Ухвала

від 01.06.2016 по справі 385/396/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1276/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальчук С. Я.

Доповідач Письменний О. А.

УХВАЛА

Іменем України

01.06.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Єгорової С.М.,

за участю секретаря - Яковлєвої Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, про визнання правочинів недійсними, за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову,-

Встановила:

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, якою просив забезпечити його позов до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 0,0855 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, від 20.08.2014 року № 1392, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, та визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 15.12.2014 року № 2222, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, шляхом накладення арешту на зазначену земельну ділянку.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що вказані правочини вчинені з метою уникнення припинення права власності на вказану земельну ділянку, що свідчить про наявність реальних загроз утруднення виконання рішення, що в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим його виконання.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2016 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0855 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач, ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Зазначає, що висновки суду першої інстанції є хибними та такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки позивач звернувся із позовом немайнового характеру, тому обраний вид забезпечення позову є неспівмірним із заявленими вимогами.

Крім того вказала про те, що суд вирішив питання про забезпечення позову до відкриття провадження в справі, тоді як забезпечити позов до подання позовної заяви суд може тільки з метою запобігання порушень права інтелектуальної власності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Аналізуючи обставини справи на підставі наданих сторонами пояснень та доказів колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив питання щодо забезпечення позову з дотриманням процесуальних норм.

Згідно матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову була подана до суду 04.04.2016 року, разом із позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, про визнання правочинів недійсними, що підтверджується переліком додатків до неї, а саме: п.11 (а.с.5).

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Але разом з тим, ч.1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Тому твердження ОСОБА_2 про неправомірне вирішення судом питання про забезпечення позову до відкриття провадження в справі не ґрунтується на нормі процесуального закону. Посилання ОСОБА_2 на те, що суд не вправі вирішувати питання про забезпечення позову до подання позовної заяви, не стосується обставин даної справи, оскільки судом питання забезпечення позову вирішувалося після отримання позовної заяви.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не вказала, яким чином ухвала Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2016 року про забезпечення позову порушує її права та зачіпає законні інтереси.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0855 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Покладений в основу оскаржуваної ухвали висновок суду повною мірою узгоджується з положеннями ст.ст.151-153 ЦПК щодо підстав та порядку забезпечення позову. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчився у реальній загрозі невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому дійшов правильного висновку щодо необхідності забезпечити вказаний позов шляхом накладення арешту.

При цьому, суд першої інстанції у повній мірі з'ясував відповідність виду забезпечення позову, який просив застосувати ОСОБА_6 позовним вимогам.

З огляду на вказане, колегія суддів не знаходить підстав для скасування обґрунтованого та законного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.303, п. 1 ч. 1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: