Рішення

від 02.06.2006 по справі 18/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД Луганської області  91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД Луганской области  91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.06                                                                                

Справа № 18/204.

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши

матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства «Луганськвторресурси», м. Луганськ

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області

про витребування майна із незаконного володіння

за

участю представників сторін:

від

позивача:                          

Кагриманян М.І. за дов. від 15.05.2006;

                                        Соколов

В.В. за дов. від 03.03.2006;

від

відповідача:                     ОСОБА_2

за дов. від 29.05.2006;

                                        ОСОБА_3

за дов. від 30.05.2006.

Суть

спору: позивачем заявлено вимоги про

спонукання відповідача передати три преси з інвентарними номерами: НОМЕР_1,

НОМЕР_2, НОМЕР_3, які орендувалися відповідачем за договором оренди від

11.02.2004 № НОМЕР_4, а після закінчення строку договору знаходяться у

відповідача у незаконному володінні.

Відповідач

проти позову заперечує посилаючись на те, що до договору оренди від 11.02.2004

№ НОМЕР_4 сторонами не складався акт приймання-передачі, тому, відповідач

вважає, що він володіє спірними пресами на підставі раніше укладеного договору

оренди від 01.11.2002 № НОМЕР_5, який діє до теперішнього часу.

В

судовому засіданні 30.05.2006 було оголошено перерву до 02.06.2006 (10.45).

          Розглянувши матеріали справи,

вислухавши представників сторін, суд

В

С Т А Н О В И В:

          Згідно договору на оренду виробничої

заготівельної ділянки від 01.11.2002 № НОМЕР_4, укладеному між сторонами за

позовом, позивач передав відповідачу в оренду строком до 01.11.2003

три преси з інвентарними номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 залишковою

вартістю відповідно: 241,51 грн., 633,16 грн., 738,80 грн., що підтверджується

актом прийому-передачі від 01.11.2004.

          Відносини оренди вказаних пресів в

2004 році були продовжені шляхом укладення між сторонами нового договору

на оренду виробничо заготівельної ділянки від 11.02.2004 № НОМЕР_4 строком до

10.01.2005.

          Акт прийому -передачі пресів до

договору від 11.02.2004 між сторонами не складався, так як преси залишалися у

володінні та користуванні відповідача.

Після

закінчення строку дії договору від 11.02.2004 наймач (відповідач) продовжував

користуватися майном, і за відсутності заперечень наймодавця (позивача) договір

автоматично був поновлений на строк, який був раніше встановлений договором (на

11 місяців), тобто до 10.12.2005.

          У подальшому, договір оренди від

11.02.2004 № НОМЕР_4 автоматично не продовжувався, що підтверджується листом

відповідача від 14.04.2006 НОМЕР_3, в якому відповідач повідомляв позивача про

те, що вказаний договір не може бути продовженим.

          Позивач листом від 01.02.2006 НОМЕР_5

пред'явив відповідачу вимогу про повернення пресів.

          Листом від 17.02.2006 НОМЕР_6

відповідач повертати преси позивачу відмовився.

Позивачем

заявлено вимоги про спонукання відповідача передати йому три преси з інвентарними

номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, які орендувалися відповідачем за договором

оренди від 11.02.2004 № НОМЕР_4, а після закінчення строку договору знаходяться

у відповідача у незаконному володінні.

Відповідач

проти позову заперечує посилаючись на те, що до договору оренди від 11.02.2004

№ НОМЕР_4 сторонами не складався акт приймання-передачі, тому, відповідач

вважає, що він володіє спірними пресами на підставі раніше укладеного договору

оренди від 01.11.2002 № НОМЕР_4, який діє до теперішнього часу.

          Дослідивши матеріали справи,

вислухавши представників сторін суд дійшов висновку, що позов підлягає

задоволенню за таких підстав:

Згідно

договору на оренду виробничо заготівельної ділянки від 11.02.2004 № НОМЕР_4,

укладеному між сторонами за позовом, відповідач орендував у позивача три преси

з інвентарними номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Вказаний

договір оренди був на підставі 764 Цивільного кодексу України був автоматично

продовжений на строк, який був раніше встановлений договором (на 11 місяців), тобто

до 10.12.2005, так як наймач (відповідач) продовжував користуватися

майном, і наймодавець (позивач) проти цього не заперечував.

На

черговий строк договір автоматично не був продовжений, так як обидві сторони за

договором виразили небажання його продовжувати, що підтверджується

вищевказаними матеріалами справи.

Таким

чином, договір оренди від 11.02.2004 припинив свою дію 10.12.2005

в зв'язку з закінченням строку його дії.

Те,

що відповідач орендував вказані преси саме за договором від 11.02.2004

підтверджується діями самого відповідача -він сплачував позивачу орендну плату

посилаючись в платіжних документах саме на вказаний договір, що підтверджується

матеріалами справи.

Те,

що до договору не був складений акт приймання-передачі не є підставою вважати,

що договір не був укладений або не діяв, так як предмет оренди, на дату

укладення договору від 11.02.2004, вже був переданий відповідачу раніше за

актом приймання-передачі від 01.11.2002 і не повертався відповідачем позивачу.

Крім

того, як було вказано вище, відповідач своїми діями підтвердив виконання саме

цього договору.

Після

припинення договору оренди (10.12.2005) відповідач у супереч вимогам ст. 785

Цивільного кодексу України не повернув позивачу орендоване майно.

За

таких обставин, вимоги про спонукання відповідача передати три преси з

інвентарними номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, підлягають задоволенню.

В

ході розгляду справи судом встановлено, що позивач неправильно визначив ціну

позову.

Ціна

позову повинна визначатися виходячи з вартості майна, що витребується (п. 2 ч.

1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно

договору оренди від 11.02.2004 загальна залишкова вартість спірних пресів

складає 1294,93 грн., тобто ціна позову складає 1294 грн.

Разом

з цим, позивач визначив ціну позову в сумі 10200 грн.

До

позовної заяви додано висновок експерта про вартість якихось трьох пресів (не

тих, що орендувалися відповідачем) станом на 21.07.2004. У зазначеному висновку

вказано, ринкова вартість цих трьох пресів (інвентарні номери: 80360, 80357,

80356) складає 31710 грн.

Таким

чином, позивач безпідставно визначив ціну позову в сумі 10200 грн.

Дійсною

ціною позову є сума -1294 грн.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК

України витрати на державне мито в сумі 102 грн. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.,

покладаються на відповідача.

Позивачем

також заявлено до відшкодування з відповідача судові витрати  по оплаті послуг адвоката в сумі 5000

грн., які сплачені позивачем (квитанція до прибуткового касового ордеру

від 17.04.2006) адвокату Соколову В.В. за договором про ведення справи у

господарському суді від 17.03.2006 № НОМЕР_8.

Суд

вважає, що розмір відшкодування судових витрат по оплаті послуг адвоката в

сумі 5000 грн. є неспіврозмірним ані з дійсною ціною позову, ані

з обсягом наданих адвокатських послуг щодо ведення справи у суді.

          Відповідно до п. 11 Роз'яснення

Вищого господарського суду України від 04.03.98 р. № 02-5/78 “Про деякі питання

практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”

(із змінами і доповненнями внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого

господарського суду від 31.05.2002) вирішуючи питання про розподіл судових

витрат, господарський суд має  враховувати,

що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним,

тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин

конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір

з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

          Враховуючи дійсну ціну позову та

обсяг наданих адвокатських послуг, керуючись принципом справедливості, суд

обмежує розмір відшкодування вказаних витрат до суми 130 грн. (округлені

10 % від ціни позову).

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В

И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Приватному підприємцю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка

зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_9, п/р

НОМЕР_10 в ЛОД АППБ «Аваль», МФО 304007, в трьохденний строк з

дня набрання цим рішенням законної сили, передати за актами приймання-передачі три

преси з інвентарними номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 загальною

вартістю 1294 грн., відкритому акціонерному товариству «Луганськвторресурси», м. Луганськ, вул. К. Маркса, 47,

ідентифікаційний код 01885456, п/р 2600830180182 в філії ЛЦО ПІБ м. Луганська,

МФО 304308; наказ видати.

3.          Стягнути з

приватного підприємця ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_9, п/р НОМЕР_10 в ЛОД АППБ «Аваль», МФО 304007, на

користь відкритого

акціонерного товариства «Луганськвторресурси», м. Луганськ, вул. К. Маркса, 47, ідентифікаційний код

01885456, п/р 2600830180182 в філії ЛЦО ПІБ м. Луганська, МФО 304308, витрати

на державне мито в сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., витрати на оплату

послуг адвоката в сумі 130 грн.; наказ видати.

02

червня 2006 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 07 червня

2006 р.

На

підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                  

В.В. Корнієнко