Постанова

від 17.05.2016 по справі 19/085-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р. Справа№ 19/085-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання Ляховенко М.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" на рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012 (дата підписання - 24.12.2012р.)

у справі №19/085-12 (суддя - Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна"

про стягнення 19 902,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" про стягнення 19 902,39 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.12.2012 у справі №19/085-12 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" 19 840,00 грн. - боргу, 19,20 грн. - втрат від інфляції, 42,39 грн. - 3% річних, 1609,43 грн. - витрат по сплаті судового збору; в іншій частині вимог в позові відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням всіх істотних обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Коротун О.М., Ільєнок Т.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" прийнято до апеляційного провадження та призначено її до розгляду на 18.02.2013.

Позивачем 18.02.2013 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

18.02.2013 у судовому засіданні представник відповідача надав клопотання про зупинення провадження у справі №19/085-12 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/428/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" про визнання недійсними Додаткової угоди №1 та Додатку №4 до Договору оренди автопоїздів №26/06/12.

18.02.2013 у судовому засіданні було оголошено перерву до 04.03.2013.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р., у зв'язку із перебуванням судді Корсакової Г.В. на лікарняному, змінено колегію суддів для розгляду справи №19/085-12 на колегію у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Коротун О.М., Ільєнок Т.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 справу №19/085-12 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" на рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012р. прийнято до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Коротун О.М., Ільєнок Т.В., розгляд справи призначено на 18.03.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013, у зв'язку із виходом судді Корсакової Г.В. з лікарняного, змінено колегію суддів для розгляду справи №19/085-12 на колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді - Коротун О.М., Ільєнок Т.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 у справі №19/085-12 прийнято справу №19/085-12 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" на рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2012 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді Коротун О.М., Ільєнок Т.В., клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено апеляційне провадження у справі №19/085-12 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/428/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, зобов'язано сторони повідомити апеляційний господарський суд про результати розгляду справи №911/428/13-г.

Оскільки сторони не звертались до суду з клопотанням щодо поновлення провадження у справі №19/085-12 у зв`язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення апеляційного провадження, Київським апеляційним господарським судом надіслано запит до господарського суду Київської області щодо надання інформації про результати розгляду справи №911/428/13-г щодо можливості поновлення провадження у справі, на який господарський суд Київської області повідомив, що за результатами розгляду господарським судом Київської області справи № 911/428/13-г винесено рішення від 18.11.2014, яке набрало законної сили 16.12.2014.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, для розгляду справи №19/085-12 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Корсакової Г.В., суддів: Гаврилюка О.М., Ільєнок Т.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Гаврилюка О.М., Ільєнок Т.В. прийнято справу №19/085-12 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" на рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012 до провадження, поновлено апеляційне провадження у справі №19/085-12 та призначено розгляд справи на 30.03.2016.

Відповідно до розпорядження начальника відділу Київського апеляційного господарського суду № 09-52/598/16 від 30.03.2016 у зв'язку з перебуванням судді Ільєнок Т.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №19/085-12.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.03.2016 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Гаврилюка О.М., Власова Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 прийнято справу №19/085-12 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" на рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012 у справі №19/085-12 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Гаврилюк О.М., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено на 17.05.2016.

Відповідно до розпорядження головного спеціаліста Київського апеляційного господарського суду № 09-52/1461/16 від 17.05.2016 у зв'язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №19/085-12.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.05.2016 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Власова Ю.Л., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 прийнято справу №19/085-12 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" на рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012 у справі №19/085-12 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р.

В судове засіданні 17.05.2016 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, явка яких в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи між позивачем ( орендодавець) та відповідачем (орендар) були укладені договори оренди автопоїздів № 06-1/06 від 06.06.2011 р. та № 26/06/12 від 26.06.2012 р. (далі- договори оренди), відповідно до п. 1.1. яких орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування на умовах оренди наступне майно: автопоїзди в кількості, що зазначена у Додатку № 1 до договорів оренди автопоїздів.

Пунктом 2.1. договорів оренди встановлено, що вступ орендарем у користування об'єктами оренди настає одночасно з підписанням сторонами акта прийому-передачі об'єктів оренди. З моменту передачі об'єктів оренди за відповідним актом здійснюється нарахування встановленої договором орендної плати, яку орендар зобов'язується сплачувати на користь орендодавця.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3 договорів оренди, за користування об'єктом оренди орендар зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату, у розмірі 3 200 грн. 00 коп. в місяць, в т.ч. ПДВ, за один автопоїзд. Термін сплати орендної плати починається з дня підписання акту прийому-передачі, за кожен об'єкт оренди та зобов'язаний сплачувати до 15-го числа кожного місяця. Розмір орендної плати узгоджений між сторонами та вказується в рахунках, який виставляється один раз в місяць.

Орендна плата сплачується орендарем у безготівковій формі шляхом перерахування грошової суми, зазначеної у п. 3.1. цього договору, на поточний рахунок орендодавця. Орендна плата сплачується орендарем помісячно, в термін до 15 календарного числа календарного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2011 сторонами було підписано акт прийому-передачу, що є Додатком № 2 до Договору № 06-1/06 оренди автопоїздів від 06.06.2011, згідно з яким позивач передав відповідачу у строкове платне користування два автопоїзди, тобто чотири транспортні засоби.

Також, на виконання умов Договору № 26/06/12 оренди автопоїздів від 26.06.2012 сторони підписали акти прийому-передачі від 26.06.2012 та від 30.06.2012, які також є Додатками № 2 до Договору № 26/06/12 оренди автопоїздів від 26.06.2012 та згідно з якими позивач передав відповідачу у строкове платне користування два автопоїзди, тобто чотири транспортні засоби.

В подальшому сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 24.07.2012 до договору оренди автопоїздів № 26/06/12 від 26.06.2012, якою внесли зміни у п.п. 1.1., 1.2. договору, та з урахуванням умов якої підписали Додаток № 4 до Договору № 26/06/12 оренди автопоїздів від 26.06.2012.

На виконання умов Додаткової угоди № 1 до договору оренди автопоїздів № 26/06/12 від 26.06.2012 р. сторони підписали акти прийому-передачі від 24.07.2012 р. та від 25.07.2012 р. згідно з якими позивач передав відповідачу у строкове платне користування ще два автопоїзди.

Отже, за Договором оренди № 06-1/06 від 06.06.2011 в користуванні у відповідача перебували два автопоїзди, а за Договором оренди № 26/06/12 від 26.06.2012- чотири автопоїзди.

У відповідності з п. 7.2. договорів, строк Договору оренди № 06-1/06 від 06.06.2011 р. закінчується 06 червня 2013 року, а Договору оренди № 26/06/12 від 26.06.2012 р. - 26 червня 2014 року.

Згідно п. 7.6. договорів оренди, договір може бути розірвано тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до договору.

31.08.2012 р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору оренди автопоїздів № 06-1/06 від 06.06.2011 р. та Додаткову угоду № 2 до договору оренди автопоїздів № 26/06/12 від 26.06.2012 р., якими розірвали вказані договори оренди з 31.08.2012 р.

Позивач виставив на підставі договорів оренди № 06-1/06 від 06.06.2011 р. та № 26/06/12 від 26.06.2012 р. за оренду майна у серпні 2012 року відповідачу для оплати рахунки № БО00000141 від 31.08.2012 р. на суму 6 400 грн. та № БО00000140 від 31.08.2012 р. на суму 12 800 грн.

Також надання послуг по оренді транспортних засобів на підставі вказаних вище договорів оренди підтверджується підписаними посадовими особами позивача і відповідача та скріпленими печатками актами надання послуг № БО00000141 від 31.08.2012 р. на суму 6400 грн. та № БО00000140 від 31.08.2012 р. на суму 12800 грн.

Проте, відповідач зазначені рахунки та акти наданих послуг у визначений строк не оплатив.

Крім того, в порушення умов договору оренди № 26/06/12 від 26.06.2012 р. відповідач не оплатив рахунок та акт надання послуг № БО00000102 від 30.06.2012 р. на суму 640,00 грн. за оренду автопоїздів з 26.06.2012 р. по 30.06.2012 р.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача по орендній платі за користування майном на підставі договорів оренди № 06-1/06 від 06.06.2011 р. та № 26/06/12 від 26.06.2012 р. становить 19 840,00 грн.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини. які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що між сторонами було проведено взаємозалік, у зв'язку з проведенням капітального ремонту транспортних засобів під час їх експлуатації з огляду на таке.

Відповідно до пп. 4.1.5. договорів оренди передбачено, що орендодавець зобов'язаний на вимогу орендаря за наявності підтверджуючих документів компенсувати орендарю витрати, пов'язані з проведенням капітального ремонту об'єктів оренди, якщо пошкодження транспортного засобу сталось не з вини орендаря.

Підпункт 4.4.4. договорів оренди також передбачає право орендаря на відшкодування орендодавцем витрат, пов'язаних із капітальним ремонтом транспортного засобу, якщо пошкодження сталося не з його вини.

Проте, з наданих відповідачем доказів (актів виконаних робіт, податкових накладних) не вбачається, що понесені ним витрати на ремонт транспортних засобів, які перебували у нього в оренді, є саме капітальним ремонтом, а не поточним ремонтом майна та його технічним обслуговуванням, проведення якого, згідно п. 4.3.4. договорів та ч. 1 ст. 776 Цивільного кодексу України, покладено на орендаря, і що пошкодження транспортних засобів сталися не з вини орендаря.

До того ж відсутні будь-які докази, які свідчать про повідомлення позивача про необхідність проведення капітального ремонту транспортних засобів.

Крім того, доказів проведення між сторонами взаємозаліку за договорами оренди № 06-1/06 від 06.06.2011 та № 26/06/12 від 26.06.2012 матеріали справи також не містять.

Відповідач посилався також на те, що транспортні засоби, які передавались йому в оренду за Додатковою угодою № 1 від 24.07.2012 до договору № 26/06/12 від 26.06.2012 насправді належать на праві власності відповідачу.

Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" звернулося до господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 24.07.2012 до договору оренди автопоїздів від 26.06.2012 № 26/06/12, укладеної між сторонами у справі.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.11.2014 у справі №911/428/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним в позові відмовлено повністю.

Вказане рішення на час розгляду даної справи у встановленому законом порядку набрало законної сили.

У справі №911/428/13-г судом встановлено, що на момент передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Прометей" транспортних засобів відповідачу в оренду 26.06.2012, 30.06.2012, 24.07.2012, 25.07.2012, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей" було власником об'єкта оренди відповідно до договорів купівлі-продажу від 21.06.2012 № 21/06, від 30.06.2012 № 30/06, 24.07.2012 № 19/12 та від 25.07.2012 № 20/12, укладених між сторонами у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість його заперечень проти позову.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 06-1/06 оренди автопоїздів від 06.06.2011 та Договором № 26/06/12 оренди автопоїздів від 26.06.2012 є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 19 840,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договорами оренди, позивачем окремо по кожній сумі заборгованості по орендній платі нараховані 3% річних у загальній сумі 42,39 грн. та втрати від інфляції в загальній сумі 20,00 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок втрат від інфляції колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що враховуючи умови оплати, періоди, визначені позивачем у розрахунках, доданих до справи, та офіційні розміри індексів інфляції, що були встановлені у ці періоди, втрати від інфляції складають у загальній сумі 19,20 грн. При цьому позивачем безпідставно нараховано втрати від інфляції на суму заборгованості 640,00 грн. за період з липня по вересень 2012 року, оскільки при помноженні індексів інфляції за вказаний період сумарний індекс інфляції становить 99,6 %, тобто має місце дефляція, що виключає можливість збільшення заборгованості на індекс інфляції.

З огляду на обставини справи, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 42,39 грн. 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості належними та допустимими доказами не довів.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012 у справі №19/085-12 прийняте на підставі фактичних обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ Транспорт-Україна" на рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012 у справі №19/085-12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012 у справі №19/085-12 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 19/085-12 повернути до господарського суду Київської області

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Ю.Л. Власов

С.Р. Станік