Постанова

від 24.05.2016 по справі 25/363-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11:40

24.05.2016Справа № 25/363-А За позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції

до Акціонерного товариства "Банк Велес"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Воталі"

про стягнення 934 434,19 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: Богатов Ю.М. (представник за довіреністю від 16.05.2016р.).

Обставини справи:

Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Банк Велес" заборгованості в розмірі 934 434,19 грн. по непогашених податкових векселях.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було авальовано податкові векселі третьої особи, що видані у грудні 2006 року, якими відстрочено виконання зобов'язання третьої особи по сплаті податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, проте відповідачем не виконане своє зобов'язання щодо погашення податкових векселів, чим порушено норми закону України «Про податок на додану вартість» та постанови Кабінету міністрів України №1104 від 01.10.1997р.

Відповідач письмових заперечень до матеріалів справи не подав, участь свого представника в судові засідання, про час та місце яких був повідомлений належним чином, забезпечив частково.

Третьою особою надано до матеріалів справи письмові пояснення, в яких зазначає про те, що податковий орган протиправно не зарахував суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 372 867,96 грн. в рахунок погашення за виданими у грудні 2006 року податковими векселями. В липні 2007р. третьою особою було подано адміністративний позов до податкового органу про зарахування вказаної заборгованості в рахунок погашення зобов'язань за виданим податковими векселями згідно переліку та постановою Господарського суду Київської області від 14.12.2015р. у справі №А 20/283-07/4, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016р. позов третьої особи задоволено повністю та зобов'язано податковий орган зарахувати третій особі суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 372 867,96 грн. в рахунок погашення зобов'язань за виданим податковими векселями згідно переліку.

Ухвалою суду від 25.07.2007р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи на 13.09.2007р.

Ухвалою суду від 13.09.2007р. провадження у справі №25/363-А зупинено до вирішення Господарським судом Київської області адміністративної справи № А 20/283-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Воталі" до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції про зобов'язання вчинити дії та набрання законної сили судовим рішенням прийнятим за результатами розгляду.

Ухвалою суду від 22.02.2016р. поновлено провадження у справі №25/363-А та призначено розгляд справи на 15.03.2016р.

Ухвалою суду від 15.03.2016р. зупинено провадження у справі №25/363-А на строк до 19.04.2016р. та призначено розгляд справи на 19.04.2016р.

Ухвалою суду від 19.04.2016р. зупинено провадження у справі №25/363-А до закінчення розгляду Київським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Вишгородської об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС в Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 14.12.2015р. у справі № А 20/283-07/4 та набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі.

Ухвалою суду від 12.05.2016р. поновлено провадження у справі №25/363-А та призначено розгляд справи на 24.05.2016р.

В судове засідання 24.05.2016р. представники позивача та відповідача не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи, проте до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні 24.05.2016р. відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані учасниками судового процесу матеріали, заслухавши пояснення представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Воталі" (код ЄДРПОУ 33130290) перебуває на обліку у позивача як платник податків.

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету міністрів України №1104 від 01.10.1997р. «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» (в редакції станом на дату видачі податкових векселів) в органі митного контролю, який здійснює митне оформлення імпортованих на митну територію України товарів, залишається другий примірник векселя. Перший примірник векселя надсилається (передається) цим органом митного контролю не пізніше ніж на третій день від дати видачі векселя державної податкової адміністрації (інспекції), в якій особа зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Як зазначає позивач від митного органу надійшли податкові векселі на загальну суму 934 434,19 грн. з податку на додану вартість третьої особи (копії надані до матеріалів справи), а саме:

1. серія АА №0112362 від 05.12.2006 року на суму 11 336,89 грн. із датою погашення 03.01.2007 року.

2. серія АА №0112359 від 05.12.2006 року на суму 19 958,90 грн. із датою погашення 03.01.2007 року.

3. серія АА №0112361 від 05.12.2006 року на суму 11 228,29 грн. із датою погашення 03.01.2007 року.

4. серія АА №0112364 від 05.12.2006 року на суму 14 188,50 грн. із датою погашення 03.01.2007 року.

5. серія АА №0112360 від 05.12.2006 року на суму 17 934,66 грн. із датою погашення 03.01.2007 року.

6. серія АА №0112980 від 20.12.2006 року на суму 19 930,91 грн. із датою погашення 18.01.2007 року.

7. серія АА №0112979 від 20.12.2006 року на суму 62 889,72 грн. із датою погашення 18.01.2007 року.

8. серія АА №0112978 від 20.12.2006 року на суму 62 770,77 грн. із датою погашення 18.01.2007 року.

9. серія АА №0112983 від 20.12.2006 року на суму 17 524,76 грн. із датою погашення 18.01.2007 року.

10. серія АА №0112982 від 20.12.2006 року на суму 19 906,22 грн. із датою погашення 18.01.2007 року.

11. серія АА №0112981 від 20.12.2006 року на суму 24 747,91 грн. із датою погашення 18.01.2007 року.

12. серія АА №0112971 від 19.12.2006 року на суму 19 254,27 грн. із датою погашення 17.01.2007 року.

13. серія АА №0112970 від 19.12.2006 року на суму 17 792,64 грн. із датою погашення 17.01.2007 року.

14. серія АА №0112969 від 19.12.2006 року на суму 22 934,86 грн. із датою погашення 17.01.2007 року.

15. серія АА №0112976 від 19.12.2006 року на суму 18 498,85 грн. із датою погашення 17.01.2007 року.

16. серія АА №0112890 від 19.12.2006 року на суму 16 441,43 грн. із датою погашення 17.01.2007 року.

17. серія АА №0112975 від 19.12.2006 року на суму 17 845,57 грн. із датою погашення 17.01.2007 року.

18. серія АА №0112892 від 19.12.2006 року на суму 61 711,99 грн. із датою погашення 17.01.2007 року.

19. серія АА №0112973 від 19.12.2006 року на суму 50 768,31 грн. із датою погашення 17.01.2007 року.

20. серія АА №0112891 від 19.12.2006 року на суму 22 761,31 грн. із датою погашення 17.01.2007 року.

21. серія АА №0112974 від 19.12.2006 року на суму 15 123,66 грн. із датою погашення 17.01.2007 року.

22. серія АА №0112893 від 19.12.2006 року на суму 20 065,44 грн. із датою погашення 17.01.2007 року.

23. серія АА №0112977 від 19.12.2006 року на суму 20 199,24 грн. із датою погашення 17.01.2007 року.

24. серія АА №0112984 від 21.12.2006 року на суму 16 461,30 грн. із датою погашення 19.01.2007 року.

25. серія АА №0112985 від 21.12.2006 року на суму 24 092,52 грн. із датою погашення 19.01.2007 року.

26. серія АА №0112988 від 22.12.2006 року на суму 62 759,82 грн. із датою погашення 20.01.2007 року.

27. серія АА №0112987 від 22.12.2006 року на суму 28 305,45 грн. із датою погашення 20.01.2007 року.

Проте, як встановлено судом, загальна сума заборгованості за вказаним податковими векселями становить 717 434,19 грн., а зазначена позивачем в позовній заяві сума заборгованості в розмірі 934 434,19 грн., на думку суду, виникла внаслідок невірного арифметичного підрахунку.

Згідно п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції станом на дату видачі податкових векселів) платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Відповідно до п. 1.16. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Згідно пп. "в" п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі якщо сплата податку особами, визначеними у п. 2.4 ст. 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, то особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є платник податку, який надав такий податковий вексель.

Пункт 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає, що податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю.

Аваль - вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя, (п. 2 розділу І Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року №1104 „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" (в редакції станом на дату видачі податкових векселів)).

Як видно з матеріалів справи, відповідачем було авальовано податкові векселі, якими відстрочено зобов'язання третьої особи по сплаті податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року № 1104 „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.

Проте, відповідачем не виконані зобов'язання щодо погашення вищезазначених податкових векселів, чим порушено вимоги Закону та п.19 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року №1104 „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України".

Згідно ст. 32 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі про переказні векселі та прості векселі, аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив.

У відповідності до ст.47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

Разом з тим, в липні місяці 2007 року третьою особою було пред'явлено адміністративний позов до податкового органу про зарахування заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (з урахуванням уточнення позовних вимог) в сумі 3 372 867,96 грн. в рахунок погашення зобов'язань за виданими у грудні 2006 року податкових векселів.

Абзацом четвертим п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

Згідно абзацу п'ятого п. 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року № 1104. платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого органом державної податкової служби, згідно з поданою ним письмовою заявою.

Наряду з достроковим погашенням податкових векселів за рахунок сум бюджетного відшкодування, що фактично можливо стосовно податкових векселів, строк погашення яких настає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку має право на погашення податкового векселя, строк сплати за яким настав, за рахунок сум бюджетного відшкодування з дотриманням вимог абзацу сьомого п. 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до абзацу 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Право на погашення зобов'язання за податковим векселем за рахунок сум бюджетного відшкодування виникає за умови, що на дату поставки податкового векселя митному органу платник податку має підтверджену суму бюджетного відшкодування, яка не менше суми зобов'язання за векселем.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування видачі і погашення податкових векселів, доведених листом ДПА України від 22.12.2005 № 25595/7/16- 1517 підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування - сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки.

Постановою Господарського суду Київської області від 14.12.2015р. у справі №А 20/283-07/4, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016р. позов третьої особи задоволено повністю та зобов'язано податковий орган зарахувати третій особі суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 372 867,96 грн. в рахунок погашення зобов'язань за виданим податковими векселями згідно переліку, зокрема, за податковими векселями, про стягнення за якими податковий орган просить стягнути заборгованість у даній справі.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення поняття "суб'єкт владних повноважень" наведено у пункті 7 частини першої статті 3 КАС України, відповідно до якого - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із системного аналізу частини другої статті 2 КАС України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України випливає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства у випадку, коли він виникає з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на судове рішення, яке набрало законної сили у справі №А 20/283-07/4 та яким зобов'язано податковий орган зарахувати на підставі абзацу 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" третій особі суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 372 867,96 грн. в рахунок погашення зобов'язань за виданим податковими векселями, в тому числі за податковими векселями на суму 717 434,19 грн., на підставі яких податковий орган просить стягнути заборгованість у даній справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням того, що позивач був звільнений від сплати судових витрат, а також за відсутності документально підтверджених витрат відповідача при розгляді даної справи, розподіл судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України судом не здійснюється.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 71 - 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 30.05.2016р.

Суддя С.М. Морозов