Ухвала від 30.05.2016 по справі 904/3250/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.05.16р. Справа № 904/3250/15 Суддя Рудь І.А., розглянувши заяву № 3723/7 від 01.03.2016р. Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління Дніпропетровської області про відстрочку виконання рішення господарського суду від 30.06.2015р. по справі № 904/3250/15:

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Чернігів

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання вчинити певні дії

Представники:

від позивача (стягувача): ОСОБА_2, дов. № 254 від 27.05.16р.;

від відповідача (боржник): не з'явився;

від ВДВС (заявника): не з'явився.

В с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015р. позовні вимоги задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2015р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015р. у справі №904/3250/15 скасовано в частині стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ФОП ОСОБА_1 39663,00 грн. та 96,35 грн. витрат по сплаті судового збору, в зв'язку з чим абзац третій резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Чернігів 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору." В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015р. у справі № 904/3250/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 у справі №904/3250/15 скасовано в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору та в цій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 у справі №904/3250/15 про стягнення Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1314,35 грн витрат по сплаті судового збору залишено в силі; постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2015р. у справі №904/3250/15 скасовано в частині повернення Публічному акціонерному товариству комерційного банку "Приватбанк" з Державного бюджету України 424,10 грн. надмірно сплаченого за подання апеляційної скарги по справі №904/3250/15 судового збору, перерахованого платіжним дорученням №PROM3BPXJU від 03.07.2015, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №904/3250/15; в іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2015р. залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення господарського суду 17.08.2015р. видано накази.

18.05.2016р. на адресу суду надійшла заява Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління Дніпропетровської області від 01.03.2016р. № 3723/7 про відстрочку виконання рішення господарського суду від 30.06.2015р. по справі № 904/3250/15, мотивована надходженням до ВДВС заяви ПАТ „КБВ» ПриватбанкВ» , в якій боржник просив звернутися до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення у даній справі на один рік з підстав наявності виняткових обставин, що на думку банку ускладнюють виконання судового рішення у справі № 904/3250/15.

В обґрунтування заяви банк посилається на конфіскацію окупаційною владою частини майнового комплексу ПАТ КБ „ПриватбанкВ» у Автономній Республіці Крим; відток коштів, розміщених на рахунках фізичних та юридичних осіб, через події, пов'язані з політичною кризою, воєнними діями на Сході України та окупацією АРК, у зв'язку із чим, з метою підтримання ліквідності банку, останній був змушений вдатися до укладання договорів рефінансування із Національним Банком України. Крім того, з початку березня 2014р. в Донецькій та Луганських областях зафіксовані багаторазові випадки пошкодження майна банку, шляхом підпалу банкоматів та банківських відділень, заволодіння інкасаторським та іншим транспортом банку, що завдало останньому чималі збитки. Зважаючи на суспільне політичне напруження, невизначеність щодо подальшого розвитку ситуації та беручи до уваги значимість банку для населення та держави, економічні проблеми, пов'язані з проведенням анти терористичної операції на території України, з метою збереження ліквідності банку, ПАТ КБ „ПриватбанкВ» просить надати відстрочку виконання рішення у справі № 904/3250/15 про стягнення з банку на користь ФОП ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 78 450,89 доларів США терміном на 1 рік.

Позивач проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення заперечував. У письмових поясненнях від 30.05.2016р. зазначив, що з часу відкриття виконавчого провадження № 48804391 з примусового виконання рішення господарського суду у даній справи, а саме з 22.09.2015р., вказане судове рішення не є виконаним, а боржник, вкотре зловживаючи своїми процесуальними правами, намагається зупинити зазначене виконавче провадження. Стягувач звертає увагу суду, що всупереч викладеним у заяві обставинам скрутного матеріального становища банку, відповідно до показників фінансової звітності банків України, розміщених на офіційній сторінці Національного Банку України, ПАТ КБ «Приват Банк» є лідером в банківській системі України та являється одним із системно важливих банків в банківській системі України. Щодо вимушеного рефінансування з метою підтримки ліквідності банку та виконання власних зобов'язань перед фізичними особами, про яке йдеться у заяві, позивач зауважує, що вказане кредитування направлене на зобов'язання банку, об'єм яких не перевищує 200 000,00 грн., в еквіваленті на одну фізичну особу. В той час як розмір зобов'язань банку перед ФОП ОСОБА_1 згідно рішення господарського суду від 30.06.2015р по справі № 904/3250/15 складає майже в половину меншу суму від допустимих 200 тисяч гривень. Крім того, у прохальній частині заяви банку зазначена невірна інформація щодо суми заборгованості банку перед позивачем та зазначена значно більша сума, ніж стягнута за рішенням суду у даній справі. Просив в задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.

Представники ВДВС та боржника у призначене судове засідання 30.05.2016р. не з'явилися та не надали витребувані судом документи.

Так, заявник у поданій заяві про відстрочку виконання рішення просив суд розгляд заяви здійснювати без участі представника ВДВС.

Банк про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

На підтвердження направлення на адресу ВДВС та банку ухвали господарського суду від 20.05.2016р. до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії реєстру на відправку замовленої пошти по Дніпропетровську з повідомленням від 23.05.2016р. № 151 та засвідчені судом витяги з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Суд вважає можливим розглянути заяву за відсутності представників заявника та боржника, оскільки за вказаних вище підстав, вони вважаються повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що заява Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління Дніпропетровської області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України та виконуються в порядку, встановленому Законом України В«Про виконавче провадженняВ» .

Відповідно до положень ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, у виняткових випадках, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За приписами п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Згідно п. 7.2 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом; при цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення; проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд, оцінюючи докази, надані заявником та банком на підтвердження викладених у заяві обставин, зазначає, що у якості підтвердження скрутного матеріального становища банком надані лише копії листів до правоохоронних органів з приводу незаконного заволодіння майном банку на території Луганської області та копію постанови служби судових приставів РФ від 11.11.2014р. про накладення арешту на майно боржника (т. 2, а.с.8-14, 15).

Натомість позивачем до заперечень надані відомості по показникам фінансової діяльності ПАТ КБ „ПриватбанкВ» станом на 01.04.2016р. згідно даних Національного банку України, які, на думку суду, спростовують доводи банку, викладені в заяві, відносно того, що складна економічна ситуація та бойові дії в окремих областях України негативно вплинули на показники фінансової діяльності банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, тобто спроможні містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування у справі.

За встановлених обставин, господарський суд зазначає, що заявником та банком не доведено належними доказами наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання судового рішення у справі № 904/3250/15, заходить переконливими доводи позивача, викладені у запереченнях на заяву та доходить висновку про відмову в задоволенні заяви Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління Дніпропетровської області.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд,-

у х в а л и в :

В задоволенні заяви № 3723/7 від 01.03.2016р. Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління Дніпропетровської області про відстрочку виконання рішення господарського суду від 30.06.2015р. по справі № 904/3250/15 відмовити.

Суддя ОСОБА_3