Рішення

від 01.06.2016 по справі 910/12648/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2016Справа №910/12648/14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаш Україна" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування збитків 470 783,80 грн., за участю представників позивача - Горшеніна Л.Л., довіреність №б/н від 10.12.2015 року, відповідача-1 - ОСОБА_3, довіреність №б/н від 18.08.2014 року, третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАШ УКРАЇНА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про солідарне стягнення збитків у розмірі 756 078,32 грн. спричинених залиттям приміщення позивача, яке сталося у зв'язку з гасінням 24.06.2011 року пожежі приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності відповідачу-1 та орендоване відповідачем-2. Позовні вимоги викладені, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.06.2015 року.

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року (суддя: С.М. Мудрий) в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року (колегія суддів у складі: Чорна Л.В. - головуючий, судді: Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.) рішення місцевого господарського суду від 06.07.2015 року скасовано і прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ "ЛАШ УКРАЇНА" 43842,80 грн. - збитків, завданих пошкодженням затопленого приміщенням, 30751,48, грн. - збитків, завданих пошкодженням основних засобів та необоротних активів, 64726,12 грн. - збитків, завданих псуванням товару. В решті - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду м. Києва. Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2016 року дану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.03.2016 року.

Представником відповідача-2 через канцелярію суду 29.03.2016 року надано письмові пояснення по суті спору.

Представником позивача через канцелярію суду 29.03.2016 року надано письмові пояснення у справі.

20.04.2016 року представником позивача через канцелярію суду надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути 72 925,34 грн. - збитків, завданих пошкодженням затопленого приміщення, 46 974,40 грн. - збитків, завданих пошкодженням основних засобів та необоротних активів, 190 403,00 грн. - збитків, завданих псуванням товару, яка прийнята судом до розгляду.

05.05.2016 року представником позивача через канцелярію суду надано заяву про часткову відмову від позову в частині вимог до відповідача-2 ФОП ОСОБА_2, яку прийнято судом, та залучення ФОП ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до пункту 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18, у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК України) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК України, тобто, перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

У відповідності до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Приймаючи до уваги, що відмова Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаш Україна" від позову в частині позовних вимог до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про солідарне стягнення збитків, не суперечить чинному законодавству України і не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, і сторонам роз'яснено наслідки відмови позивача від позову, то за таких обставин господарський суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження у справі в частині його позовних вимог до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

13.05.2016 року представником позивача через канцелярію суду надано клопотання про повернення судового збору та розподіл судових витрат.

18.05.2016 року представником відповідача-1 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в позові.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2016 року ФОП ОСОБА_2 залучено до участі в справі в якості третьої особи.

23.05.2016 року представником позивача в судовому засіданні надано додаткові пояснення у справі.

23.05.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву на 01.06.2016 року.

30.05.2016 року третьою особою через канцелярію суду надано клопотання про розгляд справи у відсутності третьої особи.

30.05.2016 року третьою особою через канцелярію суду надано додаткові письмові пояснення у справі.

01.06.2016 року представником відповідача надано додатковий відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в позові.

01.06.2016 року представником відповідача в судовому засіданні надано клопотання про виклик судового експерта в судове засідання, в задоволенні якого судом відмовлено за безпідставністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.06.2011 у приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 сталася пожежа.

Відповідно до акта про пожежу від 24.06.2011 року ймовірною причиною пожежі є коротке замкнення електропроводів.

Згідно з технічним висновком №225 від 01.07.2011 ДВЛ ГУ МНС України в м. Києві ймовірною причиною пожежі у квартирі АДРЕСА_1 є коротке замикання в електричній мережі.

Власником квартири АДРЕСА_1 є ФОП ОСОБА_6 (відповідач).

13.06.2011 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладений договір оренди приміщення (далі-договір оренди).

Відповідно до пункту 1.1. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування на певний строк приміщення.

Згідно з пунктом 1.2. договору оренди характеристики прощення:

- місцезнаходження приміщення: АДРЕСА_1;

- загальна площа приміщення: 53,4 кв. м;

- поверх: другий поверх;

- кількість кімнат, перелік підсобних приміщень; 3 кімнати, туалет, кухня.

Технічний стан приміщення, обладнання, яким облаштовано приміщення на момент передачі в оренду, відображаються в акті приймання-передачі приміщення (пункт 1.3. договору оренди).

За актом приймання-передачі нерухомого майна до договору оренди від 13.06.2011 року орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове оплатне користування нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що складається з 3 (трьох) кімнат загальною площею 53,4 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що внаслідок гасіння пожежі, яка сталася 24.06.2011 року у приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, йому завдано збитків, оскільки було залите нежиле приміщення розташоване поверхом нижче, яке використовується позивачем для розміщення магазину косметики.

Оскільки власником приміщення, у якому сталася пожежа є відповідач, просив стягнути з нього суму завданих йому збитків. Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управне на сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом "Про електроенергетику", який є спеціальний законом, у сфері електроенергетики, врегульовується зокрема і питання використання електроенергії та електроустановок.

Так, за приписами ч.3 ст. 26 вказаного Закону безпечну експлуатацію електричних установок (частинами цих установок є електромережа та електропроводка) споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживачем електроустановок приміщення, в якому сталось пожежа в розумінні зазначеного закону є відповідач, оскільки саме ним з електропостачальником укладено договір про користування електричною енергією №01009013103, що також підтверджується відповіддю ПАТ «Київенерго» №91/51/595 від 14.03.2016 року, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За приписами ч.1 ст. 1166 ЦК України протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, може полягати, як у діях, так і в бездіяльності цієї особи.

Згідно із п. 5.1.38 Правил пожежної безпеки, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року №126 власник підприємства зобов'язаний забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому числі електроустановок слабкого струму. Особа, призначена відповідальною за їх протипожежний стан (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації), зобов'язана серед іншого, організовувати і проводити своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі.

За п. 5.1.33 вищевказаних правил несправності в електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, понаднормований нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів, повинні негайно ліквідовуватися черговим персоналом. Пошкоджену електромережу потрібно відключати до приведення її в пожежобезпечний стан.

Саме відповідач, як власник приміщення і споживач електроустановок зобов'язаний забезпечити безпечну експлуатацію і належний технічний стан електромережі у приміщенні.

Відповідач в порушення ч.3 ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" не забезпечив безпечну експлуатацію та належний технічний стан електромережі у приміщенні. Це є протиправною бездіяльністю відповідача, що призвела до збитків позивача внаслідок пожежі у приміщенні.

Відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено відсутність його вини у заподіянні шкоди.

За таких обставин, збитки спричинені залиттям приміщення, яке сталося у зв'язку з гасінням 24.06.2011 року пожежі, за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності відповідачу, підлягають стягненню саме з відповідача.

Позивач користувався приміщенням на підставі договору №1201-1 від 01.12.2009р., що укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Літал» /т.1 а.с. 60/.

Згідно п. 7.2.3. договору №1201-1 від 01.12.2009р. несправності, поломки, дефекти та наслідки аварій, що сталися на території приміщення, що орендується усуває орендар за власний рахунок.

В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Літал» користувалось приміщенням на підставі договору оренди №01/09 від 01.12.2009р., укладеного із власником приміщення, а саме СПД ОСОБА_5. /т.1 а.с. 70/.

Позивачем для усунення наслідків залиття приміщення укладено договір №71 від 07.07.2011р. на виконання ремонтних робіт. /а.с. 80, т.1/.

Згідно з актом обстеження в затопленому приміщенні від залиття в результаті пожежі виявлено наступні пошкодження: у основному приміщенні площею 53,5 км.м. залито 106 одиниць квадратів підвісної гіпсокартонної стелі, розміром 0,6 на 0,6 кв.м., частина з яких обрушилась на підлогу, на стінах спостерігається залиття площею 0,2 кв.м., від витоків води промокла влаштована гіпсокартонна перегородка площею приблизно до 0,3 кв.м.; у приміщені санвузла 2,3 кв.м. на підвісній стелі сліди залиття площею приблизно 0,6 кв.м.; на момент проведення обстеження, на кахельній підлозі затопленого приміщення стояла вода приблизно 2-3 см від рівня підлоги. /а.с. 36, т.1/.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 30.06.2011р. №0374 ТОВ «Український центр судових експертиз» встановлені наступні пошкодження: в приміщенні №2 площею 2,3 кв.м. темні плями на поверхні водоемульсійного фарбування стін та стелі, зволоження та замочування конструкцій підвісної стелі з листів гіпсокартону, зволоження та замочування облицювання стін з листів гіпсокартону, залиття стельового світильника, деформація дверного блоку; в приміщені №1 площею 53,5 кв.м. темні плями на поверхні водоемульсійного фарбування стін та стелі, зволоження та замочування конструкцій підвісної стелі з листів гіпсокартону, зволоження та замочування облицювання стін з листів гіпсокартону, темно-брунатні плями, руйнування плиток підвісної стелі типу «Армстронг», залиття стельових світильників, деформація (прогин) каркасу підвісної стелі типу «Армстронг», деформація дверних блоків. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт для усунення пошкоджень становить 51 958,00грн. /а.с. 45, т.1/.

Витрати на оплату експертизи складають 5 000,00грн., які здійсненні позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №4640 від 24.06.2011р. /а.с. 59 т.1/.

Згідно експертного товарознавчого дослідження матеріального збитку косметичної продукції у кількості 110 найменувань, що знаходилась у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, та була втрачена (зіпсована, пошкоджена) внаслідок гасіння пожежі, що сталася 24.06.2011 року складеного 11 серпня 2011 року Українським центром судових експертиз №0404 розмір матеріального збитку на дату оцінки складає: 57 736,12 грн. /а.с. 133 т.1/.

Витрати на оплату експертного товарознавчого дослідження складають 7 000,00 грн., які здійсненні позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №4674 від 04.07.2011р. /а.с. 141 т.1/.

Відповідно до висновку експерта №1-28/03 від 28.03.2016 року складеного Українським центром судових експертиз за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, вартість ремонтно-будівельних робіт у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, виконаних у період 07.07.2011 року - 21.07.2011 року, згідно наданих документальних даних, станом на час проведення дослідження, становить 62 925,34 грн. /а.с.42 т.5/.

Витрати на оплату експертизи складають 5 000,00грн., які здійсненні позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №16521 від 18.03.2016р. /а.с. 113 т.5/.

Згідно звіту про оцінку матеріального збитку: основних засобів - меблі та оргтехніка у кількості 8 найменувань, що знаходились у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, та були втрачені (пошкоджені без можливості відновлення та списані) внаслідок гасіння пожежі, що сталася 24.06.2011 року складеного 30-31 березня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал Експерт» (сертифікат СОД №822/15 від 21.10.2015 року) розмір матеріального збитку на дату оцінки складає: 35 368,00 грн. /а.с. 57 т.5/.

Згідно звіту про оцінку матеріального збитку: косметична продукція у кількості 110 найменувань, що знаходилась у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, та була втрачена (зіпсована, пошкоджена) внаслідок гасіння пожежі, що сталася 24.06.2011 року складеного 28-29 березня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал Експерт» (сертифікат СОД №822/15 від 21.10.2015 року) розмір матеріального збитку на дату оцінки складає: 180 404,00 грн. /а.с. 67 т.5/.

Витрати на оплату вищевказаних звітів про оцінку матеріального збитку складають 6 000,00 грн., які здійсненні позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №16539 від 23.03.2016р. /а.с. 108 т.5/.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, позивачем доведено наявність понесених збитків у загальному розмірі 301 696,34 грн., з яких: - збитки, завдані пошкодженням затопленого приміщення складають 72 925,34 грн. (62 925,34 грн. вартість ремонтно-будівельних робіт + 10 000,00 грн. вартість двох проведених експертних будівельно-технічних досліджень); - збитки у зв'язку із пошкодженням основних засобів та необоротних активів - 38 368,00 грн. (35 368,00 грн. вартість основних засобів та необоротних активів + 3 000,00 грн. вартість проведеної експертної оцінки); - збитки у зв'язку із псуванням товару (продукції) позивача становлять 190 403,00 грн. (180 403,00 грн. вартість косметичної продукції, що була зіпсована + 10 000,00 грн. вартість двох проведених експертних досліджень), тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Позивачем також було заявлено позовні вимоги про відшкодування 8 606,40 грн. вартості витрат позивача на ремонт торгівельного обладнання та електронних вагів, в підтвердження чого позивач надав договір підряду №22 від 28.06.2011 року, акт виконаних робіт №2 від 07.07.2011 року, акт №ОУ-0000432 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.09.2011 року та платіжні доручення №4704 від 07.07.2011 року, №5059 від 05.09.2011 року.

Проте, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та шкодою заподіяною позивачу у вигляді витрат на вищевказаний ремонт торгівельного обладнання та електронних вагів.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

За таких обставин, в позові в частині відшкодування 8 606,40 грн. збитків у вигляді витрат на ремонт торгівельного обладнання та електронних вагів слід відмовити.

Доводи, викладені відповідачем у відзиві, проте що відповідальною за спричиненні збитки є ФОП ОСОБА_2 (третя особа), яка орендувала приміщення у відповідача, не приймаються судом до уваги, оскільки саме відповідач, як власник приміщення і споживач електроустановок зобов'язаний був забезпечити безпечну експлуатацію і належний технічний стан електромережі у власному приміщенні.

13.05.2016 року представником позивача через канцелярію суду надано клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору та розподіл судових витрат за подання апеляційних та касаційних скарг в даній справі.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

При поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2% від ціни позову (470 783,80 грн.), а саме: 7 588,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12335 від 18.06.2014 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

20.04.2016 року представником позивача через канцелярію суду надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшив ціну позову до 310 302,74 грн. Дана заява прийнята судом до розгляду.

За таких обставин, суд вважає за можливе повернути позивачу з Державного бюджету зайво сплачений судовий збір у розмірі 1 382,63 грн. (7 588,68 грн. - 6 206,05 грн.).

Окрім того, позивачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення від 11.12.2014 року (50% від судового збору, який підлягав сплаті за подання позову) у розмірі 4 707,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням №13598 від 24.12.2014 року. - переплата судового збору за подання апеляційної скарги складає - 1604,81 грн. (4 707,84 грн. - 3 103,03 грн. (судовий збір який підлягав сплаті).

Отже, суд вважає за можливе повернути позивачу з Державного бюджету зайво сплачений судовий збір у розмірі 1604,81 грн.

Також, позивачем було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року (50% від судового збору, який підлягав сплаті за подання позову) у розмірі 4 707,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням №14141 від 19.03.2015 року - переплата судового збору за подання касаційної скарги складає - 1604,81 грн. (4 707,84 грн. - 3 103,03 грн. (судовий збір який підлягав сплаті).

Отже, суд вважає за можливе повернути позивачу з Державного бюджету зайво сплачений судовий збір у розмірі 1604,81 грн.

Окрім того, позивачем було сплачено судовий збір за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог від 15.06.2015 року у розмірі 5 705,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням №14700 від 11.06.2015 року.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог весь розмір судового збору у сумі 5 705,89 грн. є переплатою судового збору.

Отже, суд вважає за можливе повернути позивачу з Державного бюджету зайво сплачений судовий збір у розмірі 5 705,89 грн.

Окрім того, позивачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення від 06.07.2015 року (50% від судового збору, який підлягав сплаті за подання позову) у розмірі 7 560,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням №14965 від 24.07.2015 року. - переплата судового збору за подання апеляційної скарги складає - 4 457,76 грн. (7 560,79 грн. - 3 103,03 грн. (судовий збір який підлягав сплаті).

Отже, суд вважає за можливе повернути позивачу з Державного бюджету зайво сплачений судовий збір у розмірі 4 457,76 грн.

Також, позивачем було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року (120% від судового збору, який підлягав сплаті за подання позову) у розмірі 18 145,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15902 від 11.12.2015 року - переплата судового збору за подання касаційної скарги складає - 10 698,63 грн. (18 145,89 грн. - 7 447,26 грн. (судовий збір який підлягав сплаті).

Отже, суд вважає за можливе повернути позивачу з Державного бюджету зайво сплачений судовий збір у розмірі 10 698,63 грн.

За таких обставин, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву позивача про повернення зайво сплаченого судового збору та повернути з Державного бюджету позивачу переплачену ним суму судового збору у загальному розмірі 25 454,53 грн.

Решта судових витрат, які були сплачені позивачем у правильному розмірі відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаш Україна" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 15; код 33742658 ) 301 696 (триста одна тисяча шістсот дев'яносто шість) грн. 34 коп. збитків, з яких: - 72 925 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 34 коп. збитки, завдані пошкодженням затопленого приміщення; - 38 368 (тридцять вісім тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. збитки у зв'язку із пошкодженням основних засобів та необоротних активів; - 190 403 (сто дев'яносто тисяч чотириста три) грн. 00 коп. збитки у зв'язку із псуванням товару (продукції) та 22 325 (двадцять дві тисячі триста двадцять п'ять) грн. 51 коп. витрат на сплату судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

В частині позовних вимог до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 припинити провадження.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Лаш Україна" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 15; код 33742658 ) з Державного бюджету зайво сплачений судовий збір у загальному розмірі 25 454 (двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 53 коп., перерахований платіжними дорученнями: №12335 від 18.06.2014 року на суму 7 588,68 грн.; №13598 від 24.12.2014 року на суму 4 707,84 грн.; №14141 від 19.03.2015 року на суму 4 707,84 грн.; №14700 від 11.06.2015 року на суму 5 705,89 грн.; №14965 від 24.07.2015 року на суму 7 560,79 грн.; №15902 від 11.12.2015 року на суму 18 145,89 грн. (оригінали платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.06.2016р.

Суддя С.О. Чебикіна