Рішення

від 18.05.2016 по справі 501/1711/13-ц2/501/955/13

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 18.05.2016

Справа № 501/1711/13-ц

2/501/955/13

2/501/38/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Журавля П.І.,

за участю секретаря - Тейбаш Н.Д.,

представників позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліт», ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про порушення прав споживачів, визнання договорів факторингу та кредитного договору недійсними із залученням третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліт», ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_5 та зустрічним за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про припинення договору поруки, -

В С Т А Н О В И В:

24.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» звернулося до суду з зазначеним позовом (т.1 а.с.3-5).

17.06.2013 року по справі було постановлено заочне рішення, яким вимоги ТОВ «Кей-Колект» були задоволені у повному обсязі (т.1 а.с.74-77).

24.11.2014 року ухвалою суду було скасовано заочне рішення по справі від 17 червня 2013 року т(т.1 а.с.131-132).

16.12.2014 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «Іліт» до ТОВ «Кей - Колект» про припинення договору поруки )т.1 а.с.145-151).

20.01.2015 року ОСОБА_3 надала до суду зустрічний позов до ТОВ «Кей - Колект» про порушення прав споживача, визнання договорі факторингу та кредитного - недійсними (т.1 а.с.173-180).

17.06.2015 року ТОВ «Кей - Колект» уточнило свої позовні вимоги (т.1 а.с.240-241), згідно яких просить суд:

- стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 (місце реєстрації: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 Травня 7 А, кв.59, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), з ТОВ «ІЛІТ» (місце реєстрації, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Паркова, 10Ч код ЄДРПОУ: 31619913), з ОСОБА_4 ОСОБА_6 ОСОБА_7 (місце реєстрації: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 Травня 7 А, кв.59, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» (п/р №26506359049000 в АТ «УкрСиббанк» МФО 351005, код 37825968) суми боргу за Договором про надання споживчого кредиту №11087196000 від 14 грудня 2006 року в розмірі - 18156,38 (вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят шість)швейцарських франків 38 сантимів), з переведенням іноземної валюти в гривню за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення;

- стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 (місце реєстрації: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 Травня 7 А, кв.59, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), з ТОВ «ІЛІТ» (місце реєстрації, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Паркова, 10Ч код ЄДРПОУ: 31619913), з ОСОБА_4 ОСОБА_6 ОСОБА_7 (місце реєстрації: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 Травня 7 А, кв.59, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» (п/р №26506359049000 в АТ «УкрСиббанк» МФО 351005, код 37825968) суми сплаченого судового збору у повному обсязі.

За зустрічним позовом ТОВ «Іліт» просить суд:

- визнати договір поруки №75956 від 14 грудня 2006 року та Додаткової угоди №1 від 10.02.2009 року, що укладені між АКІБ «Укрсоцбанк» та міжнародним молодіжним центром у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліт», за якими поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_3 по договору про надання споживчого кредиту №11087196000 від 14 грудня 2006 року

ОСОБА_3 за зустрічним позовом просить суд:

- визнати договір про надання споживчого кредиту №11087196000 від 14 грудня 2006 року, що укладений між нею та Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» недійсним з моменту його підписання (укладення);

- визнати договір факторингу №4 від 11 червня 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - недійсним з дня його укладення (підписання);

- застосувати наслідки недійсності правочину щодо укладений договорів поруки №75956 від 14 грудня 2006 року та Додаткової угоди №1 від 10.02.2009 року, що укладені між АКІБ «Укрсоцбанк» та міжнародним молодіжним центром у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліт» та Іпотечного договору укладеного між тими самими сторонами від 14 грудня 2006 року, зобов'язавши нотаріальну контору виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку.

Свої вимоги позивач «Кей - Колект» обґрунтовує тим, що 14 грудня 14 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» - 3 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - Банк) та ОСОБА_3 (надалі Відповідач) укладено Договір про надання споживчого кредиту №11087196000 (надалі Кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору, Банк надав Відповідачу кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 24653,00 швейцарських франків двадцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят три швейцарських франків 00 сантимів), а Відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше грудня 2013 року згідно з Графіком погашення кредиту, та сплати за користування кредитом проценти у розмірі 8,49% річних.

Погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно з п.1.3.4 Кредитного договору відбувається з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за які були нараховані проценти.

Додатковою угодою №2 від 10.02.2009 року до Договору про надання споживчого кредиту №11087196000 від 14.12.2006 року було змінено реєстраційний номер договору в системі обліку банку на №11087196001.

Для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором був укладений Договір поруки №75956 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ІЛІТ» та Договір поруки №76109 між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 ОСОБА_6 ОСОБА_7.

11 червня 2012 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (надалі Позивач, ЄДРПОУ 37825968) було укладено Договір Факторингу №4 та Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за якими АТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» своє право грошової вимоги до боржника - відповідно до ст.1077 Цивільного кодексу України. ТОВ «КЕЙ-КОЛКТ» набув права вимагати погашення заборгованості за даним кредитним договором. Відповідно до п.1.4 договору факторингу одночасно з відступленням прав Вимоги о Фактора переходять усі права банку за всіма договорами забезпечення.

Всупереч умов Кредитного договору Відповідач, не здійснює платежів для погашення сум заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.

Відповідно до п.3.1 договору факторингу №4. Права вимоги від кредитора до Фактора переходять у дату відступлення. Після чого Фактор набуває права вимоги від боржників і гарантів виконання взятих зобов'язань за первинними договорами та договорами забезпечення. Використовуючи своє право, ТОВ «Кей-Колект» звертається до суду з даним позовом.

Свої вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 і ТОВ «Іліт» обґрунтовують тим, що боржник (ОСОБА_3І.) не була повідомлена письмово про заміну кредитора у зобов'язанні. А тому має право не виконувати своє зобов'язання новому кредитору до надання боржником доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Відсутні будь-які докази того, що кредитор направляв на адресу ОСОБА_3 та поручителю вимогу про повернення боргу за кредитним договором.

ТОВ «Кей-Колект» пропустив шестимісячний строк щодо пред'явлення позову до поручителя, не надав суду доказів, що ОСОБА_3 було видано банком швейцарські франки.

Вимоги «Кей-Колект» є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представники позивача «Кей-Колект» підтримали вимоги позову, просять їх задовольнити, при цьому посилались на викладене в позові, але будь-яких доводів щодо вимог суду не навели.

Представник позивачів за зустрічними позовами ТОВ «Іліт» та ОСОБА_3 заперечили проти позовних вимог ТО «Кей-Колект», просять відмовити в їх задоволенні та задовольнити вимоги ТОВ «Іліт» і ОСОБА_3 за зустрічними позовами у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

14.12.2006 року ОСОБА_3 уклала з Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» договір про надання споживчого кредиту №11087196000 (т.1 а.с.6020).

10.02.2009 року між ОСОБА_3 і АКІБ «Укрсиббанк» було укладено додаткову угоду №2 до договору про надання споживчого кредиту №11087196000 від 14.12.2006 року (щодо зміни схеми погашення кредиту (т.1 а.с.21-29).

14.12.2006 року між АКІБ «Укрсиббанк» і Міжнародним молодіжним центром у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Іліт» було укладено договір поруки №75956, за яким останній поручався за виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №11087196000 від 14.12.2006 року (т.1 а.с.30-31).

14.12.2006 року між АКІБ «Укрсиббанк» і громадянином ОСОБА_8 ОСОБА_6 ОСОБА_7 було укладено договір поруки №76109, за яким він поручався за виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №11087196000 від 14.12.2006 року (т. а.с.33-35).

10.02.2009 року між Банком та відповідачем ОСОБА_3 була укладена додаткова угода №2, якою було змінено реєстраційний номер договору в системі обліку банку на №11087196001 (т.1 а.с.21-33).

10.02.2009 року між банком та відповідачем ТОВ «Іліт» була укладена додаткова угода №1. Якою змінено реєстраційний номер договору в системі обліку банку (т.1 а.с.32-33).

10.02.2009 року між Банком та відповідачем ОСОБА_8 ОСОБА_6 ОСОБА_7 була укладена додаткова угода №2, якою змінено реєстраційний номер договору в системі обліку банку (т.1 а.с.35-36).

13.02.2012 року між АТ «Укрсиббанк» і ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу №4, який надав позивачеві право вимагати гроші отримані відповідачем по зазначеному кредитному договору (т.1 а.с.45-53).

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно зі ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

На вимогу суду позивач за первинним позовом ТОВ В«Кей-КолектВ» не зміг надати до суду повідомлення банком боржника про відступлення прав вимоги заборгованості за кредитним договором, яке б містило інформацію про укладення між АТ В«УкрСиббанкВ» та ТОВ В«Кей-КолектВ» договору факторингу та даних про отримання відповідачами повідомлення про заміну кредитора. Позивач не зміг надати докази повідомлення поручителя про невиконання позичальником своїх обов'язків за кредитним договором та вимогу кредитора, повернення боргу поручителем у відповідності до вимог договору поруки.

У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Останній платіж Позичальником було здійснено 11 червня 2012 року, до суду Фактор з позовом про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту звернувся 18.04.2013 року, тобто шестимісячний строк давно сплив.

Судом встановлено, що відповідач та поручитель за договором поруки не були проінформовані про виникнення заборгованості за кредитним договором і фактично позбавлені, як того вимагає пункт 11.1 договору протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення банком вжити заходів по виконанню своїх обов'язків щодо погашення боргу на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику чи поручителю повідомлення про повернення кредиту.

Оскільки кредитор не пред'явив вимоги до поручителів протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання то закінчення преклюзивного строку припиняє існування самого права, у зв'язку з тим, що преклюзивні строки, за загальним правилом, не можуть бути продовженими, поновленими або зупиненими, а узгоджений сторонами договору строк позовної давності до трьох чи більше років давав би право звернутись кредитору до суду за захистом порушеного права лише після дотримання положень вказаної норми щодо пред'явлення вимог до поручителя у зв'язку з невиконанням кредитного зобов'язання боржником, протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

За вище вказаних обставин суд прийшов до висновку про те, що боржника та поручителя про заміну кредитора в зобов'язанні не було повідомлено належним чином, що є порушенням вимог закону.

Вказана обставина має значення для вирішення справи, оскільки за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст.1077 ЦК України).

Крім того, згідно з ч.2 ст.1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Відповідно до ст.4 Закону України В«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послугВ» до фінансових послуг належить операції з факторингу. Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Згідно з п.13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070/2011, Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

Боржник, фізична особа ОСОБА_3 на день укладення договору Факторингу не була приватним підприємцем, тобто суб'єктом господарювання і як свідчать докази у справі у фактора на час укладення договору факторингу № 4 від 11 червня 2012 року була відсутня ліцензія Нацкомфінпослуг на придбання права відступної вимоги до фізичних осіб не суб'єктів господарювання.

Кредитний договір № 11087196001 про надання споживчого кредиту є валютним кредитним договором.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Стаття 3 Декрету КМУ В«Про систему валютного регулювання та валютного контролюВ» №15-93 від 1993 року передбачає, що національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення, залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст.5 Декрету Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Відповідно до ст.5-Декрету Національний банк України виїдає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Як встановлено судом, на час укладення договору факторингу № 4 від 11 червня 2012 року у ТОВ В«Кей-КолектВ» була відсутня індивідуальна ліцензія НБУ на здійснення валютних операцій. Тобто має місце не дотримання ТОВ В«Кей-КолектВ» вимог закону при укладенні цього договору.

Частиною 1 ст.203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідною умовою для чинності правочину та встановлено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За вказаних обставин договір факторингу № 4 від 11 червня 2012 року суперечить положенням ст.1078 ЦК України та у відповідності зі ст.228 ЦК України є нікчемним, оскільки порушує публічний порядок.

Відповідно до частини першої ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Відповідно до частини другої цієї ж статті правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним, тобто недійсним внаслідок безпосередньої вказівки закону і незалежно від наявності позову з боку її учасників або інших осіб.

Відповідно ст.227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) судом може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст.ст.1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, дія Закону України В«Про захист прав споживачівВ» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

У зустрічному позові ОСОБА_3 посилається на порушення прав споживача на час укладення договору позики з боку позичальника ПАТ В«УкрСиббанкВ» та просить суд визнати кредитний договір не дійсним з часу його укладення виходячи з того, що умови договору є несправедливими та такими, що суперечать принципу добросовісності, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Дослідивши кредитний договір суд прийшов до висновку, що обставини про наявність дисбалансу інтересів позичальника як споживача не можуть бути підставою визнання договору кредиту недійсним, оскільки відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.

Позичальник, ОСОБА_3 укладаючи кредитний договір не скористалась своїм правом щодо зміни або доповнення за взаємною згодою сторін умов кредитного договору. Виконуючи умови договору позичальник ні до банку, ні до суду не зверталась з будь-якою вимогою у тому числі вимогою про визнання кредитного договору недійсним до тих пір, поки не взнала про наявність на розгляді суду позову, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю В«Кей-КолектВ» до ОСОБА_3, TOB В«ІЛІТВ» , ОСОБА_4 ОСОБА_6 ОСОБА_7 В«Про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів нарахованих за користування кредитомВ» .

За вказаних обставин та виходячи з того, що відповідно до ч.3 ст.10 і ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень суд приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів та не доведено свої вимоги про визнання кредитного договору недійсним у зв'язку з чим у задоволенні зустрічного позову в частині визнання кредитного договору не дійсним, слід відмовити.

При цьому, враховуючи вимоги закону, суд приходить до висновку, що при встановлених обставинах є всі підстави для часткового задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, визнавши договір факторингу недійсним.

Відповідно до ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 227, 228, 236, 559, 1054, 1078 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліт», ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - відмовити.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про порушення прав споживачів, визнання договорів факторингу та кредитного договору недійсними - задовольнити частково.

Визнати договір факторингу №4 від 11 червня 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - недійсним з дня його укладення (підписання).

В іншій частині вимог зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про припинення договору поруки - задовольнити.

Припинити дію договору поруки №75956 від 14 грудня 2006 року та додаткової угоди №1 від 10.02.2009 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Міжнародним молодіжним центром Товариством з обмеженою відповідальністю «Іліт», за якими поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_3 за договором про надання споживчого кредиту №11087196000 від 14 грудня 2006 року.

На рішення може бути подана апеляція в строки і порядку визначених законом.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області ОСОБА_9