Постанова

від 26.05.2016 по справі 2а-6755/09/1170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2016 р. м. Київ К/800/11984/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Мороза В.Ф.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Житлово-експлуатаційної контори №12 Управління Житловокомунального господарства Кіровоградської міської ради про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и л а:

Кіровоградське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Житлово-експлуатаційної контори №12 Управління Житлово-комунального господарства міськвиконкому, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 13444,68 грн. та пені у сумі 494,76 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Житлово-експлуатаційною конторою №12 в порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" при середній обліковій чисельності штатних працівників 47 осіб не виконано норматив по створенню 1 робочого місця для працевлаштування інвалідів.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів із посиланнями на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Житлово-експлуатаційною конторою №12 Управління Житлово-комунального господарства міськвиконкому вжито вичерпних заходів для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню місць для працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України від 01.03.1991 № 803-XII «Про зайнятість населення» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов'язані щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем поінформовано центр зайнятості про наявність вільних вакансій працевлаштування інвалідів шляхом подання відповідних звітів за лютий, квітень та серпень-грудень 2008 року. Факту подання відповідачем звітів форми 3-ПН за інші місяці або ж факту виконання у повному обсязі нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у вказаний період судами попередніх інстанцій не встановлено.

За вказаних обставин, колегія суддів не може погодитися із позицією судів попередніх інстанцій щодо вжиття відповідачем вичерпних заходів для працевлаштування інвалідів.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним судом України, зокрема, у постанові від 17.09.2013 у справі № 21-227а13.

Враховуючи викладене, позиція судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову є помилковою.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори №12 Управління Житловокомунального господарства Кіровоградської міської ради (код ЄДРПОУ 13745196) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 13 939,44 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 44 копійки).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: