Ухвала

від 26.05.2016 по справі 2а-5032/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року м. Київ К/800/40479/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Гончар Л.Я.

Мороза В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління у Львівській області, Контрольно-ревізійного відділу у місті Львові до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, третя особа відділ освіти Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про стягнення коштів,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року відмовлено в позові Контрольно-ревізійного управління у Львівській області, Контрольно-ревізійного відділу у місті Львові до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, третя особа відділ освіти Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про стягнення коштів.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, в період із 02.02.2011 р по 16.03.2011 р. позивачем КРВ у м. Львові проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти Франківської РА Львівської МР за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2010 р., в тому числі щодо дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обов'язкових платежів до державних цільових фондів за період з 01.09.2008 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено Акт № 19-38/29 від 16.03.2011р.

У ході ревізії встановлено, що відділом освіти Франківської РА Львівської МР порушено вимоги п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: проведено нарахування внесків до Пенсійного фонду на заробітну плату працюючих інвалідів дошкільних установ № 3, № 69, № 155 та ЛНВК «школа-садок «Малюк» за ставкою 33,2%, проти належної 4%, що призвело до переплати внесків на загальну суму 19964,14 грн. (в тому числі: за вересень-грудень 2008 р. на суму 1964,63 грн., за січень-грудень 2009 р. на суму 17999,51 грн.).

На підставі проведеної ревізії, начальнику відділу освіти Франківської РА Львівської МР скеровано обов'язкову вимогу від 22.03.2011 р. № 19-15/556 щодо усунення порушень до 15.04.2011 р.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (в редакції на час розглядуваних правовідносин), головними завданнями державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Пунктом 8 ст. 10 вказаного Закону надано право контрольно-ревізійним управлінням в областях у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п. 10 ст. 10 цього Закону, контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, наведеними нормами встановлена можливість органів державної КРС звернення до суду із позовами про стягнення лише тих коштів, які одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства, або у випадку невиконання підконтрольною установою вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно фактичних обставин справи УПФ України у Франківському районі м. Львова не може вважатися належним відповідачем по справі, оскільки не є учасником спірних правовідносин.

Зокрема, позивачем не проводилася ревізія діяльності відповідача, останньому не скеровувалися обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень, в тому числі повернення надмірно сплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, об'єктивними є висновки судів щодо безпідставності позовних вимог Контрольно-ревізійного управління у Львівській області та відмови у їх задоволенні.

При цьому, підставою для застосування ставки у розмірі 4 відсотки для обчислення страхових внесків (згідно з п.4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р.) є копія виписки з акту огляду в медико-соціальній експертній комісії.

Звідси, нарахування роботодавцем страхових внесків в розмірі 4% із заробітної плати зазначеній категорії працівників здійснюється з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше надання працівником підприємству завіреної копії вищевказаної виписки або копії довідки до акту огляду в медико-соціальній експертній комісії.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді :