Постанова

від 12.07.2016 по справі 914/1092/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2016 р. Справа № 914/1092/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Конкорд-Захід», б/н від 17.06.2016 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/3180/16 від 30.06.16 р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 02.06.2016 р.

у справі №914/1092/16 (суддя - Яворський Б.І.)

за позовом Приватного підприємства «ГВМ-Агро», м. Хмельницький

до Приватного підприємства «Конкорд-Захід», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Староконстянтинівський елеватор», м. Староконстянтинів, Хмельницька область

про розірвання договору поставки та зобов»язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність від 02.01.2016 р.);

від відповідача: ОСОБА_3 - адвокат (угода №29/01/16 від 29.01.16 р.);

третя особа: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.06.2016 р. у справі №914/1092/16 частково задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «ГВМ-Агро», м. Хмельницький до Приватного підприємства «Конкорд-Захід», м. Львів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Староконстянтинівський елеватор», м. Староконстянтинів, Хмельницька область про розірвання договору поставки та зобов»язання вчинити дії. Розірвано договір поставки №246 від 14.12.2015 р. укладений ПП «ГВМ-Агро» та ПП «Конкорд-Захід». В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ПП «Конкорд-Захід» на користь ПП «ГВМ-Агро» 1378,00 грн. судового збору.

Відповідач - ПП «Конкорд-Захід», не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу б/н від 17.06.2016 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/3180/16 від 30.06.2016 р.), в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Скаржник зазначає, що його про розгляд справи не було повідомлено, на адресу підприємства чи представника не було надіслано позовної заяви з додатками, що не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства. Також вказує, що судом неправомірно відмовлено в задоволенні клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції та про зупинення провадження в даній справі до вирішення іншої справи, пов»язаною з такою.

Також, Скаржник посилається на п.3.6. Договору поставки №246 від 14.12.2015 р., де зазначено про можливу будь-яку іншу форму оплати , передбачену чинним законодавством. Доказом оплати вартості сої вважає, квитанції до прибуткового касового ордера ПП «ГВМ-АГРО»: №1 від 16.05.2015 р. (ОСОБА_4В.), оплата за сою в сумі 363592,00 грн.; №2 від 16.12.2015 р.- 372 616,00 грн. (ОСОБА_5В), №3 від 15.12.2015 р.- 3032,00 грн. (ОСОБА_4В.), №6 від 15.12.2015 р.- 385 024,00 грн. (ОСОБА_5В.), №9 від 14.12.2015 р. - 348 364,00 грн. (ОСОБА_4В.), №10 від 14.12.2015 р.- 381452,00 грн. (ОСОБА_5В.).

Скаржник вказує, що судом при винесенні рішення порушено норми ст. 188 Господарського кодексу України.

Дані обставини Скаржник вважає підставою для скасування рішення в частині задоволення позовних вимог ПП «ГВМ-АГРО» про розірвання договору поставки та зобов»язання здійснити переоформлення поставленого товару, просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 р. поновлено строк ПП «Конкорд-Захід» на подання апеляційної скарги б/н від 17.06.2016 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/3180/16 від 30.06.2016 р.) на рішення господарського суду Львівської області від 02.06.2016 р. у справі №914/1092/16 (Т-2, а.с.19-20).

Ухвалою суду від 04.07.2016 р. прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства «Конкорд-Захід» б/н від 17.06.2016 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/3180/16 від 30.06.2016 р . ) на рішення господарського суду Львівської області від 02.06.2016 р. у справі №914/1092/16 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.07.2016 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. (Т-2, а.с.21).

В судове засідання 12.07.2016 р. з»явились представники сторін. Третя особа участі уповноваженого представника не забезпечила, причин неявки не повідомила хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 04.07.16 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (Т-2, а.с.23).

Станом на 12.07.2016 р. додаткових доказів та клопотань про відкладення не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Представник Скаржника в судовому засіданні 12.07.2016 р. підтримав доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених в такій. Представник Позивача заперечив доводи останньої, рішення місцевого господарського суду вважає вірним просить залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

14.12.2015р. ПП "ГВМ-Агро" (постачальник) та ПП "Конкорд-Захід" (покупець) укладено договір поставки №246 (Т-1, а.с.39-45), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) покупцеві окремими партіями товар - зернові та олійні культури в кількості, за якістю та за цінами узгодженими сторонами у специфікації, яка є додатком до цього договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. Поставка здійснюється партіями. Під партією товару сторони розуміють визначену товаросупроводжувальним документом (видаткова або товаротранспортна накладна) кількість товару, що поставляється згідно з узгодженими сторонами специфікаціями. Кількість товару визначається сторонами у відповідних специфікаціях. Одиниця виміру товару - метричні тони. Ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається на кожну окрему партію товару у відповідній специфікації. Сторони домовились, що ціна товару, визначена у відповідній специфікації, може коригуватись (в сторону зменшення) в залежності від якісних показників товару. Загальна сума цього договору складається з загальної вартості всіх поставок товару за цим договором, визначених сторонами у специфікаціях та закріплених в рахунках і видаткових накладних. Покупець здійснює оплату товару постачальнику у відповідності до узгоджених сторонами цін в порядку та у строки, визначені сторонами у відповідній специфікації. Платежі за цим договором здійснюються покупцем на рахунок постачальника, зазначений в розділі 12 цього договору, в безготівковій формі виключно на підставі відповідних рахунків постачальника. Зобов'язання покупця з оплати товару вважається виконаним в момент списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Покупець не несе відповідальності за порушення строків оплати товару, якщо постачальник не надав в строки, передбачені договором, належним чином оформлені товаросупроводжувальні документи. Постачальник забезпечує поставку товару партіями на умовах, визначених у погоджених сторонами специфікаціях згідно вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року. Місце та строки поставки погодженої сторонами партії товару визначаються ними в кожному конкретному випадку і зазначаютьcя у відповідній специфікації. Порушення строків, місця та/або інших умов поставки є недопустимим. Зміна строків, місця, та/або інших базисних умов поставки можлива лише за згодою покупця, оформленою письмово, або у формі додаткової угоди до цього договору, підписаної сторонами. Право власності на товар та всі ризики, пов'язані з його втратою чи пошкодженням, а також всі витрати на зберігання товару переходять від постачальника до покупця у відповідності з умовами базису поставки, визначеними у відповідній специфікації.

Покупець відповідно до договору зобов'язаний прийняти та оплатити товар згідно з вимогами, визначеними в цьому договорі. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Згідно специфікації №1 від 14.12.2015 р. до договору поставки №246 від 14.12.2015 р. (Т-1, а.с.46) сторони домовились про поставку покупцю наступної партії товару: соя, ДСТУ 4964:2008, в кількості 400 т (±5% на вибір покупця) за ціною 9' 400,00 грн./т з ПДВ, всього вартістю 3' 760' 000,00 грн. з ПДВ (п. 1 специфікації). Сторони домовились, що постачальник забезпечує поставку товару автомобільним транспортом партіями на умовах СРТ відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року. Місце поставки: Хмельницька область, м. Староконстянтинів. Місцезнаходження: вул. Кривоноса, 1 (п. 3 специфікації). Відповідно до п.4 специфікації строки поставки товару: з "14" грудня 2015 року по "18" грудня 2015 року. За умовами п.5 специфікації датою поставки вважається дата відмітки на товарно-транспортній накладній ОСОБА_6 філія Староконстянтинів. Право власності на товар та всі ризики, пов'язані з його втратою чи пошкодженням, а також всі витрати на зберігання товару переходять від постачальника до покупця з дати поставки товару. Товаросупроводжувальними документами на товар є наступні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна, товаро-транспортна накладна, документи, що підтверджують якість, перевірку, випробування, сертифікацію товару, карантинний сертифікат, фітосанітарний сертифікат (у випадках, передбачених чинним законодавством України) (п. 6 специфікації). Пунктом 7 специфікації передбачено, що у відповідності з п. 3.4, 3.5 договору покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: оплата 95% вартості товару - протягом 3 (трьох) операційних (банківських) днів з дати поставки товару, за умови надання постачальником рахунку на оплату; остаточний розрахунок - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати надання постачальником оригіналів всіх супроводжувальних документів на товар, вказаних в п. 8 даної специфікації.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем протягом 14.12.2015 р. - 16.12.2015 р. передано Відповідачу 404470,00 кг. сої на суму 3 801 924,00 грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними (Т-1,а.с.59-68).

Також наявні копії товаро-транспортних накладних на цю ж кількість сої де зазначено, що тим же автомобільним транспортом, Замовником та Вантажовідправником - ПП «Конкорд-Захід», сою відправлено вантажоодержувачу - ПАТ «ДПЗКУ» філія Старокостянтинівський елеватор, вул. Кривоноса 1 (Т-1, а.с.69-78). На даних накладних містяться відмітки Староконстянтинівського елеватора та печатки ПП «Конкорд-Захід».

В подальшому, 05.12.2015 р. ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі директора філії ПАТ «ДПЗКУ» «Староконстянтинівський елеватор» (зерновий склад) та ПП «Конкорд-Захід» (поклажодавець) укладено договір складського зберігання №101 (Т-1, а.с.95-104), за п.1.1. якого поклажодавець зобов»язується передати, а зерновий склад зобов»язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові, круп»яні, олійні культури врожаю 2015 р., надавати додаткові послуги , відповідно до додатку №1, що є невід»ємною частиною даного договору та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором

З наявних в матеріалах справи складських квитанцій на зерно підтверджується, що від ПП «Конкорд-Захід» ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» прийняло сою, урожаю 2015 р., а саме: по квитанціях №1082 від 14.12.2015 р. - 77 560 кг. (Т-1, а.с.118), №1083 від 15.12.2015 р. - 164 680 кг. (Т-1, а.с.112), №1087 від 16.12.2015 р. - 161 240 кг. (Т-1, а.с.108).

Відповідач як в суді першої так і апеляційної інстанції в обґрунтування сплати вартості сої посилається на квитанції до прибуткового касового ордера ПП «ГВМ-Агро»: №1 від 16.02.2015 р. на суму 363 592,00 грн., №2 від 16.12.2015 р. на суму 372 616,00 грн., №3 від 15.12.2015 р. на суму 389 160,00 грн., №4 від 15.12.2015 р. на суму 397 338,00 грн., №5 від 15.12.2015 р. на суму 388 032,00 грн., №6 від 15.12.2015 р. на суму 385 024,00 грн. (Т-1, а.с.156-158).

12.03.2016р. ПП В«ГВМ-АгроВ» звернулося до ПП В«Конкорд-ЗахідВ» з вимогою про розірвання договору поставки через те, що відповідач не оплатив поставлений йому товар (Т-1, а.с.33).

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майна, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк(строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 Цивільного кодексу України).

Як зазначено вище, 14.12.2015 р. ПП "ГВМ-Агро" (постачальник) та ПП "Конкорд-Захід" (покупець) укладено договір поставки №246 (Т-1, а.с.39-45), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) покупцеві окремими партіями товар - зернові та олійні культури в кількості, за якістю та за цінами узгодженими сторонами у специфікації, яка є додатком до цього договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

З обставин справи вбачається, що Позивачем протягом 14.12.2015 р. - 16.12.2015 р. передано Відповідачу 404 470,00 кг сої на суму 3 801 924,00 грн. згідно товаро-транспортних накладних (Т-1, а.с.59-68).

Позивач, як на підставу розірвання договору поставки №246 від 14.12.2015 р., вказує на невиконання Відповідачем умов такого в частині розрахунків, а відтак втратив інтерес до нього і листом від 12.03.2016 р. повідомив Відповідача про свій намір розірвати договір в односторонньому порядку згідно вимог ст. 651 Цивільного кодексу України.

Відповідач, в свою чергу, в обґрунтування сплати за поставлений товар по договору подає квитанції до прибуткового касового ордера ПП «ГВМ-Агро»: №1 від 16.02.2015 р. на суму 363 592,00 грн., №2 від 16.12.2015 р. на суму 372 616,00 грн., №3 від 15.12.2015 р. на суму 389 160,00 грн., №4 від 15.12.2015 р. на суму 397 338,00 грн., №5 від 15.12.2015 р. на суму 388 032,00 грн., №6 від 15.12.2015 р. на суму 385 024,00 грн. (Т-1, а.с.156-158).

У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 43 ГПК України).

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вищевказані копії прибутково-касового ордера ПП «ГВМ-Агро» не можуть бути підтвердженням здійснення оплати по договору. Позивач заперечує дійсність цих квитанцій з наступних підстав: квитанції підписані від руки, а підприємство видає їх лише у друкованому вигляді; ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не уповноважені приймати готівку; нумерація у наявних в матеріалах справи копіях не відповідає нумерації з реєстру прибуткових касових ордерів підприємства за грудень 2015 р.; відбиток печатки повинен бути повністю на відривній частині прибуткового касового ордера, а у даному випадку є тільки частина печатки; вказані у квитанціях нібито отримані суми перевищують встановлені граничні суми розрахунки готівкою; усі відбитки печаток на копіях вчинені під одним кутом до лінії відриву, що свідчить про їх виконання за допомогою комп'ютерної програми). Оригіналів таких не подані ні суду першої ні апеляційної інстанцій.

У договорі поставки та специфікації сторони чітко визначили порядок оплати - на рахунок постачальника, зазначений в розділі 12 цього договору, в безготівковій формі (а не готівкою) виключно на підставі відповідних рахунків постачальника. Зобов'язання покупця з оплати товару вважається виконаним в момент списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Доказів такого в матеріалах справи немає.

З наявних в матеріалах справи копій квитанцій до прибуткових касових ордерів (Т-1, а.с.156-158) неможливо встановити їх дійсність. Оригіналів таких суду не надано.

Крім того, навіть в наявних копіях немає покликання на спірний договір поставки №246 від 14.12.2015 р.

У відповідності до вимог ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду, про те, що Відповідачем не оплачено отриманий товар, чим допущено істотне порушення умов договору, а відтак правомірно задоволено позовну вимогу про дострокове розірвання договору поставки №246 від 14.12.201 р.

Поряд з вищевказаною позовною вимогою, Позивачем також заявлено вимогу про зобов»язання ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Староконстянтинівський елеватор» переоформити зерно сої в кількості 404 470,00 кг. на ПП «ГВМ-Агро» в задоволенні якої місцевим господарським судом правомірно відмовлено, з огляду на наступне:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу (ст.21 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Як вбачається з обставин справи, Позивачем заявлена вимога про зобов»язання ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Староконстянтинівський елеватор» переоформити зерно сої в кількості 404 470,00 кг. на ПП «ГВМ-Агро», яка не є Відповідачем у справі. Крім цього, судом вірно зазначено, що Позивачем ні у позовній заяві, ні у своїх поясненнях не обґрунтовано яким чином третя особа порушила його права та законні інтереси і на якій підставі суд повинен зобов»язувати її переоформити зерно сої.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що його про розгляд справи не було повідомлено, на адресу підприємства чи представника не було надіслано позовної заяви з додатками, що не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства. Також вказує, що судом неправомірно відмовлено в задоволенні клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції та про зупинення провадження в даній справі до вирішення іншої справи пов»язаною з такою.

Вищевказані доводи Скаржника є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Позивачем надіслано на адресу Відповідача позовну заяву з додатками, що підтверджується описом вкладення до цінного листа на ім»я ПП «Конкорд - Захід» на адресу: м. Львів вул. Б.Хмельницького 228, 79037 та квитанція (а.с.28, 29).

Крім цього, ухвали суду від 22.04.2016 р. (про порушення провадження у справі) (а.с.3-5)), від 10.05.2016 р. (а.с.167-169), 20.05.2016 р. (а.с.208-209) надсилались судом як на юридичну, так і на фактичну адресу, однак повертались без вручення. При цьому, Відповідач знав про наявність порушеної справи №914/1092/16, оскільки ним було надіслано місцевому господарському суду заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.180). В задоволенні даної заяви місцевим господарським судом правомірно відмовлено, оскільки така заява надіслана до суду менше ніж за сім днів до проведення судового засідання, що є порушенням ст.74-1 ГПК України (а.с.178-179).

Також місцевим господарським судом, правомірно відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження в даній справі до розгляду справи №926/35/16 , оскільки таке є документально необґрунтованим.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на Скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 02.06.2016 р. у справі №914/1092/16 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Конкорд-Захід», б/н від 17.06.2016 р. - без задоволення

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18.07.2016 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Судді Гриців В.М.

ОСОБА_1