Рішення

від 31.05.2016 по справі 910/6416/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2016Справа №910/6416/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія" простягнення 25 215 грн 99 коп. Представники: від позивача: Мохонько О.А. - представник за довіреністю від відповідача: Юрченко О.І. - представник за довіреністю Петрик В.Т. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.04.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" з вимогами до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія" про стягнення 96 768 грн 20 коп. за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460115 від 02.07.2012, в тому числі 71 552 грн 21 коп. основного боргу, 10 011 грн 00 коп. інфляційних втрат, 1 201 грн 17 коп. 3 % річних, 14 003 грн 82 коп. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460115 від 02.07.2012 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання зі своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії за період з 01.07.2014 по 01.02.2016, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість 71 552 грн 21 коп., крім того у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивачем нараховано 10 011 грн 00 коп. інфляційних втрат, 1 201 грн 17 коп. 3 % річних, 14 003 грн 82 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 порушено провадження у справі № 910/6416/16, розгляд справи призначено на 16.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 виправлено описку у пункті 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/6416/16 від 11.04.2016.

16.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

16.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 16.05.2016 оголошено перерву до 31.05.2016.

30.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

30.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зменшення пені на 85 %, застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо вимог про нарахування пені та розстрочення виконання рішення на 4 місяці.

У судове засідання 31.05.2016 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи.

Представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 14 003 грн 82 коп. пені, 10 011 грн 00 коп. інфляційних втрат та 1 201 грн 17 коп. 3 % річних.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, суд розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 003 грн 82 коп. пені, 10 011 грн 00 коп. інфляційних втрат та 1 201 грн 17 коп. 3 % річних.

Представники відповідача надали пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечують проти заявлених позовних та просять суд відмовити позивачу в задоволенні позову. Крім того, представники відповідача підтримали клопотання про зменшення пені на 85 %, застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо вимог про нарахування пені та розстрочення виконання рішення на 4 місяці.

У судовому засіданні 31.05.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (енергопостачальна організація за договором) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мрія" (покупець за договором) укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460115, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води (надалі - товар або теплоносій, теплова енергія) у період з 01.07.2012 по 30.06.2013 в кількості 904,884 Гкал, з максимально тепловим навантаженням на потреби опалення 0,425 Гкал/год, в тому числі на потреби опалення 0,249 Гкал/год; гарячого водопостачання 0,176 Гкал/год, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Даний договір укладений на термін з 01.07.2012 до 01.07.2013. Договір вважається подовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін даного не повідомить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення. (пункт 10.1. договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та АК "Київенерго", у відповідності до Тимчасових правил обліку відпускання і споживання теплової енергії. Встановлення приладів обліку теплової енергії підтверджується Актом постановки на комерційний облік приладів обліку. Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку.

У випадку встановлення приладів обліку не на межі балансової належності до споживача теплової енергії, що врахована приладами, додаються теплові витрати на ділянці від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку (пункт 5.2. договору).

Відповідно до пункту 5.9 договору облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в енергопостачальну організацію не пізніше 27 числа звітного місяця з урахуванням вимог щодо порядку передачі енергопостачальній організації даних про величину використаної теплової енергії, встановлених Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж.

У відповідності до пункту 6.1 договору розрахунки з покупцем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, по групах споживачів, що затверджені розпорядженнями (рішеннями) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів, що затверджують (погоджують, встановлюють) тарифи на теплову енергію) для енергопостачальної організації за кожну відпущену Гігакалорію (грн./1 Гкал). Тарифи можуть змінюватись у зв'язку зі змінами розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії (ціни на паливо, тощо), а також в інших випадках передбачених діючим законодавством та нормативними актами. У разі зміни тарифів на теплову енергію сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами, з дня їх введення в дію гідно умов даного договору.

Згідно з пунктом 6.5 договору покупець щомісяця з 07 по 14 число самостійно отримує в енергопостачальної організації оформлені акти приймання-передавання теплової енергії за попередній період, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звіряння розрахунків за спожиту теплову енергію на початок поточного розрахункового періоду, а також рахунок-фактуру на оплату теплової енергії у формі попередньої оплати. Покупець не пізніше 15 числа поточного місяця підписує, скріплює печаткою та повертає енергопостачальній організації по одному примірнику підписаних актів приймання-передавання теплової енергії та звіряння розрахунків за спожиту теплову енергію, складених на початок цього розрахункового періоду. У разі не підписання або неповернення вчасно акту звіряння або акту приймання-передавання теплової енергії ці документи вважаються прийнятими в редакції енергопостачальної організації.

Відповідно до пункту 6.6 договору покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.

У відповідності до положень пункту 6.7. договору при здійсненні розрахунків за спожиту теплову енергію покупець обов'язково повинен зазначити у платіжному дорученні номер договору на постачання теплової енергії, а також місяць та рік, в якому була поставлена теплова енергія, що оплачується покупцем. Крім того, підпунктом 6.7.1. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов, зазначених у пункті 6.7. даного договору, грошові кошти, що отримані згідно платіжного доручення, де не вказані рік та місяць, за який здійснюється платіж, зараховуються енергопостачальною організацією як сплата за теплову енергію, оплата вартості якої прострочена споживачем найдовше (оплата за минулі періоди).

Згідно з пунктом 6.8. договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, покупець зобов'язаний у 10-денний термін з часу отримання платіжних документів (але не пізніше 25 числа поточного місяця - наступного за звітним), письмово повідомити про це енергопостачальну організацію та протягом цього ж строку направити свого представника обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання відповідного акту. В іншому випадку відмова покупця сплатити виставлений рахунок енергопостачальної організації вважатиметься безпідставною.

Відповідно до додатку № 3 до договору визначено перелік абонентів, які знаходяться на балансі ОСББ "Мрія" станом на 01.07.2012, на 01.10.2014 та на 01.10.2015, а саме: житловий будинок за адресою Микільсько-Слобідська, буд. 6-А (особистий рахунок 460115).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Як встановлено судом, позивачем було поставлено теплову енергію на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460115 від 02.07.2012 за період з 01.07.2014 по 01.02.2016 на загальну суму 438 345 грн 70 коп., що підтверджується доданими до позовної заяви доказами.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії, що підтверджується доданими до матеріалів справи банківськими виписками.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460115 від 02.07.2012, позивачем нараховано відповідачу 10 011 грн 00 коп. інфляційних втрат, 1 201 грн 17 коп. 3 % річних, 14 003 грн 82 коп. пені за період прострочення вказаний у розрахунку до позовної заяви.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань " платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 9.2 договору в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 9.2 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України слив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" стосовно того, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

З урахуванням положення частини четвертої статті 51 Господарського процесуального кодексу України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги те, що позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача пені починаючи з 26.03.2015, а звернувся з позовом до суду 07.04.2016 (відповідно до дати реєстрації цієї заяви в канцелярії суду), вимоги позивача про нарахування відповідача пені за період з 26.03.2015 по 07.04.2015, не підлягають задоволенню, у зв'язку із спливом позовної давності.

Суд наводить власний розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно норм статті частини 6 статті 232 Господарського кодексу України з урахуванням розміру простроченого платежу, сум часткової оплати та спливу строку позовної давності:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 26891.20 08.04.2015 - 23.04.2015 16 30.0000 % 0.164 %* 707.28 29001.70 26.04.2015 - 24.05.2015 29 30.0000 % 0.164 %* 1382.55 11117.49 26.05.2015 - 27.08.2015 94 30.0000 % 0.164 %* 1717.88 11117.49 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27.0000 % 0.148 %* 460.54 11117.49 25.09.2015 - 13.10.2015 19 22.0000 % 0.121 %* 254.64 8997.99 15.10.2015 - 25.10.2015 11 22.0000 % 0.121 %* 119.32 13307.64 26.05.2015 - 25.06.2015 31 30.0000 % 0.164 %* 678.14 9899.06 26.06.2015 - 23.07.2015 28 30.0000 % 0.164 %* 455.63 4286.83 26.08.2015 - 27.08.2015 2 30.0000 % 0.164 %* 14.09 4286.83 28.08.2015 - 15.09.2015 19 27.0000 % 0.148 %* 120.50 6301.87 26.09.2015 - 14.10.2015 19 22.0000 % 0.121 %* 144.34 16303.25 26.10.2015 - 29.10.2015 4 22.0000 % 0.121 %* 78.61 16303.25 30.10.2015 - 26.11.2015 28 22.0000 % 0.121 %* 550.29 42499.40 26.11.2015 - 17.12.2015 22 22.0000 % 0.121 %* 1127.11 42499.40 18.12.2015 - 27.12.2015 10 22.0000 % 0.121 %* 512.32 4499.40 29.12.2015 - 29.12.2015 1 22.0000 % 0.121 %* 5.42 999.40 31.12.2015 - 28.01.2016 29 22.0000 % 0.121 %* 34.94 999.40 29.01.2016 - 31.01.2016 3 22.0000 % 0.120 %* 3.60 47213.95 26.12.2015 - 26.01.2016 32 22.0000 % 0.121 %* 1821.29 32213.95 27.01.2016 - 27.01.2016 1 22.0000 % 0.120 %* 38.73 22213.95 29.01.2016 - 31.01.2016 3 22.0000 % 0.120 %* 80.12 Всього: 10 338.21 З огляду на вищенаведене та доведенням факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, вимоги позивача про нарахування відповідачу пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 10 338 грн 21 коп. за розрахунком суду, вимоги позивача про нарахування інфляційних втрат у розмірі 10 011 грн 00 коп. та 3 % річних у розмірі 1 201 грн 17 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

У судовому засіданні 31.05.2016 представниками відповідача підтримано клопотання про зменшення розміру нарахованої пені на 85% та розстрочення виконання рішення на чотири місяці. В обґрунтування зазначених клопотань відповідача посилається на те, що відповідач не здійснює підприємницьку діяльність та є прибутковим підприємством, а отриману теплову енергію за договором споживають мешканці будинку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" стосовно того, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З огляду на вищевикладене та враховуючи повне погашення відповідачем заборгованості за договором та враховуючи, що позивачем не надано суду доказів наявності збитків та інших наслідків порушення зобов'язання відповідача, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності та принципу збалансованості інтересів сторін, суд прийшовши до висновку, що даний випадок є винятковим та вважає за можливе зменшити розмір пені на 50 % та стягнути з відповідача 5 169 грн 11 коп. пені.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В пункті 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Враховуючи, рекомендації викладені у пункті 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Проаналізувавши клопотання про розстрочку виконання рішення та враховуючи те, що заявником надано докази на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, а саме докази наявності тяжкого фінансового стану боржника, з урахуванням відсутності обґрунтованих заперечень позивача проти розстрочки виконання рішення та принципу збалансованості матеріальних інтересів сторін, суд вважає, що клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення є обґрунтованим.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 6-А, ідентифікаційний код 25777557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 28, офіс 20, ідентифікаційний код 37739041) пеню у розмірі 5 169 (п'ять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн 11 коп., інфляційні втрати у розмірі 10 011 (десять тисяч одинадцять) грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 1 201 (одна тисяча двісті одна) грн 17 коп. та судовий збір у розмірі 1 177 (одна тисяча сто сімдесят сім) грн 68 коп.

3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі № 910/6416/16 на 4 місяці, встановивши наступний порядок оплати:

- червень 2016 року - 4 389 грн 74 коп.;

- липень 2016 року - 4 389 грн 74 коп.;

- серпень 2016 року - 4 389 грн 74 коп.;

- вересень 2016 року - 4 389 грн 74 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 03.06.2016

Суддя Н.Б. Плотницька