Рішення

від 30.05.2016 по справі 911/1288/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" травня 2016 р. Справа № 911/1288/16

за позовом Публічного акціонерного товариства В«ЕнергобанкВ» , м. Київ

до Приватного акціонерного товариства В«Пансіонат В«МореВ» , м. Алушта, Автономна Республіка Крим

про стягнення 5 735 448,62 долари США та 4 360 614,87 грн. (що разом складає 151 359 291,21 грн.)

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач - ОСОБА_1 предст. за дов. №09/05-64 від 18.04.2016;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство В«ЕнергобанкВ» (позивач) до Приватного акціонерного товариства В«Пансіонат В«МореВ» (відповідач) про стягнення 4 699 522,13 дол. США заборгованості за кредитом, 1 035 926,49 дол. США заборгованості за процентами за користування кредитом, 4 360 614,87 грн. пені за прострочення сплати процентів за договором кредитної лінії №1005-05 від 31 травня 2010 року

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2016 було порушено провадження у справі № 911/1288/16 та призначено розгляд справи на 16.05.2016 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2016 розгляд справи було відкладено на 30.05.2016 року, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподання ним витребуваних документів.

В судове засідання 30.05.2016 року відповідач повторно не направив свого повноважного представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про розміщення інформації про дату проведення судового засідання на офіційному сайті господарського суду Київської області, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів, зокрема відзив на позов до суду не надав.

З даного приводу суд зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція зазначена у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представників відповідачів.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

30.05.2016 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

встановив:

31 травня 2010 року між Акціонерним банком «ЕНЕРГОБАНК» найменування якого у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на Публічне акціонерне товариство «ЕНЕРГОБАНК» (Банк/Кредитор) та Відкритим акціонерним товариством «Пансіонат «Море» найменування якого було змінено на Приватне акціонерне товариство «ПАНСІОНАТ «МОРЕ» (Позичальник/ Боржник) укладено Договір Кредитної лінії № 1005-05, до якого неодноразово вносились зміни Додатковими угодами.

Відповідно до п. 1.1. Договору Кредитної лінії № 1005-05 зі змінами та доповненнями, Банк відкриває позичальнику невідновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом 6 930 931,07 дол. США на строк з 31 травня 2010 року по 30 травня 2017 року.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Позичальник сплачує Банку за користування кредитною лінією 15 % відсотків річних. Починаючи з 12.08.2010 року - 13,5 % відсотків річних, починаючи з 01.03,2011 року - 12 % відсотків річних.

Відповідно до п. 1.2. та п. 1.3. Договору Кредитної лінії № 1005-05 зі змінами та доповненнями встановлено порядок надання Кредиту, зокрема надання кредитних коштів здійснюється з позичкового рахунку, шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника в АБ «ЕНЕРГОБАНК» на підставі заяви Позичальника. Надання кредитних коштів здійснюється після оплати Позичальником всіх комісій, інших платежів та виконання інших умов, передбачених Кредитним договором.

Пунктом 4.7. Договору встановлено, що банк має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей Договір та/або вимагати від Позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим Договором, а також інші права, передбачені законодавством України та/або цим Договором та/або Договором/ами забезпечення, у разі:

а) порушення Позичальником умов цього Договору та/або будь-якого з договорів забезпечення або;

б) затримання Позичальником щонайменше на один календарний місяць сплати частини Кредиту, періодичність сплати якого передбачена цим Договором, та/або процентів, нарахованих за користування Кредитом або;

в) перевищення сумою загальної заборгованості за Кредитною лінією суми Кредиту, який підлягав поверненню більш як на 10 (десять) відсотків або;

г) несплати Клієнтом більше однієї виплати з повернення Кредиту та/або процентів, що перевищує п'ять відсотків від найбільшої суми ліміту Кредитної лінії, зазначеної в п. 1.1. цього Договору або;

д) використання кредиту не за цільовим призначенням або;

е) виявлення Банком факту надання Позичальником недостовірних даних про свій фінансовий стан.

На виконання вимог чинного законодавства України та умов Договору Кредитної лінії № 1005-05 від 31.05.2010 року позивач протягом всього строку дії Кредитного договору належним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів відповідачу, що підтверджується Заявами на видачу коштів та виписками по особовим рахункам які додаються до матеріалів позовної заяви.

В свою чергу, як стверджує позивач, відповідач протягом строку дії Кредитного договору постійно допускав порушення виконання своїх зобов'язань щодо сплати кредиту та процентів, у зв'язку з чим позивач на підставі п. 4.7. Договору звернувся з вимогою про дострокове погашення заборгованості у розмірі 4 699 522,13 доларів США за кредитом та 1 035 926,49 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи викладене, зважаючи на порушення відповідачем умов Договору про надання кредитної лінії № 1005-05 щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом та те, що доказів повернення кредиту та сплати процентів за Кредитним договором станом на день розгляду спору відповідачем не надано, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення 4 360 614,87 грн. пені нарахована, зокрема:

- на заборгованість по відсоткам у розмірі 268 545,73 долари США (що еквівалентно 6 882 786, 24 грн.) за період з 23.06.2015 по 19.12.2015;

- на заборгованість по відсоткам у розмірі 47 896,51 долари США (що еквівалентно 1 227 580,27 грн.) за період з 21.07.2015 по 16.01.2016;

- на заборгованість по відсоткам у розмірі 47 896,51 долари США (що еквівалентно 1 227 580,27 грн.) за період з 21.08.2015 по 16.02.2016

- на заборгованість по відсоткам у розмірі 185 405,82 долари США (що еквівалентно 4 751 922,98 грн.) за період з 22.09.2015 по 19.03.2016;

- на заборгованість по відсоткам у розмірі 188 495,92 долари США (що еквівалентно 4 831 121,78 грн.) за період з 21.10.2015 по 10.04.2016;

Відповідно до п. 5.3. Договору, при порушенні термінів сплати відсотків або повернення кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки та відсотки з розрахунку 25% річних.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон», з урахуванням умов Договору та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимога про стягнення 4 360 614,87 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів підлягає задоволенню у повному обсязі.

Господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993року №15-93 В«Про систему валютного регулювання і валютного контролюВ» ). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань. (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29 червня 2010 року В«Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» ).

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд при прийнятті рішення стягнути заборгованість, в тому числі і в іноземній валюті.

З огляду на наведене вище та встановлення судом факту заборгованості відповідача перед позивачем вимоги позивача про стягнення заборгованості за Кредитним договором 1005-05 є обґрунтованими, законними, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства В«Пансіонат В«МореВ» (98500, Автономна республіка Крим, м. Алушта, вул. Набережна, 25, код ЄДРПОУ 19011733) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ 19357762) - 4 699 522 (чотири мільйони шістсот дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот двадцять два) долари 13 центів США заборгованості за кредитом, 1 035 926 (один мільйон тридцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість) доларів 49 центів США заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 360 614 (чотири мільйони триста шістдесят тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 87 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 03.06.2016р.

Суддя О.В. Щоткін