ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2016 року м. Київ К/9991/39120/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
секретар судового засідання Шевчук П.О.,
за участю:
представника позивача - Трута Дмитра Володимировича,
представника відповідача - Баталової Ольги-Марії В’ячеславівни ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2012 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року
у справі № 2а-17147/11/2670
до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (яке є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків)
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 08 серпня 2011 року № 0000450700 та № 0000460700.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2012 року позов був задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 08 серпня 2011 року № 0000450700, яким збільшено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 5315497,50 грн., з них 3543665,00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні санкції (штраф) у розмірі 1771832,50 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 08 серпня 2011 року № 0000460700, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість всього у розмірі 15895249,00 грн., у тому числі 3473781,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2012 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі Окружна ДПС - Центральний офіс з обслуговування ВПП ДПС, яка була правонаступником СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача - ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» його правонаступником - ТОВ «АДМ Трейдінг Україна», що підтверджується статутом ТОВ ТОВ «АДМ Трейдінг Україна», затвердженим рішенням загальних зборів учасників (протокол № 50 від 09 липня 2014 року) та зареєстрованим 11 липня 2014 року, та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14 липня 2014 року, а також здійснено заміну відповідача - Окружну ДПС - Центральний офіс з обслуговування ВПП ДПС його правонаступником - Міжрегіональним ГУ ДФС - Центральним офісом з ОВП, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311.
У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «АДМ Трейдінг Україна», посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП провела позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин за 2008-2010 роки, за результатами якої був складений акт № 203/40-40/7/20027449 від 26 листопада 2011 року.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги підпунктів 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 22122241,21 грн., в тому числі: за липень 2008 року - 66348,77 грн., за серпень 2008 року - 223071,72 грн., за грудень 2008 року - 142261,26 грн., за січень 2009 року - 783669,14 грн., за лютий 2009 року - 998317,73 грн., за березень 2009 року - 913388,14 грн., за квітень 2009 року - 1473860,08 грн., за травень 2009 року - 810610,95 грн., за червень 2009 року - 113391,60 грн., за липень 2009 року - 1019348,34 грн., за серпень 2009 року - 857939,05 грн., за вересень 2009 року - 716824,09 грн., за жовтень 2009 року - 691063,05 грн., за листопад 2009 року - 968145,65 грн., за грудень 2009 року - 406092,75 грн., за січень 2010 року - 123465,98 грн., за лютий 2010 року - 6524,31 грн., за березень 2010 року - 303365,40 грн., за квітень 2010 року - 33785,07 грн., за травень 2010 року - 50388,19 грн., за червень 2010 року - 22997,70 грн., за липень 2010 року - 7233581,95 грн., за серпень 2010 року - 3671252,06 грн., за вересень 2010 року - 492548,23 грн.; вимоги підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 15895249,00 грн., яка підлягає зменшенню, а саме: за серпень 2008 року - 66349,00 грн., за вересень 2008 року - 223072,00 грн., за квітень 2009 року - 6959,00 грн., за травень 2009 року - 1473860,00 грн., за червень 2009 року - 810611,00 грн., за вересень 2009 року - 1990679,00 грн., за жовтень 2009 року - 716824,00 грн., за листопад 2009 року - 691063,00 грн., за грудень 2009 року - 968146,00 грн., за серпень 2010 року - 5378598,00 грн., за вересень 2010 року - 3139163,00 грн., за жовтень - 429925,00 грн. Також, у акті перевірки було вказано, що сума податку на додану вартість у розмірі 3777296,00 грн. підлягає донарахуванню, а саме: за квітень 2010 року у розмірі 3703911,00 грн., за травень 2010 року у розмірі 50388,00 грн., за червень 2010 року у розмірі 22998,00 грн.
08 серпня 2011 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000450700, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 5315497,50 грн., у тому числі: 3543665,00 грн. - за основним платежем, 1771832,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
08 серпня 2011 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000460700, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України зменшила ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 15895249,00 грн. (у тому числі: за серпень 2008 року на 66349,00 грн., за вересень 2008 року на 223072,00 грн., за квітень 2009 року на 6959,00 грн., за травень 2009 року на 1473860,00 грн., за червень 2009 року на 810611,00 грн., за вересень 2009 року на 1990679,00 грн., за жовтень 2009 року на 716824,00 грн., за листопад 2009 року на 691063,00 грн., за грудень 2009 року на 968146,00 грн., за серпень 2010 року на 5378598,00 грн., за вересень 2010 року на 3139163,00 грн., за жовтень на 429925,00 грн..), визначила податкове зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язала сплатити суму податку у розмірі 6947563,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 3473781,50 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визначення позивачу грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)) та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень є безпідставним, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, безвідносно мотивів таких висновків, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» була постанова старшого слідчого в ОВС СВ ДПА у м. Києві від 14 квітня 2011 року у кримінальній справі № 56-2659 (т. 1 арк. справи 221-222).
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Положеннями абзаців 1, 2 пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що матеріали позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на дату складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, обвинувального вироку, що набрав законної сили, або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами у кримінальній справі № 56-2659, в рамках якої призначено перевірку позивача, не приймалось.
Доказів на спростування вказаних обставин матеріали справи не містять. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, безвідносно мотивів таких висновків, про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Міжрегіонального ГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2016 |
Оприлюднено | 01.06.2016 |
Номер документу | 58016081 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні