Рішення

від 30.05.2016 по справі 515/622/16-ц

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/622/16-ц

Провадження № 2/515/953/16

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря Коренчук О.Е.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області циві- льну справу за позовом ОСОБА_1 до територіального центру соціального обслу- говування (надання соціальних послуг) Татарбунарської районної державної адміністрації Одесь- кої області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Та- тарбунарська районна державна адміністрація Одеської області,

про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення

з роботи; про поновлення на роботі; про визнання протиправним

наказу про оголошення догани; про стягнення середнього заробі-

тку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області (далі ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації), в якій просила визнати про- типравними накази директора ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації: № 26 від 01.03.2016 р. про оголошення їй догани; № 2-к від 18.03.2016 р. про її звільнення з посади завідувача відділе- ння стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання у Будинку Милосердя з 18.03.2016 р. за одноразове грубе порушення трудових обов'язків; поновити її на зазначеній поса- ді, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 8800 грн. та мо- ральну шкоду у розмірі 3000 грн, посилаючись на наступні обставини.

На підставі наказу № 4-к від 06.03.2008 р. її було призначено на посаду завідувача відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання одиноких непрацездатних гро- мадян у Будинку Милосердя.

Наказом директора ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації № 26 від 01.03.2016 р. їй було оголошено догану, який вона вважає незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів дире- ктором, оскільки вона не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, не порушувала трудову ди- сципліну та належним чином і в повному обсязі свої посадові обов'язки. Підставою для оголо- шення догани слугувало те, що вона нібито не надала до бухгалтерії відповідача графіків змінності кухарів, сторожів, молодших медичних сестер з догляду за хворими та табелю обліку робочого часу за лютий 2016 року, що унеможливило достовірне нарахування заробітної плати працівникам відділення. Але зазначені обставини не відповідають дійсності, оскільки табеля обліку робочого часу за лютий поточного року отримані своєчасно і працівники отримали заробітну плату без зат- римань. Також не відповідають дійсності інші обставини щодо ненадання графіків роботи персо- налу.

18 березня поточного року наказом директора ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації № 2-к її було звільнено з займаної за одноразове грубе порушення трудових обов'язків на підставі п.1 ч.1 ст.41 КЗ пП України. Цей наказ було винесено у її відсутність, оскільки вона перебувала на по- хоронах близького родича. 15 березня цього року комісією ТЦСО Татарбунарської райдержадміні- страції було складено акт перевірки, який слугував підставою для її звільнення, про наступне.

01.10.2015 р. на день особи похилого віку та першому відвідуванні Будинку Милосердя голо- вою Татарбунарської райдержадміністрації у присутності директора ТЦСО Татарбунарської рай- держадміністрації була дана вказівка щодо оформлення до Будинку Милосердя ОСОБА_5, який на той час знаходився у відділенні травматології Татарбунарської ЦРЛ і якому був потрібний сто- ронній догляд. 12.10.2015 р. до Та-арбунарської районної координаційної ради з питань соціаль- ного захисту малозабезпечених верств населення з заявою щодо прийняття до будинку Милосердя звернувся ОСОБА_5, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1. Че- рез відсутність відповідних документів та унеможливлення встановлення статусу ОСОБА_5 (пенсіонер, інвалід, розмір пенсії, його сімейний стан і т.п.) рішенням районної координаційної ради № 25 від 21.10.2015 р. йому було відмовлено у влаштуванні до Будинку милосердя до надан- ня відповідного пакету документів. Комісія вважала, що вона грубо порушила Положення про ТЦ СО Татарбунарської райдержадміністрації та порядок надання соціальних послуг, що виявилось у прийнятті ОСОБА_5 та взяття на повне державне забезпечення з 12.10.2015 р., що спричинило значні збитки та нераціональне використання коштів районного бюджетту. Але акт було складено за її відсутності, що унеможливило їй надати відповідні документи та пояснення, вона з ним не згодна з наступних причин.

15 жовтня минулого року було отримано медичний висновок про те, що ОСОБА_5 підлягає направленню до Будинку Милосердя та наданий необхідний пакет документів. Пенсійне забезпе- чення ОСОБА_5 було переведено до УПФУ у Татарбунарському районі, а управлінням соціа- льного захисту населення у Татарбунарському районі зазначеній особі було виписано путівку. ОСОБА_6 прибув до Будинку Милосердя у той час, коли температура зовнішнього середовища бу- ла мінусова, а тому вона не могла не прийняти його до Будинку. З питанням щодо подальшого пе- ребування ОСОБА_5 у Будинку Милосердя вона звернулась 05.01.2016 р. до комісії районної ради, яка доручила директору ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації доставити зазначену людину до Одеського будинку безпритульних. За час перебування згаданої особи у Будинку Ми- лосердя він не перебував на повному державному утриманні.

В оскаржуваному наказі не зазначено, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало при- водом до її звільнення, коли воно мало місце, в чому полягають винні дії і істотність його наслід- ків. З акту перевірки не вбачається, що вона допустила одноразове грубе порушення трудових обов'язків, оскільки зазначені факти безпосередньо були відомі директору ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації та тривали з жовтня 2015 року. Її звільнення проведено з порушенням, оскі- льки лист погодження управління соціального захисту населення від 17.02.2016 р. на її звільнення був підписаний не начальником управління, а його заступником.

У зв'язку з тим, що її звільнено з підстав, не передбачених законом, просила поновити її на займаній посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в зазна- ченому розмірі.

Крім того, в результаті незаконного звільнення їй заподіяно моральну шкоду, що виявилося у моральних стражданнях, втраті життєвих зв'язків, що потребує додаткових зусиль для організації свого життя, а тому просила стягнути її компенсацію у розмірі 3000 грн.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, вважаючи їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, надала заперечення проти позову (а.с.38-40), згідно яких, 12.10. 2015 р. до стаціонарного відділення - Будинку Милосердя ТЦСО Татарбунарської райдержад- міністрації безпідставно був прийнятий на повне державне забезпечення ОСОБА_5, 1952 р. на- родження, що зареєстрований в іншому районі. Грубо порушивши вимоги Положення про ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації, Положення про стаціонарне відділення для постійного або тимчасового проживання одиноких громадян… та свої посадові обов'язки, ОСОБА_1 прий- няла на повне державне за безпечення зазначену особу, що спричинило значні збитки та нецільове використання коштів районного бюджету, а також прав інших підопічних Будинку Милосердя в частині матеріального забезпечення. Рішенням районної координаційної ради від 12.10.2015 р. пи- тання про влаштування ОСОБА_5 вирішено розглянути після надання відповідного пакету до- кументів, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2009 р. № 1417. Комісією 15 березня поточ- ного року встановлено, що ОСОБА_5 перебував у відділенні Будинку Милосердя, але від надан- ня пояснень щодо правомірності перебування зазначеної особи у даному закладі ОСОБА_1 ві- дмовилась. На час влаштування ОСОБА_5 до Будинку Милосердя на обліку в управлінні ПфУ Татарбунарського району пенсійна справа зазначеної особи не перебувала. За грубе порушення трудових обов'язків ОСОБА_1 звільнено з займаної посади наказом директора ТЦСО Татар- бунарської райдержадміністрації № 2 к від 18.03.2016 р. Від підпису про ознайомлення з наказом про звільнення позивач відмовилась, терміново покинувши приміщення. Звільнення позивача з за- йманої посади погоджене з особою, на яку розпорядженням голови Татарбунарської райдержадмі- ністрації від 16.03.2016 р. покладено виконувати обов'язки начальника УСЗН.

Що стосується оголошення позивачу догани, то наказом директора ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації № 26 від 01.03.2016 р. їй дійсно оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обо-в'язків, зокрема, ненадання до бухгалтерії ТЦСО Татарбунарської райдержад- міністрації табелю обліку робочого часу працівників Будинку Милосердя, що спричинило унемо- жливлення достовірного нарахування працівникам заробітної плати. При накладенні на позивача дисциплінарних стягнень не порушено вимог чинного трудового законодавства.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача також не визнав позовні вимоги, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення і доводи сторін, їх представників, допитавши свідків, дослідивши мате- ріали справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позов- них вимог з огляду на таке.

Колективним договором, укладеним між адміністрацією ТЦСО Татарбунарської райдержадмі- ністрації та профспілковим комітетом даного закладу на 2016-2018 р.р. в розділі «3.Оплата праці» передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється 2 рази в місяць у строки до 15-го та 30 чи- сла кожного місяця в межах бюджетних асигнувань. Також передбачено компенсування втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, що вбачається з витягу Дого- вору (а.с.87-88).

Згідно наказу директора ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації № 8 від 11.01.2016 р. (ко- пія на а.с.89-91), позивача призначено відповідальною особою за надання табелю використання робочого часу працівників стаціонарного відділення Будинку Милосердя та встановлено терміни надання табелю обліку використання робочого часу - до 12-го та 23 числа кожного місяця.

Як слідує з доповідної записки головного бухгалтера ТЦСО Татарбунарської райдержадмініст- рації від 24.02.2016 р. (копія на а.с.97), станом на зазначену дату ОСОБА_1 не надано табель обліку робочого часу по Будинку Милосердя, а також графіки роботи працівників Будинку Мило- сердя. Відсутність табелю обліку робочого часу перешкоджає зверненню з заявкою до фінансо- вого управління райдержадміністрації щодо фінансування заробітної плати згаданого закладу.

Свідок ОСОБА_7, яка працює головним бухгалтером ТЦСО Татарбунарської райдержадмі- ністрації, підтвердила у судовому засіданні, що позивачем не було надано табель обліку робочого часу по Будинку Милосердя за лютий поточного року, а також графіки роботи працівників за- значеного закладу. Відсутність табелю обліку робочого часу перешкодило своєчасному нараху- вання заробітної плати працівникам Будинку Милосердя.

Як вбачається з копії табеля обліку робочого часу по Будинку Милосердя (а.с.96), даний табель за лютий 2016 року у порушення встановлених термінів його надання надано до ТЦСО Татар- бунарської райдержадміністрації 01.03.2016 р.

З заявкою про фінансування видатків на заробітну плату працівникам ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації керівництво даного закладу звернулось до Татарбунарської райдержадмі- ністрації 24.02.206 р., що видно з копії листа та заявки на видачу готівки (а.с.98,99).

Таким чином, ОСОБА_1 було порушено вимоги Колективного договору в зазначеній час- тині, наказ № 8 від 11.01.2016 р., яким на позивача покладено відповідальність за надання табелю обліку та використання робочого часу підлеглими їй працівниками, а тому стосовно неї обґрунто- вано, на законних підставах було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що слідує з наказу № 26 від 01.03.2016 р. (а.с.95).

У судовому засіданні встановлено, і це підтверджується копією трудової книжки (а.с.8-9), що ОСОБА_1 наказом № 4-к від 06.03. 2008 р. було призначено на посаду завідувача відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання одиноких непрацездатних гро- мадян у Будинку Милосердя.

Також судом встановлено, що 12.10.2015 р. до стаціонарного відділення - Будинку Милосердя ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації без наявності необхідного пакету документів був прийнятий на повне державне забезпечення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до Положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання со- ціальних послуг) Татарбунарської райдержадміністрації (а.с.102-106), даний центр є бюджетною установою, рішення щодо утворення, ліквідації або реорганізації якої приймає Татарбунарська ра- йдержадміністрація, він утворюється для надання соціальних послуг громадянам Татарбунарсько- го району, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, за місцем проживання. В умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування. До складу те- риторіального центру входять структурні підрозділи, зокрема, відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання - Будинок Милосердя.

Згідно Положення про відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового про- живання - Будинок Милосердя територіального центру соціального обслуговування (надання со- ціальних послуг) Татарбунарської райдержадміністрації (п.1,2), до даного відділення на постійне або тимчасове проживання, повне державне утримання безоплатно приймаються одинокі грома- дяни похилого віку, інваліди, хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більше як чотири місяці), які відповідно до висновку лікарсько-консуль- тативної комісії закладу охорони здоров'я за станом здоров'я не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду та допомоги, стаціонарного догляду, соціально-побу- тових, соціально-медичних та інших соціальних послуг. У відділенні стаціонарного догляду гро- мадяни перебувають на повному державному утриманні, одержують соціальну послугу стаціо- нарного догляду та відповідно до встановлених норм забезпечуються житлом, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем і столовим посудом; раціональним чотирьох- разовим харчуванням, у тому числі з урахуванням віку і стану здоров'я, у межах натуральних норм харчування, передбачених для мешканців інтернатних установ; цілодобовим медичним об- слуговуванням; комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, радіофікація, теп- ло- водопостачання тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1417 від 29.12.2009 р. «Деякі питання діяльності те- риторіальних центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» передбачено пере- лік документів, за наявності яких особу може бути влаштовано до зазначених центрів. Це заява, медичний висновок, дані про склад сім'ї, про інвалідність, про наявність пенсії тощо.

Але ОСОБА_5 було прийнято до Будинку Милосердя тільки на підставі медичного висновку № 206 (копія на а.с.124), який складено у порушення вимог його складання не дільничним ліка- рем-терапевтом, як того вимагається, а завідувачем терапевтичного відділення, його не підписано лікарем-психіатром, відсутня печатка.

Зазначена особа перебувала на утриманні у Будинку Милосердя в період з 12 жовтня 2015 року по квітень 2016 року, інколи виїжджаючи на кілька днів за його межі. Він одержував соціальну по- слугу стаціонарного догляду та відповідно до встановлених норм забезпечувався житлом, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем і столовим посудом; раціональним харчуванням, цілодобовим медичним обслуговуванням; комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, радіофікація, тепло-водопостачання).

Але як вбачається з копій табелів по територіальному центру за період з жовтня 2015 року по березень 2016 року (а.с.32-37), серед осіб, які перебували за зазначений період у Будинку Мило- сердя ОСОБА_5Є не значиться.

З аналізу показів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 слідує, що 21.10.2015 р. на районній координаційній раді з питань соціального захисту малозабезпечених верств населення розгляда- лось питання про прийняття до Будинку милосердя ОСОБА_5 Але у зв'язку з відсутністю необ- хідного пакету документів було відмовлено у влаштуванні його до даного закладу до надання не- обхідних документів. У грудні того ж року на координаційній раді знову було відмовлено зазна- ченій особі у влаштуванні до Будинку Милосердя з зазначених причин. Але його неправомірно, без належних документів, без погодження з координаційною радою з відома ОСОБА_1 було влаштовано до державної установи - Будинку Милосердя. У нього не було медичних документів і його перебування створювало небезпеку для перебуваючи там осіб, оскільки він бути хворим, міг переховуватись від правоохоронних органів тощо. ОСОБА_5 був енергійним, міг себе обходити. У січні 2016 року вони у складі комісії виїздили до Будинку Милосердя і бачили ОСОБА_5, який знаходився там і казав, що за ним добре доглядають, був задоволений харчуванням. Утри- манці даної установи жалілись, що їм зменшили порції харчування у зв'язку з перебуванням ОСОБА_10 А коли зазначеній особі запропонували перебувати у Будинку Милосердя на платній основі, то він виїхав з даної установи.

Як пояснили свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, восени 2015 року, коли було вже холодно, до Будинку Милосердя, де вони працюють, поступив ОСОБА_5 Він офіційно не обліковувався, його на харчування не ставили. При видачі продуктів харчування його не врахову- вали. Його купали, перевдягали. Він часто кудись ненадовго виїздив, вирішував свої питання, а потім повертався.

Із показів свідка ОСОБА_14 слідує, що у жовтні 2015 року до УСЗН надійшла заява, копія пас- порту і медичний висновок стосовно ОСОБА_5, якому на підставі зазначених документів було виписано путівку до Будинку Милосердя.

Але, як встановлено судом, зазначену путівку потім було відкликано у зв'язку з порушеннями при її видачі.

Згідно витягів з протоколів № 25 від 21.10.2015 р. та № 29 від 09.12.2015 р. (а.с.49-51,129-130), районною координаційною радою з питань соціального захисту малозабезпечених верств населен- ня ОСОБА_5 відмовлено у влаштуванні до Будинку Милосердя у зв'язку з ненаданням необ- хідного пакету документів до його надання.

Із акта перевірки фактів, викладених у зверненні до голови райдержадміністрації стосовно пе- ребування у Будинку Милосердя ОСОБА_5, від 15.03.2015 р. (а.с.7) слідує, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 12.10. 2015 р. звернувся до районної координаційної ради з питань соціального захисту з заявою про про прийняття його до відділення стаціонарного догляду - Будинку Милосердя. Оскільки у нього були відсутні відповідні документи на неможливо було встановити його статус (пенсіонер, інвалід, його сімейний стан, чи є діти, чи одинокий) то рішенням зазначеної ради від 21.10.2015 р. йому було відмовлено у влаштуванні до Будинку Милосердя. Грубо порушивши вимоги Положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Татарбунарської райдержадміністрації, умови та порядок надання соціальних послуг та свої посадові обов'язки ОСОБА_1 прийняла ОСОБА_5 до Будинку Милосердя, його було взято на повне державне забезпечення з 12.10.2015 р., що спричинило значні збитки та нецільове використання грошових коштів районного бюджету, порушення прав інших підопічних в частині матеріального забезпе- чення. Також комісією встановлено, що ОСОБА_5 перебував у відділенні Будинку Милосердя, але від надання пояснень щодо правомірності перебування зазначеної особи у даному закладі ОСОБА_1 відмовилась.

На підставі зазначеного акту наказом директора ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації № 2-к від 18.03.2016 р. (а.с.6) ОСОБА_1 звільнено з займаної посади з 18.03.2016 р. за одно- разове грубе порушення трудових обов'язків за п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України.

Відповідно до п.15 Положення про відділення стаціонарного догляду для постійного або тимча- сового проживання - Будинок Милосердя територіального центру соціального обслуговування ( надання соціальних послуг) Татарбунарської райдержадміністрації, відділення стаціонарного дог- ляду очолює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади директором тери- торіального центру за погодженням з начальником управління соціального захисту населення.

ОСОБА_3 призначено на посаду директора територіального центру, а тому приймаючи рі- шення про звільнення позивача з займаної посади завідувача відділення стаціонарного догляду, вона діяла в межах своїх повноважень та у відповідності до них.

І посилання позивача на те, що її звільнення проведено з порушенням, оскільки лист погод- ження управління соціального захисту населення від 17.02.2016 р. на її звільнення був підписаний не начальником управління, а його заступником, суд вважає неспроможним і не може його прий- няти до уваги, оскільки розпорядженням голови райдержадміністрації № 23/к-2016 від 16.03.2016 р. (копія на а.с.53) на ОСОБА_15 покладено обов'язки начальника управління соціального захисту населення Татарбунарської райдержадміністрації з правом першого підпису фінансових докумен- тів.

Суд не може погодитись з доводами позивача та його представника про те, що при звільненні позивача було проведено з порушенням норм діючого трудового законодавства, виходячи з наступного.

Статтею 36 КЗпП України передбачено підстави припинення трудового договору, зокрема, ро- зірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40,41).

Згідно п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України, крім підстав, передбачених ст. 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у ви- падку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності…

Суд вважає, що прийнявши ОСОБА_5 до Будинку Милосердя на повне державне забезпе- чення без необхідного пакету документів, без узгодження з координаційною радою, ОСОБА_1 грубо порушила вимоги Положення про територіальний центр соціального обслуговування (на- дання соціальних послуг) Татарбунарської райдержадміністрації, Положення про відділення ста- ціонарного догляду для постійного або тимчасо-вого проживання…, умови та порядок надання соціальних послуг та свої посадові обов'язки.

В результаті зазначених дій мало місце нецільове використання грошових коштів районного бюджету, порушення прав і законних інтересів інших підопічних Будинку Милосердя в частині матеріального їх забезпечення.

Суд не може погодитись і прийняти до уваги ствердження представника відповідача про те, що в результаті грубого порушення позивачем трудових обов'язків було спричинено значні збитки, оскільки вони спростовуються повідомленням управління Державної казначейської служби Украї- ни у Татарбунарському районі № 03/472 від 11.05.2016 р. (а.с.72), відповідно до якого у річній фінансовій та бюджетній звітності за 2015 рік та у звітності за 1-й квартал 2016 року Територіаль- ного центру соціального обслуговування Татарбунарської райдержадміністрації відсутні дані що- до наявної заборгованості за сумою збитків.

Незаконне утримання ОСОБА_5 у зазначеному закладі та надання йому соціальних послуг відбувалось за рахунок інших мешканців Будинку Милосердя, оскільки він офіційно не фігурував у табелях по даному закладу, на нього бюджетом кошти не виділялись.

Суд не може прийняти до уваги покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в тій частині, що ОСОБА_5 утримувався у Будинку Милосердя за власні кошти, купуючи у пра- цівників Будинку молоко, яйця, інші продукти харчування, та надаючи стиральний порошок для стирки його речей. До свідчень зазначених осіб суд відноситься критично, враховуючи характер їх взаємовідносин з позивачем - були підлеглими, а ОСОБА_13, крім того, є рідною сестрою чо- ловіка позивача. Також при цьому враховуються ненормальні відносини з представником відпо- відача - директором ТЦСО ОСОБА_3

На думку суду, грубе одноразове порушення трудових обов'язків ОСОБА_1 мало місце у жовтні 2015 року, коли вона без належних документів, без узгодження з координаційною радою прийняла ОСОБА_5 до Будинку Милосердя на повне державне забезпечення.

За змістом п.2 ч.1 ст.147 КЗпП України, звільнення є одним із заходів стягнення, що застосову- ється до працівника за порушення трудової дисципліни.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу ( обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ч.1 ст.147-1 КЗпП).

Відповідно до ч.1 ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимча- совою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Як вже зазначалось, грубе порушення ОСОБА_1 трудових обов'язків мало місце у жовтні 2015 року. Його наслідки тривали певний час, поки це було виявлено комісією 15 березня 2016 року, про що складено акт. А звільнено позивача з займаної посади наказом від 18 березня поточ- ного року. Тому адміністрацією ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації при звільненні пози- вача дотримано вимог зазначеної норми Закону.

Згідно ч.2 ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шес- ти місяців з дня вчинення проступку (ч.2 ст.148 КЗпП).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 149 КЗпП України.

Адміністрацією ТЦСО Татарбунарської райдержадміністрації дотримано і цих вимог КЗпП, ос- кільки ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності до спливу шестимісячного строку з дня вчинення проступку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення влас- ник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмо- ві пояснення, при цьому за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Як вбачається з акту від 15.03.2016 р. (копія на а.с.46), комісією було запропоновано ОСОБА_1 надати пояснення щодо перебування ОСОБА_5 у стаціонарному відділенні, але вона від- мовилась надати пояснення, наголошуючи, що зазначеної особи у відділенні немає, хоча комісією було зафіксовано його перебування.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган, в силу ч.3 ст.149 КЗпП України, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, об- ставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Як вже зазначалось, в результаті грубого порушення ОСОБА_1 трудових обов'язків мало місце нецільове використання грошових коштів районного бюджету, порушення прав і законних інтересів інших підопічних Будинку Милосердя в частині матеріального забезпечення.

З урахуванням заслуг позивача у минулому, що вбачається з диплому та почесних грамот (а.с. 10,11,12), їй надавалась можливість виправити допущене нею порушення, але вона не бажала нічо- го змінювати і незаконне утримання зазначеної особи у стаціонарному відділенні тривало майже півроку.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона по- силається як на підставу своїх вимог і заперечень…

Проте позивачем не надано суду необхідних та достатніх об'єктив-них доказів, на підставі яких можливо задоволення її позовних вимог, а судом їх не добуто.

Тому її позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 41, 233 КЗпП України, постановою Пленуму Вер- ховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України №№ 4,18,15 відпо- відно від 01.04.1994 р., 26.10.1995 р., 25.05.1998 р., ст.ст.58-60, 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у позові ОСОБА_1 до територіального центру соціального обслу- говування (надання соціальних послуг) Татарбунарської районної державної адміністрації Одесь- кої області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи; про поновлення на роботі; про визнання протиправним наказу про оголошення догани; про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Тимошенко