Рішення

від 26.05.2016 по справі 672/1766/14-ц

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/1766/14-ц

Провадження №2/672/142/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2016 року Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Сакенова Ю.К.

за участю секретаря - Ратушняк Л.В.

представника позивача - Лозінської Т.В.

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок справу за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 про визнання недійсними накази Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність і затвердження документації із землеустрою та передачі у приватну власність земельної ділянки; треті особи на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області, Сатанівська селищна рада об'єднаної територіальної громади; третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2016 року керівник Городоцької місцевої прокуратури звернувся до суду з остаточними вимогами до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 про визнання недійсними накази про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність і затвердження документації із землеустрою та передачі у приватну власність земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.03.2014 ОСОБА_2 звернулась до ГУ Держземгенства в Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га на території Іванковецької сільської ради Городоцького району з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держземагенства у Хмельницькій області від 18.04.2014 №22-124/14-14-СГ гр. ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Іванковецької сільської ради Городоцького району площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

14.05.2014 року гр.ОСОБА_2 подала до ГУ Держземгенства у Хмельницькій області проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність для ведення особистого селянського господарства з відповідною заявою, в якій просила затвердити вказаний проект.

Наказом №22-842/14-14-СГ від 26.05.2014 року затверджено проект із землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_2 земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га на території Іванковецької сільської ради Городоцького району та надано у власність останній вказану земельну ділянку.

Вказані вище накази прийняті з порушенням вимог ст.ст.25, 33, 78, 116, 118 Земельного кодексу України та п.7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Право власності набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно із ч.ч.1, 4, 9, 10 ст.25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарське призначення, водний фонд, резервний фонд).

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій.

Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п.7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Рішенням Іванковецької сільської ради народних депутатів Городоцького району Хмельницької області від 24 березня 1995 року №16 «Про закріплення земель у колективну власність за КСП ім.Ватутіна» було передано землі у колективну власність КСП ім.Ватутіна, які закріплені за підприємством згідно планово - картогафічних даних за 1995 рік. Спірна земельна ділянки не увійшла до складу земель колективної власності та розташована графічно нижче земель КСП ім.Ватутіна. Зазначене підтверджується фрагментами з публічної кадастрової карти України території Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, фрагментом з індексної карти території Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, фрагментом з плану бонітування агровиробничих груп ґрунтів Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, схемою прояву локальних факторів с.Іванківці Городоцького району, схемою планувального зонування с.Іванківці Городоцького району Хмельницької області, схемою розповсюдження агровиробничих груп ґрунтів с.Іванківці Городоцького району.

Згідно п.2 рішення Іванковецької сільської ради №2 від 11.02.2003 «Про розмежування земель державної та комунальної власності на території Іванковецької сільської ради» до земель державної власності відійшли і землі резервного фонду, які знаходились за межами с.Іванківці Городоцького району. Спірна земельна ділянка була у складі земель резервного фонду, що підтверджується також листом відділу Держземагенства у Городоцькому районі Хмельницької області від 16.10.2014 року, інформацією відділу Держземагенства у Городоцькому районі Хмельницької області від 15.01.2015 року, висновком про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 7 травня 2014 року № 317.

Згідно з інформацією Іванковецької сільської ради ОСОБА_2 не є і ніколи не була працівником державних та комунальних закладів, підприємств та організацій культури, освіти та охорони здоров'я Іванковецької сільської ради, чи особою, яка була зайнята в соціальній сфері на селі, або яка раніше проживала або працювала на території сільської ради та під час розпаювання земельних ділянок не реалізувала свого права на приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Разом з тим, згідно з вказаною інформацією, на території сільської ради є особи, які, в силу ч.1 ст.25 Земельного кодексу України, мають право на отримання земельних ділянок резервного фонду.

Згідно з інформацією районного трудового архіву, відомості про стаж роботи ОСОБА_2 у документах КСП ім. Ватутіна відсутні.

Відповідно до паспортних даних ОСОБА_2 проживає у с.Гвардійське Хмельницького району та на території Іванковецької сільської ради на час видачі спірних наказів не проживала.

Правова позиція щодо першочергового права на отримання земельних ділянок резервного фонду викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.12.2014 у справі № 6-36412св14.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч.2 ст.45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.1 та абз.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі в користування земельних ділянок державної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства. На підставі наведеного позивач просить задовольнити позов.

Представник ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила, що ні її довіритель, ні Держземагенство у Хмельницькій області не порушило жодної норми законодавства при оформленні вищевказаної земельної ділянки і прокурором не було надано жодного доказу, який би свідчив про зворотне.

Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що в задоволенні даного позову слід відмовити з таких підстав. Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Відповідно до Наказу Комісії з реорганізації Держземагентства України від 21.04.2015 р. №17 Головне управління Держземагентства у Хмельницькій області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. N1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Враховуючи зазначене, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є правонаступником прав і обов'язків Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області і тому воно виступає у справі в якості відповідача.

Згідно наказу ГУ Держземагенства у Хмельницькій області, від 18.04.2014 р. №22-124/14-14-СГ ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.10).

Наказом від 26.05.2014 р. №22-842/14-14-СГ було затверджено проект із землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га на території Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області та надано останній дану ділянку у власність (а.с. 12).

Вирішуючи питання про законність набуття ОСОБА_2 права власності на дану земельну ділянку та законність дій ГУ Держземагенства у Хмельницькій області, суд виходить із наступного.

Ч.4 ст.122 ЗК України визначено, що: Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

П.є-1 ст.15-1 Земельного Кодексу України визначено, що: До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

У свою чергу ст.1, п.6-1 ст.4 Положення Про Державне агентство земельних ресурсів України, затв. Указом Президента України від 08.04.2011 р. №445 визначено, що: Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України, відповідно до покладених на нього завдань: передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

П."б" ч.1 ст.121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Порядок надання земельних ділянок у власність визначений ст.123 ЗК України, де визначено, що: Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Як встановлено судом і з чим погодились сторони, спірна земельна ділянка до передачі її ОСОБА_2 належала саме до земель державної власності.

Рішенням Іванковецької сільської ради народних депутатів Городоцького району Хмельницької області від 24 березня 1995 року № 16 «Про закріплення земель у колективну власність за КСП ім.Ватутіна» було передано землі у колективну власність КСП ім.Ватутіна, які закріплені за підприємством згідно планово - картогафічних даних за 1995 рік. Спірна земельна ділянки не увійшла до складу земель колективної власності та розташована графічно нижче земель КСП ім.Ватутіна. Зазначене підтверджується наступними письмовими доказами: листом-відповіддю на адвокатський запит відділу Держземагенства у Городоцькому районі Хмельницької області, де останні чітко вказують про належність спірної ділянки до земель державної власності (а.с.76); копією проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, де з вихідної земельно-кадастрової інформації вбачається, що спірна земельна ділянка належить до державної форми власності (а.с.90-125); копією державного акта на право колективної власності на землю, з плану меж якого вбачається, що спірна земельна ділянка розташована за межами даних земель (а.с.145-147); фрагментами з індексної публічної кадастрової карт та карти бонітування ґрунтів території Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, із зображенням місця розташування спірної земельної ділянки (а.с.160-162); викопіюванням з плану земель Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області із кольоровим зображенням земель різних категорій та форм власності, що погоджений сільським головою, з якого також вбачається, що спірна земельна ділянка належить до державної форми власності (а.с.170).

Отже, ГУ Держземагенства у Хмельницькій області мало всі визначені законом повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і в цій частині жодних порушень законодавства будь-ким з відповідачів судом встановлено не було.

Землями сільськогосподарського призначення згідно з ч.1 ст.22 ЗК визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

У свою чергу відповідно до ч.3 ст.22 ЗК землі сільськогосподарського призначення, зокрема, можуть передаватися у власність та надаватися у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтями 31, 33-37 цього Кодексу встановлений правовий режим видів використання сільськогосподарських земель.

Так, згідно зі статтею 33 ЗК громадяни можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи ГУ Держземагенства у Хмельницькій області було повністю дотримано процедури зміни виду використання, що мало місце при наданні дозволу та затвердженні документації із землеустрою, а саме: відповідач своїми наказами визначив і затвердив новий вид використання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення - для особистого селянського господарства, при цьому не змінюючи її цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення.

Оскільки судом, в межах наданих доказів, не було встановлено жодних порушень вимог законодавства відповідачами ГУ Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_2 під час передання останній у власність земельної ділянки, суд не вбачає жодних підстав для задоволення позовних вимог прокурора.

Приходячи до висновку про безпідставність цього позову в цілому, суд також враховує лист Державної інспекції сільського господарства у Хмельницькій області від 31.01.2015 р. №9-259, у якому останні вказують, що за наслідками вивчення у січні 2015 р. одержаних додаткових документів, в частині наявності повноважень у Держземагенства у Хмельницькій області щодо розпорядження земельною ділянкою, наданою ОСОБА_2 у власність, інспекцією порушень не вбачається (а.с.188).

Крім того начальник Городоцького РВ УМВС України в своєму листі від 20.01.2015 року №472 зазначив, що в ході проведення перевірки законності відведення земельної ділянки площею 31 га, яка розташована на території Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства, не було виявлено будь-якого правопорушення (а.с.184)

Також суд вважає безпідставними посилання позивача на той факт, що вищевказані накази прийняті з порушенням вимог ст.25, 33, 78, 116, 118 ЗК України та п.7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», оскільки земельна ділянка, яка передана ОСОБА_2 у власність, виділена їй із земель державної власності і вона не входила у землі сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

Керуючись ст.15-1, 31, 33, 122 ЗК України, ст.209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області від 18.04.2014 року №22-124/14-14 СГ та від 26.05.2014 №22-842/14-14-СГ про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність і затвердження документації із землеустрою та передачі у приватну власність земельної ділянки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Сакенов Ю.К.