Ухвала

від 28.02.2017 по справі 813/8333/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 р. Справа № 876/9198/16

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.,

за участю секретаря Мельничук Б. Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року по справі № 813/8333/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4" до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дій щодо коригування у внутрішніх електронних базах сум податкового зобов'язання та податкового кредиту товариства на підставі акта за № 1242/23-04/32126959 від 8 вересня 2014 року; зобов'язання відновити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які товариство задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних по взаєморозрахунках з ПП «Петробуд» за травень 2014 року на суму податку на додану вартість 4866464 грн та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних товариством по взаєморозрахунках з ТОВ НВП «Гетьман» за травень 2014 року на суму податку на додану вартість 4866464 грн, коригування яких здійснено на підставі Акта за № 1242/23-04/32126959 від 8 вересня 2014 року; зобов'язання утриматися від використання відомостей про результати позапланової перевірки, оформленої Актом за № 1242/23-04/32126959 від 8 вересня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог ТзОВ "Диференціал-4" вказує, що внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків узгодження. Вважає, що оскаржувані дії відповідача призвели до настання для позивача негативних наслідків у вигляді помилкового обчислення податкових зобов'язань позивача та його контрагентів та вплинули на ділову репутацію позивача. Також просив врахувати рішення судів стосовно контрагента позивача ПП «Петробуд» та визнання протиправними дій контролюючого органу щодо коригування у внутрішніх електронних базах сум податкового зобов'язання та податкового кредиту вказаного підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «Диференціал-4» .

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити повністю.

У апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що контролюючим органом не було виявлено розбіжностей у податковій звітності апелянта та його контрагентів, як і не було прийнято жодного рішення (податкового повідомлення-рішення), що у відповідності до норм закону, слугувало б підставою для внесення відповідної інформації до баз даних.

Крім того відсутні судові рішення, якими були би змінені суми податкової звітності позивача, а складені податковим органом акти не віднесені законом до обставин, які зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань позивача.

Вказує, що зміни внесені до ІАІС Податковий блок використовуються в подальшому податковими органами при обчисленні податкових зобов'язань позивача та його контрагентів, а відтак призводить до настання негативних наслідків для позивача.

Також вказує на відсутність доказів необхідності проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення. Просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області складено акт від 8 вересня 2014 року за № 1242/23-04/32126959 «Про результати позапланової документальної виїзної ТОВ «Диференціал-4» з питань з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах з ПП «Петробуд» за квітень 2014 року, травень 2014 року, а також документальне підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) від вищевказаного контрагента.

Як вбачається з висновків акта перевірки, перевіркою встановлено порушення:

- вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «Петробуд» за травень 2014 року в сумі 4866464 грн;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого безпідставно сформовано податкові зобов'язання по взаєморозрахунках з ТОВ НВП «Гетьман» за травень 2014 року на загальну суму 4866464 грн.

В подальшому дана інформація була відображена в аналітичній системі, що підтверджується витягом з цієї системи. Податкові повідомлення-рішення за наслідками податкової перевірки не приймались.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, зазначені до внесення спірних змін, суд зазначає, що такі ґрунтуються на твердженні позивача про протиправність дій щодо коригування у внутрішніх електронних базах сум податкового зобов'язання та податкового кредиту товариства на підставі акта за № 1242/23-04/32126959 від 8 вересня 2014 року. Оскільки вказані дії відповідача не вплинули безпосередньо на права і обов'язки позивача, не порушили прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, підстави для задоволення адміністративного позову у цій частині відсутні.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Відтак, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 3 листопада 2015 року у справі № 21-99а15, від 4 листопада 2015 року у справі № 21-2261а15 та від 15 грудня 2015 року у справі № 21-5231а15.

Оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів протиправності спірних дій відповідача щодо коригування у внутрішніх електронних базах сум податкового зобов'язання та податкового кредиту, не надав доказів впливу безпосередньо на його права і обов'язки оскаржуваних дій контролюючого органу, а відповідач вносячи спірні дані в інформаційну систему діяв в межах і на виконання покладених на нього законами обов'язків, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року по справі № 813/8333/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

ОСОБА_3

Повний текст ухвали складено 3 березня 2017 року