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно із ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із зазначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Виходячи із згаданих положень, власник має можливість не лише користуватися майном, вилучати з нього корисні можливості, а й повинен турбуватися про нього, нести на його утримання певні витрати.

Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок та постійні землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності чи надані в постійне користування. Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Водночас згідно з п. 287.6 ст. 287 Податкового Кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані і будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Як слідує з наявних в матеріалах справи податкових декларацій з плати за землю (арк. спр. 35-40) з того моменту, як ТОВ «Укрпромінвест-груп» було придбано майно, яке належало ВАТ «ІТРЗ» і до того моменту як Відповідач оформив право власності на земельні ділянки, а саме: з липня 2012 по грудень 2013 року включно, ВАТ В«ІТРЗВ» нараховувався податок на землю на площу 33,264 га. Відповідно до податкових декларацій з плати за землю ВАТ «ІТРЗ» було сплачено податок за період з липня по грудень 2012 року включно у сумі 243 808,83 грн.; за період з січня по грудень 2013 р включно - 488 106,57 грн.

Як зазначив позивач в позовній заяві, відповідач не компенсував витрати ВАТ В«ІТРЗВ» по сплаті податку на землю, яка належить ТОВ В«Укрпроінвест-групВ» , у зв'язку з чим за розрахунком позивача за ним рахується заборгованість щодо сплати земельного податку у розмірі 35 565,28 грн., яка складається із: 3 811,35 грн. за період з липня по грудень 2012 р. та 31 753,93 грн. за період з січня по грудень 2013р.

Крім того, між позивачем та ПП «Детективно-юридичним агентством «Кратос» було укладено Договір про надання послуг по охороні об'єкту ОА № 30/12/2011 від 30.12.2011 року.

Пізніше, між ВАТ В«ІТРЗВ» та ТОВ «Охоронна компанія «Кратос» було укладено договір про надання послуг по охороні об'єкту ОА №02/01/2013 від 01.02.2013 та ОА02/01/13-7 від 02.01.2013 року.

06.12.2013 р. між ТОВ «Охоронна компанія В«КратосВ» було укладено додаткову угоду відповідно до умов якої було узгоджено, що з 06.12.2013 року Договір про надання послуг по охороні об'єкту № 01/02/13 вважати розірваним.

06.12.2013 року керуючим санацією ВАТ «ІТРЗ» - ОСОБА_2 було винесено наказ № 154 від 05.12.2013 року про реорганізацію виробництва, відповідно до якого було вирішено ввести з 06.12.2013 року в структуру та штатний розклад відділу охорони: одну одиницю начальника охорони з окладом 4300 грн.; три одиниці старшого зміни з окладом 1955 грн.; дев'ять одиниць охоронника з окладом 1835 грн.

Як зазначав позивач в позовній заяві та підтверджується матеріалами справи (арк. спр. 46-90) витрати на охорону та збереження майна, понесені ВАТ «ІТРЗ» склали 2 075 304,80 грн.

Таким чином, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на охорону та збереження майна відповідача складає 428 692,19 грн., а саме: 27 736,89 грн. за період з липня по грудень 2012 року та 400 955,30 грн. за період з січня 2013 року по березень 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2015 р. по справі № Б-39/02-09 було усунуто арбітражного керуючого ОСОБА_2 від виконання обов'язків ліквідатора Відкритого акціонерного товариства В«Ізюмський тепловозоремонтний заводВ» та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво № 216 20.02.2013 р.) та зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_2 в десятиденний строк з дня винесення ухвали передати ліквідатору Відкритого акціонерного товариства В«Ізюмський тепловозоремонтний заводВ» ОСОБА_1 бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

24.03.2016 року арбітражним керуючим, ліквідатором ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» на юридичну адресу ТОВ «Укрпромінвест-груп» була направлена відповідна претензія з вимогою погасити заборгованість у сумі 610 766,70 грн. Після проведення більш детальних розрахунків та вивчення документів бухгалтерського обліку підприємства сума зазначена в претензії відповідно до позовної заяви була зменшена на 146 429,89 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповіді на вищезазначену претензію не надав, заборгованість не погасив, 05.05.2016 року арбітражному керуючому, ліквідатору ВАТ «ІТРЗ» вищезазначена претензія була повернута за закінченням встановленого терміну зберігання, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Враховуючи, що відповідачем в порушення приписів ст. 360 ЦК України не було відшкодовано позивачу сплачений земельний податок за частину земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості відповідача в загальному розмірі 35 565,28 грн., а саме: 3 811,35 грн. за період з липня по грудень 2012 р. та 31 753,93 грн. за період з січня по грудень 2013 р., доказів протилежного станом на день розгляду справи суду не надано, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача по сплаті земельного податку, вважає, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши позовну вимогу позивача в частині стягнення з відповідача витрат по охороні та збереженні мана у загальному розмірі 428 692,19 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1158 Цивільного кодексу України, якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1160 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Як вже було з'ясовано судом, позивач звертався до відповідача з вимогою відшкодувати йому понесені витрати з охорони та збереження майна відповідача, проте відповідач відповіді на зазначену вимогу не надав, витрати не компенсував.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси друге" сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не відшкодував позивачу понесені останнім витрати на охорону та збереження майна відповідача, доказів протилежного суду станом на день розгляду справи не надав, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача з витрат по охороні та збереженні майна відповідача, вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат з охорони та збереження майна у розмірі 428 692,19 грн., які складаються з: 27 736,89 грн. за період з липня по грудень 2012 року та 400 955,30 грн. за період з січня 2013 року по березень 2013 року є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства В«Ізюмський тепловозоремонтний заводВ» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Укрпромінвест-групВ» (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Суворова, буд. 28/А, код ЄДРПОУ 32414116) на користь відкритого акціонерного товариства В«Ізюмський тепловозоремонтний заводВ» (64300, Харківська обл., м. Ізюм, В'їзд Ювілейний, буд. 1 в особі арбітражного керуючого ОСОБА_1, 61166, м. Харків, вул. Кримська, буд. 6) заборгованість у розмірі 464 257,47 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 963,86 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 30.05.2016 р.

Суддя ОСОБА_3