Ухвала

від 25.05.2016 по справі 813/1970/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року м.Київ К/800/51741/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Мороз Л.Л.,

секретар судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю представника відповідача - Борисової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСВ Систем» до Львівської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПСВ Систем» звернулося з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог від 07 липня 2015 року №25/06-15, просило скасувати рішення про відмову (винесення картки відмови) у митному оформленні (випуску) товарів від 06 лютого 2015 року №209020000/2015/00067 та рішення про коригування митної вартості товарів від 06 лютого 2015 року №209000011/2015/900011/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості та її визначення за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним (першим) методом. Вважає, що прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України є протиправними та необґрунтованими.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 06 лютого 2015 року №209000011/2015/900011/2 та картку відмови в прийнятті митної вартості декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2015/00067.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх необхідних документів для підтвердження визначеної ним митної вартості ввезеного товару, відсутності підстав коригування митної вартості та винесення картки відмови.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Львівська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність та законність дій митниці щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відмови у визначенні заявленої митної вартості.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 03 лютого 2015 року позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ПСВ Систем» з метою митного оформлення товару (побутові вироби з чорних металів: ручки для щіток, виготовлені із залізних трубок, покриті шаром поліпропілену), ввезеного на підставі укладеного з Спілкою з обмеженою відповідальністю «CLEANING PRO» зовнішньоекономічного договору від 07 грудня 2012 року №7/12/2012/EXP/UA та специфікації від 02 лютого 2015 року №02/02/2015, надано митниці митну декларацію №209000000/2015/902428, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: зовнішньоекономічний договір від 07 грудня 2012 року №7/12/2012/ЕХР/UА; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 25 листопада 2014 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 30 січня 2015 року; рахунок-фактура (інвойс) №5/2015 від 02 лютого 2015 року; калькуляція транспортних витрат б/н від 02 лютого 2015 року; міжнародна автомобільна накладна (СМК) А №074167 від 22 лютого 2015 року; пакувальний лист (специфікація) від 02 лютого 2015 року № 02/02/2015.

Під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості та достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, а саме: не подано замовлення відповідно до договору від 07 грудня 2012 року №7/12/2012/ЕХР/UА «р.ІІІ п.2 та п.3 передбачено, що продаж товарів відбувається на підставі замовлень в письмовій формі направлених покупцем, які має підтвердити продавець»; відсутня калькуляція транспортних витрат; в довідці-розрахунку транспортних витрат зазначені витрати тільки за маршрутом Тарнув-Краківець, витрати за напрямом Львів-Тарнув не відображено.

У зв'язку з чим Львівською митницею 04 лютого 2015 року електронним повідомленням-вимогою запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: транспортні (перевізні) документи (калькуляцію транспортних витрат, яка містить відомості про маршрут перевезення, протяжність, розмір тарифної ставки за 1км.маршруту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (фактуру від виробника).

На вимогу митниці щодо надання додаткових документів ТОВ «ПСВ Систем» надіслано: калькуляцію на транспортні витрати від 02 лютого 2015 року, яка містить відомості про маршрут перевезення, протяжність, розмір тарифної ставки за 1 км маршруту; виписки із бухгалтерської документації (видаткові та податкові накладні); каталоги виробника; прайс-лист виробника; копію митної декларації країни відправлення; рахунок на попередню оплату (Про форма) від виробника та банківський документ, який підтверджує його оплату; висновок Львівської торгово-промислової палати від 05 лютого 2015 року №19-09/145, яким підтверджено заявлену вартість товару за основним методом - за ціною договору.

За результатами розгляду додатково наданих для митного оформлення документів митним органом встановлено наступні розбіжності: стосовно експортного висновку - при здійсненні аналізу ризиків експерт ТПП використовує цінову інформацію ризиків Азії (alibba-com), тоді як виробництво товару здійснюється у країні ЄС; при здійснені розрахунку вартості виробництва експерт використовує вартість складників, яка знайдена у мережі Інтернет, тобто відсутні підтверджені джерела походження сировини, їх конкретні характеристики. Також відсутні будь-які документальні підтвердження наданої інформації; калькуляція транспортних витрат надана декларантом не відповідає загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку; наданий прайс-лист від виробника неможливо ідентифікувати тому що він неналежної якості; фактуру від виробника №600036608 неможливо ідентифікувати з даною поставкою, вона видана 02 жовтня 2014 року, а поставка здійснюється 04 лютого 2015 року, також в ній зазначено умови поставки EXW, отже невідомо, які були понесені транспортні витрати, сума у фактурі є більшою від зазначеної в рахунку-фактурі наданій до митного оформлення.

06 лютого 2015 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №209000011/2015/900011/2, у якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій ст.53 МК України (відсутні інформація біржових організацій про вартість товару або сировини). Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 11 листопада 2014 року №100270001/2014/221540.

06 лютого 2015 року митним органом видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2015/00067, в якій повідомлено про відмову у прийнятті митної декларації з причин неможливості завершення митного оформлення по причині внесення змін у гр.12, 45, 43, 44 митної декларації (у зв'язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару) п.6 ст.54, ст.55 МКУ, ПКМУ від 21 травня 2012 року № 450, наказ ДМСУ від 30 травня 2012 року №631, наказ ДМСУ від 30 травня 2012 року №651.

Задекларований товар випущений у вільний обіг за МД від 06 лютого 2015 року №20912000/2015/804524.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч. ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому, стосовно наведених митницею у рішенні обставин щодо невідповідності наданих декларантом документів колегія суддів зазначає, що прайс виробника (компанія MARCEGAGLIA) містить інформацію про найменування товару, одиницю виміру, матеріал з якого її виготовлено та інформацію про вартість, серед документів подано також калькуляцію транспортних витрат від 02 лютого 2015 року, яка містить відомості про транспортний засіб, маршрут перевезення, розмір тарифної ставки по маршруту, що відповідає п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Отже, розбіжності, які зазначав відповідач, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють позивача права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

За вказаними обставинами суди дійшли вірного висновку про те, що позивачем подано відповідачу всі необхідні документи на підтвердження митної вартості ввезеного товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України; відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення Львівської митниці та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильними та підлягають залишенню без змін.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну Львівської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді