Рішення

від 02.06.2016 по справі 914/1092/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2016р. Справа№ 914/1092/16

За позовом: Приватного підприємства В«ГВМ-АгроВ» , м. Хмельницький,

до відповідача: Приватного підприємства В«Конкорд-ЗахідВ» , м.Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : ПАТ В«Державна продовольчо-зернова корпорація УкраїниВ» в особі філії В«Старокостянтинівський елеваторВ» , м. Старокостянтинів Хмельницької обл.,

про розірвання договору поставки та зобов'язання вчинити дії.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1,

від відповідача : не з'явився;

від третьої особи:ОСОБА_2

За клопотанням представника третьої особи судове засідання проводилося у режимі відеоконференції.

На розгляд господарського суду Приватним підприємством В«ГВМ-АгроВ» подано позов до Приватного підприємства В«Конкорд-ЗахідВ» про розірвання договору поставки та зобов'язання вчинити дії за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ПАТ В«Державна продовольчо-зернова корпорація УкраїниВ» в особі філії В«Старокостянтинівський елеваторВ» .

Ухвалою суду від 22.04.2016р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 10.05.2016р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 02.06.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, просив суд позов задоволити повністю та розірвати договір поставки №246 від 14.12.2015р., укладений між ПП «ГВМ-Агро» та ПП «Конкорд-Захід», а також зобов'язати ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Староконстянтинівський елеватор» переоформити зерно сої в кількості 404' 470,00 кг на ПП «ГВМ-Агро». Позовні вимоги обґрунтовуються, зокрема, тим, що відповідач після отримання товару (зерно сої) не здійснив його оплату. У зв'язку з невиконанням умов договору поставки ПП «ГВМ-Агро» втратило інтерес до договору, а тому просить згідно ст.651 ЦК України розірвати договір через істотне порушення його умов.

Відповідач у судові засідання 10.05.2016р., 20.05.2016р. та 02.06.2016р. не з'явився, про причини неявки не повідомив. На електронну адресу суду відповідач надіслав заперечення на позов, які не були підписані директором ОСОБА_3 В ухвалі суду від 20.05.2016р. на це зверталася увага відповідача, однак іншого відзиву ним не подано. Натомість 31.05.2016р. на електронну адресу суду відповідач надіслав клопотання про зупинення провадження у справі через те, що у провадженні Рівненського апеляційного господарського суду знаходиться справа за позовом ПП «ГВМ-Агро» до ПП «Конкорд-Захід» про визнання права власності на майно. Представники позивача та третьої особи заперечили проти зупинення провадження.

Представник третьої особи у судовому засідання 02.06.2016р. підтримав позицію, викладену у письмових поясненнях, та зазначив, що при вирішенні спору покладається «на розсуд суду».

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд відзначає таке.

Відповідно до ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Згідно п.3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

У даному випадку заявник не довів неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №924/35/16. Крім того, до клопотання про зупинення провадження у справі відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження обставин, які у ньому зазначаються. Тому суд відмовив у задоволенні такого клопотання і продовжив розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

14.12.2015р. між ПП "ГВМ-Агро" (постачальник, позивач) та ПП "Конкорд-Захід" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №246 (далі - договір), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) покупцеві окремими партіями товар - зернові та олійні культури в кількості, за якістю та за цінами узгодженими сторонами у специфікації, яка є додатком до цього договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. Поставка здійснюється партіями. Під партією товару сторони розуміють визначену товаросупроводжувальним документом (видаткова або товаротранспортна накладна) кількість товару, що поставляється згідно з узгодженими сторонами специфікаціями. Кількість товару визначається сторонами у відповідних специфікаціях. Одиниця виміру товару - метричні тони. Ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається на кожну окрему партію товару у відповідній специфікації. Сторони домовились, що ціна товару, визначена у відповідній специфікації, може коригуватись (в сторону зменшення) в залежності від якісних показників товару. Загальна сума цього договору складається з загальної вартості всіх поставок товару за цим договором, визначених сторонами у специфікаціях та закріплених в рахунках і видаткових накладних. Покупець здійснює оплату товару постачальнику у відповідності до узгоджених сторонами цін в порядку та у строки, визначені сторонами у відповідній специфікації. Платежі за цим договором здійснюються покупцем на рахунок постачальника, зазначений в розділі 12 цього договору, в безготівковій формі виключно на підставі відповідних рахунків постачальника. Зобов'язання покупця з оплати товару вважається виконаним в момент списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Покупець не несе відповідальності за порушення строків оплати товару, якщо постачальник не надав в строки, передбачені договором, належним чином оформлені товаросупроводжувальні документи. Постачальник забезпечує поставку товару партіями на умовах, визначених у погоджених сторонами специфікаціях згідно вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року. Місце та строки поставки погодженої сторонами партії товару визначаються ними в кожному конкретному випадку і зазначаютьcя у відповідній специфікації. Порушення строків, місця та/або інших умов поставки є недопустимим. Зміна строків, місця, та/або інших базисних умов поставки можлива лише за згодою покупця, оформленою письмово, або у формі додаткової угоди до цього договору, підписаної сторонами. Право власності на товар та всі ризики, пов'язані з його втратою чи пошкодженням, а також всі витрати на зберігання товару переходять від постачальника до покупця у відповідності з умовами базису поставки, визначеними у відповідній специфікації.

Покупець відповідно до договору зобов'язаний прийняти та оплатити товар згідно з вимогами, визначеними в цьому договорі. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідно до специфікації №1 від 14.12.2015 р. до договору сторони домовились про поставку покупцю наступної партії товару: соя, ДСТУ 4964:2008, в кількості 400 т (±5% на вибір покупця) за ціною 9' 400,00 грн./т з ПДВ, всього вартістю 3' 760' 000,00 грн. з ПДВ (п. 1 специфікації). Сторони домовились, що постачальник забезпечує поставку товару автомобільним транспортом партіями на умовах СРТ відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року. Місце поставки: Хмельницька область, м. Староконстянтинів. Місцезнаходження: вул. Кривоноса, 1 (п. 3 специфікації). Відповідно до п.4 специфікації строки поставки товару: з "14" грудня 2015 року по "18" грудня 2015 року. За умовами п.5 специфікації датою поставки вважається дата відмітки на товарно-транспортній накладній ОСОБА_4 філія Староконстянтинів. Право власності на товар та всі ризики, пов'язані з його втратою чи пошкодженням, а також всі витрати на зберігання товару переходять від постачальника до покупця з дати поставки товару. Товаросупроводжувальними документами на товар є наступні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна, товаро-транспортна накладна, документи, що підтверджують якість, перевірку, випробування, сертифікацію товару, карантинний сертифікат, фітосанітарний сертифікат (у випадках, передбачених чинним законодавством України) (п. 6 специфікації). Пунктом 7 специфікації передбачено, що у відповідності з п. 3.4, 3.5 договору покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: оплата 95% вартості товару - протягом 3 (трьох) операційних (банківських) днів з дати поставки товару, за умови надання постачальником рахунку на оплату; остаточний розрахунок - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати надання постачальником оригіналів всіх супроводжувальних документів на товар, вказаних в п. 8 даної специфікації.

Договір та специфікація підписані сторонами, скріпленні відтисками печаток останніх.

Позивачем протягом 14.12.2015р. - 16.12.2015р. передано відповідачу 404' 470,00 кг сої на суму 3' 801' 924,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

У матеріалах справи містяться копій інших товарно-транспортних накладних на цю ж кількість сої де зазначено, що тим же автомобільним транспортом, замовником та вантажовідправником - ПП "Конкорд-Захід", сою відправлено вантажоодержувачу - ПАТ "ДПЗКУ" філія Старокостянтинівський елеватор, вул. Кривоноса, 1. Копії накладних містять відмітки Старокостянтинівського елеватора, печатки ПП "Конкорд-Захід".

05.12.2015 р. ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі директора філії ПАТ "ДПЗКУ" "Старокостянтинівський елеватор" (зерновий склад) та ПП "Конкорд-Захід" (поклажодавець) укладено договір складського зберігання №101, за умовами якого поклажодавець зобов'язується передати, а зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові, круп'яні, олійні культури врожаю 2015 року, надавати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору, та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором (п. 1.1 зазначеного договору).

Згідно зі складською квитанцією на зерно №1082 від 14.12.2015р. зерновий склад прийняв від ПП „Конкорд-Захід сою урожаю 2015р. фізичною вагою 77' 560 кг, складською квитанцією №1083 від 15.12.2015р. - 164' 680 кг, складською квитанцією №1087 від 16.12.2015р. - 161' 240 кг.

У матеріали справи відповідачем надано копії квитанцій до прибуткового касового ордера ПП "ГВМ-Агро": №1 від 16.02.2015 р. на суму 363' 592,00 грн., №2 від 16.12.2015 р. на суму 372' 616,00 грн., №3 від 15.12.2015 р. на суму 389' 160,00 грн., №4 від 15.12.2015 р. на суму 397' 338,00 грн., №5 від 15.12.2015 р. на суму 388' 032,00 грн., №6 від 15.12.2015 р. на суму 385' 024,00 грн., які, на думку відповідача, є доказом оплати позивачу вартості сої.

12.03.2016р. ПП «ГВМ-Агро» звернулося до ПП «Конкорд-Захід» з вимогою про розірвання договору поставки через те, що відповідач не оплатив поставлений йому товар.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору поставки.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).

В силу вимог статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як підтверджується матеріалами справи, товар відповідачу поставлений позивачем, проте вартість поставленого товару відповідачем не оплачена. Подані відповідачем копії квитанцій до прибуткового касового ордера ПП "ГВМ-Агро" не можуть бути підтвердженням здійснення оплати. По-перше, позивач заперечує їх дійсність (дані копії квитанцій підписані від руки, а підприємство видає їх тільки у друкованому вигляді; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не уповноважені приймати готівку; нумерація у поданих копіях не відповідає нумерації з реєстру прибуткових касових ордерів підприємства за грудень 2015р.; відбиток печатки повинен бути повністю на відривній частині прибуткового касового ордера, а у даному випадку є тільки частина печатки; вказані у квитанціях нібито отримані суми перевищують встановлені граничні суми розрахунки готівкою; усі відбитки печаток на копіях вчинені під одним кутом до лінії відриву, що свідчить про їх виконання за допомогою комп'ютерної програми), а відповідач не вимогу суду - не представив оригіналів зазначених документів для огляду. По-друге, у договорі поставки та специфікації сторони чітко визначили порядок оплати - на рахунок постачальника, зазначений в розділі 12 цього договору, в безготівковій формі (а не готівкою) виключно на підставі відповідних рахунків постачальника. Зобов'язання покупця з оплати товару вважається виконаним в момент списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У даному випадку відповідач не оплатив отриманий товар, чим допустив істотне порушення умов договору, а тому вимога позивача про дострокове розірвання договору є правомірною.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Староконстянтинівський елеватор» переоформити зерно сої в кількості 404' 470,00 кг на ПП «ГВМ-Агро», суд звертає увагу позивача на таке.

Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу (ст.21 ГПК України).

Згідно ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У даному випадку позивач пред'являє другу вимогу до особи, яка не є відповідачем у справі. Крім того, позивач ні у позовній заяві, ні у своїх поясненнях не обґрунтував, яким чином третя особа порушила його права та законні інтереси і на якій підставі суд повинен зобов'язати її переоформити зерно сої. Тому суд відмовляє у задоволенні такої позовної вимоги. При цьому суд звертає увагу позивача, що згідно ч.4 ст.694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару, а ч.2 ст.695 ЦК України передбачає, що якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у частині задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Розірвати договір поставки №246 від 14.12.2015р., укладений між Приватним підприємством «ГВМ-Агро» та Приватним підприємством «Конкорд-Захід».

3. Стягнути з Приватного підприємства «Конкорд-Захід» (79037, м.Львів, вул.Б.Хмельницького,228, код ЄДРПОУ - 34559585) на користь Приватного підприємства «ГВМ-Агро» (29017, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ - 38171525) 1' 378,00 грн. сплаченого судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 02.06.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 06.06.2016р.

Суддя Яворський Б.І.