Ухвала

від 31.05.2016 по справі 815/5988/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5988/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ільяс Еліт" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ільяс Еліт" звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеській митниці Державної фіскальної служби, а саме: визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610118/2 від 14 серпня 2015 року; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00238 від 14 серпня 2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, так як подані позивачем документи для здійснення митного контролю та митного оформлення вантажу не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а тому заявлена митна вартість не підтверджена документально, внаслідок чого митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості за резервним методом та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 травня 2015 року між ТОВ "Ільяс Еліт" та компанією В« Maglione Hnos. Y Cia. S.A.В» (Аргентинська Республіка) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товару № 2015-0527, відповідно до умов якого остання зобов'язалася продати товар - ядра арахісу RUNNER, розміром 50/60, а позивач прийняти та оплатити товар у кількості 50000 кг., загальною вартістю 55 000 дол. США (а.с.20-24).

У серпні 2015 року на виконання вищезазначеного контракту на адресу позивача надійшов від продавця Компанії В« Maglione Hnos. Y Cia. S.A.В» (Аргентинська Республіка) вантаж: арахіс (земляні горішки), ядра, сирий, несмажений, лущений, неподріблений, упаковинай у поліпропіленові мішки по 25,0 кг. нетто, фракція RUNNER 50/60, всього 2000 мішків, врожай 06/2015, дата виготовлення 06/2015, дата пакування 06/2015, придатний до 06/2016, для промислової переробки, не в первинній упаковці, виробник В« Maglione Hnos. Y Cia. S.A.В» , Аргентина, Торговельної марки В«ІЛЬЯСВ» , на загальну суму 59332,20 дол. США.

З метою проведення митного оформлення товару в режимі імпорт, декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю В«Ільяс ЕлітВ» до Одеської митниці подано вантажну митну декларацію № 500060001/2015/014927 від 13 серпня 2015 року (а.с.135-137), в якій митна вартість товару визначена позивачем за методом оцінки № 1 - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Вартість визначена позивачем на підставі документів, які надані до Одеської митниці на підтвердження відомостей про митну вартість товарів, визначеної за ціною договору, а саме: зовнішньоекономічного контракту № 2015-0527 від 27 травня 2015 року, рахунку - фактури (інвойс) № 0023-00000532 від 12 червня 2015 року, пакувального листа № б/н від 12 червня 2015 року, картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 500/2012 / 0000886 від 27 лютого 2015 року, інформації про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 30 червня 2015 року, банківських платіжних документів, міжнародні автомобільні накладні (CMR) № 175/1 та №175/2 від 11 серпня 2015 року, виписка з бухгалтерської документації від 08 серпня 2015 року, копії митних декларацій країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - довідка ТПП № 000530 від 12 серпня 2015 року та інші.

Під час митного оформлення, у зв'язку зі спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та наявністю розбіжностей у поданих позивачем документах, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість, зокрема: у поданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях від 05 червня 2015 року та 23 липня 2015 року відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс) відповідно до якого здійснюється поставка товару, у виписці з бухгалтерської документації дата комерційного інвойсу відрізняється від дати інвойсу (замість 12.06.2015 року вказано 12.07.2015 року) та у наданому висновку про вартісні характеристики товарів, виданому Одеською регіональною торгово-промисловою палатою від 12 серпня 2015 року № 000530 зазначена інша назва виробника товару (а.с.140).

В свою чергу, митним органом запропоновано декларанту надати протягом 10 календарних днів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (а.с.140).

На вказаний запит, 14 серпня 2014 року декларантом власноруч, шляхом запису на зворотному боці ВМД повідомлено про неможливість подання витребуваних митницею документів у 10-денний термін та у зв'язку з наведеним заявлено прохання завершити митне оформлення у встановлені ч.1 ст.255 МК України строки (а.с.140).

Так, у зв'язку з неможливістю подання запитуваних додаткових документів, та на підставі аналізу наявної у митного органу інформації щодо митної вартості на товари, митне оформлення яких вже здійснено, згідно положень п.1 ст.55 МКУ, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 14 серпня 2015 року № 500060001/2015/610118/2, відповідно до якого здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості до рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом - 1,18 дол. США/кг до 1,5 дол. США/кг (ВМД від 11 червня 2015 року № 806010001/2015/005398).

Отже, відповідачем при визначенні митної вартості товарів згідно рішення від №500060001/2015/610118/2 від 14 серпня 2015 року застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну.

У зв'язку з прийнятим рішенням, митним органом відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю В«Ільяс ЕлітВ» у прийнятті поданої вантажної митної декларації №500060001/2015/014927 від 13 серпня 2015 року та митному оформленні товарів, і на підставі виявлених порушень митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00238 від 14 серпня 2015 року (а.с.16-17).

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Ільяс ЕлітВ» 08 серпня 2014 року звернулось до Південної митниці з ВМД №500060001/2015/015041 щодо митного оформлення товару та заявою щодо випуску товарів, що декларуються у вільний обіг на умовах фінансової гарантії шляхом сплати до Державного бюджету України суми податків і зборів, згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок, що оскільки відповідач мав можливість визначити митну вартість товару за основним методом і позивач надав йому всі необхідні для цього документи то відмова у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою резервного методу носять протиправний характер.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно ч. 2, 3 ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Згідно ст. 53 Митного кодексу України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 вищезазначеної статті зазначається перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судовою колегією встановлено, що позивачем для визначення митної вартості товарів за першим методом подано наступні документи, а саме: зовнішньоекономічний контракт № 2015-0527 від 27 травня 2015 року, рахунок - фактури (інвойс) № 0023-00000532 від 12 червня 2015 року, пакувальний лист № б/н від 12 червня 2015 року, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 500/2012 / 0000886 від 27 лютого 2015 року, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 30 червня 2015 року, банківські платіжні документи, міжнародні автомобільні накладні (CMR) № 175/1 та №175/2 від 11 серпня 2015 року, виписку з бухгалтерської документації від 08 серпня 2015 року, копії митних декларацій країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - довідка ТПП № 000530 від 12 серпня 2015 року.

З вищезазначених документів вбачається, що вони підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни товарів, не містять розбіжностей та наявних ознак підробки, а тому відповідають вимогам митного законодавства.

Колегія суддів вважає, що позивачем надано достатню кількість документації для застосування першого методу обчислення митної вартості товару.

В даному випадку, посилання митного органу на відмову у наданні каталогів та прайс-листів виробника товару, які відсутні у позивача, є безпідставними, так як у останнього, згідно положень Митного кодексу, немає обов'язкової вимоги щодо володіння зазначеними документами, або необхідності їх отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, надання таких документів митному органу є лише факультативною вимогою при неможливості визначення митної вартості товару на основі вже наданих документів.

Колегія суддів зазначає, що витребуванню митним органом підлягають ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може вважатися підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів неможливо визначити шляхом застосування попереднього методу.

Також, колегією не приймаються посилання митного органу на виявлені порушення у наданих позивачем документах для здійснення митного оформлення товару, а саме: у поданих банківських платіжних дорученнях відсутнє посилання на інвойс згідно якого здійснювалася поставка товару, так як в наданих платіжних дорученнях є посилання безпосередньо на контракт, що передбачено митним кодексом, більш того вказаний товар відправлявся по передоплаті, до складання інвойсу; дата інвойсу замість 12 червня 2015 року вказано 12 липня 2015 року, так як в даному випадку відправником допущено технічну описку, що підтверджується наданим листом від нього; у наданому висновку про вартісні характеристики товарів, що виданий Одеською регіональною торгово-промисловою палатою від 12 серпня 2015 року зазначено назву іншого виробника товару, так як фактично в наданій виписці допущене помилкове написання відправника, а не зазначено іншого виробника, більш того вказана виписка є факультативною для застосування І методу розмитнення товару.

В даному випадку, позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою наступних методів є протиправними.

Такої правової позиції дотримується і Верховний суд України у своїй постанові від 30 червня 2015 року, у справі 814/283/14.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю Державної фіскальної служби.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

ОСОБА_1