Ухвала

від 31.05.2016 по справі 908/2950/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

31.05.2016 Справа № 908/2950/15

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді ОгороднікД.М., суддів Філімонової О.Ю, ОСОБА_1, розглянувши матеріали

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" надії Іллічівського відділу Державної виконавчої служби Маріупольського МУ юстиції щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2015 у справі№905/2950/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Восток" до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про представники сторін: від позивача: від відповідача: від відділу державної виконавчої служби: стягнення 493439,44грн. не з'явився; не з'явився; не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії Іллічівського відділу Державної виконавчої служби Маріупольського МУ юстиції щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2015 , в якій скаржник просить суд: визнати дії Іллічівського ВДВС Маріупольського МУ юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №48424747 від 09.03.2016 неправомірними та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №48424747 від 09.03.2016.

Скарга вмотивована тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" до відділу примусового виконання рішень Іллічівського відділу Державної виконавчої служби Маріупольського МУ юстиції пред'явлено до виконання наказ господарського суду Донецької області №908/2950/15 від 28.07.2015 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" основного боргу у розмірі 362042,09грн., інфляційних нарахувань у розмірі 255331,72грн., 3% річних у розмірі 14313,82грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 14313,82грн. Проте, після проведення відповідних виконавчих дій Державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №48424747 від 09.03.2016 та направлення виконавчого документа для виконання до Департаменту ДВС МЮ України. Стягувач вважає постанову про закінчення виконавчого провадження незаконною, оскільки державний виконавець, виявивши майно боржника за адресою - м.Маріуполь, пл.Машинобудівників, б.1, не реалізував його шляхом проведення електронних торгів, а за власною ініціативою направив виконавчий документ до Департаменту ДВС МЮ України. Окрім того, як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток", державний виконавець не проводив систематичну перевірку майнового стану боржника (кожні два тижні- щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці- щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника, його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника). Також, державним виконавцем не витребувано копію балансу безпосередньо у боржника чи у відповідних державних органів, не винесено постанову про розшук майна боржника. Стягувач зазначає, що згідно з Повідомленням Територіального сервісного центру 1441 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області від 13.01.2016 №27/5-1441-77 за боржником зареєстровано 81 одиниця транспортних засобів, з цього приводу на адресу Іллічівського ВДВС Маріупольського МУ юстиції направлено листа про бездіяльність державного виконавця та надання інформації, проте замість відповіді Іллічівський ВДВС Маріупольського МУ юстиції направило на адресу стягувача постанову про закінчення виконавчого провадження №48424747 від 09.03.2016. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" зазначає, що в останній державним виконавцем не вказано з яких документів йому стало відомо про зміну місця реєстрації боржника.

Скаржником до матеріалів справи надано належним чином засвідчені копії: наказу Господарського суду Донецької області від 28.07.2015 №905/2950/15, постанови про відкриття виконавчого провадження №48424747 від 13.08.2015, постанови про закінчення виконавчого провадження №48424747 від 09.03.2016, листа №10-2-35/14 від 22.02.2016 .

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 04.04.2016 №01-02/357 у зв'язку з перебуванням судді Левшиної Я.О. у відпустці по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, та наявності підстав, які призводять до порушення процесуального строку розгляду скарги, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському судді Донецької області призначено повторний автоматичний розподіл справи №908/2950/15.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ протоколом від 04.04.2016 скаргу на дії органу державної виконавчої служби передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді ОгороднікД.М., суддів Філімонової О.Ю, ОСОБА_1.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07 .0 4.2016 вказана скарга прийнята до розгляду та призначене судове засідання .

Скаржник у судове засідання 31 .0 5.2016 не з'явився, причини неявки суду невідомі, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засідання 31.05.2016 явку уповноваженого представника не забезпечив, письмових пояснень по суті скарги не надав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Боржник у судове засідання 31.05.2016 явку уповноваженого представника не забезпечив, письмових пояснень по суті скарги не надав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно зі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши зміст скарги та документи додані до неї документи, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.07.2015 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» задоволені частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» основний борг у розмірі 362042,09грн., інфляційні нарахування у розмірі 255331,72грн., 3% річних у розмірі 14313,82грн. , заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 2365550,21грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 12633,75грн.

На виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області виданий наказ від 28.07.2015 №908/2950/15.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.09.2015 рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2015 у справі №908/2950/15 залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" до відділу примусового виконання рішень Іллічівського відділу Державної виконавчої служби Маріупольського МУ юстиції пред'явлено до виконання наказ господарського суду Донецької області №908/2950/15 від 28.07.2015.13.08.2015 заступником начальника Іллічівського ВДВС Маріупольського МУ юстиції ОСОБА_2 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №48424747.

11.09.2015, як зазначає скаржник, виконавче провадження №48424747 приєднано до зведеного виконавчого провадження №47222636.

Заступником начальника Іллічівського ВДВС Маріупольського МУ юстиції ОСОБА_2. 09.03.2016 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №48424747 та направлення виконавчого документа до Департаменту ДВС МЮ України. Винесення постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець обгрунтовує тим, що державним виконавцем проведені всі виконавчі дії, передбачені законодавством України, крім примусової реалізації майна, зокрема: накладено арешт на рахунки в установах банків та на все рухоме майно підприємства; проведено виявлення та опис майна боржника за адресою - м.Маріуполь, пл.Машинобудівників, б.1, платіжні вимоги, які направлялися до установ банків, повертаються без виконання, так як існує раніше накладений арешт постановою ВПВР Департаменту ДВС МЮУ або відсутні кошти; згідно з Наказом Міністерства юстиції України №656/5 від 16.04.2014 реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів провадиться в усіх областях України, крім Донецької та Луганської областей, отже для виконання подальших виконавчих дій необхідно направити виконавчий документ до Департаменту ДВС МЮ України.

Згідно з п. 13 Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби» предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

За приписом ст.124 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" .

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до п.10, ч.1, ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Пунктом 3.8.7. Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, встановлено якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншій області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, рішення щодо подальшого виконання таких виконавчих проваджень приймається Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до п.3.16. у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС відповідно до пункту 10 частини першої статті 49 Закону державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначає причини направлення виконавчого документа за належністю, повідомляє про проведені виконавчі дії (якщо стягнення проведено частково, зазначається про фактично стягнену суму коштів), якщо боржник відсутній, вказується дата складання акта про відсутність боржника. До копії постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець додає також постанови про стягнення виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій, копії постанов про накладення арешту на кошти чи майно боржника, копії документів щодо майнового стану боржника та його доходів у разі їх наявності.

Отже, приймаючи оскаржувану постанову, державний виконавець посилається на те, що ним проведенні всі можливі виконавчі дії: платіжні вимоги, які направлялись до установ банків, поверталися без виконання, так як існує раніше накладений арешт за постановою ВПВР Департаменту ДВС МЮУ або відсутні. Стосовно майна, виявленого за адресою - м.Маріуполь, пл.Машинобудівників,1, то останнє описане державним виконавцем, проте не може реалізовуватися внаслідок того, що воно знаходиться на території Донецької області, а відповідно до Наказу Міністерства юстиції України №656/5 від 16.04.2014 реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів проводиться у всіх областях, крім Донецької та Луганської областях.

Відповідно до п.1 Наказу Міністерства юстиції України №656/5 від 16.04.2014 з 01 травня 2014 року у м. Києві, Вінницькій, Дніпропетровській та Львівській областях та з 01 липня 2014 року у Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Харківській та Чернігівській областях, з 06 серпня 2014 року у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях експеримент із запровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Проте, вказаний наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції України №2710/5 від 22 грудня 2015 року. Зі змісту останнього наказу вбачається, що реалізація стягненого майна шляхом електронних торгів може проводитися на всій території України, включно Донецьку та Луганські області.

Постанова про закінчення виконавчого провадження №48424747 винесена державним виконавцем 09.03.2016, отже, вже коли реалізацію майна за адресою - м. Маріуполь, пл.Машинобудівників,1, шляхом проведення електронних торгів можливо провести. Проте, державним виконавцем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №48424747 не враховано цей факт.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу .

Також, зі змісту скарги чітко видно, що позивач чітко вибрав місце проведення виконавчих дій, а саме м. Маріуполь.

Отже, державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №48424747 від 09.03.2016 знехтував очевидними вищезазначеними фактами, а саме тим, що майно Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» за адресою: м.Маріуполь, пл.Машинобудівників, буд.1, з 18.01.2016 на підставі Наказу Міністерства юстиції України №2710/5 від 22 грудня 2015 року може бути реалізовано шляхом проведення електронних торгів та стягувач обрав для проведення виконавчих дій саме Донецьку область.

Відносно тверджень заявника про те, що державний виконавець не проводить систематичну перевірку майнового стану боржника кожні два тижні- щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці- щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав суд встановив наступне.

Відповідно до ч.8 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення

рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Іллічівським відділом Державної виконавчої служби Маріупольського МУ юстиції факт не проведення перевірки майнового стану боржника та його майнових прав не спростований, доказів на підтвердження проведення перевірки майнового стану боржника кожні два тижні- щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці- щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав останнім не надано.

Відносно тверджень скаржника про те, що державним виконавцем не винесена постанова про розшук майна боржника та не виявлено 81 одиниця транспортних засобів, суд встановив наступне.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами Національної поліції.

Також, за приписи частини 2 пункту 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", якою закріплено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, зазначено в цій Інструкції, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Проте матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що державний виконавець вчиняв якісь дії для виявлення майна боржника, а саме направляв запити у відповідні органи чи здійснював вихід до місцезнаходження боржника, а доказів на спростування вищезазначених обставин Іллічівським відділом Державної виконавчої служби Маріупольського МУ юстиції не надано.

Таким чином, державний виконавець повинен був дотримуватись вимог вищезазначеної Інструкції та вчинити всі необхідні та можливі дії щодо розшуку майна боржника, що останнім здійснено не було.

Скаржником на адресу державної виконавчої служби 22.02.2016 рекомендованою кореспонденцією направлявся лист «Щодо бездіяльності державного виконавця та надання інформації», проте останній залишився державною виконавчою службою без відповіді.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що державний виконавцем не вчинено всіх необхідних, передбачених нормами законодавства України дій, необхідних для виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2015 у справі 3905/2950/15.

Окрім того, як вже судом зазначалося вище постанова про закінчення виконавчого провадження від 09.03.2016 винесена з порушенням норм чинного законодавства України та без урахувань положень Наказу Міністерства юстиції України №2710/5 від 22.12.2015.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 В«Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» , вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

Отже, у зв'язку з тим, що постанова державного виконавця Іллічівського відділу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.03.2016 №48424747 винесена з порушенням норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" на дії Іллічівського відділу Державної виконавчої служби Маріупольського МУ юстиції щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2015 у повному обсягу.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86 , 121-2 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" у повному обсягу.

2. Визнати незаконними дії Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №484247471 від 09.03.2016 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 28.07.2015 №908/2950/15.

3. Визнати недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження №484247471 від 09.03.2016 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 28.07.2015 №908/2950/15.

Головуючий суддя Д.М. Огороднік

Суддя Ю.О.Паляниця

Суддя О.Ю. Філімонова