Вирок

від 03.06.2016 по справі 472/1282/15-к

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1282/15-к

Веселинівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2016 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

представників цивільних відповідачів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №3 в смт. Веселинове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015150000000199 від 12.08.2015 р., за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кременівка Веселинівського району Миколаївської області, освіта повна загальна середня, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, який працює на посаді водія спецаватомобіля у комунальному підприємстві "Веселинівський водоканал", проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2015 року близько 10 години 40 хвилин ОСОБА_8 , керуючи вантажним автомобілем марки "ГАЗ 3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який обладнаний для перевезення сміття, спільно з ОСОБА_11 виконували роботу по збору сміття в смт. Веселинове Миколаївської області.

Під час виконання вказаних робіт водій ОСОБА_8 , з метою завантаження контейнеру зі сміттям, зупинив автомобіль на проїжджій частині провулку Паркового між вулицею Перемоги та вулицею Київською. Після повної зупинки автомобіля ОСОБА_11 за допомогою підйомнику, встановленому на автомобілі, почав завантажувати контейнер зі сміттям. В цей же час до задньої частини автомобіля підійшла пішохід ОСОБА_12 , при цьому водій ОСОБА_8 , сидячи за кермом автомобіля, спостерігав останню в праве бічне дзеркало заднього виду.

Після завантаження контейнеру зі сміттям водій ОСОБА_8 , не маючи можливості оглядати в полі зору пішохода ОСОБА_12 , в порушенням вимог п. п. 2.3 "б", 10.1,10.9 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед початком руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до ОСОБА_11 або інших осіб, хоча мав таку можливість, розпочав рух заднім ходом та допустив наїзд та переїзд пішохода ОСОБА_12 , яка в цей час перебувала позаду керованого ним автомобіля.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_12 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 230 від 12 серпня 2015 року смерть ОСОБА_12 настала в результаті закритої травми органів грудної та черевної порожнини з пошкодженням правої легені, печінки та розвитком гострої крововтрати.

Згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди № 860 від 23 вересня 2015 року дії водія ОСОБА_8 не відповідали вимогам п. п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України та знаходяться в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_8 п. п. 2.3 «б», 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України та вказані порушення правил безпеки руху обвинуваченим знаходяться в прямому причинному зв`язку з суспільно небезпечними наслідками смертю ОСОБА_12 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, при цьому показав суду, що 12 серпня 2015 року близько 11.00 год. він разом зі своїм напарником ОСОБА_11 виконували роботу по збиранню сміття в смт.Веселинове на автомобілі марки "ГАЗ 3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився він. Вони збирали сміття по вул. Перемоги. На перехресті з пров. Парковим він повернув у зазначений провулок в сторону вул. Київської та зупинився на проїжджій частині пров. Паркового між вул. Перемоги та вул. Київською. При цьому автомобіль перебував передньою частиною до вул. Київської. Після зупинки автомобіля ОСОБА_11 через праві бокові дверцята вийшов із кабіни та пішов до пульту керування підйомником контейнера, який розташований у правій задній частині автомобіля, а він перебував в кабіні автомобіля за кермом та з кабіни не виходив. Під час того, як ОСОБА_11 завантажував контейнер зі сміттям, він побачив у праве дзеркало заднього виду, як до нього підійшла ОСОБА_12 та почала з ним розмовляти, зміст розмови він не чув, так як двигун автомобіля працював. Постраждала ОСОБА_12 знаходилася позаду правої частини автомобіля на відстані приблизно 1,5 м. від автомобіля в бік правого краю проїжджої частини. Більше він не бачив постраждалу, оскільки був зайнятий роботою та не помітив, куди вона поділася. Після того, як ОСОБА_11 завантажив контейнер зі сміттям, він почув як той сказав «Пока, ОСОБА_13 ». Коли він подивився в праве дзеркало заднього виду, то побачив, що ОСОБА_11 вже почав рухатися в бік вул. Перемоги, при цьому він був повернутий спиною до автомобіля. Так як у них з ОСОБА_11 був налагоджений механізм роботи, то, оскільки ОСОБА_11 пішов в сторону перехрестя до вул. Перемоги, він зрозумів, що ніяких перешкод для руху немає. Перед початком руху він подивився у праве дзеркало заднього виду, а потім в ліве дзеркало, але постраждалу ОСОБА_12 він не бачив, тому він подумав, що вона вже пішла у своїх справах після розмови з ОСОБА_11 . Впевнившись у відсутності небезпеки для руху, він відключив роздаточну коробку, за допомогою якої працює стріла підйомника, включив задню передачу і розпочав повільно рух заднім ходом. Йому потрібно було повернути ліворуч. Після початку руху заднім ходом та під час подальшого руху він дивився тільки в ліве дзеркало заднього виду, так як на перехресті йому потрібно було повернути ліворуч в бік вул. Перемоги, щоб вивернути на перехресті та далі продовжити збирати сміття по зазначеній вище вулиці. Проїхавши 5.2 м., він почув сильний крик ОСОБА_11 »Стій». Він зупинився, а потім, злякавшись крику ОСОБА_11 , подумав, що, позаду автомобіля з`явилась якась небезпека та для уникнення зіткнення з нею йому кричав ОСОБА_11 , тому він включив першу передачу та рушив вперед. Почувши знову крик ОСОБА_11 «Стій» він зупинився та заглушив глушник. Потім він вийшов з кабіни автомобіля та побачив, що постраждала ОСОБА_12 знаходилася під автомобілем. Він з ОСОБА_11 викликали швидку допомогу та повідомили працівників міліції. Перед початком руху заднім ходом він з ОСОБА_11 про те, що він буде корегувати рух автомобіля не домовлялися, так як у нього з ним вже відпрацьована практика. Про те, що ОСОБА_11 повинен був подавати йому якісь умовні знаки, що дозволяли б йому рух заднім ходом, зупинку чи зміну напрямку руху, вони не домовлялися. Він сам розумів, що коли ОСОБА_11 пішов, при цьому нічого йому не показуючи, то йому можна рухатися. У вчиненому злочині він щиро розкаюється та висловлює співчуття потерпілому ОСОБА_5 з приводу непоправної втрати найріднішої людини матері.

Окрім визнання вини самим обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні цього злочину, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5 про те, що 12 серпня 2015 року близько 10.40-11.00 години йому зателефонував сусід ОСОБА_14 та повідомив, що трапилася дорожньо - транспортна пригода, під час якої його маму збив автомобіль. Після цього повідомлення він виїхав з м. Миколаєва до Веселинового, куди прибув приблизно о 13.10 год. На місці пригоди він побачив, що на пров. Парковому стояв автомобіль сміттєвоз, а під автомобілем лежала його мама ОСОБА_12 без ознак життя. Обвинувачений ОСОБА_15 знаходився на місці пригоди, ближче до вул.Перемоги, сидів на пеньку чи на камені, зігнувши голову.

Показаннями свідка ОСОБА_11 , який суду показав, що 12 серпня 2015 року він разом з ОСОБА_8 на автомобілі ГАЗ 3309, р/н НОМЕР_1 , збирали сміття по маршруту в смт. Веселинове. ОСОБА_8 був за кермом автомобіля, а він повинен був керувати пультом підйомника контейнерів під час зупинки автомобіля та збору сміття. Коли вони під`їхали до перехрестя вул. Перемоги з пров. Парковим, то ОСОБА_8 повернув ліворуч та зупинився на проїжджій частині пров. Паркового передньою частиною в напрямку вул. Київської, щоб забрати сміття. Після повної зупинки автомобіля, він вийшов з його кабіни через праві дверцята та підійшов до ричагів управління підйомника контейнерів, які розташовані позаду автомбіля з правої сторони. ОСОБА_8 на той момент перебував за кермом автомобіля та тиснув на педаль газу, а він, керуючи ричагами, завантажував сміття. Під час цієї роботи до нього підійшла постраждала ОСОБА_12 та запитала його про те, чи можливо змінити місце розташування контейнера для сміття. На це він їй сказав, що можливо це зробити після закінчення робіт по завантажуванню сміття. ОСОБА_12 спочатку стояла біля нього позаду правої частини автомобіля, на відстані 1-1,5 м. від автомобіля. Після короткої розмови та завантаження сміття ОСОБА_12 трохи відійшла в бік будинку, який розташований біля правого узбіччя та продовжувала стояти на тому самому місці. Він їй сказав: «Пока, ОСОБА_13 », потім повернувся спиною до вул. Київської та направився в бік перехрестя пров. Паркового і вул. Перемоги. При цьому водію ОСОБА_8 він не вказував будь-які умовні знаки, які б могли вказати йому про дозвіл руху назад чи корегування напрямку руху автомобіля. Коли він рушив в сторону вул.Перемоги, то бачив, що ОСОБА_12 стояла на тому ж самому місці, не рухаючись. Коли він відійшов від автомобіля на деяку відстань, за плином часу близько 2-3 сек., по звуку він зрозумів, що автомобіль під керуванням ОСОБА_8 почав рухатися, але він одразу не повернувся та продовжував рухатися у зазначеному вище напрямку. Після чого він, пройшовши близько 10-ти м., зупинився і повернувся в бік автомобіля з метою дати умовний сигнал та зорієнтувати ОСОБА_15 на виїзд з провулка Паркового на вул. Перемоги. Саме в цей момент він побачив, що під автомобілем з правої сторони між переднім та заднім колесом лежала ОСОБА_12 , тому він одразу крикнув ОСОБА_8 : Стій!. Автомобіль зупинився та знову різко рушив вперед. Він ще раз крикнув: Стій!, після чого автомобіль знову зупинився. Підійшовши до автомобіля, він побачив, що ОСОБА_12 лежала на спині під автомобілем, без взуття. В руці в неї була мийка для посуду. ОСОБА_8 вискочив з кабіни автомобіля, схватився руками за голову, був у шоковому стані. Він підійшов до постраждалої ОСОБА_12 , однак вона не подавала ознак життя. Потім він викликав швидку допомогу.

Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.08.2015 р., даними схеми, фототаблиці до протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 12.08.2015 року, відповідно до яких по пров. Парковому в смт. Веселинове Миколаївської області встановлено факт наїзду на пішохода ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , труп якої знаходився під автомобілем ГАЗ 3309, н/з НОМЕР_1 , нижні кінцівки перебували на проїзній частині в бік буд. № 63 по пров. Парковому, на трупі виявлено тілесні ушкодження: на правому стегні великі рани на весь поперек стегна. Труп перебував на проїжджій частині пров. Паркового під правою частиною автомобіля ГАЗ -3309, р/н НОМЕР_1 , між переднім правим та заднім правим колесами, ногами в бік правого узбіччя на відстані 0.9 м. від правого узбіччя та на відстані 0.4 м. від заднього правого колеса автомобіля ГАЗ -3309, р/н НОМЕР_1 , до голови трупа в бік вул. Київської та на відстані 1.0 м. від заднього правого колеса автомобіля ГАЗ -3309, р/н НОМЕР_1 , до ніг трупа в бік вул. Київської. На грунтовому покритті проїжджої частини виявлені сліди кочення коліс автомобіля ГАЗ -3309, р/н НОМЕР_1 . Під час огляду автомобіля ГАЗ -3309, р/н НОМЕР_1 , виявлено на задньому правому колесі з внутрішньої сторони плями темно-бурого кольору, на правій задній частині кузову ближче до нижнього краю, сліди потертості, на яких відсутнє нашарування пилу, та подряпини.

Даними протоколу слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_8 від 20.08.2015 року, даними схеми, фототаблиці до протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 від 20.08.2015 року, під час якого обвинувачений ОСОБА_8 відтворив обставини дорожньо-транспортної пригоди та в ході якого було отримано дані про те, що перед початком руху заднім ходом обвинувачений через дзеркала заднього виду не міг повністю бачити проїжджу частину в напрямку руху автомобіля із-за габаритів кузова автомобіля, які обмежували йому видимість, що свідчить про те, що обвинувачений недостатньо впевнився у безпеці руху заднім ходом шляхом обзору проїжджої частини дороги через праве та ліве дзеркала заднього виду.

Даними протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 20.08.2015 року, даними схеми, фототаблиці до протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 20.08.2015 року, під час чого було отримано дані про місцеперебування постраждалої ОСОБА_12 в момент, коли свідок почав відходити від автомобіля в сторону вул. Перемоги, та про відстань, яку подолав автомобіль ГАЗ -3309, р/н НОМЕР_1 , під керуванням обвинуваченого ОСОБА_8 від початку руху свідка від задньої частини автомобіля до місця, коли свідок крикнув обвинуваченому: «Стій».

Згідно з висновком експерта № 230 від 12 серпня 2015 року смерть ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступила внаслідок закритої травми органів грудної і черевної порожнини з пошкодженням правої легені і печінки і розвитком гострої крововтрати.

Відповідно до висновку експерта № 2/179 від 08.09.2015 року по визначенню технічного стану транспортного засобу автомобіля "ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо - транспортної пригоди ходова частина, рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля "ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилися в працездатному стані та не мали невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України і ДСТУ 3649:2010 щодо технічного стану транспортних засобів, які б могли виникнути до ДТП та вплинули на його рух. Встановити працездатність ліхтаря сигналу руху заднім ходом автомобіля "ГАЗ - 3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП не представляється можливим, оскільки встановлене пошкодження лампочки ліхтаря могло виникнути як до, так і після ДТП.

За даними висновку судово-автотехнічної експертизи № 860 від 23.09.2015 року по дослідженню механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений ОСОБА_8 , маючи намір розпочати рух заднім ходом, повинен був керуватися п.п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, а саме: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб». В разі виконання вимог п. п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України обвинувачений мав би технічну можливість попередити наїзд на пішохода. Дії водія ОСОБА_8 не відповідали вимогам п. п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України та знаходяться в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 12 серпня 2015 року слідчим було визнано речовим доказом автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та залишено на відповідальному зберіганні на території майданчику тимчасового утримання автотранспорту при Веселинівському РВ УМВС України в Миколаївській області до проведення необхідних судових експертиз.

За даними розписки начальника Комунального підприємства «Веселинівський водоканал» ОСОБА_10 від 20.08.2015 р. автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був переданий йому на відповідальне зберігання.

Отже, оцінивши досліджені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 правильно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Згідно з вимогами ст.65 КК України, ч.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 Про практику призначення судами кримінального покарання» суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з вищевказаних вимог, суд при призначенні покарання враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, та обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 12 КК України обвинувачений вчинив злочин за ч.2 ст.286 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України обвинуваченому ОСОБА_8 , суд визнає щире каяття, часткове добровільне відшкодування потерпілому ОСОБА_5 завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до результату токсикологічного дослідження №4761 від 14.09.2015 року ОСОБА_8 на момент вчинення дорожньо - транспортної пригоди знаходився в тверезому стані.

За місцем проживання та роботи обвинувачений ОСОБА_8 характеризується з позитивної сторони, проживає в зареєстрованому шлюбі, має двох повнолітніх дітей, раніше не судимий.

На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом`якшуючих обставин, даних про особу обвинуваченого, вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно призначити необхідне і достатнє для нього покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з вимогами ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, то він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні давав визнавальні показання про обставини дорожньо-транспортної пригоди, після вчинення злочину одразу зі свідком ОСОБА_11 викликали швидку медичну допомогу, залишався на місці пригоди до приїзду працівників міліції та потерпілого ОСОБА_5 , по приїзду потерпілого ОСОБА_5 намагався підійти до нього і висловити співчуття та жаль з приводу дорожньо-транспортної пригоди. Однак, потерпілий з врахуванням його стану, пов`язаного з втратою матері, неспроможний був з обвинуваченим розмовляти. З моменту вчинення злочину й до ухвалення вироку обвинувачений ОСОБА_8 неодноразово висловлював жаль та співчуття з приводу вчиненого злочину, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 повідомив суду, що якби він бачив потерпілу на проїжджій частині дороги, то він би сто разів подивився та вийшов би з кабіни автомобіля, тільки щоб уникнути наїзду на людину. Свідок ОСОБА_11 в суді показав, що після вчинення дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений, вийшовши з кабіни автомобіля, взявся руками за голову, та висловлював жаль з приводу вчиненого, а також був в шоковому стані і переживав з приводу загибелі людини внаслідок його протиправних дій. Також обвинувачений вживав дієві заходи для залагодження провини перед потерпілим ОСОБА_5 , добровільно частково відшкодував потерпілому завдані своїми діями збитки в сумі 4000,00 грн. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив факт отримання ним коштів в сумі 4000,00 грн. на відшкодування шкоди. Наведені обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_8 дійсно щиро розкаюється у вчиненому злочині.

Також судом враховано, що злочин, передбачений ст.286 КК України, відноситься до категорії необережних. Раніше обвинувачений ОСОБА_8 не судимий, одружений, має двох повнолітніх дітей, працює на посаді водія комунального підприємства «Веселинівський водоканал», за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, зарекомендував себе як досвідчений фахівець, постійно прагне до самовдосконалення, за характером спокійний і врівноважений, жодних скарг на нього не надходило, наявні тільки позитивні відгуки. В колективі користується повагою та авторитетом. У порушенні техніки безпеки помічений не був.

На підтвердження тієї обставини, що обвинувачений ОСОБА_8 характеризується з позитивної сторони, суд приймає до уваги клопотання мешканців вул. Пушкінської смт. Веселинове, в якому вони вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_8 є доброзичливою і порядною людиною, яка завжди прийде на допомогу, підтримає в необхідний момент, користується авторитетом та повагою у сусідів та жителів вул.Пушкінської.

Відповідно до клопотання трудового колективу комунального підприємства «Веселинівський водоканал» обвинувачений ОСОБА_8 працює водієм сміттєвоза, зарекомендував себе як професійний робітник, який добре знає свої обов`язки, користується авторитетом та повагою в колективі. З огляду на це працівники трудового колективу звернулися до суду з клопотанням покласти на трудовий колектив обов`язок щодо нагляду за обвинуваченим та проведення з ним виховної роботи.

Крім того, суд враховує ту обставину, що в обвинуваченого є рідна сестра ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є інвалідом третьої групи без строку та якій він надає допомогу і підтримку.

Відповідно до довідки завідувача поліклінічного відділення Веселинівської центральної районної лікарні від 17.11.2015 року № 01-06/1179 обвинувачений ОСОБА_8 звертався за медичною допомогою в поліклінічне відділення, де йому проведено обстеження та надано медичну допомогу з приводу діагнозу: ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження ІІ-ІІІ ст. з гіпертонією.

За наявності викладених обставин, що позитивно характеризують обвинуваченого та свідчать про його дійсний намір стати на шлях виправлення, а також за відсутності у справі обставин, які б обтяжували покарання, враховуючи ставлення обвинуваченого до наслідків злочину, який за суб`єктивною стороною є необережним, його поведінку після вчинення злочину, за наявності обставин, які пом`якшують покарання, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_8 не є небезпечною особою для суспільства та може виправитися без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає, що можливо звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням та з покладенням обов`язків на нього, передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до ст.374 КПК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75-79,104 КК України у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість іспитового строку, обов`язки, покладені на засудженого, а також трудовий колектив або особа, на які, за їх згодою або на їх прохання, суд покладає обов`язок щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи.

Обговоривши в судовому засіданні клопотання трудового колективу КП "Веселинівський водоканал" про покладення на нього обов`язку щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи, враховуючи, що ОСОБА_8 працює в даному колективі, суд вважає за можливе задовольнити клопотання трудового колективу.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 КК України необхідно обговорити питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 має посвідчення водія на керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 , видане ДАІ МВС-УВС від 26.05.1989 року.

При обговоренні доцільності призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд заслухав думки учасників процесу, при цьому прокурор ОСОБА_3 висловив думку не призначати додаткове покарання, обвинувачений та його захисник просили суд не позбавляти прав на керування обвинуваченого транспортними засобами, оскільки він працює водієм та в разі позбавлення його прав, не зможе працювати на цій посаді. Потерпілий та його представник просили призначити обвинуваченому додаткове покарання, так як він вчинив тяжкий злочин.

Заслухавши думки учасників судового розгляду та, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин, внаслідок злочинного порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, і що ці протиправні дії знаходяться в причинному зв`язку з суспільно-небезпечними наслідками смертю ОСОБА_12 , то за такого суд вважає, що є підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_8 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

В ході досудового розслідування потерпілим ОСОБА_5 було пред`явлено позов до Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області та до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Потерпілий просив стягнути з відповідачів 5896 грн. 20 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 200000,00 грн. на компенсацію моральної шкоди.

В судовому засіданні потерпілий змінив позовні вимоги, за клопотанням потерпілого відповідно до ухвали суду від 01.03.2016 року до участі у справі було залучено співвідповідачів комунальне підприємство «Веселинівський водоканал» та Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія». У зміненій позовній заяві потерпілий просив стягнути з Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, обвинуваченого ОСОБА_8 ? комунального підприємства «Веселинівський водоканал», Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 200000,00 грн. на компенсацію моральної шкоди в рівних частинах. Від відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5896 грн. 20 коп. потерпілий відмовився в зв`язку з тим, що йому була відшкодована матеріальна шкода, обвинувачений ОСОБА_17 сплатив йому 4000,00 грн. та Веселинівська селищна рада на похорони його матері придбала товари ритуального призначення в сумі 3020, 00 грн.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 підтримали змінені позовні вимоги в повному об`ємі та просили суд задовольнити позовні вимоги потерпілого. При цьому потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_8 йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він переніс страшне потрясіння через втрату найріднішої людини його матері. Зі своєю матір`ю ОСОБА_12 він постійно спілкувався, звертався до неї у важких життєвих ситуаціях за порадою. В зв`язку зі смертю матері він постійно знаходиться в стресовому стані, йому важко зосередитись. Смерть матері завдала і продовжує завдавати йому значних душевних страждань, від пережитого горя в нього порушилися зв`язки з оточуючими. Хоча осягнути в повній мірі рівень моральних страждань, пов`язаних з втратою найдорожчої людини, а тим більше оцінити в грошовому виразі надзвичайно важко, однак, враховуючи вказані ним фактори, оцінює моральну шкоду в 200000,00 грн. Представник потерпілого ОСОБА_6 додав, що підставами для стягнення моральної шкоди з відповідачів Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, комунального підприємства «Веселинівський водоканал», Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» є ті обставини, що на момент вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_8 перебував у трудових відносинах з комунальним підприємством «Веселинівський водоканал» та виконував свої трудові обов`язки, цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля "ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо - транспортної пригоди була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та на момент настання дорожньо-транспортної пригоди власником забезпеченого транспортного засобу являлася Веселинівська селищна рада.

Обвинувачений ОСОБА_8 цивільний позов в частині відшкодування 50000, 00 грн. визнав повністю та вказав, що він буде виплачувати потерпілому кошти на відшкодування моральної шкоди.

Захисник обвинуваченого (представник цивільного відповідача ОСОБА_18 ) ОСОБА_19 висловив думку про те, що позовні вимоги відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не підлягають задоволенню, оскільки на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 не являвся володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Представник цивільного відповідача Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_9 позовні вимоги потерпілого не визнала та просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що хоча Веселинівська селищна рада згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу і являється власником автомобіля "ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому сталася дорожньо-транспортна пригода, однак на момент вчинення 12.08.2015 року пригоди вказаний автомобіль не знаходився в експлуатації власника, а за рішенням Веселинівської селищної ради від 22 березня 2013 року був переданий у господарське відання та на баланс ТОВ «Веселинівський комунальник», а згодом за рішенням виконкому Веселинівської селищної ради від 26 березня 2015 року № 30 переданий в експлуатацію КП «Веселинівський водоканал».

Представник цивільного відповідача комунального підприємства «Веселинівський водоканал» ОСОБА_10 позов не визнав та висловив думку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог. При цьому представник відповідача пояснив, що дійсно відповідно до рішення виконкому Веселинівської селищної ради від 26 березня 2015 року № 30 та акта прийомупередачі автомобіль "ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , був переданий в експлуатацію від ТОВ «Веселинівський комунальник» до КП «Веселинівський водоканал» та 27.03.2015 року поставлений на баланс КП «Веселинівський водоканал». На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 виконував свої трудові обов`язки водія спецавтомобіля "ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та разом з ОСОБА_11 12.08.2015 р. по маршруту смт.Веселинове збирали сміття. Однак, на момент настання дорожньо-транспортної пригоди (12.08.2015 року) діяв договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1238577 строком дії до 27.11.2015 року, за яким страховик Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» зобов`язався відшкодувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу "ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Тому вважає, що моральну шкоду повинен відшкодовувати страховик.

Представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заперечення проти позову, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову в зв`язку з тим, що позовні вимоги потерпілого до страховика про відшкодування моральної шкоди не підлягають розгляду під час кримінального провадження, а підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши докази в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 до КП «Веселинівський водоканал» підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог потерпілого до відповідачів Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, обвинуваченого ОСОБА_8 необхідно відмовити, та позов до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» залишити без розгляду, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на момент вчинення злочину, передбачено ч.2 ст.286 КК України, (12.08.2015 року) обвинувачений ОСОБА_8 перебував в трудових відносинах з комунальним підприємством «Веселинівський водоканал» та 12.08.2015 року виконував свої трудові обов`язки по збиранню сміття на автомобілі "ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , по маршруту смт.Веселинове, що підтверджується випискою з наказу №11 від 01 квітня 2015 року про прийняття на посаду водія спецавтомобіля ОСОБА_8 з 01.04.2015 року та даними подорожнього листа спеціального автомобіля №72 від 12 серпня 2015 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого Вознесенським ВРЕР УДАІ УМВС України у Миколаївській області, власником автомобіля "ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому сталася дорожньо-транспортна пригода, являється Веселинівська селищна рада з 09.06.2011 року.

За рішенням Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області від 22 березня 2013 року №31 ХХV сесії шостого скликання автомобіль"ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , було передано у господарське відання та на баланс ТОВ «Веселинівсвький комунальник», а рішенням виконкому Веселинівської селищної ради від 26 березня 2015 року № 30 було вирішено передати вказаний автомобіль в експлуатацію від ТОВ «Веселинівський комунальник» до КП «Веселинівський водоканал».

Згідно з актом прийому-передачі 27.03.2015 року автомобіль"ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , був переданий в експлуатацію та на баланс від ТОВ «Веселинівський комунальник» до КП «Веселинівський водоканал».

27 листопада 2014 року між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (страховик) та ТОВ «Веселинівський комунальник» (страхувальник) було укладено договір обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1238577 строком дії до 27.11.2015 року, за яким страховик Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» зобов`язався відшкодувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу "ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується полісом № АІ/1238577 від 27.11.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року (з відповідними змінами), п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України.

За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Виходячи з вказаних вище норм чинного законодавства та враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що є підстави для стягнення з комунального підприємства «Веселинівський водоканал» на користь потерпілого ОСОБА_5 моральної шкоди, оскільки на момент вчинення злочину (12.08.2015 року) обвинувачений ОСОБА_8 перебував в трудових відносинах з КП «Веселинівський водоканал», працював з 01.04.2015 року на посаді водія спецавтомобіля та виконував 12.08.2015 року свої трудові обов`язки по збиранню сміття по смт.Веселинове, керуючи автомобілем "ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до подорожнього листа.

Відповідно до ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, глибину душевних страждань, заподіяних потерпілому смертю найріднішої людини матері потерпілого та ті обставини, що потерпілий переніс страшне потрясіння через втрату найріднішої людини його матері, з якою він постійно спілкувався, звертався до неї у важких життєвих ситуаціях за порадою, і що нині потерпілий в зв`язку зі смертю матері продовжує зазнавати значних душевних страждань, від пережитого горя в нього порушилися зв`язки з оточуючими, він постійно знаходиться в стресовому стані, йому важко відновити свій душевний спокій, то суд вважає, що сума позовних вимог в 200000, 00 грн., заявлена потерпілим, відповідає характеру і обсягу душевних страждань потерпілого, характеру немайнової втрати її тривалості і неможливості відновлення.

З огляду на це суд вважає, що є підстави для задоволення позову та стягнення з КП «Веселинівський водоканал» на користь ОСОБА_5 200000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Суд вважає, що в задоволенні позовних вимог потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_8 необхідно відмовити, оскільки він згідно з вимогами чинного законодавства на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не являвся володільцем джерела підвищеної небезпеки, а тому не може нести відповідальності за шкоду перед потерпілим.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги потерпілого до відповідача Веселинівської селищної ради про відшкодування моральної шкоди, оскільки станом на 12.08.2015 року, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, відповідач не здійснював експлуатацію автомобіля "ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , даний автомобіль за рішенням виконкому Веселинівської селищної ради від 26.03.2015 року №30 було передано в експлуатацію КП «Веселинівський водоканал», та за актом прийому-передачі КП «Веселинівський водоканал» прийняв даний автомобіль в експлуатацію та взяв його на баланс.

В судовому засіданні встановлено, що ні потерпілий, ні страхувальник КП «Веселинівський водоканал» не подавали заяви до страховика Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про виплату страхового відшкодування в зв`язку з настанням страхового випадку, а також не подавали документи до страхової компанії.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обов`язок про відшкодування заподіяної шкоди страховиком випливає не з обвинувачення, яке пред`явлено обвинуваченому, а з договірних зобов`язань про відшкодування шкоди, які визначаються спеціальним законом, зокрема Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-ІV, яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди і умови такого відшкодування.

Питання правовідносин, які випливають з договірних відносин із страховими компаніями потребують таких досліджень, що не притаманні кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та строків судового розгляду.

Крім того, суд враховує ту обставину, що цивільним відповідачем не приймалося рішення про відмову потерпілому у сплаті страхового відшкодування, так як потерпілий та страхувальник до страхової компанії не зверталися з заявами про сплату страхового відшкодування та не подавали документів, необхідних для з`ясування можливості наявності умов та підстав для виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на викладене, суд вважає, що цивільний позов потерпілого до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування моральної шкоди необхідно залишити без розгляду.

Суд вважає, що підстав для скасування арешту майна обвинуваченого ОСОБА_8 , накладеного ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 24 вересня 2015 року, на автомобіль марки "МАЗ 500", реєстраційний номер НОМЕР_4 , не має, оскільки шкода потерпілому в повному об`ємі не відшкодована, та з врахуванням того, що КП "Веселинівський водоканал" в разі відшкодування шкоди потерпілому, може звернутися до обвинуваченого ОСОБА_8 з позовом в регресному порядку про стягнення сплаченої суми, та з врахуванням того, що позов потерпілого до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.

Відповідно до ст.100 КПК України речовий доказ у кримінальному провадженні: автомобіль ГАЗ - 3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у комунальному підприємстві " Веселинівський водоканал" за адресою: Миколаївська область, смт. Веселинове, вул. Київська, буд.104, необхідно залишити останньому за належністю, як володільцю цього майна.

Згідно з вимогами ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_8 підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 3379 (три тисячі триста сімдесят дев`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, з яких: 1228,80 за проведення судової експертизи по визначенню технічного стану транспортного засобу № 2/179 від 08.09.2015 р.; 1843,20 грн. за проведення судової транспортно - трасологічної експертизи № 4/112 від 14.09.2015 р.; 307,50 грн. за проведення судово - автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин ДТП № 860 від 23.09.2015 р.

Суд вважає, що підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили не має в зв`язку з відсутністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому основне покарання:

- за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_8 звільнити від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_8 наступні обов`язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Покласти на трудовий колектив комунального підприємства "Веселинівський водоканал" за його клопотанням обов`язок щодо нагляду за засудженим ОСОБА_8 і проведення з ним виховної роботи.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до комунального підприємства "Веселинівський водоканал" про відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Веселинівський водоканал", ідентифікаційний код юридичної особи: 35130769, юридична адреса: смт.Веселинове, вул.Київська, буд.104 Миколаївської області, на користь потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактично проживає у АДРЕСА_3 , 200 000,00 (двісті тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 до відповідача Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області про відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, - відмовити.

В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 до відповідача ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, - відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» залишити без розгляду.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні: автомобіль ГАЗ - 3309", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у комунальному підприємстві " Веселинівський водоканал" за адресою: Миколаївська область, смт. Веселинове, вул. Київська, буд.104, - залишити останньому за належністю, як володільцю цього майна. Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , процесуальні витрати на користь держави розміром 3379 (три тисячі триста сімдесят дев`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок за проведення судових експертиз (отримувач коштів: Веселинівське УК/Веселинівського району/ КБК 24060300, код отримувача: 37363365 (ЄДРПОУ), банк отримувача: ГУ ДКУ у Миколаївській області МФО: 826013, рахунок отримувача: 31114115700098).

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної

інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1