ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 06 червня 2016 року № 826/22926/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 30226552210 від 24.07.2015 р. та № 42826552209 від 21.04.2015 р. Обґрунтовуючи заявлений позов позивач посилався на те, що він не погоджується з висновками Акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «ЯРМАК ТРЕЙД», ТОВ «МЕТАКОМП», ТОВ «ФАТРОН», ТОВ «КИЙТРАНС», ТОВ «ВЕЛЕС 368». Позивач вказує, що доказами підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських взаємовідносин між ним та його контрагентом є укладені договори, копії яких надані до суду. Всі податкові накладні складені та оформлені у відповідності з вимогами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами і доповненнями, а інші надані первинні документи Разом з тим, контролюючим органом не було надано належної оцінки та проігноровано фінансово-господарські документи позивача по взаємовідносинах з контрагентами та зроблено упереджені висновки щодо порушень податкового та іншого законодавства з боку підприємства. На переконання позивача, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючим, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити. Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві подала заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що враховуючи висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єктів господарювання –контрагентів Позивача за період, що перевірявся та враховуючи норми законодавчих актів, документи по взаємовідносинах з контрагентами Позивача складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та відсутні підстави для включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість вартості товару (послуг), оформленого як поставленого контрагентоми Позивача ТОВ «ЯРМАК ТРЕЙД», ТОВ «МЕТАКОМП», ТОВ «ФАТРОН», ТОВ «КИЙТРАНС», ТОВ «ВЕЛЕС 368». За таких обставин, відповідач вважає, що на підставі виявлених порушень, контролюючим органом правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення. На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України суд дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 30306393) зареєстровано 02.03.1999 р. Печерською районною в м. Києві Державною адміністрацією. ТОВ «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 20837 від 09.03.1999 р. та перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва. Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37726829 (форма № 2-ПДВ) від 19 червня 2006 року ТОВ «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 303063926555). Основним видом діяльності позивача відповідно до КВЕД є: 53.20 Інша поштова та кур'єрська діяльність (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Ватажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києва на підставі пп.75.1.2 п.75.1. ст.75. ст.77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, (зі змінами та доповненнями) проведено планову виїзну перевірку (далі за текстом - Перевірка) Позивача з питань з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 року на підставі Наказу № 195 від 23.01.2015 р. За результатами перевірки ДПІ складено Акт перевірки від 06.04.2015 № 259/26-55-22-09/30306393 (далі – Акт) та встановлено порушення п.п 14.1.27. п.138.2. ст. 138 пп. 139.1.9. п. 139.1. ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2756-VI (зі змінами та доповненнями) у зв'язку з тим, що до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) безпідставно віднесені витрати, пов'язані з придбанням транспортно-експедиторських послуг на загальну суму 15 765 168 грн., в тому числі по контрагентам та по періодах: -ТОВ "Метакомп" на загальну суму 4 660 146грн, в т.ч: І кв.2012 року - 1 472 281грн; II кв. 2012 року - 1152885грн., III кв. 2012 року - 885740грн., та у ІV кв.2012 року - 1 149 240грн.;-ТОВ "Фатрон" на загальну суму 4 238 220грн. в т.ч: за 2013 рік - 4 238 220грн.; -ТОВ "Кийтранс" на загальну суму 3 799 550грн, в т.ч: у II кв. 2012року - 704 565 грн; III кв. 2012 року - 886 270 грн., ІV кв.2012року - 1 188 365грн. та у 2013 році - 1 020 350грн.; -ТОВ "Велес 368" на загальну суму 1 066 382грн, в т.ч: у 2013 році - 1 066 382грн.;-ТОВ "Ярмак Трейд" на загальну суму 2 000 870грн, в т.ч: у 2013 році - 2 000 870грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 р. встановлено його заниження на суму 3 144 170 грн, в т.ч: Ікв. 2012 року на суму - 309 179грн. 1 півріччя 2012 року на суму - 699 244 грн. 9 місяців 2012 року на суму - 1 073 365грн. ; 2012 рік на суму - 1 562 263 грн.; 2013 рік на суму - 1 581 907 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року встановлено порушення п. 198.3. та п. 198.6. ст. 198, п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2756-VI (зі змінами та доповненнями) та його завищення всього у сумі 3 086 254 грн.. в тому числі по періодах: Січень 2012 року на суму - 72279грн. Лютий 2012 року на суму- 113149грн. Березень 2012 року на суму - 109029грн. Квітень 2012 року на суму - 142022грн. Травень 2012 року на суму - 114389грн. Червень 2012 року на суму - 114389грн. Липень 2012 року на суму - 109825грн. Серпень 2012 року на суму - 111620грн. Вересень 2012 року на суму - 133011грн. Жовтень 2012 року на суму - 148600грн. Листопад 2012 року на суму - 147492грн Грудень 2012 року на суму- 171429грн. Січень 2013 року на суму - 109338грн., Лютий 2013року на суму - 128710грн. Березень 2013 року на суму - 161020грн. Квітень 2013 року на суму - 148565грн. Травень 2013 року на суму- 155692грн. Червень 2013 року на суму - 64154грн. Липень 2013 року на суму - 150340грн. Серпень 2013 року на суму - 117170грн Вересень 2013 року на суму - 116069грн. Жовтень 2013 року на суму - 153690грн. Листопад 2013 року на суму- 129190грн. Грудень 2013 року на суму - 164392грн. За результатами перевірки контролюючим органом, на підставі Акту, за порушення п. 198.3. та п. 198.6. ст. 198, п. 201.4. ст. 201, ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України винесено податкові повідомлення-рішення від 21.04.2015 № 42926552209 та № 42826552209 від 21.04.2015 р., якими ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києва збільшено позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 086 254,00 грн., нараховано 1 543 127,00 грн. штрафних санкцій та збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 144 170,00 грн. із нарахуванням штрафних санкцій 1 572 085,00 грн. За результатом адміністративного оскарження, скарги Позивача було частково задоволено скаргу та скасовано податкове повідомлення-рішення № 42926552209 від 21.04.2015 р. в частині основного платежу (294 457,00 грн.) та застосованих фінансових санкцій (147 228,50 грн.), а в решті вимог залишено без змін. 24.04.2015 р. Позивачем отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києва № 30226552210, винесене з урахування рішення ГУ ДФС у м. Києві за результатом розгляду первинної скарги № 10171/10/26-15-10-05-35 від 01.07.2015 р. на податкове повідомлення-рішення № 42926552209 від 21.04.2015 р., згідно якого, на підставі вказаного Акту встановлено порушення Позивачем п. 198.3. та п. 198.6. ст. 198, п. 201.4. ст. 201, ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України та донараховано ПДВ в сумі 2 791 797,00 грн. та 1 395 899,00 грн штрафних санкцій. За результатом адміністративного оскарження, скарги Позивача на вказане податкове повідомлення-рішення були залишені без задоволення. Незгода з зазначеним вище податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила позивача звернутись до суду. Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення їх представників, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА», виходячи з наступного. Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 1 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Як вбачається з акту перевірки, за наслідками проведення останньої контролюючим органом встановлені порушення наступних вимог: 198.3. та п. 198.6. ст. 198, п. 201.4. ст. 201, ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України. із змінами і доповненнями. З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Згідно з п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями). Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2. ст.138 Податкового кодексу). Згідно з п. п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. З матеріалів справи вбачається, що в перевярємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ЯРМАК ТРЕЙД», ТОВ «МЕТАКОМП», ТОВ «ФАТРОН», ТОВ «КИЙТРАНС», ТОВ «ВЕЛЕС 368». Згідно висновків Акту перевірки, яка була здійснена Відповідачем по взаємовідносинам Позивача із ТОВ "Фатрон" код 38432062, що зареєстрований в ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, інформація по основним фондам відсутня через неподану декларацію з податку на прибуток за 2013 рік. З січня по серпень 2013 року неможливо встановити кількість працюючих у зв'язку з неподаною звітністю, при цьому з вересня по грудень 2013 року кількість працюючих ТОВ "Фатрон" складала 4 особи. По взаємовідносинам Позивача з ТОВ "Кийтранс" код 31954450, зареєстрований в ДПІ у Дніпровському Районі у м.Києві, актом перевірки встановлено, що інформація по основним фондам за 2012-2013 рік відсутня, через неподання декларації з податку на прибуток за 2013 рік. За 2012-2013 роки неможливо встановити кількість працюючих у зв'язку з неподаною звітністю. Актом перевірки по взаємовідносинам Позивача із ТОВ "Велес 368", код 38705715, що зареєстровано в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, встановлено, що інформація по основним фондам за 2013 рік відсутня через неподання декларації з податку на прибуток за 2013. Кількість працюючих - неможливо встановити у зв'язку з неподаною звітністю. По взаємовідносинах Позивача із ТОВ "Метакомп" код 20212997, що зареєстрований в ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська встановлено, що відповідно до звітних даних основні фонди на Товаристві відсутні. Інформація про кількість працюючих за 2012 рік також відсутня. Згідно висновків Акту перевірки по взаємовідносинам Позивача із ТОВ "Ярмак Трейд" код 38517816, що зареєстроване в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, інформація по основним фондам за 2013 рік відсутня, через неподання декларації з податку на прибуток за 2013 р. Кількість працюючих - неможливо встановити у зв'язку з неподаною звітністю. Крім цього до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві надійшли від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Мін доходів у м. Києві акт 18.10.2013р. №1455/22-07/38517816 про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Ярмак Трейд» (код ЄДРПОУ 38517816) за березень- липень 2013 року, та акт від 28.10.2013 р. № 1597/22-07/38517816 про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Ярмак Трейд» (код ЄДРПОУ 38517816) за серпень 2013 року. На підставі зазначених фактів, Відповідач зробив висновок про відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ у контрагентів Позивача, що в свою чергу на його думку свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків правовідносин Позивача з цими контрагентами. Разом з тим, в ході розгляду справи судом встановлено наступне. За вищевказаний період ТОВ «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» (Замовник) було укладено договір № 2903/13 –ТЕ із ТОВ «ЯРМАК ТРЕЙД», договір № 2812/12-ТЕ із ТОВ «ФАТРОН», договір № 3108/11 –Т із ТОВ «МЕТАКОМП», договір № 2510/13 –ТЕ із ТОВ «ВЕЛЕС 368», договір № 3003/12 –Т із ТОВ «КИЙТРАНС» (Виконавці), згідно умов яких Замовник доручає, а Виконавці беруть на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах території обслуговування (Україна). На виконання умов вищевказаних договорів, факт надання послуг Позивачу було оформлено та підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), ТОВ «ЯРМАК ТРЕЙД», ТОВ «МЕТАКОМП», ТОВ «ФАТРОН», ТОВ «КИЙТРАНС», ТОВ «ВЕЛЕС 368» було виписано податкові накладні на загальну суму 3086254,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, що також не заперечувалось Відповідачем при проведенні перевірки. Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, та в повному обсязі що підтверджується і самим Актом перевірки. На підтвердження реальності надання ТОВ «ЯРМАК ТРЕЙД», ТОВ «МЕТАКОМП», ТОВ «ФАТРОН», ТОВ «КИЙТРАНС», ТОВ «ВЕЛЕС 368» послуг Позивачу, останнім надано суду копії зазначених договорів із додатками, актів здачі-прийняття наданих послуг, податкових накладних, які перевірялись під час проведення перевірки, а саме : - договір № 2903/13 –ТЕ із додатками та додатковими угодами, Акти наданих послуг в кількості 43 шт. підписані ТОВ «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» та ТОВ «ЯРМАК ТРЕЙД», податкові накладні в кількості 43 шт. виписані ТОВ «ЯРМАК ТРЕЙД»; договір № 2812/12-ТЕ із додатками та додатковими угодами, Акти наданих послуг в кількості 90 шт., податкові накладні в кількості 90 шт.; договір № 3108/11 –Т із додатками та додатковими угодами, Акти наданих послуг в кількості 101 шт. підписані ТОВ «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» та ТОВ «МЕТАКОМП», податкові накладні в кількості 101 шт. виписані ТОВ «МЕТАКОМП»; договір № 2510/13 –ТЕ із додатками та додатковими угодами, Акти наданих послуг в кількості 24 шт. підписані ТОВ «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» та ТОВ «ВЕЛЕС 368», податкові накладні в кількості 24 шт. виписані ТОВ «ВЕЛЕС 368»; договір № 3003/12 –Т із додатками та додатковими угодами, Акти наданих послуг в кількості 88 шт. підписані ТОВ «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» та ТОВ «КИЙТРАНС», податкові накладні в кількості 88 шт. виписані ТОВ «КИЙТРАНС»; Аналіз наявних в матеріалах справи первинних документів дає суду підстави стверджувати про реальність вчинюваних операцій (надання послуг Позивачу ТОВ «ЯРМАК ТРЕЙД», ТОВ «МЕТАКОМП», ТОВ «ФАТРОН», ТОВ «КИЙТРАНС», ТОВ «ВЕЛЕС 368»). З приводу встановленого, суд вважає за необхідне зазначити, що як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. З цією метою на підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце з контрагентами, позивачем було надано суду копії відповідних первинних документів, а саме: договорів, додатків до договорів, актів приймання-передавання робіт (надання послуг), податкових накладних, платіжних доручень тощо. Наявні в матеріалах справи податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені нормами чинного законодавства обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними на момент розгляду вказаної справи - відсутні. Як встановлено судом та не заперечувалося відповідачем, на момент складання податкових накладних, ТОВ «ЯРМАК ТРЕЙД», ТОВ «МЕТАКОМП», ТОВ «ФАТРОН», ТОВ «КИЙТРАНС», ТОВ «ВЕЛЕС 368» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 статті 201 ПК України. При цьому, суд враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ЯРМАК ТРЕЙД», ТОВ «МЕТАКОМП», ТОВ «ФАТРОН», ТОВ «КИЙТРАНС», ТОВ «ВЕЛЕС 368» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується наявними в матеріалах справи Витягами з ЄДРПОУ. У той же час надаючи оцінку доводам контролюючого органу, суд не може їх прийняти до уваги з огляду на таке. Відповідач, роблячи в акті перевірки висновок про безтоварність господарських операцій за договорами, укладеним позивачем, виходив з аналізу наявної податкової інформації щодо контрагентів останнього, а саме відсутності основних засобів, трудових ресурсів, адміністративно-господарських можливостей, тощо. Також суб'єкт владних повноважень посилався на факти надання контрагентами позивача послуг (виконання робіт) на суму менше 10 тис. грн. та відсутності в зареєстрованій адресі ТОВ «Ярмак Трейд». Проте, відповідач під час перевірки не ініціював проведення зустрічних звірок з контрагентами позивача з метою підтвердження реальності господарських операцій та перевірки наявної в нього податкової інформації. Одночасно суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Таким чином, суд робить висновок про те, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Так само як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Як визначено частиною другою статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський Суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії». З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський Суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського Суду з прав людини, порушує права такого платника податків. Доказів вчинення таких шахрайських дій з боку позивача суду відповідачем надано не було. Окрім цього, суд враховує наявні в матеріалах справи копії судових рішень у адміністративній справі №826/6437/14 за позовом ТОВ «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» до ДПІ У Печерському районі міста Києва ГУ Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Зокрема, постановою суду від 24.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014, позов було задоволено повністю. Вказаною постановою був підтверджений факт реальності господарських відносин та можливості надання послуг позивачу з боку ТОВ «Ярмак Трейд» у червні 2013 року. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відомості податкової звітності контрагентів позивача, а висновки акту перевірки вважає припущеннями, які не є доведеними належними доказами. Таким чином, за вказаних обставин, суд приходить до висновку про вчинення позивачем в перевіряємому періоді фінансово-господарської діяльності в рамках звичайної господарської діяльності. Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування. Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначенихпідпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Відтак, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2791797,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1395899,00 грн., що в сумі складає 4187696,00грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 3144170,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1572065, 00 грн. було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 30226552210 від 24.07.2015 р. та № 42826552209 від 21.04.2015 р. підлягають визнанню протиправними та скасуванню Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» повністю задовольнити. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 133 560грн. (сто тридцять три тисячі п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у місті Києві. Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 30226552210 від 24.07.2015 р. та № 42826552209 від 21.04.2015 р. 3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС МОТО УКРАЇНА» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 133 560 грн. (сто тридцять три тисячі п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у місті Києві. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя І.М. Погрібніченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2016 |
Оприлюднено | 08.06.2016 |
Номер документу | 58127318 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні