Рішення

від 31.05.2016 по справі 914/915/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2016р. Справа№ 914/915/16

За позовною заявою: Приватного підприємства «Ілізіум ЛТД», м. Львів

до відповідача-1: Дочірнього підприємства «Ружин-молоко», смт. Ружин, Житомирська область

до відповідача-2: Приватного підприємства «Новатор Юкрейн», м. Львів

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія», м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 777 961,59 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участі представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (Довіреність б/н від 01.03.2016)

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Ілізіум ЛТД», до відповідача-1 Дочірнього підприємства «Ружин-молоко», до відповідача-2 Приватного підприємства «Новатор Юкрейн», про стягнення заборгованості в розмірі 777 961,59 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2016р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.05.2016р.

28.04.2016р. від позивача поступила заява, про відсутність спорів між сторонами цієї справи про той же предмет та з тих же підстав, а також позивачем долучено довідку про зарахування судового збору в дохід Державного бюджету України.

Представник позивача в судове засідання 05.05.2016р. надав суду для огляду оригінали документів долучених до позовної заяви, вимоги ухвали суду виконав повністю.

Відповідачі-1.2 явки повноважного представника в судове засідання 05.05.2016р. не забезпечили, вимог ухвали суду не виконали, хоча належним чином були повідомлені про місце, дату та час призначеного судового засідання.

Ухвалою суду від 05.05.2016р. розгляд справи відкладено на 17.05.2016р.

12.05.2016р. від відповідача-1 поступив відзив на позовну заяву, в якому ДП В«Ружин-молокоВ» просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Окрім того, до відзиву долучено Клопотання про розгляд справи без участі представника ДП В«Ружин-молокоВ» , у зв'язку із великою відстанню між смт. Ружин та м. Львів, що призведе до додаткових матеріальних витрат. Подане клопотання судом розглянуто то задоволено.

06.05.2016р. від відповідача-1 поступило Клопотання про зупинення провадження у справі №914/915/16 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №914/653/16, оскільки докази які досліджуються у справі №914/653/16 підтверджують факт того, що ДП В«Ружин-молокоВ» не має боргу перед ТОВ В«Торговий Дім В«Схід МеркуріяВ» згідно договору поставки №14/14 від 09.09.2014р., на який посилається позивач у своїй позовній заяві, яке судом відхилено .

13.05.2016р. від позивача поступило клопотання (вх.№20469/16 від 13.05.2016р.) про надання справи для ознайомлення, яке судом задоволено.

17.05.2016р. від позивача поступили Додаткові пояснення по суті спору (вх.№ 20776/16), в яких позивач зазначає, що договір поставки №210115 від 21 січня 2015 року та № 14/14 від 09 вересня 2014року є різними правочинами та не пов'язані між собою.

За договором поставки №14/14 від 09 вересня 2014року ДП «Ружин-молоко» отримало від ТзОВ «Торговий дім «Схід Меркурія» товар на загальну суму 480 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №58 від 09.02.2015р.

Таким чином, вказані правовідносини між ТзОВ «Торговий дім «Схід Меркурія» та ДП «Ружин-молоко» по договору поставки№210115 від 21.01.15р. не стосуються ПП «Ілізіум ЛТД», є самостійним спором та жодним чином не впливає на вирішення позову, що заявлений ПП «Ілізіум ЛТД» .

17.05.2016р. від позивача поступило клопотання, в якому позивач просить суд технічну фіксацію судового процесу не здійснювати.

Судом розглянуто подане позивачем клопотання, та вирішено його задоволити, технічну фіксацію судових засідань у справі №914/915/16 не проводити.

Відповідач-2 явки повноважного представника повторно в судове засідання 17.05.2016р. не забезпечив. Вимог ухвал суду не виконав, в зв'язку з чим, судом здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно сформованого спеціального витягу за №21929411 станом на 12.05.2016р. судом встановлено, що адреса місцезнаходження відповідача-2: 79019, м. Львів, вул. Мельничука, 12, що відповідає адресі вказаній позивачем у позовній заяві, на яку судом скеровано ухвали суду. Відтак відповідач-2 вважається належним чином повідомленим про дату місце та час призначених судових засідань.

Ухвалою від 17.05.2016р. залучено до участі у справі ТзОВ «Торговий дім «Схід Меркурія» в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача та відкладено розгляд справи на 31.05.2016р.

30.05.2016р. до суду надійшов від ДП «Ружин-молоко» лист №253 від 26.05.2016р. (вх. №22801/16), яким повідомив, що оригінали доказів про скерування заяви про зарахування однорідних вимог ТзОВ «Торговий Дім «Схід Меркурія» знаходяться в матеріалах справи № 914/653/16, відтак, для повторного надання витребуваних судом документів відповідач-1 звернувся із заявою про зняття копій. А також, у зв'язку із наданням додаткових доказів по справі, які не має можливості відповідач-1 надати під час розгляду справи у засідання, яке призначено на 31.05.2016 року, керуючись ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, ДП «Ружин-молоко» направило клопотання про продовження строку розгляду даної справи .

30.05.2016р. третя особа подала до суду письмові пояснення (вх. №22743/16), відповідно до яких не заперечив проти позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 31.05.2016р. позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, подав для доручення до матеріалів справи копії доказів скерування відповідачу-1 повідомлення про заміну кредитора (оригінали оглянуто судом в судовому засіданні). Крім того, письмово на клопотанні відповідача-1 заперечив проти продовження строку вирішення спору.

Відповідачі-1,2 явки повноважного представника в судове засідання 31.05.2016р. не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про місце, дату та час призначеного судового засідання.

Клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України судом відхиляється з наступних підстав:

- представник позивача заперечив проти продовження строку вирішення спору;

- не зазначено підстави винятковості випадку для продовження строку вирішення спору в порядку передбаченому ст. 69 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

Між ТзОВ «Торговий дім «Схід Меркурія» (постачальник) та ДП «Ружин-молоко» (покупець) укладено договір поставки № 14/14 від 09 вересня 2014 року. Відповідно до умов даного договору постачальник передавав, а покупець приймав у власність для використання у своїй підприємницькій діяльності продукцію та зобов'язувався оплатити її вартість. Сторонами даних договірних відносин було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов укладеного договору. Ціна та строк оплати за поставлену продукцію, як істотні умови, також були погоджені при укладенні вищевказаного договору.

Згідно з п.2.1 договору поставки № 14/14 від 09.09.2014р., постачальник зобов'язувався поставити відповідачу-1 товар в термін до 3-ьох календарних днів з дня отримання відповідної заявки.

Постачальником було повністю виконано всі умови даного договору і поставлено відповідачу-1 всю необхідну йому продукцію. Зокрема, в межах вищевказаного договору, постачальником було здійснено відповідачу-1 одну поставку продукції вартістю 480 000,00 грн., яка прийнята покупцем, що підтверджується видатковою накладною № 58 від 09 лютого 2015 року (копія долучена до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1., 4.1. договору, відповідач-1 зобов'язувався своєчасно і належним чином прийняти товар від постачальника та оплатити його протягом 21-го календарного дня з моменту прийняття товару. Моментом прийняття товару за договором є дата прийняття товару, що вказується у відповідній видатковій накладній.

За твердженням позивача, незважаючи на погодження між сторонами порядку сплати та термінів розрахунків за поставлену продукцію, відповідач-1 не здійснив оплату вартості отриманого товару, а тому, станом на даний час за ДП «Ружин-молоко» рахується заборгованість в розмірі 480 000,00 грн.

Окрім цього, між Товариством з обмеженою Відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія» (первісний кредитор) та Приватним підприємством «Ілізіум ЛТД» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 1/15 від 06 березня 2015 року. Відповідно до п. 1.1. договору про відступлення права вимоги (цесії), первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором поставки № 14/14 від 09 вересня 2014 року (основний договір), укладеного між ТзОВ «Торговий дім «Схід Меркурія» та Дочірнє підприємство «Ружин-молоко», а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором до боржника.

Згідно п. 1.2. договору про відступлення права вимоги (цесії), відповідно на підставі даного договору до нового кредитора переходять усі права вимоги, в тому числі право грошової вимоги, щодо отримання та/або стягнення на свою користь суми основного боргу, штрафних санкцій, процентів за користування товарним кредитом, які належали (належать) первісному кредитору в зобов'язаннях, що виникли з основного договору.

Відповідно до п. 1.3. договору про відступлення права вимоги (цесії), якщо виконання зобов'язання за основним договором забезпечено в порядку глави 49 ЦК України, до нового кредитора переходить весь обсяг прав та обов'язків, що існували у первісного кредитора на підставі правочинів, укладених ним по забезпеченню виконання зобов'язання за основним договором.

Як зазначив позивач, положеннями договору поставки № 14/14 від 09 вересня 2014 року укладеного між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія» та Дочірнім підприємством «Ружин-молоко» не передбачено згоди боржника на відступлення права вимоги новому кредитору.

Крім цього, в забезпечення виконання зобов'язань відповідачем-1 між ТзОВ «Торговий дім «Схід Меркурія» та ПП «Новатор Юкрейн» укладено договір поруки № 01/14 від 09 вересня 2014 року.

Згідно із пп. 1.1. договору поруки, у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання грошових зобов'язань ДП «Ружин-молоко», які можуть виникнути за договором, передбаченим п. 2 цього договору.

Згідно з пп. 2.1. договору поруки, основним договором в цьому договорі є договір поставки 14/14 від 09 вересня 2014 року, укладений між кредитором (в основному договорі іменується Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія») та боржником (в основному договорі іменується ДП «Ружин-молоко»).

Як зазначено у пп. 3.1. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за основним договором у наступному обсязі: 5 000,00 грн. основного боргу; 5 000,00 грн. штрафних санкцій (індекс інфляції, пеня, три проценти річних). Також, згідно із пп. 4.1. договору поруки, поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, що передбачений п. 2.1 цього договору, виконати частину прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредитором, в межах суми передбаченої п. 3.1. договору, на підставі письмової вимоги кредитора, в 5-ти денний строк, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора.

За твердженням позивача, відповідач-1 прострочив та на даний час повністю не виконав зобов'язання перед позивачем щодо оплати за поставлений товар згідно з видатковою накладною № 58 від 09 лютого 2015 року, а тому, 18 січня 2016 року ПП «Новатор Юкрейн» вручено вимогу про виконання зобов'язання за договором поруки.

Спір виник внаслідок того, що відповідач-1 не оплатив заборгованість позивачу. ПП «Ілізіум ЛТД» звернулося до господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з відповідача-1 заборгованості в розмірі 475 000,00грн., 158 173,33 грн. інфляційних втрат, 13 916,88грн. 3% річних, 120 871,38грн. пені, а також стягнення з відповідача-2 заборгованості в розмірі 5 000,00грн., 1666,67 грн. інфляційних втрат, 1666,66 грн. 3% річних, 1666,67 грн. пені.

Відповідач-1 вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Між ТзОВ «Торговий Дім «Схід Меркурія» та ДП «Ружин молоко» існували господарські відносни, які полягали у взаємному постачанні товарів один одному на підставі укладених договорів: договору поставки товару від 09 вересня 2014 року, згідно якого ТзОВ «Торговий Дім «Схід Меркурія» поставляв ДП «Ружин молоко» замінник молочного жиру; договору постачання №210115 від 21.01.2015р., за яким ДП «Ружин молоко» прийняв на себе зобов'язання передати у власність ТзОВ «Торговий Дім «Схід Меркурія» товар - сухе знежирене молоко.

Станом на 01.01.2016р. між підприємствами існувала взаємна заборгованість, яка виникла внаслідок неоплати ТзОВ «Торговий Дім «Схід Меркурія» підприємству ДП «Ружин молоко» по договору постачання №210115 від 21.01.2015р. на суму 550 000,00 гривень та неоплати ДП «Ружин молоко» підприємству ТОВ „Торговий Дім „Схід Меркурія" по договору поставки товару від 09 вересня 2014 року за жир рослинний на суму 480 000,00 гри.

01.03.2016р. ДП «Ружин молоко» надіслав на адресу ТзОВ «Торговий Дім «Схід Меркурія» угоду про зарахування зустрічних вимог та повідомлення про те, що зобов'язання у сумі 480 000,00 грн. припиняються у відповідності до положень ст.601 Цивільного кодексу України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав (згідно ч.1 ст. 601 Цивільного кодексу України. ч. 3 ст. 203 ГК України). Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

При цьому, сума боргу ТзОВ «Торговий Дім «Схід Меркурія» перед ДП «Ружин молоко» становить 70 000,00 гривень, у зв'язку з тим що термін погашення її встановлений не був відповідач звернувсь до господарського суду Львівської області з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.

Як зазначив відповідач-1, станом на 01.03.2016р.на адресу ДП «Ружин молоко» не надходило жодного повідомлення про укладання договору про виступлення права вимоги ні від ТзОВ «Торговий Дім «Схід Меркурія», ні від позивача. Таке повідомлення надійшло на адресу ДП «Ружин молоко» від позивача лише разом з позовною заявою 01.04.2016р. після порушення провадження у справі №914/653/16. Інших доказів та підтверджень про повідомлення відповідача-1 про заміну кредитора в додатках до позовної заяви не міститься.

За твердженням відповідача, станом на 06 березня 2015 року (дата укладання договору цесії) між ТзОВ «Торговий Дім «Схід Меркурія» та ДП «Ружин молоко» існувала взаємна заборгованість, велися переговори та висувались претензії щодо її погашення, відтак, таке повідомлення мало надійти на адресу ДП «Ружин молоко» одразу після укладання договору цесії, а не через один рік, шляхом подання позовної заяви до суду новим кредитором, та після порушення справи за позовом ДП «Ружин молоко» до ТзОВ «Торговий Дім «Схід Меркурія» тим більше, коли у нового кредитора не було на це ніяких правових підстав тому, що зобов'язання у сумі 480 000,00 грн. припинились у відповідності до положень ст.601 Цивільного кодексу України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Такі обставини свідчать про неукладення між сторонами вказаного правочину саме 06 березня 2015 року, оскільки сторонами не вчинялися дії, що свідчили про спонукання боржника до його виконання, відсутня і правова природа укладеного між сторонами договору цесії оскільки існувала взаємна заборгованість.

На думку відповідача-1, з метою уникнення проведення розрахунків з ДП «Ружин молоко» та заволодіння чужими коштами керівники ТзОВ «Торговий Дім «Схід Меркурія» та ПП «Ілізіум ЛТД» заднім числом підписали документи, які містять неправдиві дані.

Відповідач-1 вважає, що позивачем не надано доказів до позовної заяви, які б підтверджували факт порушення його прав у зв'язку з укладенням договору цесії №1/15 від 06 березня 2015 року, відсутня правова природа укладення між сторонами такого договору, не надано доказів відображення даних про його укладення в бухгалтерській документації/звітності підприємства, не надано доказів пред'явлення відповідачу-1 вимоги про сплату спірної заборгованості. Відтак, у відповідача-1 відсутні будь-які зобов'язання перед первісним кредитором і позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та третя особа уклали договір про відступлення права вимоги (цесії) № 1/15 від 06 березня 2015 року, у зв'язку із чим набули взаємних прав і обов'язків.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, законодавець передбачив право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

За загальним правилом, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Статтею 512 ЦК визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

За змістом статей 514, 516 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Як встановлено судом, положеннями договору поставки № 14/14 від 09 вересня 2014 року укладеного між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія» та Дочірнім підприємством «Ружин-молоко» не передбачено згоди боржника на відступлення права вимоги новому кредитору.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

За твердженням відповідача-1: ДП «Ружин-молоко», його не повідомлено належним чином про перехід права вимоги за договором поставки № 14/14 від 09 вересня 2014 року до нового кредитора - ПП «Ілізіум ЛТД», що спростовується долученими до матеріалів справи доказами, а саме, копіями поштових квитанцій про повторне скерування відповідачу-1 повідомлення про заміну кредитора (оригінали оглянуто судом в судовому засіданні)

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Оскільки, відповідно до матеріалів справи, боржник не сплачував заборгованість за договором поставки ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суд прийшов до висновку про підставність вимог про стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення заборгованості взагалі.

При цьому, відповідача-1: ДП «Ружин-молоко» у своїх поясненнях в ході судового розгляду не заперечив проти наявності заборгованості перед первісним кредитором: ТзОВ «Торговий дім «Схід Меркурія».

Водночас, посилання ДП «Ружин-молоко» на сумнівність спірного договору про відступлення права вимоги (цесії) № 1/15 від 06 березня 2015 року не доведено належними засобами доказування. Вказаний правочин не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що у випадку визнання спірного договору про відступлення права вимоги (цесії) № 1/15 від 06 березня 2015 року недійсним, ДП «Ружин-молоко» має право звернуться до господарського суду Львівської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Отже, позивач довів факт порушення відповідачем-1 зобов'язання щодо оплати у повному обсязі належної позивачу заборгованості, а висновки та заперечення відповідача про те, що позивач є не належним кредитором є помилковими та не підтверджені належними доказами.

Стосовно позовних вимог, заявлених до відповідача-2: ПП «Новатор Юкрейн», суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Договором поруки сторони визначили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за основним договором у наступному обсязі: 5 000,00 грн. основного боргу; 5 000,00 грн. штрафних санкцій (індекс інфляції, пеня, три проценти річних).

Також, згідно із пп. 4.1. договору поруки, поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, що передбачений п. 2.1 цього договору, виконати частину прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредитором, в межах суми передбаченої п. 3.1. договору, на підставі письмової вимоги кредитора, в 5-ти денний строк, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора.

Це означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до божника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Матеріалами справи підтверджено вручення позивачем поручителю вимоги про сплату заборгованості від 18 січня 2016 року, однак, докази виконання такої вимоги у матеріалах справи відсутні.

Відтак, суд приходить до висновку про невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань, а відповідно і підставою для задоволення позовних вимог позивача до відповідача-2 у повному обсязі.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивач просить правомірно стягнути з відповідача-1: ПП «Ружин-молоко» 158 173,33 грн. інфляційних втрат та 13 916,88грн. 3% річних, а також стягнення з відповідача-2: ТзОВ «Торговий дім «Схід Меркурія» 1666,67 грн. інфляційних втрат та 1666,66 грн. 3% річних.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача-1: ПП «Ружин-молоко» 120 871,38грн. пені та з відповідача-2: ТзОВ «Торговий дім «Схід Меркурія» 1666,67 грн. пені, суд зазначає наступне.

У п. 7.3 договору поставки сторони узгодили, що у випадку порушення строків оплати товару, передбачених цим договором, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штрафні санкції, зокрема, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день протермінування в оплаті товару.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності із ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3 договору поставки та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 11444,15 грн. пені за період з 01.04.2015р. по 03.09.2015р. з відповідача-1: ПП «Ружин-молоко» 120 871,38грн. пені та з відповідача-2: ТзОВ «Торговий дім «Схід Меркурія» 1666,67 грн. пені.

Задовольняючи позовні вимоги та розподіляючи витрати зі сплати судового збору, суд також враховує положення п. 4.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року N 7 В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» . Так, у разі, коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Відтак, судовий збір за позовну вимогу про стягнення коштів з відповідача-1, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та наведених вище положень, суд покладає на відповідача-1, а в частині стягнення за договором поруки - на відповідача-2 порівну.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82-84, 116 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Ружин-молоко» (13600, Житомирська область, смт. Ружин, вул. Леніна, 68, ідентифікаційний код 31826107) на користь Приватного підприємства «Ілізіум ЛТД» (79022, м. Львів , вул. Виговського, 13а/22, ідентифікаційний код 37073069) заборгованості в розмірі 475 000,00грн., 158 173,33 грн. інфляційних втрат, 13 916,88грн. 3% річних, 120 871,38грн. пені та 11 517,73 грн. судового збору.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Новатор Юкрейн» (79019, м. Львів, вул. Мельничука, 12, ідентифікаційний код 36182907) на користь Приватного підприємства «Ілізіум ЛТД» (79022, м. Львів, вул. Виговського, 13а/22, ідентифікаційний код 37073069) заборгованості в розмірі 5 000,00грн., 1666,67 грн. інфляційних втрат, 1666,66 грн. 3% річних, 1666,67 грн. пені та 151,70 грн. судового збору.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 06.06.2016р.

Суддя Ділай У.І.