Ухвала

від 31.05.2016 по справі 813/8333/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2016 р. м. Київ К/800/9537/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2014

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015

у справі № 813/8333/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Диференціал-4»

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2014, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо коригування у внутрішніх електронних базах сум податкового зобов'язання та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Диференціал-4» на підставі акта за №1242/23-04/32126959 від 08.09.2014. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відновити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Диференціал-4» задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних по взаєморозрахунках з Приватним підприємством «Петробуд» за травень 2014 року на суму податку на додану вартість 4 866 464,00 грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Диференціал-4» по взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю НВП «Гетьман» за травень 2014 року на суму податку на додану вартість 4 866 464,00 грн., коригування яких здійснено на підставі акта за №1242/23-04/32126959 від 08.09.2014. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оскільки відмова в задоволенні частини позовних вимог у справі не оскаржується, відтак, суд касаційної інстанції, керуючись приписами ч.2 ст. 220 КАС України, переглядає судове рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Диференціал-4» з питань з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах з ПП «Петробуд» за квітень 2014 року, травень 2014 року, а також документальне підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) від вищевказаного контрагента, за результатами якої складено акт від 08.09.2014 №1242/23-04/32126959, у висновках якого встановлено порушення вимог:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «Петробуд» за травень 2014 року в сумі 4 866 464,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого безпідставно сформовано податкові зобов'язання по взаєморозрахунках з ТОВ НВП «Гетьман» за травень 2014 року на загальну суму 4 866 464,00 грн.

В подальшому дана інформація була відображена в аналітичній системі, що підтверджується витягом з цієї системи.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючим органом не було виявлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «Диференціал-4» та його контрагентів, як і не було прийнято жодного рішення (податкового повідомлення-рішення), що, у відповідності до положень закону, слугувало б підставою для внесення відповідної інформації до баз даних. Сама по собі здійснена контролюючим органом податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).

В даному випадку, судами не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме внесенням податковим органом до бази даних інформації на підставі відповідного акта перевірки.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль