Рішення

від 25.05.2016 по справі 754/8836/15-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1703/16

Справа №754/8836/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

25 травня 2016 року Деснянський районний суд м.Києва в складі :

головуючого судді Мальченко О.В.

секретаря Яремус-Байсанової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства трест « Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього про стягнення коштів ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього про стягнення коштів в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить :

1.Стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 173 404 грн. , що складає вартість путівок для хворого та супроводжуючої особи , строком лікування 90 днів , або половину зазначеної суми на термін лікування 45 днів .

2.Стягнути з відповідача на користь позивача 6 000 грн на транспортні послуги , пов»язані із санаторно-курортним лікуванням .

3. Витрати пов»язані з переказом грошових коштів пов»язаних із санаторно-курортним лікуванням покласти на відповідача .

4. Допустити негайне виконання рішення суду .

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав , зазначив про те , що він є інвалідом І групи. Відповідач , як правонаступник підрозділу СУ-2 треста « КГС-1» відшкодовує завдану його здоров'ю шкоду у зв'язку із виробничою травмою. Такий обов'язок відповідача встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили. За станом здоров»я він потребує щорічного санаторно-курортного лікування у літній період в санаторії спинального профілю. Зазначене лікування на протязі тривалого часу він проходить в ДП " Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" із супроводженням в обидва кінці. У грудні 2014 р. позивач звернувся до відповідача із заявою , в якій просив здійснити передоплату його санаторно-курортного лікування у літній період 2015 р. по рахунках санаторної установи , які були долучені до заяви . Відповідач зазначеної передоплати не здійснив , що змусило позивача в черговий раз звертатись до суду із вищезазначеним позовом . Одночасно в судовому засіданні позивач зазначив про те , що у 2014 р. здійснена відповідачем оплата санаторно- курортного лікування у неповному розмірі забезпечила йому курс лікування , який тривав лише 18 днів , що виявилося неповноцінним лікуванням та йому було рекомендовано повторний курс лікування в умовах спинального санаторію терміном 90 днів . Через протиправні дії відповідача позивач позбавлений можливості своєчасно у літній період розпочати санаторно-курортне лікування , оскільки вимушений у примусовому порядку стягувати кошти для оплати такого лікування, у зв'язку з чим просить суд застосувати положення ч. 3 ст. 367 ЦПК України щодо негайного виконання судового рішення. Одночасно у судовому засіданні позивач пояснив , що розрахунки сум , які він просить стягнути з відповідача на його користь зроблені ним відповідно до вартості путівок ДП " Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" , які зазначалися підприємством у 2014 р. та вартості витрат на його проїзд із супроводжуючою особою у цьому ж році .

Представник відповідача в судове засідання не з»явився , у клопотанні від 10.08.2015 р. розгляд справи просив проводити у відсутності представника ( а.с. 246 т. 1 ) . У поданих до суду письмових запереченнях проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те , що останні не відповідають діючим нормам законодавства , які регулюють підстави , порядок , розміри відшкодування заподіяної особі шкоди внаслідок трудового каліцтва та додаткових витрат , у тому числі санаторно - курортного лікування . У повідомленні від 25.03.2016 р. представник відповідача зазначив про те , що ухвалою Господарського суду Чернігівської обл. . від 25.02.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ трест « Київміськбуд-1» ім.. М.П. Загороднього , а тому вимоги кредиторів , у тому числі позивача , мають заявлятися і розглядатися у порядку встановленому Законом України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом » .

Вислухавши пояснення позивача , дослідивши матеріали справи, оцінивши, зібрані у справі докази у їх сукупності , суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав .

З матеріалів справи вбачається , що 14 .02. 1974 року позивач внаслідок нещасного випадку отримав виробничу травму та йому було встановлено першу групу інвалідності довічно. Нещасний випадок з позивачем стався з вини БУ-2 тресту "Київміськбуд-1", який був підрозділом тресту "Київміськбуд-1", правонаступником якого є ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього.

Згідно з ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частиною 2 статті 1202 ЦК України передбачено, що стягнення додаткових витрат, передбачених ч.1 ст.1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Обов'язок з відшкодування шкоди, завданої здоров'ю позивача , покладено на відповідача, що підтверджується рішеннями судів, які набрали законної сили , копії яких містяться в матеріалах справи. Зазначені обставини не заперечувалися представником відповідача у поданих письмових запереченнях .

Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК, серія АВ № 0082585 , виданою Центральною МСЕК № 1 від 23.06.2014 р. позивачу встановлено І групу інвалідності ( Б) безстроково , причина інвалідності - трудове каліцтво. У висновках про умови та характер праці зазначено , що позивач , зокрема , потребує постійного стороннього догляду, санаторно-курортного лікування із супроводжуючим в обидва кінці та на весь термін лікування (а.с. 8 т.1 ) .

Згідно довідки від 27.08.2014 року № 184 ( форма № 070/о ) , яка видана Консультативно-діагностичним центром Деснянського району м. Києва вбачається , що позивачу рекомендоване санаторно-курортне лікування для спинальних хворих у літній період , в санаторіях серед яких значиться зокрема санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка із супроводжуючим в обидва кінці та на весь термін лікування ( а.с. 18 т.1 ) .

01.12.2014 р. та 01.08.2015 р. позивач звертався до відповідача з вимогою здійснити передоплату його санаторно-курортного лікування згідно розрахунків , наданих лікувальними установами , проте відповідач такої передоплати не здійснив ( а.с. 20, 24 т.1 , 172-173 т. 2 ) .

Згідно з ч.4 ст.23 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» індивідуальна програма реабілітації має для інваліда, дитини-інваліда рекомендаційний характер. Інвалід

(законний представник дитини-інваліда ) має право відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу реабілітаційних заходів, передбачених його індивідуальною програмою реабілітації, або від усієї програми в цілому. Інвалід (законний представник дитини-інваліда) самостійно вирішує питання про вибір та забезпечення конкретними засобами чи послугами реабілітації, включаючи засоби пересування, вироби медичного призначення, друковані видання зі спеціальним шрифтом, звукопідсилювальну апаратуру, санаторно-курортне лікування тощо в межах його індивідуальної програми реабілітації.

Загальними нормами цивільного законодавства України не встановлені граничні строки санаторно-курортного лікування , яке має бути оплачено особою , винною завданні шкоді .

Згідно постанови КМ України № 187 від 22.02.2006 р. , якою затверджено « Порядок забезпечення санаторно -курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних , районних у місті Києві та Севастополі держадміністрацій , виконавчими органами міських рад » інваліди І та ІІ групи забезпечуються путівками до санаторіїв ( відділень) спинального профілю з лікуванням строком на 35 днів ( відповідно до медичних рекомендацій ) у порядку черговості в міру надходження путівок ( п.10 Порядку ) .

Відповідно до п. 2.7 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.10.2007 р. № 49. термін санаторно-курортного лікування для потерпілих з наслідками травм, захворюваннями хребта та спинного мозку в спеціалізованих санаторно-курортних закладах становить 45 діб. Термін перебування може бути скорочений до 24 діб за письмовою заявою потерпілого (враховуючи вік потерпілого, характер та складність захворювання тощо ) .

З листа ДП «Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка» від 22.02.2013 р. № 01-16/280 вбачається , що період реабілітаційного лікування є індивідуально визначеним та може тривати до 90 та більше днів ( а.с. 15 т.1 ) .

З матеріалів справи вбачається , що позивач у період з 29.07. 2014 р. по 15.08.2014 р. , а саме впродовж 18 днів перебував на лікуванні у ДП «Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка» . Зазначений курс лікування був коротким та неповноцінним. Рекомендовано повторний курс санаторно-курортного лікування в умовах спинального санаторію строком на 90 днів. (а.с. 12 т.1 ).

06 березня 2010 року для України набрала чинності Конвенція про права інвалідів, що ратифікована Законом України від 16 грудня 2009 року.

Статтею 25 Конценції встановлено, що держави-учасниці вживають усіх належних заходів для забезпечення доступу інвалідів до послуг у сфері охорони здоров'я, які враховують гендерну специфіку, у тому числі до реабілітації за станом здоров'я.

Одним з основних принципів правової держави є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції права і свободи людини та їх гарантії визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Закони держави, як і їх застосування, повинні відповідати праву як мірі загальної та рівної для всіх свободи та справедливості.

Таким чином , виходячи з встановлених по справі обставин , відповідач зобов»язаний відшкодувати позивачу додаткові витрати , викликані необхідністю санаторно-курортного лікування . Умовою отримання позивачем зазначеного лікування є проведення попередньої оплати такого лікування .

Зважаючи на те , що санаторно-курортне лікування позивача у 2014 р. тривало 18 днів , що виявилося неповноцінним, а у 2015 р. таким лікуванням останній забезпечений не був , суд вважає, що стягнення з відповідача на користь позивача коштів на санаторно-курортне лікування за 2015 р. тривалістю 90 днів буде відповідати інтересам позивача та рекомендаціям профільної лікувальної установи , в якій позивач на протязі тривалого часу проходить курс санаторно-курортного лікування , показаного йому за станом здоров»я.

Як встановлено судом , позивач потребує постійного стороннього догляду , санаторно-курортного лікування із супроводжуючим в обидва кінці та на весь термін лікування .

Відповідно до п. 2.8 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.10.2007 р. № 49 ( із змінами від 11.12.2014 р. ) потерпілому , який став інвалідом та особі , яка супроводжує потерпілого компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування ( санаторно -курортного або лікувально-профілактичного закладу ) і у зворотньому напрямку .

Суд вважає, що витрати на проживання , харчування супроводжуючої особи позивача та витрати на проїзд такої особи до місця лікування та в зворотньому напрямку є також додатковими витратами позивача викликаними необхідністю санаторно-курортного лікування , а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості путівок для хворого та супроводжуючої особи є обгрунтованими .

Заперечення відповідача проти позову висновків суду не спростовують та не звільняють відповідача від обов»язку відшкодування позивачу додаткових витрат, викликаних необхідністю санаторно-курортного лікування .

Згідно рахунку - фактури С/М-000068 від 30.07.2014 р. ДП « Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка», вартість путівки для спинального хворого у номер для двох осіб строком на 90 днів становить 248 400 руб . ( а.с. 187 т.1 ) .

Згідно рахунку-фактури С/М-00000423 від 30.07.2014 р. ДП « Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка» проживання та харчування супроводжуючої особи строком на 90 днів складає 136 818 руб . 52 коп . ( а.с. 189 т.1) .

Таким чином , сума витрат на санаторно-курортне лікування позивача та витрат на проживання і харчування супроводжуючої особи складає 385 219 руб . (еквівалент 154 912 грн . ) .

У відповідності до роз»яснень , викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.10992 р. № 6 « про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди » , при стягненні додаткових витрат на протезування , придбання путівки на санаторно-курортне лікування , автомобіля , суд повинен зазначити в рішенні , що присуджені суми підлягають перерахуванню відповідній організації , яка має надати ці послуги потерпілому .

Враховуючи вищенаведене , приймаючи до уваги , що відповідачем не вчиняються дії щодо своєчасного перерахування коштів на рахунок санаторно-курортної установи для забезпечення позивача лікуванням у літній період , суд вважає за необхідне грошові кошти, призначені для оплати путівки для санаторно-курортного лікування позивача та проживання і харчування супроводжуючої особи за 2015 рік стягнути з відповідача на користь позивача з подальшим перерахуванням зазначених коштів позивачем на рахунок лікувальної установи . Витрати пов»язані з переказом грошових коштів у розмірі 154 912 грн. суд покладає на відповідача .

Вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на транспортні послуги , пов»язані із санаторно-курортним лікуванням у розмірі 6 000 грн. є обґрунтованою та такою , що підлягає задоволенню .

Оскільки санаторно-курортне лікування позивачу рекомендовано у літній період , а також зважаючи на те, що позовні вимоги пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, суд вважає можливим застосувати положення п. 3 ч. 1 ст. 367 ЦПК України щодо негайного виконання рішення суду .

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 609 грн . 12 грн .

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства трест « Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього ( ЄДРПО 04012655 ) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) кошти на санаторно-курортне лікування тривалістю 90 днів за 2015 р. у розмірі 154 912 грн. , що включає вартість путівки для хворого та супроводжуючої особи , які підлягають перерахуванню позивачем Дочірньому підприємству « Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка» Закритого акціонерного товариства « Укрпрофоздоровниця » ( ЄДРПОУ 32369954 , р/р 40702810840450000174 у Російському національному комерційному , МФО 044525607 ) .

Витрати пов»язані з переказом грошових коштів у розмірі 154 912 грн. покласти на Публічне акціонерне товариство трест « Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства трест « Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього ( ЄДРПО 04012655 ) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) кошти у розмірі 6 000 грн. на транспортні послуги , пов» язані із санаторно-курортним лікуванням .

Допустити негайне виконання рішення суду .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства трест « Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього на користь держави судовий збір у розмірі 1 609 грн. 12 коп .

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення

Суддя :

.