Рішення

від 24.05.2016 по справі 127/25931/13-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/25931/13-ц

Провадження № 2/127/985/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2016 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Куйдан Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позов мотивований тим, що сторони зареєстрували шлюб 07.11.2004 року у Гайсинському районному відділі реєстрації актів цивільного стану Вінницької області. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В період шлюбу за спільні кошти сторонами було набуте рухоме та нерухоме майно.

10.06.2013 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Дитина після розірвання шлюбу залишилась проживати з матір'ю.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 15.10.2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Осільки при розірванні шлюбу угоди про поділ спільного майна не досягнуто, позивач звернулась до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошову компенсацію в сумі 14427,65 доларів США, визнати боргові зобов'язання за договором кредиту об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та поділити їх по ? частці кожному з подружжя, виділити в натурі ОСОБА_1 меблі та побутову техніку, яка знаходиться у квартирі №205 по бульвару Свободи/вулиці Зодчих, будинок №6/4 у м.Вінниці, стягнувши з неї на його користь грошову компенсацію у розмірі 1/2 частки їх вартості, провести поділ квартири №205 по бульвару Свободи/вулиці Зодчих, будинок №6/4 у м.Вінниця відповідно до принципу рівності часток та визнати право кожному з подружжя на ? частку квартири так і нежилого приміщення комори. Що стосується автомобілів, то оскільки автомобіль є річчю неподільною, то на думку ОСОБА_2, є реальна можливість виділити один автомобіль позивачу, а інший відповідачу зі стягненням грошової компенсації за різницю у їх вартості, або ж виділити два автомобіля ОСОБА_2 зі стягненням з нього на користь ОСОБА_1 грошової компенсації.

В судовому засіданні представник позивача-відповідача ОСОБА_1 Ю,В. подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою просив виділити у власність ОСОБА_1 нежитлове приміщення комори пр. №XLI на VII поверсі під'їзду будинку 6/4 бульвар Свободи/вулиця Зодчих у м.Вінниці; автомобіль марки OPEL ASTRA 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки ВАЗ 21104, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, а ОСОБА_2 виділити у власність квартиру №205, яка знаходиться за адресою: бульвар Свободи/вулиця Зодчих, буд. 6/4, в м.Вінниця, визнавши цю квартиру його особистою власністю. Зустрічні позовні вимоги представник позивача-відповідача ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_2 первісний позов не визнала, подала заяву про збільшення зустрічних позовних вимог, відповідно до якої просила визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку будинку за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Уманська, 27, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу ВЕЕ №141998.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову з таких підстав.

З 07.11.2004 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

10.06.2013 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Дитина після розірвання шлюбу залишилась проживати з матір'ю.

Згоди про добровільний поділ спільно набутого у шлюбі майна між сторонами не досягнуто.

Відповідно до ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка, майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання в зв'язку з припиненням шлюбних відносин.

ОСОБА_1 вважає, що все майно придбано ОСОБА_2 у період зареєстрованого з нею шлюбу з 07.11.2004 р. до його розірвання за рішенням Вінницького міського суду від 10.06.2013 р. Свої вимоги позивач обґрунтовує презумпцією, що кожна річ, набута за час шлюбу є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, з посиланням на ст.ст.60, 61СК України. Але така презумпція покладає обов»язок на відповідача ОСОБА_2 доказування зворотного відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі №6-4963св07.

Згідно із ст.ст. 11,58,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може грунтуватись на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З січня 2011 року сторони припинили подружні стосунки, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, що підтверджується письмовими доказами та змістом судових рішень про розірвання шлюбу. В 2011 році ОСОБА_2 звертався до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 і рішенням Вінницького районного суду від 10.01.2012 року шлюб було розірвано. Проте, це рішення було скасовано ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29.02.2012 року. В 2012 році відповідач-позивач ОСОБА_2 вдруге звернувся з позовом про розірвання шлюбу і заочним рішенням Вінницького районного суду від 12.04.2012 року шлюб було розірвано.

09.09.2012 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з іншою жінкою ОСОБА_5 Проте заочне рішення про розірвання шлюбу із ОСОБА_1 було скасовано ухвалою від 19.07.2012 року і справу передано на розгляд до Ленінського районного суду м.Вінниці. Розгляд справи тривав, і 10.06.2013 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області шлюб між сторонами розірвано. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15.07.2013 року рішення суду залишено без змін. Отже, хоча згідно з рішенням суду шлюб було розірвано у 2013 році, проте викладені вище обставини підтверджують, що фактично сторони припинили шлюбні відносини з січня 2011 року, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Відповідно до роз'яснень п. 23 Постанови пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Так, судовими рішеннями встановлено, що фактично шлюбні відносини між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинено з січня 2011 року, про це зазначено в рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2015 р. та ухвалі Апеляційного суду Вінницької області від 08.10.2015 р. Тобто з січня 2011 р. сторони не є сім»єю, мешкали окремо, спільного господарства не вели, спільного бюджету не мали.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 03.06.2015р. у справі № 6-38цс15, яка відповідно до ст.360-7 ЦАК України є обов'язковою для усіх судів, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи ст.60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.

На переконання суду, спільно набуте сторонами у шлюбі майно підлягає поділу таким чином.

Поділ квартири №205 бульвар Свободи/вул. Зодчих 6/4 у м.Вінниці необхідно провести відповідно до принципу рівності часток та визнати право кожного з членів подружжя на ? частку спірної квартири та нежилого приміщення комори №XLI на VII поверсі 6 під»їзду по бульвару Свободи/вулиці Зодчих, 6/4 в м. Вінниці.

Пов'язаним з питанням про поділ нерухомого майна, є вимога ОСОБА_2 про поділ боргового зобов'язання подружжя та стягнення на його користь з ОСОБА_1 грошової компенсації за 1/2 частку сплачених ним коштів по кредиту після фактичного припинення шлюбних стосунків, оскільки спірне нерухоме майно : квартира та комора придбане за рахунок цільового кредиту наданого ОСОБА_2 АКБ «Укрсоцбанк» в розмірі 64703 доларів США.

Відповідно до довідки ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за період з 18.11.2007 р. по 18.12.2013 р. було перераховано всього за кредитом 11 542,30 долара США та 20 264,50 доларів США відсотків за кредитом, з яких в період після припинення фактично шлюбних стосунків з ОСОБА_1 ним сплачено за період з 01.01.2011 р. по 13.05.2013 р. на користь АКБ «Укрсоцбанк» 28 855,31 доларів США , з яких з 01.01.2011р. по 01.01.2012 р. по тілу кредиту - 4808,24 доларів США, відсотки - 8013,63 долара США, всього за цей період 12 851,87 доларів США, за період з 01.01.2012 р. по 13.05.2013 р. включно по тілу кредиту - 6 087,02 доларів США, відсотки -9 916,42 доларів США, а всього за цей період -16 003,44 доларів США, що підтверджується довідкою № 18-11057 від 18.12.2013р. Таким чином 1/2 частина, яка підлягає стягненню на його користь з ОСОБА_1 становить 14 427,65 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют, визначеного Національним банком України станом на день вирішення справи складає 2512,37 грн. за 100 доларів США.

У період шлюбу сторонами було придбано і будинок в м. Гайсин Вінницької області, вул. Уманська, 27, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу ВЕЕ №141998 від 07.03.2007 р. Поділ цього будинку необхідно провести відповідно до принципу рівності часток та визнати право кожного з членів подружжя на ? частку спірного будинку.

Щодо вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації 1/2 частки вартості автомобіля марки ВАЗ 21104, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля марки Ореl Astra, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та залишення їх у володінні ОСОБА_2

Відповідно до ч.І ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, діліться між ними в натурі.

Відповідно до ч.2 ст.71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Автомобіль є річчю неподільною, проте їх два і є реальна можливість виділити один автомобіль позивачу, а інший відповідачу зі стягненням грошової компенсації за різницю у їх вартості.

Проте суд дійшов висновку про виділення двох автомобілів відповідачу-позивачу ОСОБА_2, оскільки ці автомобілі знаходяться у його володінні, і відповідно на суму грошової компенсації за половину вартості автомобілів за загальним підрахунком зменшиться сума стягнення коштів з ОСОБА_1 за борговими зобов»язаннями ОСОБА_2 перед ПАТ «Укрсоцбанк».

Так, вартість автомобіля марки ВАЗ 21104, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, визначена позивачем у позові становить 49 000 грн., а автомобіля марки Opel Astra, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 - 73 000 грн., тобто їх загальна вартість становить 122 000,00грн, ? якої становить 61 000,00грн. На можливість виділення обох автомобілів відповідачу-позивачу ОСОБА_2 наголошувала в своїх поясненнях його представник в судовому засіданні.

Щодо поділу меблів та побутової техніки, яка знаходиться в спірній квартирі, в якій залишається проживати з сином ОСОБА_1, суд вважає за доцільне виділити ОСОБА_1 у натурі меблі та побутову техніку, стягнувши з неї на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частки їх вартості, що становить згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи 35 599,58 грн. : 2=17 799,79грн.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що ОСОБА_2 сплачено судовий збір в розмірі 3 768,70 грн, а також витрати за проведення судових експертиз на суму 4 120,50 грн. ці кошти підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 57, 60, 61, 71 СК України, ст.ст. 4, 10, 58, 60, 88, 212-215, 360-7 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 про поділ майна відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати боргові зобов»язання за договором кредиту №057/38-219, який укладено 07.05.2008р. між ОСОБА_2 та АКБСР «УкрСоцбанк» об»єктом права спільної сумісної власності подружжя та поділити їх по ? частці кожному з подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошовий еквівалент 14427,65 доларів США, що станом на 24.05.2016 р. складає 362422, 57 грн.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку квартири №205 по бульвару Свободи/вулиці Зодчих, 6/4 в м. Вінниці, на ? частку нежилого приміщення - комори приміщення №XLI на VII поверсі 6 під»їзду по бульвару Свободи/вулиці Зодчих, 6/4 в м. Вінниці та на ? частку будинку №27 по вул. Уманській в м. Гайсин Вінницької області.

Виділити ОСОБА_2 автомобіль Оpel Astra, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль ВАЗ 21104, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, при цьому стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 61000 грн.

Виділити ОСОБА_1 меблі та побутову техніку, які знаходяться в квартирі №205 по бульвару Свободи/вулиці Зодчих, 6/4 в м. Вінниці, при цьому стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 17799,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат зі сплати судового збору 3768,70 грн., за проведення судових експертиз 4120,50 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, відсутніми в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя