Ухвала

від 23.05.2016 по справі 816/3520/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2016 р. м. Київ К/800/4870/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач) Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року

у справі № 816/3520/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Транс Скло»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Транс Скло» звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо внесення до підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок» інформації про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Виробнича фірма «ТрансСкло» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Продсервіс 2012», ТОВ «Самі Груп», ТОВ «Леда-Ком», ТОВ «Сі Гейт», ТОВ «Всеукраїнська творча спілка», ТОВ «Анві Продукт», ТОВ «Арвет», ТОВ «Стар Прайм», ТОВ «Печерський міст ЛТД», ПП «Дан-Кремінь», ТОВ «Чєргун», ТОВ «Економ Ресурс», ТОВ «Імпекс Продгарант», ТОВ «Верес Груп», ТОВ «Спецпродсервіс», ТОВ «ПГ «Інтєксторг», ТОВ «Реал Інвест», ТОВ «Креміньтрансбіт», ПП «Екобудсервіс-Плюс», ПП «Промфінсервіс» за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року на підставі акта від 11.01.2013 року №170/22.2-11/36670927 без винесення податкового повідомлення-рішення. Зобов'язано Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області вилучити з підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Виробнича фірма «ТрансСкло» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Продсервіс 2012», ТОВ «Самі Груп», ТОВ «Леда-Ком», ТОВ «Сі Гейт», ТОВ «Всеукраїнська творча спілка», ТОВ «Анві Продукт», ТОВ «Арвет», ТОВ «Стар Прайм», ТОВ «Печерський міст ЛТД», ПП «Дан-Кремінь», ТОВ «Чєргун», ТОВ «Економ Ресурс», ТОВ «Імпекс Продгарант», ТОВ «Верес Груп», ТОВ «Спецпродсервіс», ТОВ «ПГ «Інтєксторг», ТОВ «Реал Інвест», ТОВ «Креміньтрансбіт», ПП «Екобудсервіс-Плюс», ПП «Промфінсервіс» за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року на підставі акта від 11.01.2013 року № 170/22.2-11/36670927 без винесення податкового повідомлення-рішення та поновити в ній дані, що містяться у деклараціях ТОВ «Виробнича фірма «ТрансСкло» з податку на додану вартість за період серпень 2012 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, грудень 2011 року, травень 2012 року, червень 2012 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

На клопотання відповідача, в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом замінено Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби Міндоходів у Полтавській області.

Сторони, які належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, явку своїх представників до суду не забезпечили, що не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Виробнича фірма «ТрансСкло» по питанню взаємовідносин з ТОВ «Продсервіс 2012», ТОВ «Самі Груп», ТОВ «Леда-Ком», ТОВ «Сі Гейт», ТОВ «Всеукраїнська творча спілка», ТОВ «Анві Продукт», ТОВ «Арвет», ТОВ «Стар Прайм», ТОВ «Печерський міст ЛТД», ПП «Дан-Кремінь», ТОВ «Чєргун», ТОВ «Економ Ресурс», ТОВ «Імпекс Продгарант», ТОВ «Верес Груп», ТОВ «Спецпродсервіс», ТОВ «ПГ «Інтєксторг», ТОВ «Реал Інвест», ТОВ «Креміньтрансбіт», ПП «Екобудсервіс-Плюс», ПП «Промфінсервіс» за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року, відповідачем складено акт від 11.01.2013 року № 170/22.2-11/36670927, у висновках якого встанволено порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України.

На підставі висновків зазначеного вище акта перевірки відповідачем внесено інформацію про коригування показників до підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок», при цьому податкові повідомлення-рішення за наслідками відповідної перевірки не приймалися.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов частково, виходили з того, що дії податкового органу по виключення з електронних баз задекларованих платником податків податкового кредиту та податкових зобов'язань без прийняття податкових повідомлень-рішень є протиправними. Проте в частині позовної вимоги про зобов'язання відповідача вилучити з будь-яких інших інформаційних систем ДПА України інформацію про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Виробнича фірма «ТрансСкло» дійшли висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на те, що доказів здійснення коригування податкового кредиту, податкового зобов'язання позивача та включення інформації про результати даної перевірки позивачем не наведено.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

У справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014 року, Верховний Суд України висловив свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України. Він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права слід дійти висновку, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і у постанові від 03.11.2015 року у справі № 21-99а15.

З огляду на викладене, слід зазначити, що суди попередніх інстанцій не мали підстав для юридичної оцінки в судовому рішенні висновків податкового органу, викладених у акті перевірки з посиланням на те, що вони не досліджували правочини, вчинені позивачем, не здійснювали аналіз дійсної зміни структури активів як позивача, так і його контрагентів на основі первинних документів. Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є судженням податкового органу, які не породжують правових наслідків для платника податків. Права такого платника можуть бути порушені податковим органом внаслідок прийняття за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку. А відтак, оцінка висновків податкового органу в акті перевірки виходить за предмет доказування у цьому спорі, оскільки правомірність або помилковість таких висновків входить до предмету доказування при оскарженні податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі висновків акту перевірки.

Відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Виходячи з положень статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, суд касаційної інстанції на підставі ст. 227 КАС України дійшов висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного та достовірного з'ясування фактичних обставин та правильного вирішення цього спору.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року у справі № 816/3520/13-а скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук