Рішення

від 27.05.2016 по справі 382/2535/14-ц

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа 382/2535/14-ц

Провадження 2/382/315/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 травня 2016 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л. І.

при секретарі Чемерис С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Автопостач" про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних,

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Автопостач" про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних, в котрій зазначено, що відповідно до рішення Яготинського районного суду від 02.08.2013 року з відповідача на його користь стягнуто 29232 гривні за час затримки розрахунку при звільненні та 1000 гривень моральної шкоди. Рішення набрало законної сили 02.10.2013 року. 31 жовтня 2013 року виконавчою службою Подільського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження та боржнику було надано семиденний строк для добровільного виконання рішення. Відповідач відмовляється добровільно погашати заборгованість, що надає підстави вимагати стягнення інфляційних витрат та 3 % річних із простроченої суми. Згідно повідомлень Державного комітету статистики України індекс інфляції за період з серпня 2013 року по жовтень 2014 року становив: у серпні 2013 року -99,2, у вересні 2013 року-100, у жовтні 2013 року-100,4, у листопаді 2013 року-100,2, у грудні 2013 року-100,5, у січні 2014 року- 100,2, у лютому 2014 року-100,6, у березні 2014 року-102,2, у квітні 2014 року-103,3, у травні 2014 року- 103,8, у червні 2014 року-101, у липні 2014 року- 100,4, у серпні 2014 року-100,8, у вересні 2014 року-102,9, у жовтні 2014 року-102,4. В зв"язку з тим, що індекс інфляції в період з серпня 2013 року по лютий 2014 року, липні 2014 року та серпні 2014 року був менший 101, тому сума боргу за даний період не підлягає індексації. За березень 2014 року сума боргу з урахуванням індексі інфляції склала 665,1, за квітень 2014 року-997,66 грн., за травень 2014 року- 1148, 82 грн., за червень 2014 року- 302,32 грн., за вересень 2014 року- 876,73 грн., за жовтень 2014 року- 725,57 грн. Загальна сума інфляційних втрат за період з серпня 2013 року по жовтень 2014 року становить 4716, 2 грн. За час прострочення за період із серпня 2013 року по жовтень 2014 року розмір 3 % річних складає: за 2013 рік (з 2 серпня 2013 року- 377,5 грн., за 2014 рік (по 18 листопада 2014 року)- 802,5 грн. загальна сума 3 % річних становить 1180 грн. 24.11.2014 року на його рахунок були перераховані кошти у розмірі 24629,75 грн., а залишок по боргу 5478, 48 грн. на його рахунок не надходили. Просив стягнути з відповідача на його користь 5025,34 грн.- сума, на яку зростає борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 відсотки річних у розмірі 1154,35 грн., а всього 6179,69 грн.

В судовому засіданні позивач вточнив позовні вимоги та просив стягнути на його користь інфляційні втрати в розмірі 5025 грн. 34 коп. та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1 144 грн. 80 коп. на підставі ст. 625 ЦК України.

Представник відповідача заперечував проти позову з тих підстав, що передбачена ст. 625 ЦК України норма не застосовується до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.

З рішення Яготинського районного суду Київської області від 2 серпня 2013 року (а.с.4-5) вбачається, що позов ОСОБА_1 до ПП "Виробничо-комерційна фірма "Автопостач", м. Київ проспект Правди, 80-А про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто із ПП "ВКФ Автопостач" м. Київ проспект Правди, 80-А р/р № 26006207220200 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005, ЄДРПОУ 24923502 на користь ОСОБА_1 29 232 гривні за час затримки розрахунку при звільненні та 1000 гривень моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 18 жовтня 2013 року Яготинським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 382/1356/13 про стягнення з ПП "ВКФ Автопостач" на користь ОСОБА_1 29 232 грн. за час затримки розрахунку при звільненні та 1000 грн. моральної шкоди (а.с.90-91). 31 жовтня 2013 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа (а.с.6). ПП «ВКФ Автопостач» виконало рішення суду та перерахувало грошові кошти з урахуванням виконавчого збору на рахунок відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, а саме, 27 жовтня 2014 року -27 578 грн. та 17 листопада 2014 року-5 775 грн. 31 коп., а всього 33 353, 31 грн. (а.с.45-46).

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Яготинського районного суду Київської області від 2 серпня 2013 року із ПП «ВКФ «Автопостач» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 29 232 грн. та 1 000 грн. моральної шкоди. На виконання вказаного рішення 18 жовтня 2013 року суд видав виконавчий лист № 382/1356/13. З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 31 жовтня 2013 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа. ПП «ВКФ Автопостач» виконало рішення суду та перерахувало грошові кошти з урахуванням виконавчого збору на рахунок відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, а саме, 27 жовтня 2014 року -27 578 грн. та 17 листопада 2014 року-5 775 грн. 31 коп., а всього 33 353, 31 грн. (а.с.45-46). Позивач просив стягнути на його користь інфляційні втрати в розмірі 5025 грн. 34 коп. та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1 144 грн. 80 коп. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявлені, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов"язання та поширює свою дію на всі види зобов"язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов"язань. Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена ст. 625 ЦК України норма не застосовується до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством. Правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв"язку з виконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов"язання (ст. 625 ЦК України). Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року № 6-2759цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов"язковою для судів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10,60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1, 625 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Автопостач" про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Литвин Л.І.