Ухвала

від 06.06.2016 по справі 916/1436/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"06" червня 2016 р.№ 916/1436/16

Суддя Д'яченко Т.Г., розглянувши матеріали вх. № 1542/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарконт Транспорт СолюшнВ»

До відповідачів : Товариства з обмеженою відповідальністю „БіогазенергоВ» ;

Товариства з обмеженою відповідальністю „Управляюча компанія „І ОСОБА_1 ІнжинірингВ» ;

Товариства з обмеженою відповідальністю „ФарконтВ»

про стягнення 3774533,11 грн.

Суть спору : Товариство з обмеженою відповідальністю „Фарконт Транспорт СолюшнВ» звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „БіогазенергоВ» , Товариства з обмеженою відповідальністю „Управляюча компанія „І ОСОБА_1 ІнжинірингВ» , Товариства з обмеженою відповідальністю „ФарконтВ» про солірадне стягнення із відповідачів заборгованості в загальному розмірі 3774533,11 грн.

В силу вимог ст. 56 ГПК України позивач , прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до положень ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як встановлено судом, матеріали позовної заяви, що надійшли до суду 01.06.2016р. за вх. №1542/16, не містять належних доказів відправлення копії позовної заяви на адресу відповідачів, оскільки, додані позивачем до позовної заяви описи вкладення у цінні листи, складені і датовані відповідальною особою працівником ПСЗ 23.05.2016р., містять в собі відомості про надіслання на адресу відповідачів 23.05.2016р. позовної заяви на 13 аркушах з додатками, натомість, позовна заява що подана до суду, складена та підписана представником позивача лише 01.06.2016р.

Додатково подані до суду 02.06.2016р. відповідно до супровідного листа описи вкладення у цінні листи, які містять в собі відомості про направлення відповідачам тільки позовної заяви від 01.06.2016р., не є належним доказом виконання з боку позивача вимог статті 56 ГПК України, оскільки, відповідно до вказаної норми, на переконання суду, позивач був зобов'язаний надіслати сторонам не лише копію позовної заяви, а і додані до неї документи відповідно до кількості відповідачів, при цьому, такий обов'язок був покладений на позивача саме при поданні позову до суду.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку щодо неналежного виконання позивачем свого обов'язку відносно відправлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів, на виконання вимог ст.ст. 56,57 ГПК України.

Відсутність у матеріалах позовної заяви належних доказів, що підтверджують відправлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів засвідчує невиконання вимог ст.ст. 56,57 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачу без розгляду відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Крім того, як встановлено судом, заявлені позовні вимоги про стягнення 3774533,11грн. боргу не пов'язані між собою поданими доказами, не є однорідними, оскільки виникли з різних правовідносин.

Так, у відповідності до ч. 1 ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 58 ГПК України, позовні вимоги повинні виходити з одних і тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги і об'єднання позовних вимог можливе, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються не подібними, а тими самими доказами.

Згідно п.5 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Проаналізувавши надані до позовної заяви докази, з огляду на заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позивачем при поданні позовної заяви не враховано вимоги ст.58 ГПК України.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення коштів в солідарному порядку з трьох юридичних осіб, ґрунтуються на окремих доказах, що охоплюються трьома різними за своєю природою договорами, а саме: двостороннім договором транспортного експедирування №99 від 01.07.2013р., який укладено між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „БіогазенергоВ» , двостороннім договором поруки від 26.12.2014р., який укладено між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „ФарконтВ» , і тристороннім договором поруки від 26.12.2014р., який укладено між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „БіогазенергоВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю „Управляюча компанія „І ОСОБА_1 ІнжинірингВ» .

Крім того, як вбачається з наданих суду матеріалів, договорами поруки від 26.12.2014р. забезпечувались виконання за двома основними угодами, у тому числі за договором №99 від 01.07.2013р., який є основним юридичним фактом, яким обгрунтовані позовні вимоги і на підставі якого виникли всі наступні правовідносини щодо забезпечення зобов'язань за цим договором порукою, про що зазначає сам позивач в своєму позові, та договором №17 від 01.03.2014р. (пункти 2.1 і 1.1.1 договорів поруки).

Приймаючи до уваги вищевикладене, на думку суду, сумісний розгляд позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що суттєво утруднить вирішення спору. З зазначених підстав, позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 5 ст.63 ГПК України.

З урахуванням ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви, за загальним правилом, не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду, після усунення допущених порушень.

Керуючись п.п. 5,6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарконт Транспорт СолюшнВ» (вх. ГСОО №1542/16 від 01.06.2016р.) про стягнення 3774533,11 грн. і додані до неї документи - повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява від 01.06.2016р. з додатками на 88 аркушах та супровідний лист з додатками від 02.06.2016р. на 5-ти аркушах.

Суддя Т.Г. Д'яченко